Як свідчить досвід європейських країн, першим кроком на шляху до вчинення корупційних дій є можливість публічного службовця отримувати подарунки.

З метою обмеження такої форми прикриття корупційних проявів, у пункті 5 статті 8 Конвенції ООН проти корупції наголошено на тому, що кожна Держава-учасниця прагне, у належних випадках і згідно з основоположними принципами свого внутрішнього права, запроваджувати заходи й системи, які зобов'язують державних посадових осіб надавати відповідним органам декларації, в тому числі і про суттєві дарунки, у зв'язку з якими може виникнути конфлікт інтересів.

Саме тому у низці країн Європи на законодавчому рівні запроваджено обов'язкове декларування подарунків особами, що обіймають політичні посади, а в деяких країнах - всіма публічними службовцями. Так, в Польщі обов'язковість декларування подарунків передбачена для осіб, які обіймають політичні посади, а також місцеві виборні посади, в Угорщині - для членів Парламенту, у Великобританії, Іспанії та Німеччині - для членів Уряду та осіб, які обіймають політичні посади, а в Латвії - всіма публічними службовцями. Члени британського парламенту зобов'язані декларувати подарунки, вартість яких перевищує 1% від їхньої заробітної плати, члени Парламенту Німеччини - якщо вартість подарунка перевищує 5000 євро, члени французького Парламенту - будь-які подарунки незалежно від їхньої вартості.

І Н Ф О Р М А Ц І Я

про порядок подання та розгляду звернень

про надання безоплатної первинної правової допомоги

1. Безоплатна первинна правова допомога – вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок  їх  реалізації,  відновлення  у  випадку  їх порушення та порядок оскарження рішень,  дій чи бездіяльності органів державної влади,  органів  місцевого  самоврядування,  посадових і службових осіб.

Безоплатна первинна правова  допомога  включає  такі  види правових послуг:

1) надання правової інформації;

2) надання консультацій і роз’яснень з правових питань;

3) складення заяв,  скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);

4) надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

2. Право на безоплатну первинну правову допомогу згідно з Конституцією України та Законом України «Про безоплатну правову допомогу» мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.

3. Суб’єктами надання безоплатної первинної правової допомоги в Україні є:

1) органи виконавчої влади;

2) органи місцевого самоврядування;

3) фізичні та юридичні особи приватного права;

4) спеціалізовані установи.

4. Звернення  про  надання  одного  з видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 7 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»,  надсилаються або подаються особами, які досягли повноліття, безпосередньо до центральних та місцевих органів виконавчої влади,  територіальних органів  центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції.

Звернення про надання  одного  з  видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 7 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», що стосуються дітей, надсилаються або подаються їх законними представниками.

5. Звернення про надання одного з видів правових  послуг, передбачених частиною другою статті 7 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», що стосуються осіб, визнаних судом недієздатними, або дієздатність яких обмежена судом, надсилаються або подаються їх опікунами чи піклувальниками.

6. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у разі письмового звернення осіб про надання будь-якого з  видів правових  послуг,  передбачених частиною  другою статті 7 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»,  з питань,  що віднесені до їх повноважень, зобов’язані надати такі послуги протягом 30 календарних днів з дня надходження звернення.

7. Якщо у зверненні особи міститься лише прохання про надання відповідної  правової інформації, така правова допомога надається не пізніше п’ятнадцятиденного терміну з дня отримання звернення.

8. Органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування забороняється встановлювати плату за надання будь-якого з видів правових послуг,  передбачених частиною  другою статті 7 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», та за видачу особам бланків заяв, звернень, запитів, довідок, інших документів, подання яких передбачено законодавством для реалізації прав і свобод людини і громадянина.

9. Якщо питання, порушені у зверненні, не  належать до компетенції органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, до  якого надійшло звернення особи,  такий орган протягом п’яти календарних днів повинен надіслати це звернення  до

відповідного  органу  та  повідомити  про  це  особу,  яка  подала звернення.

10. Якщо під час розгляду звернення  про  надання  безоплатної первинної правової допомоги встановлено, що особа потребує надання безоплатної вторинної правової допомоги, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який розглядає  звернення, зобов’язаний роз’яснити особі  або її  законному представникові порядок подання звернення про  надання  безоплатної вторинної правової допомоги.

11. Звернення, що не стосуються надання первинної правової допомоги,  розглядаються  в порядку,  встановленому законодавством про звернення громадян.

Завантажити форму заяви: zayava.rar [6.5 Kb] (cкачувань: 55)