Сайт міста Люботин » Матеріали за 18.05.2011

 Фінал дитячого міського фестивалю-конкурсу мистецтв "Люботинські Джерела"
Автор: Lubotin   Додано: 18 травня 2011   Переглядів:918   Категорія - [Головна, Джерела 2011]
 

 

Фінал дитячого міського фестивалю-конкурсу мистецтв "Люботинські Джерела"

 




 Василь Семенович Мова (Лиманський)
Автор: Lubotin   Додано: 18 травня 2011   Переглядів:2694   Категорія - [Головна, Історія]
 

(До 120-річчя з дня смерті українського письменника)

 

 Василь Семенович Мова (Лиманський)

 

В.С.Мова народився 13 січня 1842 року в сім'ї сотника Стародерев'янківського куреня Чорноморського війська Семена Івановича і його дружини Меланії Олексіївни на хуторі Солодкий Лиман, що біля станції Стародерев'янківської (Канівської) на Кубані. Кмітливого малого Василька запримітив наказний атаман Чорноморського козачого війська генерал Яків Кухаренко, батьків приятель, який часто приїздиву Солодкий Лиман рибалити. Письменник – отаман допоміг малому козаку стати учнем Уманського (станція на Кубані) пансіону (2-класного початкового училища). Яків Кухаренко опікувався хлопцем, прищепив любов до красного письменства. Завдяки йому Василь став письменником. Після Уманського пансіону Василь Лиманський навчається в Катеринодарському військовому пансіоні (воєнна гімназія) і починає писати вірші українською мовою. У 1860 році на кошти Чорноморського козачого війська стає студентом Харківського університету , який закінчив у 1867 році. Перші 2 роки він навчався на філологічному факультеті, а з третього курсу – на юридичному. Навчаючись в університеті, часто був і деякий час жив у Люботині у друга. В час навчання Василя Семеновича в Харкові навчалося в різних навчальних закладах багато кубанців. Разом зі своїми земляками В.Лиманський бере участь в українському студентському об'єднанні «Громада».

У Люботині – Харкові, а потім на Кубані Василь Семенович пише поему «Ткачиха», що складається з 13 розділів. Вона виникла в результаті спостережень і роздумів автора над долею, життям ткачихи , що жила в Люботині , та її доньки (1865-1888) силою художнього слова письменник довів , що суспільні умови можуть привести на непевний шлях працьовиту людину з чесної трудової сім'ї .Вперше поема була надрукована в журналі «Науковий вісник» , том 7 за 1899рік.

 

Отримавши диплом кандидата прав(юриста) ,В.С.Мова повертається на Кубань і працює вчителем словесності у Катеринодарському жіночому училищі. Одружується з Надією Іванівною Кокунько. У липні 1883року присвячує їй поезію «Надколискова пісня».

Після трирічної роботи в училищі, Василь Семенович працює за фахом, обійнявши послідовно посади судового слідчого, мирового судді та голови суду. І все ж чиновницька кар'єра його, як і Панаса Мирного, не приваблювала: «Обридла каторжна служба»,-зізнається у листі до О.Кониського. І все ж слжбову лямку тягнув 20 років і жив подвійним життям: огидним, осоружним чиновницьким, яке забирало більшу частину доби, і натхненним, творчим, для якого залишалося обмаль часу. Він був обережний, твори до редакцій газет і журналів передавав надійними людьми, підписуючи «Лиманський» Постійного напруження духовних і фізичних сил не витримало серце і

13 червня 1891 року В.С.Мова помер. Поховали в Катеринодарі (Краснодар). Залишилася чимала спадщина: вірші, рукописи, оповідання, драми, листи, незакінчений словник.Архівом заволодів брат дружини померлого Петро Іванович Кокунько До нас дійшли тільки твори, зібрані самим автором у збірці «Проліски». Укладаючи збірку, В.С.Мова згрупував у цикли: «Самотні пісні та думи», «До земляків – роботяг», «Твори соціально – побутового змісту», «Переклади» Із 4 написаних ним драм до нас дійшла тільки одна – «Старе гніздо і молоді птахи». З художньої прози – «Три мандрьохи».З епістолярної спадщини збереглися лише листи до Олександра Яковича Кониського. Перечитавши три повесті І.С.Нечуя-Левицького («2 московки», «Рибалка Панас Круть», «Причепа») ,Мова в 1873 році пише вірш «До Нечуя – Левицького»

Хвала ж тобі, поете рідний,

Вкраїни-неньки вірний син!

Внесок в літературу, незважаючи на несприятливі для творчості умови, значний. Ми пишаємося, що саме в Люботині знайшов джерело натхнення молодий Василь Мова і що в його творчій біогрфії існує такий період як люботинський.

 

Шановні люботинці! Можливо в люботинських родинах живе ще згадка про перебування Василя Мови в Люботині? Такі події часто зберігаються і передаються

з покоління в покоління.Якщо Вам щось відомо з даного питання, просимо зателефонувати до Люботинського краєзнавчого музею: тел. 741-11-53 Каракаптан Любові Миколаївні.




 Інформація Люботинського міського відділу культури
Автор: Lubotin   Додано: 18 травня 2011   Переглядів:846   Категорія - [Інформація установ міста » Відділ культури]
 

 

Про мережу закладів культури

 

Підвідомча мережа закладів культури, підпорядкованих Люботинському міському відділу культури, складає 12 одиниць :

7 бібліотек, 1 дитяча музична школа, 1 краєзнавчий музей, 2 клуби, 1 централізована бухгалтерія.

Кількість осіб, що працюють в закладах культури, становить 50.

Люботинським краєзнавчим музеєм на основі музейних фондів, архівних матеріалів проводяться дослідження і розробка комплексних тем: «Люботин на початку 20 століття», «Державні діячі – Святополк-Мирські в історії міста», «Репресовані люботинці в роки великого терору», «Люботинці, які загинули в роки окупації». Проведено атрибуцію колекцій: «Архівні документі», «Фото», «Листи, листівки», «Родинні альбоми». Складено тематико-експозиційні плани: «Люботин та люботинці в роки сталінських репресій», «Люботин на початку 20 століття». Створюються стаціонарні виставки, проводяться тематичні виставки. Організовано цілеспрямований збір музейних предметів . Основний фонд 2665 експонатів, науково - допоміжий фонд - 832 експонати.

Централізованою бібліотечною системою проводяться цикли книжково - ілюстрованих виставок, бесіди, бібліотечні уроки, екскурсії у бібліотеку. Обслуговано 10012 читачів, відвідувань – 62370, книговидача – 212100 примірників.

У дитячій музичній школі навчаються 95 учнів, проводяться академічні та тематичні концерти.

У клубних закладах працюють 4 гуртки, в яких займаються 49 учасників: в Караванському клубі працюють 2 гуртки: «Журавка» та «Чарівниці», в яких займаються 20 учасників, в міському будинку культури працюють 2 гуртки: літературно-художня студія «Пролісок» та театральний гурток «Любограй», в яких займаються 29 учасників.

 

Керівники закладів культури

 

Повна назва структурного підрозділу виконкому міської ради

Люботинський міський відділ культури

Поштова адреса та E-mail

вул.Радянська,10, м.Люботин, Харківська обл., 62433, lvk@ukrpost.ua

 

 

№№

п/п

Прізвище, ім’я, по батькові

посада

           телефон

службовий

факс

 

1.

Голтвянська Ірина Алімівна

Начальник відділу культури

741-11-53

741-11-53

 

2.

Нежид Зоя Кирилівна

Директор Люботинської  централізованої бібліотечної системи

741-26-88

 

741-11-53

 

3.

 

Еткало Роман Леонідович

Директор будинку культури

741-11-53

741-11-53

 

4.

Дзюба Наталія Миколаївна

Директор  дитячої музичної школи

741-19-88

741-11-53

 

5.

Каракаптан Любов Миколаївна

Директор краєзнавчого музею

741-11-53

741-11-53

 

6.

Папиріна Олена Михайлівна

Головний бухгалтер централізованої бухгалтерії

741-11-53

741-11-53

 

7.

Еткало Ірина Павлівна

 Директор Караванського  

 селищного клубу

 

 

 

 

 

Начальник відділу культури  І.Голтвянська

 

Завантажити:

 

План роботи закладів культури на травень 2011 року [6.82 Kb] (cкачувань: 20)

 

План роботи Люботинського міського відділу культури на 2011 рік [17.03 Kb] (cкачувань: 20)

 

Положення про відділ культури [5.16 Kb] (cкачувань: 18)




 СВІТЛО ВІЧНИХ ІСТИН
Автор: Lubotin   Додано: 18 травня 2011   Переглядів:808   Категорія - [Головна]
 

СВІТЛО ВІЧНИХ ІСТИН

 

Так називалась виставка в Караванській селищній бібліотеці присвячена 66 річниці Великої Перемоги. Незвичною и несподіваною здалася вона мешканцям селища. Адже виставлені на ній були не книги чи періодика, що постійно можна бачити на полицях бібліотеки. В бібліотеці був оформлений великий стенд з справжніми витворами мистецтва. В центральній його частині розміщена картина Богородиці з немовлям вишита яскравими, різнокольоровими нитками, по обидві сторони висять рушники - вишиті на щастя, на добро. Є тут легенькі, мов сніжинки і невагомі, мов павутинка, серветки, вишиті мальовничою гладдю доріжки, плетені скатертини та накидки, теплі панчохи та ажурні кофтинки - все це результат клопітної праці учасниці Великої Вітчизняної війни Дяченко Ніни Михайлівни , ветерана, працівниці тилу Набоки Ніни Артемівни, ветерана праці, що має статус дітей війни - Гейко Марії Іванівни.

Але особливо всі були вражені на виставці експозицією справжніх картин. Ніхто не здогадувався, що талантом митця –живописця володіє людина, що більше піввіку прожила поряд з нами. Ветеран педагогічної праці, член ради ветеранів м. Люботин Кучерява Лідія Марківна винесла на суд односельців свої твори . Ностальгією та спогадами про дитинство віє від картини «Мамина хата», стрункі берізки зеленіють на іншому полотні, розквітли маки та чорнобривци на квіткових композиціях, впізнаємо пейзажі рідного селища на полотнах «Рідний край».

 

Ця виставка стала справжньою подією для нашого невеличкого селища. Її відвідали багато мешканців та читачів бібліотеки. Всі отримали приємне враження та велике задоволення . Багато зусиль приклала для організації виставки завідуюча бібліотеки Кущ Олена Григорівна, за що їй щира вдячність, а учасникам виставки побажання міцного здоров'я та подальшого натхнення.

 

Постійна читачка Караванської бібліотеки

Козявіна Катерина Павлівна