Р І Ш Е Н Н Я                                                            

від  26 вересня  2013 року    № 460 

Про впорядкування назви відділу з питань сім’ї, молоді та спорту виконавчого комітету Люботинської

міської ради та затвердження Положення про відділ у справах молоді та спорту у новій редакції

Відповідно до указу Президента України від 28 лютого 2013 року №96/2013 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади», розпорядження Харківської  обласної державної адміністрації від 30 квітня 2013 року №169 «Про перейменування департаменту у справах сім’ї, молоді та спорту Харківської обласної державної адміністрації», розпорядження Харківської  обласної державної адміністрації від 31 травня 2013 року № 211 «Про затвердження Положення про Департамент молоді та спорту Харківської обласної державної адміністрації», листа голови Харківської обласної державної адміністрації від 30.07.2013 року №01-61/6077 «Про створення структурного підрозділу виконавчої влади у справах молоді та спорту райдержадміністрації», з метою забезпечення наявності єдиної вертикальної системи управління молоді та спорту, забезпечення реалізації державної політики з питань молоді, фізичної культури та спорту і оздоровлення та відпочинку дітей, керуючись ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування  в Україні» та    Регламенту Люботинської міської ради VІ скликання, Люботинська міська рада

В И Р І Ш И Л А:

1. Впорядкувати назву  відділу з питань сім’ї, молоді та спорту виконавчого комітету Люботинської міської ради  на  відділ у справах молоді та спорту виконавчого комітету Люботинської міської ради.
2. Затвердити Положення про відділ у справах молоді та спорту виконавчого комітету Люботинської міської ради у новій редакції.(додаток 1)
3. Внести зміни до структури виконавчих органів Люботинської міської ради, затвердженої рішенням ХХVІІІ сесії Люботинської міської ради VІ скликання від 25.12.2012 року № 454 в частині назви виконавчого органу, а саме : «Відділ з питань сім’ї, молоді та спорту» замінити на «Відділ у справах молоді та спорту».  
4. Рішення ХVІІ сесії Люботинської міської ради VІ скликання від 27.01.2012 року №14 «Про затвердження Положення про відділ з питань сім’ї, молоді та спорту виконавчого комітету Люботинської міської ради» вважати таким, що втратило чинність.
5. Контроль за виконанням рішення покласти на  заступника міського голови          Кравченко Н.В. та постійну депутатську комісію з гуманітарних питань (освіта, культура, фізкультура, спорт та молодіжна політика).

Міський голова                                                                   В.О. Теличко

Завантажити ПОЛОЖЕННЯ про відділ у справах  молоді та спорту виконавчого комітету Люботинської міської ради:   polozhennya.rar [11.62 Kb] (cкачувань: 29)

У більшості країн світу введена повна чи часткова заборона на куріння у публічних місця та закладах громадського харчування. Завдяки введенню заборони суттєво знижується вплив тютюнового диму на населення, очікується підвищення загального рівня здоров'я, що в довгостроковій перспективі позначиться на середній тривалості життя, зменшить витрати фізичних осіб та держави на лікування хвороб, пов'язаних з тютюнопалінням. Підписавши Рамкову Конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну, Україна взяла на себе обов’язок приймати ефективні закони, які будуть забезпечувати захист від впливу тютюнового диму на робочих та громадських місцях. Першим кроком України із боротьби проти тютюну було прийняття у 2005 році Закону України “Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення”.                          

Другий вагомий крок у цьому напрямку, Україною було здійснено 24 травня 2012 року, коли Верховна Рада України прийняла Закон України № 4844 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення окремих положень про обмеження місць куріння тютюнових виробів), що набрав чинності 17 грудня 2012 року. Закон розроблено з метою захисту населення України від руйнівних для здоров'я наслідків впливу тютюнового диму.                                                                                                                        

Головним завданням цього Закону є удосконалення положень законів, які забороняють вживання тютюнових виробів у громадських місцях та відповідальність за такі правопорушення. Під громадським місцем мається на увазі частина будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, за запрошенням, або за плату; постійно, періодично або час від часу. У тому числі це під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (ст.1 Закону "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення"). Зміст Закону полягає у доповненні переліку громадських місць, що визначені частиною другою статті 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» та частиною 2 статті 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Так у статті 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів у ліфтах і таксофонах, приміщеннях та на території закладів охорони здоров’я, приміщеннях та на території навчальних закладів, на дитячих майданчиках, приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту, під’їздах житлових будинків, підземних переходах, транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, приміщеннях закладів ресторанного господарства, приміщеннях об’єктів культурного призначення, приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ, на стаціонарно обладнаних зупинках маршрутних транспортних засобів. Також забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності, приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян, приміщеннях гуртожитків, в аеропортах та на вокзалах… Власник, уповноважені ним особи або орендарі відповідних споруд чи окремих приміщень зобов’язані відвести спеціальні місця для куріння, сумарна площа яких не має перевищувати 10 відсотків загальної площі відповідної споруди чи приміщення, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму.                                                           

На сьогоднішній день такого поняття як куріння в громадських місцях не існує. Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) чітко регулює де палити не можна і яка передбачена відповідальність за порушення. Так, згідно зі статті 110 КУпАП не можна палити у вагонах включаючи тамбури поїздів приміського сполучення, у вагонах поїздів міського та дальнього сполучення (за винятком спеціально відведених місць) та в метрополітені. За порушення цієї статті передбачено штраф від 85 до 340 гривень. Заборонено куріння на річкових і морських суднах за винятком спеціально відведених місць. За порушення цієї заборони на морських суднах передбачено штраф від 17 до 51 гривень (стаття 115 КУпАП), а на річкових суднах від 85 до 340 гривень (стаття 117 КУпАП). Згідно зі статтею 119 КУпАП заборонено куріння в автобусах, маршрутних таксі, тролейбусах і трамваях. За це порушення виноситься попередження або штраф від 85 до 340 гривень. Згідно зі статтею 175-1 КУпАП заборонено “Куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради”. За порушення цієї заборони передбачено попередження або штраф від 51 до 170 гривень.                                                                                      

З 16 грудня 2012 року до місць де заборонено куріння належать приміщення закладів ресторанного господарства. Палити не можна в усіх закладах громадського харчування не важливо що це, ресторан, кафе чи бар/паб. При цьому, відведення місць/столиків/кімнат для курців відвідувачів тепер не передбачено. Більше того, навіть просте розміщення попільничок у закладах ресторанного господарства призведе до штрафу (від 1 000 до 10 000 грн.) Також варто зазначити, що у КУпАП є відсилання до рішень сільських, селищних та міських рад які своїми рішеннями можуть заборонити куріння в інших місцях. Куріння, саме по собі, величезна проблема суспільства. Однак не варто забувати, що пасивні курці отримують набагато більший удар по здоров’ю. Тож куріння,  у громадських місцях це не лише шкода собі, але і іншим.

Провідний спеціаліст

Люботинського міського

управління юстиції                                                                 

Ю.Редько

У повсякденній свідомості майже кожного громадянина нашої країни міцно вкоренилося відношення до алкоголю як до предмета, що має визначену соціальну цінність, як до невід'ємного атрибута численних подій в особистому і громадському житті, відношення, при якому розпиття спиртних напоїв розглядається як прояв привітності, гостинності і поваги. Змінити існуюче в суспільній свідомості спокійно-поблажливе відношення до вживання алкоголю, насторожити суспільну думку у відношенні небезпеки вживання спиртного - справа складна, важка, але вкрай необхідна. Формування таких суспільних відносин потребує застосування комплексу культурно-виховних, адміністративно-правових, медичних мір, спрямованих на поступове витиснення з повсякденного життя людей того, що викликає в них потребу в алкоголі. Широко і глибоко вкоріненим «питним» звичаям необхідно протиставити широко поставлену пропаганду здорового способу життя, протиалкогольна освіта мас, свідоме, активне формування тверезих установок у населення. Звичайно, що ключова роль у вирішенні більшості з означених заходів покладається на державу.

Так 21 січня 2010 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв», котрий доповнив Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» деякими новими положеннями. Давайте їх проаналізуємо.

Стаття 15-3 цього Закону встановлює коло осіб та місця, де не може здійснюватись продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв, а також тютюну. Продаж та придбання таких виробів не може здійснюватись особами, що не досягли 18 років.

Ці вироби заборонено продавати у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров'я; у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій; у закритих спортивних спорудах; з торгових автоматів; на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, пива); поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар); у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет; у невизначених для цього місцях торгівлі.

Згідно з цим Законом забороняється продаж товарів дитячого асортименту, що імітують тютюнові вироби. Відповідно до останніх змін, що відбулись, продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Стаття 15-2 вищевказаного Закону встановлює вичерпний перелік місць, де заборонено вживати пиво, алкогольні та слабоалкогольні напої. До них, зокрема, відносяться заклади охорони здоров'я; навчальні та освітньо-виховні заклади; громадський транспорт; заклади культури; закриті спортивні споруди; ліфти, таксофони, дитячі майданчики.

Законодавець підійшов до цього питання досить професійно, а тому закон враховує в повній мірі інтереси як тих, хто вживає алкоголь, так і тих, хто від цього утримується.

Порушення цього Закону тягне за собою накладення адміністративного стягнення відповідно до ст. 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення (розпивання спиртних напоїв…) у вигляді попередження або штрафу. Але ця стаття також містить виняток - вона не поширюється на безалкогольне пиво.

До особи, яка розпивала пиво, слабоалкогольні або алкогольні напої в заборонених місцях, може бути застосовано попередження або штраф у розмірі від одного до п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

За ці ж дії, що вчинені повторно протягом одного року після застосування заходів адміністративного стягнення, може бути накладено штраф у розмірі від трьох до семи неоподаткованих мінімумів доходів громадян. 

Згідно з ч. 3 цієї ж статті, до особи, яка двічі піддавалась адміністративному стягненню за це правопорушення протягом року, може бути застосовано посилені види адміністративного стягнення, а саме штраф від шести до восьми неоподаткованих мінімумів доходів громадян, виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням 20 відсотків заробітку, а також у виняткових випадках з урахуванням особи правопорушника, якщо застосування вищенаведених заходів буде визнано недостатнім, то до такої особи може бути застосовано адміністративний арешт до 15 діб.

Завжди пам'ятайте, що про вчинення адміністративного правопорушення має складатися протокол. Складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 178 КУпАП, можуть тільки уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ, а також начальники або заступники начальників районних, міських, районних у містах відділів (управлінь) внутрішніх справ, дільничні інспектори (старші дільничні інспектори) міліції. Що стосується саме накладення адміністративного арешту за ст. 178 КУпАП (розпивання алкогольних напоїв…), то така справа буде підвідомча виключно районному, районному у місті, міському чи міськрайонному суду (судді).

Знання законодавства, що регулює це питання, допоможе уникнути прикрих та неприємних ситуацій.

Провідний спеціаліст

Люботинського міського

управління юстиції                                                                 

Ю.Редько

Основними завданнями Національної програми правової освіти населення є підвищення рівня правової підготовки населення, насамперед 

учнівської та студентської молоді, громадян, які перебувають на державній службі, обрані народними депутатами України, депутатами 

місцевих рад, викладачів правових дисциплін та журналістів, які висвітлюють правову тематику; 

створення належних умов для  набуття громадянами знань про свої права, свободи і обов'язки; формування високої правосвідомості і правової культури 

окремих громадян та всього суспільства.

Одним із найболючіших питань сьогодення залишається корупція. Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» визначено, що корупція це - використання особою, зазначеною в частині  першій статті  4  цього  Закону,  наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей  з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної  вигоди особі, зазначеній в частині першій статті 4 цього Закону,  або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей.

Головним стимулом до корупції є можливість отримання економічного прибутку, пов’язаного з використанням владних повноважень, а головним стримуючим чинником є ризик викриття і покарання. Згідно Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» за корупційне правопорушення передбачено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність. Найнебезпечніші форми корупції кваліфікуються як кримінальні злочини. В наш час рівень правової культури і правосвідомості в Україні надзвичайно низький. Більшість громадян не знають правового механізму захисту своїх прав, а інша частина взагалі не обізнана з ними. Проте, саме суспільство є істотним елементом в справі боротьби з корупцією. Мета правової освіти населення полягає не лише в пробудженні правосвідомості суспільства, але в змінах, які спричинять таке пробудження.

Дієвим засобом, у боротьбі з корупцією є консультації, що надаються громадянам через мережу правових громадських приймалень, роз’яснення щодо антикорупційного законодавства України з метою негативного ставлення до проявів корупції та виявлення факторів, що їм сприяють.

Недостатня правова обізнаність громадян досить часто є причиною порушень їхніх основних прав і свобод у повсякденному житті, серйозною перепоною реалізації ними конституційно закріплених норм. Таке становище зумовлює необхідність всебічного роз’яснення основ правових актів, утвердження їх у свідомості громадян, перетворення на переконання і втілення в практику повсякденної поведінки.

При Люботинському міському управлінні юстиції створено Громадську приймальню з надання безоплатної первинної правової допомоги: м. Люботин, вул. Радянська, 41. Графік роботи приймальні: щовівторка та щочетверга з 10.00 год. до 16.00 год. У громадській приймальні отримати первинну правову допомогу можуть також біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту.

Запрошуємо до взаємодії та співпраці всіх заінтересованих осіб.

Начальник Люботинського

міського управління юстиції  

Ю. Константінов     

Основними завданнями Національної програми правової освіти населення є підвищення рівня правової підготовки населення, насамперед 

учнівської та студентської молоді, громадян, які перебувають на державній службі, обрані народними депутатами України, депутатами 

місцевих рад, викладачів правових дисциплін та журналістів, які висвітлюють правову тематику; 

створення належних умов для  набуття громадянами знань про свої права, свободи і обов'язки; формування високої правосвідомості і правової культури 

окремих громадян та всього суспільства.

Одним із найболючіших питань сьогодення залишається корупція. Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» визначено, що корупція це - використання особою, зазначеною в частині  першій статті  4  цього  Закону,  наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей  з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної  вигоди особі, зазначеній в частині першій статті 4 цього Закону,  або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей.

Головним стимулом до корупції є можливість отримання економічного прибутку, пов’язаного з використанням владних повноважень, а головним стримуючим чинником є ризик викриття і покарання. Згідно Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» за корупційне правопорушення передбачено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність. Найнебезпечніші форми корупції кваліфікуються як кримінальні злочини. В наш час рівень правової культури і правосвідомості в Україні надзвичайно низький. Більшість громадян не знають правового механізму захисту своїх прав, а інша частина взагалі не обізнана з ними. Проте, саме суспільство є істотним елементом в справі боротьби з корупцією. Мета правової освіти населення полягає не лише в пробудженні правосвідомості суспільства, але в змінах, які спричинять таке пробудження.

Дієвим засобом, у боротьбі з корупцією є консультації, що надаються громадянам через мережу правових громадських приймалень, роз’яснення щодо антикорупційного законодавства України з метою негативного ставлення до проявів корупції та виявлення факторів, що їм сприяють.

Недостатня правова обізнаність громадян досить часто є причиною порушень їхніх основних прав і свобод у повсякденному житті, серйозною перепоною реалізації ними конституційно закріплених норм. Таке становище зумовлює необхідність всебічного роз’яснення основ правових актів, утвердження їх у свідомості громадян, перетворення на переконання і втілення в практику повсякденної поведінки.

При Люботинському міському управлінні юстиції створено Громадську приймальню з надання безоплатної первинної правової допомоги: м. Люботин, вул. Радянська, 41. Графік роботи приймальні: щовівторка та щочетверга з 10.00 год. до 16.00 год. У громадській приймальні отримати первинну правову допомогу можуть також біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту.

Запрошуємо до взаємодії та співпраці всіх заінтересованих осіб.

Начальник Люботинського

міського управління юстиції  

Ю. Константінов     

Основними завданнями Національної програми правової освіти населення є підвищення рівня правової підготовки населення, насамперед 

учнівської та студентської молоді, громадян, які перебувають на державній службі, обрані народними депутатами України, депутатами 

місцевих рад, викладачів правових дисциплін та журналістів, які висвітлюють правову тематику; 

створення належних умов для  набуття громадянами знань про свої права, свободи і обов'язки; формування високої правосвідомості і правової культури 

окремих громадян та всього суспільства.

Одним із найболючіших питань сьогодення залишається корупція. Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» визначено, що корупція це - використання особою, зазначеною в частині  першій статті  4  цього  Закону,  наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей  з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної  вигоди особі, зазначеній в частині першій статті 4 цього Закону,  або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей.

Головним стимулом до корупції є можливість отримання економічного прибутку, пов’язаного з використанням владних повноважень, а головним стримуючим чинником є ризик викриття і покарання. Згідно Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» за корупційне правопорушення передбачено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність. Найнебезпечніші форми корупції кваліфікуються як кримінальні злочини. В наш час рівень правової культури і правосвідомості в Україні надзвичайно низький. Більшість громадян не знають правового механізму захисту своїх прав, а інша частина взагалі не обізнана з ними. Проте, саме суспільство є істотним елементом в справі боротьби з корупцією. Мета правової освіти населення полягає не лише в пробудженні правосвідомості суспільства, але в змінах, які спричинять таке пробудження.

Дієвим засобом, у боротьбі з корупцією є консультації, що надаються громадянам через мережу правових громадських приймалень, роз’яснення щодо антикорупційного законодавства України з метою негативного ставлення до проявів корупції та виявлення факторів, що їм сприяють.

Недостатня правова обізнаність громадян досить часто є причиною порушень їхніх основних прав і свобод у повсякденному житті, серйозною перепоною реалізації ними конституційно закріплених норм. Таке становище зумовлює необхідність всебічного роз’яснення основ правових актів, утвердження їх у свідомості громадян, перетворення на переконання і втілення в практику повсякденної поведінки.

При Люботинському міському управлінні юстиції створено Громадську приймальню з надання безоплатної первинної правової допомоги: м. Люботин, вул. Радянська, 41. Графік роботи приймальні: щовівторка та щочетверга з 10.00 год. до 16.00 год. У громадській приймальні отримати первинну правову допомогу можуть також біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту.

Запрошуємо до взаємодії та співпраці всіх заінтересованих осіб.

Начальник Люботинського

міського управління юстиції  

Ю. Константінов     

    Корупція (походить від латинського corruptio) - означає псування, розбещування, підкуп. VІІІ Конгрес ООН (1990) протидію корупції визнав одним із стратегічним напрямів запобігання організованій злочинності. Міжнародне співтовариство вважає корупцію однією з основних політичних проблем сучасного суспільства. Незаперечним фактом на сьогодні є те, що таке явище як корупція перестає бути проблемою окремо взятої країни. Воно з кожним роком набуває транснаціонального масштабу, створює загрозу стабільності й безпеці громадянського суспільства, руйнує етичні цінності та уявлення населення про справедливість.

    Протидія цьому злочинному явищу вимагає належного законодавчого забезпечення, тобто запровадження дієвого комплексу нормативно-правових положень, що регулюють механізми запобігання корупції та посилення відповідальності осіб, винних у вчиненні корупційних діянь.

Однією з найбільш вагомих подій в історії сучасних міжнародно-правових відносин у сфері запобігання та протидії корупції є підписання міжнародною спільнотою 9 грудня 2003 року в м. Меріда (Мексика) Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції – найбільш змістовного міжнародного акту, спрямованого на попередження та боротьбу з корупцією, як у світовому так і у національному масштабі.

       В основу згаданої Конвенції органічно покладено дві ключові засади: заходи щодо запобігання корупції та боротьба із цим явищем.

Зазначена Конвенція містить 71 статтю та визначає ключові засади здійснення державами-учасницями політики у сфері запобігання та протидії корупції, а саме: запровадження органу або органів із запобігання та протидії корупції (стаття 6), оптимізацію функціонування публічного та приватного сектору (статті 7 та 12), запровадження кодексів поведінки державних посадових осіб (стаття 8), забезпечення доступу громадськості до процесів протидії корупції (стаття 13), впорядкування сфери державних закупівель й управління державними фінансами (стаття 9) та ін.

      У статті 20 Конвенції ООН проти корупції наголошено на тому, що за умови дотримання своєї Конституції та основоположних принципів правової системи кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочином умисне незаконне збагачення, тобто значне збільшення активів державної посадової особи, яке перевищує її законні доходи і які вона не може раціонально обґрунтувати.

      Слід звернути увагу на те, що в даний час у ряді країн вживаються ефективні заходи, як нормотворчого, так і організаційного характеру, щодо приведення національного законодавства країни у відповідність до вимог Конвенції ООН проти корупції.

     Для прикладу можна навести оновлену "антикорупційну" законодавчу базу Російської Федерації, де схвалено "антикорупційний" пакет Законів Російської Федерації, а саме: Федеральний Закон "Про протидію корупції", Федеральний Закон "Про внесення змін у деякі законодавчі акти Російської Федерації у зв’язку з ратифікацією Конвенції ООН проти корупції та Конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією у контексті кримінального права» та Федеральний Закон «Про внесення змін у деякі законодавчі акти Російської Федерації у зв’язку з прийняттям Федерального Закону «Про протидію корупції».

     Що стосується нашої країни, слід зазначити, що з моменту підписання Україною Конвенції ООН проти корупції (Україна ратифікувала цей міжнародний акт Законом України "Про ратифікацію Конвенції ООН проти корупції" від 18 жовтня 2006 року) імплементація її положень в національне законодавство стало одним із пріоритетних завдань сьогодення. 

Начальник Люботинського

міського управління юстиції

Ю. Константінов

Шановні колеги!

    Від  імені 46 депутатів Люботинської міської ради вітаю із професійним святом людей, чия праця сповнена гуманізму, милосердя і тепла - працівників соціальної сфери!

    Це свято тих, хто постійно опікується проблемами людей, забезпечує їх потреби. Вашу чуйність відчувають широкі верстви населення і, насамперед,  люди похилого віку та люди з особливими потребами, діти - сироти, малозабезпечені та багатодітні сім’ї, безробітні та звільнені з місць позбавлення волі.

    Піклуючись про людину, її майбутнє, забезпечуючи надання соціальних гарантій і допомоги тим, хто потрапив у складні життєві ситуації, ви робите вагомий внесок у розбудову громадянського суспільства. Щиро дякуємо вам за сумлінну працю і  наголошуємо: ми, депутати міської ради,  з вами єдині у прагненні соціальної справедливості, людяності, добра, у бажанні, щоб люботинці мали гідне життя. Ваша праця скромна і не завжди помітна, але сповнена душевного тепла. За це вам наша  шана і повага.  Ми переконані, що вам вистачить снаги, витримки і професіоналізму для подолання труднощів у справі поліпшення добробуту населення нашого міста, соціального захисту тих, хто його потребує. В свою чергу ми завжди готові допомагати вам у подоланні проблем громадян, у наданні соціальної підтримки мешканцям нашого міста.

    Зичимо  вам міцного здоров’я, добробуту, злагоди і домашнього затишку, звершення задумів, невтомного творчого пошуку, подальших успіхів. Нехай ваша компетентність, працьовитість, душевне тепло і надалі служитимуть людям, а свято принесе усвідомлення причетності до великої справи соціального захисту людини.

       Хай невичерпною буде чиста криниця ваших душ, а заслужена шана додасть сили та наснаги на нові здобутки у справі, яка стала вашим життям.

Л. Гільова, секретар Люботинської міської ради,

заслужений працівник соціальної сфери України

Завантажити: Люботинський вісник №10 (156) жовтень 2013 р. [751.24 Kb] (cкачувань: 42)