За 10 місяців 2013 року на залізничних коліях Укрзалізниці сталося  73 випадки ДТП, в тому числі 65 випадків на переїздах і 8 - на коліях поза переїздами. В результаті ДТП загинуло 16 осіб і 21  травмовано.

     У порівнянні з відповідним періодом 2012 року кількість ДТП та кількість загиблих осіб збільшилась.

    На залізничних переїздах міста Люботин за 10 місяців 2013 року допущено 6 випадків порушень Правил дорожнього руху водіями автотранспортних засобів через переїзд з охороною  23 км (зупинка Водяне), 4 порушень через переїзд з охороною 27 км (зупинка Любівка).

    Працівниками залізничного транспорту постійно проводиться велика робота по попередженню випадків порушень Правил проїзду через залізничні переїзди. Це обладнання преїздів основними шлагбаумами з  повним перекриттям проїзної частини, звуковою та світлофорною сигналізацією. Чергові по переїздах постійно слідкують за чітким дотриманням правил  проїзду через переїзди водіями транспортних засобів, але самі водії нехтують і правила і зауваження.

    В цілях збереження життя людей, попередження  випадків порушень Правил дорожнього руху водіями автотранспортних засобів при проїзді через переїзди, випадків пошкодження техніки залізниці, адміністрація  Відокремленого підрозділу «Люботинська дистанція колії» звертається до жителів міста з проханням чіткого дотримання Правил проїзду через залізничні переїзди! 

Головний інженер

Л.І.Калитчук 

     Учні, їх батьки та члени трудового колективу Люботинської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 висловлюють слова щирої вдячності депутату Люботинської міської ради, начальнику міської водо - каналізаційної дільниці Олегу Казимировичу Длугашу за допомогу в вирішенні однієї із нагальних проблем школи, заміні аварійних вікон вестибюлю другого поверху школи на пластикові.

Директор ЗОШ № 4

Найпак Ю. І.

     Чудовий подарунок педагогічним працівникам зробив депутат міської ради О. С. Нечипоренко. Сорок дев’ять працівників ЗОШ № 4, гімназії № 1, НВК № 2, ЗОШ № 3, ДНЗ № 2, МНВК та пенсіонерів, ветеранів педагогічної ниви здійснили безкоштовну поїздку комфортабельним автобусом до Кримської перлини - м. Ялти.

Спасибі Вам за добре серце, шановний Олександре Сергійовичу!

Директор ЗОШ № 4

Найпак Ю. І.

     Прийняття Кримінального процесуального кодексу України (КПК України) стало одним із ключових етапів здійснення судово-правової реформи, реформи кримінальної юстиції України. Зміна моделі кримінального провадження в Україні стала частиною загальної правової реформи щодо гармонізації вітчизняного законодавства відповідно до міжнародних стандартів, що зумовило перегляд низки положень різних галузей права, у тому числі кримінального процесуального.

    У КПК України поєднано позитивний досвід європейських країн, країн англосаксонської правової сім’ї й ті надбання, що на цей час мала Україна, і запропоновано ту модель кримінального провадження, яка найбільшою мірою відповідає не лише європейським і міжнародним стандартам у галузі кримінального судочинства, практиці Європейського суду з прав людини, а й нормам Конституції України. Загалом КПК України містить багато новацій, які змінили не лише відповідну правозастосовну практику судових органів, прокуратури та досудового розслідування, а й теоретичні основи цієї діяльності. Серед найбільш істотних і прогресивних новел слід назвати такі. Вперше законодавець закріпив 22 загальні засади, відповідно до яких має здійснюватися кримінальне провадження.      Загальні засади відіграють фундаментальну роль під час тлумачення та застосування норм права суб’єктами кримінального провадження, насамперед відповідними державними органами й посадовими особами. Прогресивним є закріплення додаткових гарантій реалізації принципу змагальності сторін. Зокрема, сторонам гарантуються рівні права щодо

збирання та подання до суду клопотань, скарг, речей, документів, інших доказів, а також реалізації інших процесуальних прав (ст. 22 КПК України). При вирішенні слідчим суддею клопотань слідчого, прокурора, зокрема щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачено участь сторони захисту. За для забезпечення об’єктивності й неупередженості суду під час судового провадження при завершенні досудового розслідування і зверненні до суду, в тому числі з обвинувальним актом, надання суду інших матеріалів кримінального провадження прямо заборонене. Сприяють реалізації принципу змагальності також норми, спрямовані на ефективне забезпечення права особи на захист. Зокрема, обов’язковість участі у судочинстві лише «професійного» захисника. (захисником може бути тільки адвокат – ст. 45 КПК України). 

     Досить цікавим є положення щодо відмови від інституту порушення кримінальної справи. За таких умов громадяни мають змогу реалізувати право на захист одразу після надходження заяви чи повідомлення про злочин. Досудове розслідування розпочинається

з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), тобто невідкладно (але не пізніше 24 годин) після подання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення (ст. 214 КПК України). З цього моменту можна проводити весь комплекс заходів для розслідування кримінального правопорушення.

     Революційним кроком стало введення в кримінальне судочинство інституту укладання угод (про примирення між потерпілим і підозрюваним, обвинуваченим; про визнання винуватості між підозрюваним, обвинуваченим і прокурором) (ст. 468 КПК України). Це надає можливість вже на початку кримінального провадження направляти матеріали до суду для вирішення, уникаючи громіздкого розслідування кримінальних правопорушень. Таким чином, витрати в десятки разів менші, ніж при розслідуванні.

     Водночас слід зазначити, хоч яким досконалим є закон, його ефективність може бути оцінена тільки через правозастосовну практику, тобто практику конкретних суб’єктів, а тому висока фахова підготовка, належний рівень знань, правової культури та свідомості кожного суб’єкта кримінального провадження відіграє у цьому процесі основоположну роль.

   Сьогодні надто актуальною виступає проблема зростання правопорушень серед молоді. Профілактика правопорушень неповнолітніх є передусім проблемою педагогічною, бо вона пов’язана з вирішенням певного кола виховних завдань. Тому в цій справі особливе місце має зайняти рання профілактика, яка має розпочинатися вже з дитячого садка й початкових

класів школи, коли закладаються основи характеру, ставлення до оточуючих, поведінки в побуті. Не все можливе робить і школа, хоч саме вона повинна нести моральну відповідальність за вчинки своїх вихованців.  Криміногенна ситуація, яка склалася в Україні, переросла в найбільш небезпечне соціальне лихо. Тому особливою сьогодні є проблема педагогічного впливу на учнів з різними відхиленнями в моральному розвитку. У роботі з такими підлітками дуже важливим є особистісно орієнтований підхід. Як свідчить практика, його ефективність залежитьбезпосередньо від врахування педагогом найважливіших типологічних особливостей, властивих цій категорії учнів.  Профілактична діяльність у широкому розумінні розглядається як один із засобів соціального регулювання суспільних відносин з метою ліквідації детермінант злочинності, як взаємодії заходів економіко-соціального, виховно-педагогічного, організаційного та правового характеру,

як поєднання різних рівнів попередження злочинності. Система заходів попередження злочинності неповнолітніх базується на засадах загальносоціального характеру, які призначені забезпечити необхідний рівень добробуту, культури, виховання та навчання молодих людей. Ця система заходів: - діє у співвідношенні з соціальною, економічною, молодіжною, карною політикою держави, яка реалізується через низку цільових програм надання матеріальної та іншої допомоги сім'ям і дітям, запобігання бездоглядності та правопорушень серед неповнолітніх; - має самостійну законодавчу базу - комплекс правових актів, що регулюють питання створення оптимальних умов життя, виховання дітей і молоді, захисту їх прав та інтересів, нейтралізації негативного впливу на них, запобігання бездоглядності, аморальним проявам і т. ін.; - забезпечує діяльність усіх суб'єктів профілактики злочинів серед неповнолітніх, яка спирається на відповідну інформаційно-аналітичну базу та забезпечується бюджетним фінансуванням.

    Наявність особливостей у системі заходів боротьби зі злочинністю неповнолітніх пов'язана також зі специфікою правового та фактичного становища неповнолітніх як вікової групи населення, що найбільш гостро відчуває вплив негативних факторів соціального середовища. Запобігання цій злочинності планується і проводиться на різних рівнях та напрямах, стосовно різних контингентів неповнолітніх і молоді й характеризується значним діапазоном загально-виховних, профілактичних, а також спеціальних каральних заходів. За цільовою спрямованістю вони повинні запобігати їх протиправним діям, припиняти їх, а також не допускати можливість рецидиву. Ці заходи здійснюються стосовно основних сфер виховання неповнолітніх за допомогою специфічних засобів, характерних для органів, які беруть участь у цій діяльності. Мова йде про цілеспрямовану роботу щодо ліквідації недоліків у галузі сімейного, шкільного, трудового виховання неповнолітніх, організації їх дозвілля, а також підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів, що проводять боротьбу зі злочинністю.

 В основу застосування загальносоціального запобігання злочинності неповнолітніх покладена державна політика щодо неповнолітніх та молоді. 

    1. При визначенні типології учня-правопорушника, покладено вивчення комплексу ознак, які відображають: особливості середовища, в якому формувалася особа правопорушника; особливості його духовного світу (відхилення у сфері потреб, інтересів, звичок); моральне обличчя; ставлення до провідної діяльності; статус у класному колективі; роль, виконувана у групі з протиправною спрямованістю; взаємозв’язок внутрішньої готовності і зовнішніх можливостей при виборі протиправної поведінки; ставлення до вчиненого правопорушення. На цій основі виділено чотири типи правопорушників, назва кожного з яких залежить від спрямованості особистості.

      До першого типу правопорушників – конфліктно-ситуативного з переважаючою позитивною спрямованістю – відносяться неповнолітні, формування особистості яких проходило в позитивному середовищі. У таких підлітків переважають позитивні потреби в соціальному спілкуванні. У них спостерігаються здебільшого соціально-корисні інтереси, хоча правомірні шляхи їх задоволення обмежені. Звички до безцільного проведення часу

майже не виражені. Потрапляючи до групи правопорушників, тримаються незалежно, часто з ними не рахуються, проте такі особи відіграють роль виконавців.

     До другого типу правопорушників – неврівноважено-ситуативного з незначною негативною спрямованістю – віднесено учнів, особа яких формувалася у середовищі з невеликими відхиленнями. У них найбільше розвинуті матеріальні потреби. Вони віддають перевагу особистим інтересам перед колективними, але правомірні можливості їх реалізації обмежені. У правопорушників цього типу, як правило, спостерігаються звички

догідливості, безцільного проведення часу, бродяжництва.

    Третій тип правопорушників – нестійкий з переважаючою негативною спрямованістю – становлять неповнолітні, які формувалися в несприятливому, суперечливому середовищі. Вони схильні до вживання спиртних напоїв, паління. У таких школярів спостерігається розрив між особистими інтересами і громадським обов’язком, правомірні можливості

задоволення інтересів обмежені. Учні цього типу прагнуть до самостійності. Вони агресивні, часто влаштовують бійки, наслідують негативні звички дорослих осіб.

     Склад кожного типу рухливий, він залежить від ефективності запобіжно-виховної роботи у школі й поза нею. Однак такий поділ дає змогу скласти уявлення про ступінь розвитку негативних якостей, особливості соціального середовища, прогнозувати умови, за яких можна чекати вчинення правопорушення тим чи іншим учнем. Це допоможе педагогу своєчасно організувати виховну роботу з метою запобігання протиправної поведінки з боку неповнолітнього.

      2. Проблему профілактики правопорушень серед дітей розглядають переважно як частину педагогічної діяльності, зокрема, у межах навчальних закладів. Проте вищенаведені причини правопорушень вказують, що для подолання злочинності серед неповнолітніх виховної роботи лише в межах навчальних закладів недостатньо.

     Заходи правового виховання, спрямовані на профілактику правопорушень, можна розподілити на такі напрями:

 надання правових знань педагогами під час викладання певних

предметів;

 проведення вікторин, тематичних уроків (для молодших школярів);

 зустрічі з працівниками правоохоронних органів, які можуть

відбуватися за місцем навчання дітей або за місцем роботи правоохоронців

(екскурсії до відділів міліції, постів ДАІ, організацій).

      У науковій літературі описано різні методи, що можуть використовуватися з метою правового виховання неповнолітніх. Серед них:

роз'яснення, розповіді, бесіди, читання творів, лекції, дискусії, диспути з правових питань, «круглі столи» з правових питань та інші вербальні методи, інтерактивні методи - ігри, рольові ігри, вправи, тренінги, конкурси.

        Фактором ризику щодо можливості скоєння правопорушень неповнолітніми є не тільки брак правових знань, а й відсутність системи дозвілля, проведення часу без певної мети та заняття. Відповідно, існує напрям профілактики, спрямований на організацію дозвілля. Однією з можливостей організації профілактики протиправних дій неповнолітніх у вільний від навчання час може бути робота в літніх таборах. Часто спеціальні програми відпочинку розробляються для дітей із девіантною поведінкою. Таборування має значні переваги в роботі з під літками. Це зумовлено зміною звичного соціального середовища, вплив якого часто є негативним. Методи, що застосовуються для профілактики протиправних дій неповнолітніх у рамках напряму організації дозвілля, частково збігаються з методами правового виховання в навчальних закладах. Діти краще сприймають інформацію, коли вона надасться в активній формі (ігри, тренінги тощо). А лекції та інші вербальні методи є традиційними для інформування різних вікових категорій. У цьому напрямі застосовуються також консультації, які дають змогу проводити індивідуальну роботу з дитиною, здійснювати психологічну корекцію, надавати правову допомогу тощо.

    Оскільки серед причин і умов скоєння правопорушень підлітками є вживання наркотичних речовин (до 70 % протиправних дій скоюється у стані сп'яніння), то профілактика правопорушень серед неповнолітніх не матиме бажаних наслідків, якщо комплекс профілактичних заходів не буде включати роботи з позбавлення неповнолітніх наркогенних звичок. Отже, ще одним напрямом профілактики правопорушень є профілактика вживання підлітками наркотиків та алкоголю. У роботі використовують такі методи, як акції, конкурси, вистави, поширення інформаційно-рекламного матеріалу, виступи на радіо, телебаченні. Групова робота відбувається у вигляді лекцій, дискусій, диспутів, рольових ігор, тренінгів. Індивідуальна робота проводиться методами консультацій. Отже, профілактична діяльність щодо попередження правопорушень серед неповнолітніх може проводитись як у рамках навчального процесу, так і в позашкільний час. Форми та методи роботи мають відповідати віку дітей, викликати в них зацікавлення та спонукати до роздумів. Людина не народжується злочинцем, а стає ним через певні життєві обставини. Часто діти і підлітки думають, що за скоєний ними злочин ніякої відповідальності не буде, бо вони ще неповнолітні. Проте гуманне ставлення до дітей у суспільстві аж ніяк не означає, що треба потурати їм у всьому. Навпаки, слід перевиховувати. Адже багато дорослих злочинців починали свою «кар'єру» ще в підлітковому віці.

    Серед неповнолітніх зростають такі злочини, як зловмисні вбивства, тяжкі тілесні пошкодження, розбійні напади, грабунки, зґвалтування. Це свідчить про ускладнення структури злочинності, тому профілактика злочинності неповнолітніх – невід'ємний атрибут сучасного суспільства. Знання неповнолітніми певних законів, норм поведінки, своїх обов'язків перед суспільством, усвідомлення ними шкоди, відповідальності й вироблення у них правової свідомості зобов'язує поводитись у певних рамках, утримує від порушень правил поведінки.

«Слобожанські передзвони»

13 листопада 2013 року в кіноконцертному залі «Україна» (м. Харків) відбувся творчий звіт Люботина в рамках обласного огляду-конкурсу «Слобожанські передзвони», в якому беруть участь всі райони та міста Харківщини. Він складався з відеопрезентації, виставки майстрів декоративно-ужиткового мистецтва та концерту аматорських художніх колективів і окремих виконавців Люботина. Оцінювало творчість аматорів поважне журі, до складу якого увійшли провідні фахівці з різних жанрів мистецтва м. Харкова та області.

Наше місто завжди славилось талановитими людьми, і цей захід вкотре довів що люботинці напрочуд талановиті. Про це також зауважив міський голова Теличко В.О під час вступного слова. Він побажав усім учасникам концерту гарно виступити, і з його легкої руки все пройшло добре.

В концерті взяли участь колективи та виконавці міського будинку дитячої та юнацької творчості, дитячої музичної школи, міського будинку культури та окремі виконавці Люботина. Наші майстри народної творчості представили чудові роботи на виставці.

Велика подяка всім учасникам творчого звіту, їх батькам та організаторам.

Дякуємо міському голові та всім небайдужим за всебічну допомогу.

Окремі слова подяки Почесному громадянину м. Люботина, директору спеціалізованого комунального підприємства «Харківгорліфт» Кандаурову А.І. за його допомогу у надані чудової зали ККЗ «Україна».

Наше місто вкотре гідно представило свою творчість на обласному рівні. Огляд-конкурс «Слобожанські передзвони» триває. Гала-концерт та нагородження переможців відбудеться в березні 2014 року у Харківському національному академічному театрі опери та балету ім. М.В. Лисенка.

Директор міського

будинку культури

Р.Л. Еткало

Харьковские известия:

http://izvestia.kharkov.ua/tv-proekty/hi/958/1149336.html

Обережно грип

Грип – це вірусне захворювання, що розпочинається раптово і бурхливо, супроводжується лихоманкою, головними, м’язовими, суглобним болями, підвищеною температурою.
Інфікуватися можна не тільки при чханні і кашлі хворого та користуючись його речами, але й перебуваючи в приміщенні чи транспорті, де нещодавно знаходився хворий.
Хвороба перемагає тих, у кого недостатньо сильний імунітет. Тому, щоб не захворіти на грип у період епідемічного підвищення цього захворювання, слід вдаватися до ефективних профілактичних заходів:

• зробити щеплення від грипу у поліклініках за місцем проживання;
• звести до мінімуму відвідування місць з масовим перебуванням людей;
• перед виходом з дому треба змазувати слизові оболонки носа 0,25% оксоліновою маззю;
• використовувати марлеву (4 шарову) маску для захисту рота і носа під час перебування в транспорті та при спілкуванні з людьми;
• провітрювати якомога частіше приміщення та проводити вологе прибирання;

• часто та ретельно мити руки з милом або використовувати вологі серветки, що містять у своєму складі спирт.

Грип небезпечний своїми ускладненнями: запаленнями легенів, середнього вуха, гайморових пазух, бронхітами, враженням нирок, мозку, серця та інших органів. Він особливо небезпечний для дітей, людей похилого віку, хронічно хворих.
Якщо ви захворіли, необхідно залишитися вдома, негайно викликати лікаря та дотримувати всі його рекомендації.
Обов’язково ізолюйте хворого від інших членів сім’ї, виділіть йому окремий посуд та речі особистої гігієни.

 Як попередити зараження грипом :

• обмежте перебування у місцях масового скупчення людей;
• уникайте контакту з особами, які мають прояви грипозної інфекції;
• часто провітрюйте приміщення;
• часто мийте руки з милом;
• намагайтеся не торкатися очей, носа або рота немитими руками;
• уникайте обіймів, поцілунків і рукостискань;
• прикривайте ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку відразу ж після використання викиньте;
• носіть двошарову марлеву пов’язку або разову маску, міняйте її кожні 4 години;
• споживайте харчові продукти з високим вмістом вітамінів, або вітамінні та інші препарати, що підвищують захисні сили організму;
• вживайте мед та інші продукти бджільництва, цибулю, часник, чорну редьку, хрін, трав’яні чаї;
• змазуйте слизові оболонки носа 0,25% оксоліновою маззю перед виходом із дому;

• зробіть собі та своїм дітям щеплення від грипу у поліклініках за місцем проживання.

Якщо у Вас в родині хтось захворів, то:

• покладіть хворого в ліжко і негайно викличте лікаря;
• не займайтеся самолікуванням. Медикаментозне лікування хворому призначає тільки лікар!
• розташуйте хворого в окремій кімнаті або огородіть ширмою;
• виділіть йому індивідуальний посуд, рушник, предмети особистої гігієни;
• не допускайте контакту хворого із здоровими членами сім’ї, окрім особи, яка доглядає за ним;
• одягніть двошарову марлеву пов’язку або разову маску, мийте руки з милом після кожного контакту з хворим;
• провітрюйте приміщення декілька разів на добу;
• робіть вологе прибирання приміщень оселі;
• майте разові носові серветки і корзину для їх використання;
• давайте хворому пити багато рідини до приходу лікаря;

• підвищувати свій імунітет, споживаючи харчові продукти з високим вмістом вітамінів, або вітамінні та інші препарати, що підвищують захисні сили організму.

Пам′ятка для батьків

Що повинні виконувати батьки, щоб попередити зараження грипом дітей:

• особистим прикладом виховувати у дітей дотримання правил особистої гігієни та ретельно їх виконувати;
• обмежувати перебування дітей у місцях масового скупчення людей;
• носити двошарову марлеву пов′язку або разову маску, міняти її кожні 4 години;
• мити руки з милом протягом 20 секунд;
• споживати харчові продукти з високим вмістом вітамінів, або вітамінні та інші препарати, що підвищують захисні сили організму;
• якщо немає алергічних проявів, давати мед та інші продукти бджільництва, цибулю, часник, чорну редьку, хрін, трав′яні чаї;
• прикривати ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку відразу ж після використання потрібно викидати;

• змазувати слизові оболонки носа 0,25% оксоліновою маззю або олійним настоєм часнику з цибулею.

Які ознаки захворювання у дитини повинні примусити батьків негайно звернутися за медичною допомогою:

• скарги на сильний головний біль;
• прискорене або ускладнене дихання;
• синюшність навколо рота, інших шкірних покровів;
• поява на тілі крововиливів (навіть дуже маленьких), носової кровотечі;
• висока температура тіла;
• відмова від пиття;
• важко розбудити дитину, відсутня її реакція на звернення;
• надмірне збудження або поява судом;
• поява блювання, часті рідкі випорожнення;

• відсутність сечовипускання або сліз під час плачу.

Що робити, якщо дитина захворіла на грип:

• залишити вдома;
• покласти в ліжко і негайно викликати лікаря;
• розташувати в окремій кімнаті або огородити ширмою;
• виділити індивідуальний посуд, рушник, предмети особистої гігієни;
• одягнути двошарову марлеву пов′язку або разову маску;
• мити руки з милом після кожного контакту з хворою дитиною;
• провітрювати приміщення декілька разів на добу;
• робити вологе прибирання приміщень оселі з використанням дезінфікуючих засобів;

• давати хворій дитині пити багато рідини до приходу лікаря (сік, негазована вода, морс, компот тощо).

                                              Україна має потребу в людях з активною громадською позицією. Михайло Добкін

11 листопада на обласному телебаченні відбулвся ефір зустрічі голови Харківської облдержадміністрації Михайла Добкіна з членами Правління громадської ради при ХОДА, яка проходила у форматі «Чай з губернатором».

Під час неї обговорювалися питання реалізації завдань Президента України щодо розвитку громадянського суспільства та залучення громадськості до формування та реалізації державної та регіональної політики, а також побудови сильного громадянського суспільства, яке матиме можливість через громадські інститути контролювати владу і керувати територіями.

Михайло Добкін зазначив, що в Європі вже давно звикли до активного громадянського суспільства, якого дуже сильно не вистачає Україні. Він зазначив, що в Україні так до кінця і не вдалося сформувати таке суспільство. В даний час владою та громадськими організаціями спільно вирішується питання побудови вільної правової держави, де кожна людина, незалежно від її походження і статусу, відчула б себе невід'ємною частиною сильної держави і сильного суспільства.

«У новому проекті Конституції, який розробляє Конституційна Асамблея, нарешті підійшли до формування найпершої ланки в адміністративно-територіальному устрої – до того, що слід спиратися на громади і не обмежувати їх ні в економічному, ні в географічному плані. Сама громада повинна формувати уклад життя і обирати, спираючись на свою податкову базу, які делеговані державою повноваження вона здатна виконати. Решту делегованих повноважень виконуватиме районна, міська чи обласна влада. На мій погляд, цей шлях найвірніший, але для цього громада повинна володіти певними знаннями та активною громадянською позицією», – підкреслив губернатор.

 

http://kharkivoda.gov.ua/uk/news/view/id/20137