Учні, їх батьки та члени трудового колективу Люботинської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 висловлюють слова щирої вдячності депутату Люботинської міської ради, начальнику міської водо - каналізаційної дільниці Олегу Казимировичу Длугашу за допомогу в вирішенні однієї із нагальних проблем школи, заміні аварійних вікон вестибюлю другого поверху школи на пластикові.

Директор ЗОШ № 4

Найпак Ю. І.

     Чудовий подарунок педагогічним працівникам зробив депутат міської ради О. С. Нечипоренко. Сорок дев’ять працівників ЗОШ № 4, гімназії № 1, НВК № 2, ЗОШ № 3, ДНЗ № 2, МНВК та пенсіонерів, ветеранів педагогічної ниви здійснили безкоштовну поїздку комфортабельним автобусом до Кримської перлини - м. Ялти.

Спасибі Вам за добре серце, шановний Олександре Сергійовичу!

Директор ЗОШ № 4

Найпак Ю. І.

     Прийняття Кримінального процесуального кодексу України (КПК України) стало одним із ключових етапів здійснення судово-правової реформи, реформи кримінальної юстиції України. Зміна моделі кримінального провадження в Україні стала частиною загальної правової реформи щодо гармонізації вітчизняного законодавства відповідно до міжнародних стандартів, що зумовило перегляд низки положень різних галузей права, у тому числі кримінального процесуального.

    У КПК України поєднано позитивний досвід європейських країн, країн англосаксонської правової сім’ї й ті надбання, що на цей час мала Україна, і запропоновано ту модель кримінального провадження, яка найбільшою мірою відповідає не лише європейським і міжнародним стандартам у галузі кримінального судочинства, практиці Європейського суду з прав людини, а й нормам Конституції України. Загалом КПК України містить багато новацій, які змінили не лише відповідну правозастосовну практику судових органів, прокуратури та досудового розслідування, а й теоретичні основи цієї діяльності. Серед найбільш істотних і прогресивних новел слід назвати такі. Вперше законодавець закріпив 22 загальні засади, відповідно до яких має здійснюватися кримінальне провадження.      Загальні засади відіграють фундаментальну роль під час тлумачення та застосування норм права суб’єктами кримінального провадження, насамперед відповідними державними органами й посадовими особами. Прогресивним є закріплення додаткових гарантій реалізації принципу змагальності сторін. Зокрема, сторонам гарантуються рівні права щодо

збирання та подання до суду клопотань, скарг, речей, документів, інших доказів, а також реалізації інших процесуальних прав (ст. 22 КПК України). При вирішенні слідчим суддею клопотань слідчого, прокурора, зокрема щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачено участь сторони захисту. За для забезпечення об’єктивності й неупередженості суду під час судового провадження при завершенні досудового розслідування і зверненні до суду, в тому числі з обвинувальним актом, надання суду інших матеріалів кримінального провадження прямо заборонене. Сприяють реалізації принципу змагальності також норми, спрямовані на ефективне забезпечення права особи на захист. Зокрема, обов’язковість участі у судочинстві лише «професійного» захисника. (захисником може бути тільки адвокат – ст. 45 КПК України). 

     Досить цікавим є положення щодо відмови від інституту порушення кримінальної справи. За таких умов громадяни мають змогу реалізувати право на захист одразу після надходження заяви чи повідомлення про злочин. Досудове розслідування розпочинається

з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), тобто невідкладно (але не пізніше 24 годин) після подання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення (ст. 214 КПК України). З цього моменту можна проводити весь комплекс заходів для розслідування кримінального правопорушення.

     Революційним кроком стало введення в кримінальне судочинство інституту укладання угод (про примирення між потерпілим і підозрюваним, обвинуваченим; про визнання винуватості між підозрюваним, обвинуваченим і прокурором) (ст. 468 КПК України). Це надає можливість вже на початку кримінального провадження направляти матеріали до суду для вирішення, уникаючи громіздкого розслідування кримінальних правопорушень. Таким чином, витрати в десятки разів менші, ніж при розслідуванні.

     Водночас слід зазначити, хоч яким досконалим є закон, його ефективність може бути оцінена тільки через правозастосовну практику, тобто практику конкретних суб’єктів, а тому висока фахова підготовка, належний рівень знань, правової культури та свідомості кожного суб’єкта кримінального провадження відіграє у цьому процесі основоположну роль.

   Сьогодні надто актуальною виступає проблема зростання правопорушень серед молоді. Профілактика правопорушень неповнолітніх є передусім проблемою педагогічною, бо вона пов’язана з вирішенням певного кола виховних завдань. Тому в цій справі особливе місце має зайняти рання профілактика, яка має розпочинатися вже з дитячого садка й початкових

класів школи, коли закладаються основи характеру, ставлення до оточуючих, поведінки в побуті. Не все можливе робить і школа, хоч саме вона повинна нести моральну відповідальність за вчинки своїх вихованців.  Криміногенна ситуація, яка склалася в Україні, переросла в найбільш небезпечне соціальне лихо. Тому особливою сьогодні є проблема педагогічного впливу на учнів з різними відхиленнями в моральному розвитку. У роботі з такими підлітками дуже важливим є особистісно орієнтований підхід. Як свідчить практика, його ефективність залежитьбезпосередньо від врахування педагогом найважливіших типологічних особливостей, властивих цій категорії учнів.  Профілактична діяльність у широкому розумінні розглядається як один із засобів соціального регулювання суспільних відносин з метою ліквідації детермінант злочинності, як взаємодії заходів економіко-соціального, виховно-педагогічного, організаційного та правового характеру,

як поєднання різних рівнів попередження злочинності. Система заходів попередження злочинності неповнолітніх базується на засадах загальносоціального характеру, які призначені забезпечити необхідний рівень добробуту, культури, виховання та навчання молодих людей. Ця система заходів: - діє у співвідношенні з соціальною, економічною, молодіжною, карною політикою держави, яка реалізується через низку цільових програм надання матеріальної та іншої допомоги сім'ям і дітям, запобігання бездоглядності та правопорушень серед неповнолітніх; - має самостійну законодавчу базу - комплекс правових актів, що регулюють питання створення оптимальних умов життя, виховання дітей і молоді, захисту їх прав та інтересів, нейтралізації негативного впливу на них, запобігання бездоглядності, аморальним проявам і т. ін.; - забезпечує діяльність усіх суб'єктів профілактики злочинів серед неповнолітніх, яка спирається на відповідну інформаційно-аналітичну базу та забезпечується бюджетним фінансуванням.

    Наявність особливостей у системі заходів боротьби зі злочинністю неповнолітніх пов'язана також зі специфікою правового та фактичного становища неповнолітніх як вікової групи населення, що найбільш гостро відчуває вплив негативних факторів соціального середовища. Запобігання цій злочинності планується і проводиться на різних рівнях та напрямах, стосовно різних контингентів неповнолітніх і молоді й характеризується значним діапазоном загально-виховних, профілактичних, а також спеціальних каральних заходів. За цільовою спрямованістю вони повинні запобігати їх протиправним діям, припиняти їх, а також не допускати можливість рецидиву. Ці заходи здійснюються стосовно основних сфер виховання неповнолітніх за допомогою специфічних засобів, характерних для органів, які беруть участь у цій діяльності. Мова йде про цілеспрямовану роботу щодо ліквідації недоліків у галузі сімейного, шкільного, трудового виховання неповнолітніх, організації їх дозвілля, а також підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів, що проводять боротьбу зі злочинністю.

 В основу застосування загальносоціального запобігання злочинності неповнолітніх покладена державна політика щодо неповнолітніх та молоді. 

    1. При визначенні типології учня-правопорушника, покладено вивчення комплексу ознак, які відображають: особливості середовища, в якому формувалася особа правопорушника; особливості його духовного світу (відхилення у сфері потреб, інтересів, звичок); моральне обличчя; ставлення до провідної діяльності; статус у класному колективі; роль, виконувана у групі з протиправною спрямованістю; взаємозв’язок внутрішньої готовності і зовнішніх можливостей при виборі протиправної поведінки; ставлення до вчиненого правопорушення. На цій основі виділено чотири типи правопорушників, назва кожного з яких залежить від спрямованості особистості.

      До першого типу правопорушників – конфліктно-ситуативного з переважаючою позитивною спрямованістю – відносяться неповнолітні, формування особистості яких проходило в позитивному середовищі. У таких підлітків переважають позитивні потреби в соціальному спілкуванні. У них спостерігаються здебільшого соціально-корисні інтереси, хоча правомірні шляхи їх задоволення обмежені. Звички до безцільного проведення часу

майже не виражені. Потрапляючи до групи правопорушників, тримаються незалежно, часто з ними не рахуються, проте такі особи відіграють роль виконавців.

     До другого типу правопорушників – неврівноважено-ситуативного з незначною негативною спрямованістю – віднесено учнів, особа яких формувалася у середовищі з невеликими відхиленнями. У них найбільше розвинуті матеріальні потреби. Вони віддають перевагу особистим інтересам перед колективними, але правомірні можливості їх реалізації обмежені. У правопорушників цього типу, як правило, спостерігаються звички

догідливості, безцільного проведення часу, бродяжництва.

    Третій тип правопорушників – нестійкий з переважаючою негативною спрямованістю – становлять неповнолітні, які формувалися в несприятливому, суперечливому середовищі. Вони схильні до вживання спиртних напоїв, паління. У таких школярів спостерігається розрив між особистими інтересами і громадським обов’язком, правомірні можливості

задоволення інтересів обмежені. Учні цього типу прагнуть до самостійності. Вони агресивні, часто влаштовують бійки, наслідують негативні звички дорослих осіб.

     Склад кожного типу рухливий, він залежить від ефективності запобіжно-виховної роботи у школі й поза нею. Однак такий поділ дає змогу скласти уявлення про ступінь розвитку негативних якостей, особливості соціального середовища, прогнозувати умови, за яких можна чекати вчинення правопорушення тим чи іншим учнем. Це допоможе педагогу своєчасно організувати виховну роботу з метою запобігання протиправної поведінки з боку неповнолітнього.

      2. Проблему профілактики правопорушень серед дітей розглядають переважно як частину педагогічної діяльності, зокрема, у межах навчальних закладів. Проте вищенаведені причини правопорушень вказують, що для подолання злочинності серед неповнолітніх виховної роботи лише в межах навчальних закладів недостатньо.

     Заходи правового виховання, спрямовані на профілактику правопорушень, можна розподілити на такі напрями:

 надання правових знань педагогами під час викладання певних

предметів;

 проведення вікторин, тематичних уроків (для молодших школярів);

 зустрічі з працівниками правоохоронних органів, які можуть

відбуватися за місцем навчання дітей або за місцем роботи правоохоронців

(екскурсії до відділів міліції, постів ДАІ, організацій).

      У науковій літературі описано різні методи, що можуть використовуватися з метою правового виховання неповнолітніх. Серед них:

роз'яснення, розповіді, бесіди, читання творів, лекції, дискусії, диспути з правових питань, «круглі столи» з правових питань та інші вербальні методи, інтерактивні методи - ігри, рольові ігри, вправи, тренінги, конкурси.

        Фактором ризику щодо можливості скоєння правопорушень неповнолітніми є не тільки брак правових знань, а й відсутність системи дозвілля, проведення часу без певної мети та заняття. Відповідно, існує напрям профілактики, спрямований на організацію дозвілля. Однією з можливостей організації профілактики протиправних дій неповнолітніх у вільний від навчання час може бути робота в літніх таборах. Часто спеціальні програми відпочинку розробляються для дітей із девіантною поведінкою. Таборування має значні переваги в роботі з під літками. Це зумовлено зміною звичного соціального середовища, вплив якого часто є негативним. Методи, що застосовуються для профілактики протиправних дій неповнолітніх у рамках напряму організації дозвілля, частково збігаються з методами правового виховання в навчальних закладах. Діти краще сприймають інформацію, коли вона надасться в активній формі (ігри, тренінги тощо). А лекції та інші вербальні методи є традиційними для інформування різних вікових категорій. У цьому напрямі застосовуються також консультації, які дають змогу проводити індивідуальну роботу з дитиною, здійснювати психологічну корекцію, надавати правову допомогу тощо.

    Оскільки серед причин і умов скоєння правопорушень підлітками є вживання наркотичних речовин (до 70 % протиправних дій скоюється у стані сп'яніння), то профілактика правопорушень серед неповнолітніх не матиме бажаних наслідків, якщо комплекс профілактичних заходів не буде включати роботи з позбавлення неповнолітніх наркогенних звичок. Отже, ще одним напрямом профілактики правопорушень є профілактика вживання підлітками наркотиків та алкоголю. У роботі використовують такі методи, як акції, конкурси, вистави, поширення інформаційно-рекламного матеріалу, виступи на радіо, телебаченні. Групова робота відбувається у вигляді лекцій, дискусій, диспутів, рольових ігор, тренінгів. Індивідуальна робота проводиться методами консультацій. Отже, профілактична діяльність щодо попередження правопорушень серед неповнолітніх може проводитись як у рамках навчального процесу, так і в позашкільний час. Форми та методи роботи мають відповідати віку дітей, викликати в них зацікавлення та спонукати до роздумів. Людина не народжується злочинцем, а стає ним через певні життєві обставини. Часто діти і підлітки думають, що за скоєний ними злочин ніякої відповідальності не буде, бо вони ще неповнолітні. Проте гуманне ставлення до дітей у суспільстві аж ніяк не означає, що треба потурати їм у всьому. Навпаки, слід перевиховувати. Адже багато дорослих злочинців починали свою «кар'єру» ще в підлітковому віці.

    Серед неповнолітніх зростають такі злочини, як зловмисні вбивства, тяжкі тілесні пошкодження, розбійні напади, грабунки, зґвалтування. Це свідчить про ускладнення структури злочинності, тому профілактика злочинності неповнолітніх – невід'ємний атрибут сучасного суспільства. Знання неповнолітніми певних законів, норм поведінки, своїх обов'язків перед суспільством, усвідомлення ними шкоди, відповідальності й вироблення у них правової свідомості зобов'язує поводитись у певних рамках, утримує від порушень правил поведінки.

«Слобожанські передзвони»

13 листопада 2013 року в кіноконцертному залі «Україна» (м. Харків) відбувся творчий звіт Люботина в рамках обласного огляду-конкурсу «Слобожанські передзвони», в якому беруть участь всі райони та міста Харківщини. Він складався з відеопрезентації, виставки майстрів декоративно-ужиткового мистецтва та концерту аматорських художніх колективів і окремих виконавців Люботина. Оцінювало творчість аматорів поважне журі, до складу якого увійшли провідні фахівці з різних жанрів мистецтва м. Харкова та області.

Наше місто завжди славилось талановитими людьми, і цей захід вкотре довів що люботинці напрочуд талановиті. Про це також зауважив міський голова Теличко В.О під час вступного слова. Він побажав усім учасникам концерту гарно виступити, і з його легкої руки все пройшло добре.

В концерті взяли участь колективи та виконавці міського будинку дитячої та юнацької творчості, дитячої музичної школи, міського будинку культури та окремі виконавці Люботина. Наші майстри народної творчості представили чудові роботи на виставці.

Велика подяка всім учасникам творчого звіту, їх батькам та організаторам.

Дякуємо міському голові та всім небайдужим за всебічну допомогу.

Окремі слова подяки Почесному громадянину м. Люботина, директору спеціалізованого комунального підприємства «Харківгорліфт» Кандаурову А.І. за його допомогу у надані чудової зали ККЗ «Україна».

Наше місто вкотре гідно представило свою творчість на обласному рівні. Огляд-конкурс «Слобожанські передзвони» триває. Гала-концерт та нагородження переможців відбудеться в березні 2014 року у Харківському національному академічному театрі опери та балету ім. М.В. Лисенка.

Директор міського

будинку культури

Р.Л. Еткало

Харьковские известия:

http://izvestia.kharkov.ua/tv-proekty/hi/958/1149336.html

Обережно грип

Грип – це вірусне захворювання, що розпочинається раптово і бурхливо, супроводжується лихоманкою, головними, м’язовими, суглобним болями, підвищеною температурою.
Інфікуватися можна не тільки при чханні і кашлі хворого та користуючись його речами, але й перебуваючи в приміщенні чи транспорті, де нещодавно знаходився хворий.
Хвороба перемагає тих, у кого недостатньо сильний імунітет. Тому, щоб не захворіти на грип у період епідемічного підвищення цього захворювання, слід вдаватися до ефективних профілактичних заходів:

• зробити щеплення від грипу у поліклініках за місцем проживання;
• звести до мінімуму відвідування місць з масовим перебуванням людей;
• перед виходом з дому треба змазувати слизові оболонки носа 0,25% оксоліновою маззю;
• використовувати марлеву (4 шарову) маску для захисту рота і носа під час перебування в транспорті та при спілкуванні з людьми;
• провітрювати якомога частіше приміщення та проводити вологе прибирання;

• часто та ретельно мити руки з милом або використовувати вологі серветки, що містять у своєму складі спирт.

Грип небезпечний своїми ускладненнями: запаленнями легенів, середнього вуха, гайморових пазух, бронхітами, враженням нирок, мозку, серця та інших органів. Він особливо небезпечний для дітей, людей похилого віку, хронічно хворих.
Якщо ви захворіли, необхідно залишитися вдома, негайно викликати лікаря та дотримувати всі його рекомендації.
Обов’язково ізолюйте хворого від інших членів сім’ї, виділіть йому окремий посуд та речі особистої гігієни.

 Як попередити зараження грипом :

• обмежте перебування у місцях масового скупчення людей;
• уникайте контакту з особами, які мають прояви грипозної інфекції;
• часто провітрюйте приміщення;
• часто мийте руки з милом;
• намагайтеся не торкатися очей, носа або рота немитими руками;
• уникайте обіймів, поцілунків і рукостискань;
• прикривайте ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку відразу ж після використання викиньте;
• носіть двошарову марлеву пов’язку або разову маску, міняйте її кожні 4 години;
• споживайте харчові продукти з високим вмістом вітамінів, або вітамінні та інші препарати, що підвищують захисні сили організму;
• вживайте мед та інші продукти бджільництва, цибулю, часник, чорну редьку, хрін, трав’яні чаї;
• змазуйте слизові оболонки носа 0,25% оксоліновою маззю перед виходом із дому;

• зробіть собі та своїм дітям щеплення від грипу у поліклініках за місцем проживання.

Якщо у Вас в родині хтось захворів, то:

• покладіть хворого в ліжко і негайно викличте лікаря;
• не займайтеся самолікуванням. Медикаментозне лікування хворому призначає тільки лікар!
• розташуйте хворого в окремій кімнаті або огородіть ширмою;
• виділіть йому індивідуальний посуд, рушник, предмети особистої гігієни;
• не допускайте контакту хворого із здоровими членами сім’ї, окрім особи, яка доглядає за ним;
• одягніть двошарову марлеву пов’язку або разову маску, мийте руки з милом після кожного контакту з хворим;
• провітрюйте приміщення декілька разів на добу;
• робіть вологе прибирання приміщень оселі;
• майте разові носові серветки і корзину для їх використання;
• давайте хворому пити багато рідини до приходу лікаря;

• підвищувати свій імунітет, споживаючи харчові продукти з високим вмістом вітамінів, або вітамінні та інші препарати, що підвищують захисні сили організму.

Пам′ятка для батьків

Що повинні виконувати батьки, щоб попередити зараження грипом дітей:

• особистим прикладом виховувати у дітей дотримання правил особистої гігієни та ретельно їх виконувати;
• обмежувати перебування дітей у місцях масового скупчення людей;
• носити двошарову марлеву пов′язку або разову маску, міняти її кожні 4 години;
• мити руки з милом протягом 20 секунд;
• споживати харчові продукти з високим вмістом вітамінів, або вітамінні та інші препарати, що підвищують захисні сили організму;
• якщо немає алергічних проявів, давати мед та інші продукти бджільництва, цибулю, часник, чорну редьку, хрін, трав′яні чаї;
• прикривати ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку відразу ж після використання потрібно викидати;

• змазувати слизові оболонки носа 0,25% оксоліновою маззю або олійним настоєм часнику з цибулею.

Які ознаки захворювання у дитини повинні примусити батьків негайно звернутися за медичною допомогою:

• скарги на сильний головний біль;
• прискорене або ускладнене дихання;
• синюшність навколо рота, інших шкірних покровів;
• поява на тілі крововиливів (навіть дуже маленьких), носової кровотечі;
• висока температура тіла;
• відмова від пиття;
• важко розбудити дитину, відсутня її реакція на звернення;
• надмірне збудження або поява судом;
• поява блювання, часті рідкі випорожнення;

• відсутність сечовипускання або сліз під час плачу.

Що робити, якщо дитина захворіла на грип:

• залишити вдома;
• покласти в ліжко і негайно викликати лікаря;
• розташувати в окремій кімнаті або огородити ширмою;
• виділити індивідуальний посуд, рушник, предмети особистої гігієни;
• одягнути двошарову марлеву пов′язку або разову маску;
• мити руки з милом після кожного контакту з хворою дитиною;
• провітрювати приміщення декілька разів на добу;
• робити вологе прибирання приміщень оселі з використанням дезінфікуючих засобів;

• давати хворій дитині пити багато рідини до приходу лікаря (сік, негазована вода, морс, компот тощо).

                                              Україна має потребу в людях з активною громадською позицією. Михайло Добкін

11 листопада на обласному телебаченні відбулвся ефір зустрічі голови Харківської облдержадміністрації Михайла Добкіна з членами Правління громадської ради при ХОДА, яка проходила у форматі «Чай з губернатором».

Під час неї обговорювалися питання реалізації завдань Президента України щодо розвитку громадянського суспільства та залучення громадськості до формування та реалізації державної та регіональної політики, а також побудови сильного громадянського суспільства, яке матиме можливість через громадські інститути контролювати владу і керувати територіями.

Михайло Добкін зазначив, що в Європі вже давно звикли до активного громадянського суспільства, якого дуже сильно не вистачає Україні. Він зазначив, що в Україні так до кінця і не вдалося сформувати таке суспільство. В даний час владою та громадськими організаціями спільно вирішується питання побудови вільної правової держави, де кожна людина, незалежно від її походження і статусу, відчула б себе невід'ємною частиною сильної держави і сильного суспільства.

«У новому проекті Конституції, який розробляє Конституційна Асамблея, нарешті підійшли до формування найпершої ланки в адміністративно-територіальному устрої – до того, що слід спиратися на громади і не обмежувати їх ні в економічному, ні в географічному плані. Сама громада повинна формувати уклад життя і обирати, спираючись на свою податкову базу, які делеговані державою повноваження вона здатна виконати. Решту делегованих повноважень виконуватиме районна, міська чи обласна влада. На мій погляд, цей шлях найвірніший, але для цього громада повинна володіти певними знаннями та активною громадянською позицією», – підкреслив губернатор.

 

http://kharkivoda.gov.ua/uk/news/view/id/20137

 

  В пожежні частини с. Буди, м. Люботин, м. Мерефа потрібні на постійну роботу водії з непреривним стажем роботи не менш 3 років категорії «С».

Основні вимоги до кандидатів :

• освіта середня;
• служба в Збройних силах України;
• вікова категорія до 35 років;
• без шкідливих звичок.

Довідки по телефону: 712-00-83,  099-057-52-85,  063-417-70-74

Начальник Харківського районного управління

ГУ ДСНС України у Харківській області

Підполковник служби цивільного захисту

А. А. Астахов

   В последнее время участились случаи, когда мошенники звонят на домашние либо мобильные телефоны граждан, (в основном в ночное время) представляются работниками правоохранительных органов и сообщают о том, что близкий родственник задержан за совершение ДТП либо иного преступления. Для “решения вопроса” и избежания каких – либо неприятностей, злоумышленники предлагают перечислить денежные средства на номер мобильного телефона либо номер банковского счета, а также могут предложить  встретиться лично для передачи им денег. В возникшей ситуации необходимо сразу положить трубку телефона и попробовать позвонить родственнику о котором рассказывал мошенник. Ни в коем случае не выполняйте требования злоумышленников!!! Если родственник не отвечает на телефонный звонок, либо оператор мобильной связи говорит, что “Связь временно отсутствует”, не стоит паниковать, а необходимо сразу же обратиться в милицию по номеру “102”, либо 748- 73-50, 748- 32-33, 099- 073-24-99 – дежурная часть Харьковского РО (по обслуживанию Харьковского района и г. Люботин) ГУМВД Украины в Харьковской области. Наши сотрудники окажут Вам квалифицированную помощь и оградят от действий преступников.

Помните!!! Мошенники хорошие психологи и для них не составляет труда обмануть Вас  и завладеть Вашими деньгами.

ШАНОВНІ   МЕШКАНЦІ міста ЛЮБОТИНА!

  Управління  соціального захисту населення  Люботинської міської ради повідомляє, що згідно «Переліку соціальних послуг, умови та поряд їх надання структурними підрозділами територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  від 29 грудня 2009 року № 1417 громадяни похилого віку, інваліди, хворі (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги мають право за місцем проживання на отримання соціальних послуг в територіальному центрі.

  Для постановки на облік в територіальний центр на отримання соціальних послуг необхідно надати документи  до управління  соціального захисту населення  Люботинської міської ради згідно переліку :

- письмова заява громадянина;

- медичний висновок про не здатність до самообслуговування, потребу в постійній сторонній допомозі;

- витяг з Реєстру право чинів про відсутність укладеного договору довічного утримання (догляду), виданий нотаріусом;

- довідка про склад сім’ї;

- копія довідки про встановлення групи інвалідності;

- довідка про доходи членів сім’ї;

- копія наказу про здійснення (припинення) обслуговування територіальним центром.

  На кожного громадянина, якого обслуговує відділення територіального центру, ведеться особова справа в якій містяться документи згідно переліку.

Відділ пільг та соціальних гарантій УСЗН

СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ, УМОВИ ТА ПОРЯДОК ЇХ НАДАННЯ СТРУКТУРНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ЦЕНТРУ СОЦІАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ (надання  соціальних послуг)

   У територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Люботинської міської ради , який знаходиться за адресою: м. Люботин, вул. Шевченко, 15-8 (адміністративне відділення залізничної лікарні), надається такі види соціальних допомог:

- соціальна допомога вдома;

- соціально-побутова адаптація;

- адресна натуральна та грошова допомога.

  Для постановки на облік в територіальний центр на отримання соціальних послуг необхідно надати документи  до управління соціального захисту населення  Люботинської міської ради за адресою м. Люботин, вул. Радянська, 41 кім. № 1 згідно переліку:

СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА ВДОМА:

1.письмова заява громадянина;

 2.медичний висновок про не здатність до самообслуговування, потребу в постійній сторонній допомозі;

 3.карта індивідуальних потреб у соціальному обслуговуванні (надання соціальних послуг);

 4.один примірник договору, укладеного громадянином і територіальним центром про соціальне обслуговування (надання соціальних послуг);

 5.витяг з Реєстру право чинів про відсутність укладеного договору довічного утримання (догляду), виданий нотаріусом;

6.довідка про склад сім’ї;

7.копія довідки про встановлення групи інвалідності;

8.довідка про доходи членів сім’ї;

9.копія наказу про здійснення (припинення) обслуговування територіальним центром.

СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВА  АДАПТАЦІЯ:

1.письмова заява громадянина;

2.медичний висновок про потребу в соціально-побутовій адаптації та відсутність медичних протипоказань для перебування в колективі;

3.карта індивідуальних потреб у соціальних послугах;

4.копія довідки про встановлення групи інвалідності;

5.довідка про склад сім’ї;

6.копія наказу про здійснення обслуговування.

АДРЕСНА  НАТУРАЛЬНА  ТА ГРОШОВА ДОПОМОГА:

1.письмова заява громадянина;

2.довідка про склад сім’ї;

3.довідка про доходи членів сім’ї;

4.копія наказу про здійснення (припинення) обслуговування;

5.акт обстеження матеріально-побутових умов.

                                                                Відділ пільг та соціальних гарантій УСЗН

     Міський відділ охорони здоров’я Люботинської міської ради повідомляє, що з 01 грудня 2013р., на базі хірургічного відділення, за адресою м. Люботин, вул. Громова, 3 тел. 741-26-50 розпочинає роботу пункт невідкладної медичної допомоги.

В.о. начальника міського відділу

охорони здоров’я ЛМР

О.В. Скляр

1.Про стан діловодства з архівної справи та стан збереження документів Національного архівного фонду України, що зберігаються в структурних підрозділах Люботинської міської ради, підприємствах, установах, організаціях комунальної форми власності

2.Про затвердження протоколу засідання конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах м. Люботин

3.Про затвердження плану роботи виконавчого комітету Люботинської міської ради на 2014 рік

4.Про розгляд проекту Програми зайнятості населення міста Люботин на період до2017 року.

5.Про  виконання Програми щодо вшанування та відзначення знаменних дат, професійних свят та ювілярів м. Люботина на 2013 та розгляд проекту аналогічної Програми на 2014 рік

6.Про розгляд проекту міської цільової Програми сприяння розвитку громадського суспільства на 2014-2015 роки

7.Про розгляд проекту Програми соціального та економічного розвитку міста Люботина на 2014 рік

8.Про  виконання Програми сприяння діяльності органів самоорганізації населення м. Люботина за 2012-2013 роки та розгляд проекту аналогічної Програми на 2014-2015 роки

9.Про затвердження вартості харчування в закладах освіти м. Люботина на 2014 рік

10.Про затвердження нового складу державної надзвичайної протиепідемічної комісії при Люботинському виконкомі

11.Про виконання Програми розвитку культури на 2009-2013 рр. та затвердження Програми розвитку культури на 2014-2016 рр.

12.Про внесення змін до рішення виконкому Люботинської міської ради від 09.01.2001 р. №60 та Акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об’єкта до експлуатації від 07.12.2000 р.

13.Про надання дозволу на збереження самочинно побудованих сіней по вул. Короленка №33 в м. Люботині

14.Про надання дозволу на збереження   самочинно збудованих об’єктів в  м. Люботині по вул________________

15.Про доцільність позбавлення батька батьківських прав

16. Про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав

17.Про надання дозволу на дарування частки будинку (квартири), право користування яким має неповнолітній

18.Про влаштування дитини до закладу для дітей – сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування

19.Про надання (ненадання) дозволу на відчудження нерухомого майна, право користування яким мають малолітні (неповнолітні) діти

20. Про визначення часу і місця зустрічей батьків з дитиною

21. Про визначення часу і місця зустрічей батька з неповнолітньою донькою

22. Про організацію громадських робіт та фінансування їх організації в 2014 році

23.Про виключення жилого приміщення за адресою: м. Люботин, вул. ХХХХХХХ, кв. ХХХ з числа службових

24.Про призначення громадських інспекторів з благоустрою

25.Про надання дозволу на видалення та кронування дерев за адресами: ____________________

26.Про надання дозволу на установку індивідуального газового опалення в квартирі № ххх багатоквартирного будинку по вул. ххххххххххх, ххххх

27.Про надання дозволу на установку індивідуального газового опалювального приладу в літній кухні домоволодіння по вул. хххххххххххххххх № ххх в м. Люботині

28.Про включення квартир № ХХХ в будинку № ХХХ по вул. ХХХХХХХХ до числа службових

29.Про закріплення житлового будинку по вул. Челюскіна, ХХХ, м. Люботин, за гр. ______________________

30.Про закріплення житлових кімнат за мешканцями житлового будинку по вул. Челюскіна, ХХХ, м. Люботин

31.Про зарахування до обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при виконавчому комітеті Люботинської міської ради гр. ХХХХХХХХХХХ

32.Про зарахування до списку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та списку соціального квартирного обліку гр. ХХХХХХХХХ

33.Про надання ліжко-місця в гуртожитку за адресою: м. Люботин, вул. Радянська, 28, кім. ХХ гр. ХХХХХ

34.Про державну реєстрацію об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «ХХХХХХ»

35.Про передачу газопроводу в господарське відання ПАТ “Харківгаз”  

Завантажити документи: proekti-rshen.rar [537.77 Kb] (cкачувань: 19)

КП «Люботинська центральна міська лікарня»

17 листопада – Всесвітній день боротьби проти хронічної обструктивної хвороби легень

   Всесвітній день боротьби проти хронічного обструктивного захворювання легень (ХОХЛ) відзначається щорічно 17 листопада. Ініціатором проведення цього дня стала глобальна ініціатива боротьби проти хронічної обструктивної хвороби легень. За оцінками ВООЗ, 210 млн людей в усьому світі хворіють на ХОХЛ в помірній та тяжкій формі, 3 млн щорічно помирають з цієї причини.  За сумними прогнозами, до 2030 року ХОХЛ стане третьою серед причин смерті в усьому світі. 

   Підставою для пильної уваги фахівців ВООЗ до проблеми ХОХЛ стало все більше поширення захворювання і важкі наслідки, які воно несе, в зв’язку з чим «Всесвітній день боротьби проти хронічної обструктивної хвороби легень» був заснований з метою підвищити обізнаність населення про хворобу та заходи її профілактики.

   Питання своєчасної діагностики та ефективного лікування ХОХЛ гостро стоїть у всіх країнах світу, в тому числі і в Україні.

ХОХЛ  –  це хвороба легень, для якої характерним є хронічне порушення повітряного потоку в легенях, яке заважає нормальному диханню і повному видиху. Такі терміни як «хронічний бронхіт» та «емфізема» на сьогодні вже майже не використовуються. Вони включені в діагноз ХОХЛ.

Головною  причиною ХОХЛ є тютюнопаління, в тому числі пасивне. Інші чинники  – це забруднення атмосферного повітря та повітря приміщень в результаті приготування їжі та опалювання, запиленість та хімічне забруднення на робочих місцях, часті інфекції дихальних шляхів в дитинстві.

   Крім того, одним з важливих чинників стрімкого збільшення кількості людей з діагнозом ХОХЛ фахівці називають недостатню поінформованість людей про захворювання і його симптоми.

   На перших етапах ХОХЛ  будь-які симптоми відсутні, але функція легенів погіршується. До моменту, коли більшість пацієнтів звертаються до лікаря з приводу появи симптомів, захворювання може бути вже на досить тяжкій стадії, а в дихальній системі вже відбулися безповоротні зміни. У таких випадках можливості терапії обмежені і хворі страждають від виснажливих проявів хвороби, частих загострень і госпіталізацій.

  Основними симптомами ХОХЛ є задишка або почуття недостатності повітря, надлишкове виділення мокроти і хронічний кашель. Із розвитком хвороби утруднюється щоденна фізична активність, наприклад, хворому важко підійматися сходинками. Діагноз встановлюється за допомогою так званої спірометрії, яка встановлює, наскільки глибоко дихає людина, як швидко входить і виходить повітря з легень. Хвороба розвивається повільно і частіше за все проявляється після 40 років. З поширенням куріння на жіночу частину населення, а також ризиками впливу забрудненого повітря приміщень хвороба уражує жінок та чоловіків майже в однаковій мірі.

   Найефективнішим заходом профілактики є утримання від куріння тютюну, в тому числі пасивного. Незважаючи на те, що ХОХЛ невиліковна, при своєчасному зверненні за медичною допомогою та належному лікуванні можливо контролювати симптоми, уповільнити розвиток хвороби, забезпечити достатньо високу якість життя.

  Фахівці охорони здоров'я рекомендують звертатися до лікаря у разі появи задишки при ходьбі по сходах або похилих поверхнях, кашлю і хронічного виділення мокротиння у курців старше 40 років.

  Лише відмова від куріння, здоровий спосіб життя, раціональне харчування, та ефективне лікування дозволить боротися з симптомами хвороби, поліпшити якість життя і уповільнити процес прогресування захворювання.

Історія створення Європейського суду з прав людини, його склад та структура

Європейський суд з прав людини - одна з інституцій Ради Європи, створена 21 січня 1959 року для контролю за дотриманням прав і свобод людини та громадянина, закріплених в Європейській конвенції з прав людини, ратифікованої 1953 року. Від моменту утворення діяв у тісній співпраці з Європейською комісією з прав людини. На конференції Віденського саміту глав держав і урядів держав-членів Ради Європи у жовтні 1993 року було ухвалене рішення про створення нового Європейського суду з прав людини, який замінить колишню двоступеневу систему захисту прав та свобод. Реформований Суд як орган Ради Європи почав свою роботу 1 листопада 1998 року. У статті 20 Конвенції визначається кількість суддів Суду, яка відповідає кількості Високих Договірних Сторін Конвенції. Судді, які засідають у Суді у своїй особистій якості, повинні відповідати таким критеріям: судді повинні мати високі моральні якості, а також мати кваліфікацію, необхідну для призначення на високу судову посаду, чи бути юристами з визнаним авторитетом; упродовж строку своїх повноважень судді не можуть займатися ніякою діяльністю, що є несумісною з їхньою незалежністю, безсторонністю або вимогами виконання посадових обов’язків на постійній основі. Парламентська асамблея Ради Європи обирає суддів до Європейського суду строком на дев'ять років. Судді не можуть бути переобрані. Суддя може бути звільнений з посади, якщо рішення про його невідповідність встановленим вимогам буде ухвалена іншими суддями більшістю у дві третини голосів.

Європейський суд з прав людини розташований у Страсбурзі (Франція) за адресою: European Court of Human RightsAllée des Droits de l'Homme 67000 Strasbourg France

Начальник Люботинського міського управління юстиції Ю.Константінов

Громадська приймальня з надання безоплатної первинної правової допомоги

Задекларувавши у Конституції України право кожного, у передбачених законом випадках, отримати безоплатну правову допомогу, держава забезпечує його реалізацію. Безоплатна первинна правова допомога, відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» це вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Суб'єктами надання безоплатної первинної правової допомоги в Україні є органи виконавчої влади; органи місцевого самоврядування; фізичні та юридичні особи приватного права; спеціалізовані установи.
Одним із засобів реалізації зазначеного напрямку діяльності є створення та діяльність громадських приймалень на базі органів юстиції.
Громадська приймальня Люботинського міського управління юстиції створена з метою забезпечення належних умов щодо надання безоплатної первинної правової допомоги. Приймальня здійснює такі види правової допомоги:
надання правової інформації; надання консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації. Адреса приймальні: м. Люботин, вул. Радянська, 41. Також при Люботинському міському управлінні юстиції створено онлайн-громадську приймальню з надання безоплатної первинної правової допомоги за електронною адресою Konstantinograd@ukr.net Графік роботи приймалень: щовівторка та щочетверга з 10.00 год. до 16.00 год. У приймальні також можуть оримати правову допомогу біженці та особи які потребують додаткового або тимчасового захисту.

Начальник Люботинського міського управління юстиції Ю.Константінов           

Право особи на захист у кримінальному процесі

Забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист є одним з основних конституційних прав. У статті 59 Конституції України проголошується, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, така допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Захисник беручи участь у кримінальному провадженні здійснює забезпечення затриманим, підозрюваним, обвинуваченим, підсудним і засудженим захисту їх правових інтересів, надає їм кваліфіковану юридичну допомогу, тим самим виконуючи одну з основних функцій держави – захист законних прав і свобод своїх громадян. Вже майже рік в Україні діє новий Кримінально-процесуальний Кодекс (досі в Україні діяв старий, прийнятий 1960 року, що не раз зазнавав змін) прийнятий Верховною Радою України 13 квітня 2012 р. та набувший чинності 20 листопада 2012 р.(далі-Кодекс). Давайте ознайомимося з деякими положеннями Кодексу, що регулюють роль захисника у кримінальному процесі. Так, відповідно до ст. 45 Кодексу захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію). Не може бути захисником адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю. Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (ч.1 ст. 50). Захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику…( ч.4 ст. 46). Захисник має право брати участь у проведенні допиту та інших процесуальних діях, що проводяться за участю підозрюваного, обвинуваченого, до першого допиту підозрюваного мати з ним конфіденційне побачення без дозволу слідчого, прокурора, суду, а після першого допиту - такі ж побачення без обмеження кількості та тривалості. Такі зустрічі можуть відбуватися під візуальним контролем уповноваженої службової особи, але в умовах, що виключають можливість прослуховування чи підслуховування (ч.5 ст. 46). Захисник зобов’язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з’ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом’якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого. Захисник зобов’язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов’язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу). Захисник без згоди підозрюваного, обвинуваченого не має права розголошувати відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю в кримінальному провадженні і становлять адвокатську або іншу охоронювану законом таємницю ( ч.1, 2, 3 ст. 47). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх службові особи зобов’язані виконувати законні вимоги захисника (ч.7 ст. 46). Відповідно до статті 52 Кодексу участь захисника є обов’язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного. Також обов’язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні:

• щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;

• щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;

• щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення цих вад;

• щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження, - з моменту встановлення цього факту;

• щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, - з моменту встановлення факту наявності в особи психічного захворювання або інших відомостей, які викликають сумнів щодо її осудності;

• щодо реабілітації померлої особи - з моменту виникнення права на реабілітацію померлої особи.

 

Стаття 54 Кодексу дає можливість підозрюваному, обвинуваченому відмовитися від захисника або замінити його. Відмова від захисника або його заміна повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування. Така відмова або заміна фіксується у протоколі процесуальної дії. Відмова від захисника не приймається у випадку, якщо його участь є обов’язковою. Конституційне право на правову допомогу і захист у кримінальних справах є одним з основоположних прав громадянина України, людини, оскільки сприяє реалізації інших прав, свобод і гарантій. У свою чергу, участь захисника у кримінальному процесі є одним з найважливіших проявів реального забезпечення права обвинувачуваного, підозрюваного, підсудного на захист, гарантованого Конституцією України.

 

 

 

Провідний спеціаліст

Люботинського міського

управління юстиції Ю.Редько

Управління соціального захисту населення Люботинської  міської  ради оголошує конкурс на заміщення вакантної посади головного спеціаліста сектору прийняття рішення відділу субсидій та адресних соціальних допомог (на період відпустки по догляду за дитиною спеціаліста даного відділу) з 12 листопада 2013 р. 

Вимоги до кандидатів:

-    громадянство України;

- повна вища освіта (економічна, юридична) за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра (спеціаліста);

- володіння державною мовою;

- знання основних програм роботи на комп’ютері та відповідних програмних засобів;

- стаж роботи за фахом в державній службі або в органах місцевого самоврядування на посаді провідного спеціаліста не менш 1 року або стаж роботи за фахом в інших сферах управління не менш 3 років. 

Потрібні документи:

- заява про участь у конкурсі, в якій зазначається про ознайомлення заявника із встановленими законодавством обмеженнями щодо прийняття на службу в органах місцевого самоврядування та проходження служби;

- особова картка (форма П-2 ДС) з відповідними додатками;

- дві фотокартки розміром 4 х 6 см;

- копії документів про освіту, підвищення кваліфікації;

- копія паспорту;

- декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2012 рік.

Термін прийняття документів: протягом 30 календарних днів з дня оголошення про проведення конкурс.

Додаткова інформація щодо умов конкурсу, основних функціональних обов’язків, розміру та умов оплати праці надається за адресою: м. Люботин, вул. Радянська, 26

тел. 741-35-92, 741-16-06.

Шановні мешканці міста !

Дотримуйтесь правил безпечної поведінки під час можливих надзвичайних ситуацій в умовах осінньо-зимового періоду

 Заходи безпеки на льоду

-Знайдіть для початку стежку або сліди на льоду. Якщо їх немає, позначте з берега маршрут свого руху.

-Подивіться заздалегідь, чи немає підозрілих місць:

-лід може бути неміцним біля стоку води (наприклад, із ферми або фабрики);

-тонкий або крихкий лід поблизу кущів, очерету, під кучугурами, у місцях, де водорості вмерзли у лід;

-обминайте ділянки, покриті товстим прошарком снігу - під снігом лід завжди тонший;

-тонкий лід і там, де б'ють ключі, де швидкий плин або струмок впадає в річку;

-особливо обережно спускайтеся з берега: лід може нещільно з'єднуватися із сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря.

-Візьміть з собою палицю для того, щоб перевіряти міцність льоду. Якщо після першого удару палицею на ньому з'являється вода, лід пробивається, негайно повертайтеся на те місце, звідки ви прийшли. Причому перші кроки треба робити, не відриваючи підошви від льоду.

-Ні в якому разі не перевіряйте міцність льоду ударом ноги. Інакше вам доведеться з'ясовувати, наскільки добре ви запам'ятали і засвоїли цю пораду.

-Пошукайте, чи немає вже прокладеної лижні, якщо ви на лижах. Якщо немає і вам треба її прокладати, кріплення лиж відстебніть (щоб, у крайньому випадку, швидко від них позбутися), палиці тримайте в руках, але петлі лижних палиць не накидайте на кисті рук. Рюкзак повісьте лише на одне плече, а краще волочіть на мотузці на 2-3 метра позаду. Якщо ви йдете групою, відстань між лижниками (та й пішоходами) не скорочуйте менше, ніж на 5 метрів.

-Пробийте лунки по різні боки переправи, щоб виміряти товщину льоду, (рекомендується відстань між ними п'ять метрів) і проміряйте їх. Майте на увазі, що лід складається з двох прошарків - верхнього (каламутного) і нижнього (прозорого і міцного). Виміряти точну товщину, можна лише знявши спочатку верхній (каламутний) прошарок від снігового, зовсім уже неміцного льоду.

-Безпечним вважається лід: для одного пішоходу - лід зеленуватого відтінку, товщиною не менше 7 сантиметрів; для обладнання ковзанки - не менше 10-12 сантиметрів (масове катання - 25 сантиметрів); масова переправа пішки може бути організована при товщині льоду не менше, ніж 15 сантиметрів.

-Катайтеся на ковзанах лише у перевірених та обладнаних місцях.

-Якщо лід почав тріщати та з'явилися характерні тріщини - негайно повертайтеся. Не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні ніг від льоду.

-Твердо засвойте, що зимова підлідна ловля риби потребує особливо суворого дотримання правил поводження, це диктує багаторічний досвід не самих щасливих рибалок:

-не пробивайте поруч багато лунок;

-не збирайтеся великими групами на одному місці;

-не пробивайте лунки на переправах;

-не ловіть рибу поблизу вимоїн та занадто далеко від берега, яке б клювання там не було;

-завжди майте під рукою міцну мотузку 12-15 метрів;

-тримайте поруч з лункою дошку або велику гілку.

Якщо ви провалилися на льоду річки або озера

-Широко розкиньте руки по крайкам льодового пролому та утримуйтеся від занурення з головою. Дійте рішуче і не лякайтеся, тисячі людей провалювалися до вас і врятувалися.

-Намагайтеся не обламувати крайку льоду, без різких рухів вибирайтеся на лід, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи на поверхню ноги. Головне - пристосовувати своє тіло для того, щоб воно займало найбільшу площу опори.

-Вибравшись із льодового пролому, відкотіться, а потім повзіть в той бік, звідки ви прийшли і де міцність льоду, таким чином, перевірена. Незважаючи на те, що вогкість і холод штовхають вас побігти і зігрітися, будьте обережні до самого берега, а там не зупиняйтеся, поки не опинитеся в теплі.

-Якщо на ваших очах на льоду провалилася людина, негайно сповістіть, що йдете на допомогу. Підкладіть під себе лижі, дошку, фанеру (це збільшить площу опори) і повзіть на них. Наближайтесь до ополонки тільки повзком, широко розкидаючи при цьому руки. До самого краю ополонки не підповзайте, інакше у воді опиняться вже двоє. Ремені, шарфи, дошка, жердина, санки або лижі допоможуть врятувати людину. Кидати пов'язані ремені, шарфи або дошки треба за 3-4 метра.

-Якщо ви не один, тоді узявши один одного за ноги, лягайте на лід ланцюжком і рухайтеся до пролому. Дійте рішуче і швидко - постраждалий швидко мерзне в крижаній воді, мокрий одяг тягне його донизу.

-Подавши постраждалому підручний засіб порятунку, витягайте його на лід і повзіть з небезпечної зони. Потім укрийте його від вітру і якнайшвидше доставте в тепле місце, розітріть, переодягніть в сухий одяг і напоїть чаєм.

Пам'ятайте: відправлятися на водойми поодинці небезпечно!

Завантажити повну версію документу: pravila-bezpechnoyi-povednki-pri-ns-oosnnno-zimoviy-perod.rar [17.33 Kb] (cкачувань: 11)

За пропозицією голови громадської організації «Товариство захисту культурної спадщини та природного середовища «Люботин» Гостєва В.Д., відповідно до рішення виконавчого комітету від 16.07.2013 р. №121 в місті було оголошено конкурс «Кращий квартал міста».

На загальних зборах голів квартальних комітетів міста було доведено основні критерії оцінювання в даному конкурсі:

-  відсутність складованих будівельних матеріалів (в т.ч. піску, глини, ґрунту), а також гілля біля приватних домоволодінь;

- покіс трави біля приватних домоволодінь;

-  стан поверхневих каналів току дощових та талих вод  (за їх наявності);

-  стан зелених насаджень (підрізка, підбілювання);

- організація роботи по вивезенню твердих побутових відходів (кількість укладених договорів);

- активність квартального комітету, його голови щодо забезпечення належного санітарного стану вулиць, провулків, в’їздів кварталу.

Слід зазначити, що стан та вигляд територій міських квартальних комітетів в цілому не  різниться значною мірою. Чи не найпоширенішим недоліком є складування будівельних матеріалів (щебеню, глини, піску, цегли, насипів грунту, тощо) на території вулиць під огорожами приватних домоволодінь. Це ускладнює проїзд міськими вулицями і, звичайно, ніяк не прикрашає їх вигляд. Недивлячись на проведене інформування мешканців щодо їх обов'язків по утриманню прилеглих територій, визначених Правилами благоустрою території м. Люботин, та проведення рейдів з благоустрою, лише незначна частина квартальних комітетів проводить роботу з усунення таких недоліків.

За проведеною роботою з укладання договорів на вивезення побутових відходів за інформацією Люботинського КЖРЕП ЛМР ХО наприкінці вересня поточного року склалася наступна ситуація: за кількістю укладених договорів наразі перше місце займає квартальний комітет №58, друге - №57, третє - №39.

Підсумки проведення конкурсу будуть підбиті у грудні поточного року з визначенням на нагородженням переможців та активних квартальних.

Кількість укладених на кварталах договорів на вивезення ТПВ (вересень 2013 р.)

Спеціаліст відділу з питань розвитку

інфраструктури міста та благоустрою

Цапенко І. Б.

Проект рішення "Про хід виконання Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства м. Люботина на 2013-2014 рр."

Завантажити документи: vypolnenite-programmy-zhkh-za-2013-god.rar [28.95 Kb] (cкачувань: 9)

  У зв’язку з   ремонтними  роботами 11.11.2013 р.  з 10.00-15.00    буде   припинена подача  електроенергії ( Дуншівка)

Люботинське відділення електромереж

Корупція як інтернаціональне глобальне явище притаманне усім країнам незалежно від політичного устрою і рівня економічного розвитку. Справа лише в масштабах і в формах участі у корупції урядових структур.

Під час розвитку суспільства корупція поряд з іншими формами поведінки, що відхиляється, розвивалася, відповідаючи провідним процесам в економіці, політиці, інших галузях  соціального життя. Особливо очевидний цей процес у даний час, коли світове співтовариство інтенсивно інтегрується, а глобалізація стала природною ознакою не тільки міждержавних відносин і економічної діяльності, але і життя, якщо не кожного представника людства, то всіх соціальних груп, категорій населення незалежно від території їхнього проживання.

 У значній частині гуманітарних, і зокрема кримінологічних, досліджень, розрізняється загально суспільствознавчий, загальноюридичний і кримінологічний аспекти аналізу корупції. Але в усіх дослідженнях корупція трактується як відхилення від юридичних і моральних норм в процесі здійснення економічної і політичної влади, яке вростає в систему, що перетворює корупцію на один з механізмів прийняття або гальмування адміністративних і управлінських рішень. Світовий досвід доводить, що корупція найбільш поширена в регіональних і державних центрах, де зосереджені правові, політичні, економічні владні інститути. Особливо стійкі і небезпечні для держави і громадянина столичні корумповані структури, які іноді стають звичним явищем. Недарма в Україні на буденному рівні спілкування існують сленгові вирази: «ціна питання», «пробити питання», «ціна посади» та інші.

Відомо, що корупція завжди зростає, коли країна знаходиться на стадії трансформації. Оскільки Україна проходить не просто стадію демократизації державного устрою, а здійснює докорінну трансформацію економічного і політичного устрою, правової і соціальної систем, то зростання рівня корупції є об’єктивною обумовленим фактором.

Але визнання зростання рівня корупції об’єктивно обумовленим фактором зовсім не означає, що з нею треба примиритись. Суб’єктивний чинник історії і розвитку є механізмом корекції об’єктивного фактору, динаміки його розвитку. З одного боку, об’єктивний фактор (економічний, політичний і культурний розвиток) посилюють корупцію. З іншого боку, суб’єкти історії – держава, політичні партії, громадські організації, особа - можуть діяти в напрямку, щоб погасити негативні наслідки докорінних суспільних перетворень, які знаходять свій вияв і в корумпованості суспільства, насамперед державного апарату. Суб’єктивний чинник історії може досягти позитивного результату, якщо він діє у двох напрямах: по-перше, розв’язуючи економічні, політичні і соціальні проблеми і звужуючи об’єктивну основу корупції; по-друге, розробляючи законодавчу базу боротьби з корупцією і практично протидіючи корупції з належною політичною волею і по усіх напрямах.

Корупція занадто дорого коштує нашій державі і народу як в матеріальному, так і в духовному вимірах. І справа не тільки у прямих втратах від корупції, які досягають за приблизними підрахунками аналітиків декількох десятків мільярдів доларів за рік. Не менш небезпечне те, що в суспільній свідомості вкорінюється стереотип про корупцію як етично прийнятну форму дій і «відновлення соціальної справедливості», розмивається розуміння суспільної небезпеки цього явища. Тому вивчення причин і наслідків розповсюдження корупції, систем боротьби з нею сьогодні – нагальна проблема суспільних наук, в першу чергу юридичних.

Отже, аналіз чинного законодавства про відповідальність за корупційні правопорушення дає підстави стверджувати, що в Україні створена в цілому достатня законодавча база для ефективної боротьби з корупцією. Вона передбачає цілий комплекс кримінально-, адміністративно-, цивільно-правових, дисциплінарних та інших заходів, який дозволяє притягнути до того чи іншого виду відповідальності практично будь-яку посадову особу органів державної влади, що допустила те чи інше зловживання владою чи посадовим становищем.

Важливим фактором запобігання проявам корупції є вдосконалення діяльності органів по боротьбі з корупцією.

Необхідно більше уваги приділяти своєчасному реагуванню на повідомлення громадян, засобів масової інформації, результати соціологічних досліджень про корупційні діяння та інші протиправні дії посадових осіб, поширеність корупції в окремих відомствах.

Одним із головних напрямів має бути створення умов, які б обмежували безпосередній контакт з клієнтом і таким чином унеможливлювали скоєння корупційних діянь державними службовцями.

Єдина мета зусиль усіх державних органів у цьому напрямі - це забезпечення дотримання прав і свобод громадян, якнайповнішої реалізації їхніх законних інтересів, адже єдиним чинником ефективності роботи у цьому випадку є те, наскільки громадяни задоволені виконанням зобов'язань, які бере на себе держава.

Завідувач Другою державною нотаріальною

конторою Харківського району

Харківської області

Н.В.Омельницька

Спадкування за заповітом, форми та особливості укладення  заповіту

   Спадкування за заповітом є одним з видів спадкування і регулюється гл.85 ЦК. Воно ставиться на перше місце, оскільки найбільше відображає волевиявлення спадкодавця.

   Заповіт — це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Діє принцип свободи заповіту. Він означає, що заповідач має право заповідати належне йому майно будь-якій особі.

    Форма заповіту — заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.

Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до ч.4 ст.207 ЦК. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у ст.ст.1251-1252 ЦК (ст.1247 ЦК).

   У ст.1248 ЦК передбачене посвідчення заповіту нотаріусом. Останній посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний вголос заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, його посвідчення повинно відбуватися при свідках.

   У передбачених ст.ст.1251-1252 ЦК випадках замість посвідчення нотаріусом можливе посвідчення заповіту посадовою, службовою особою органу місцевого самоврядування або іншою посадовою, службовою особою. Якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Заповіт особи, яка перебуває на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров'я, а також особи, яка проживає в будинку для осіб похилого віку та інвалідів, може бути посвідчений головним лікарем, його заступником з медичної частини або черговим лікарем цієї лікарні, госпіталю, Іншого стаціонарного закладу охорони здоров'я, а також начальником госпіталю, директором або головним лікарем будинку для осіб похилого віку та інвалідів.

Заповіт особи, яка перебуває під час плавання на морському, річковому судні, що ходить під прапором України, може бути посвідчений його капітаном. Заповіт особи, яка перебуває у пошуковій або іншій експедиції, може бути посвідчений її начальником. Заповіт військовослужбовця, а у пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, а також заповіт працівника, члена їх сімей і члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідчений командиром (начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу.

Заповіт особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, може бути посвідчений начальником місця позбавлення волі. Заповіт особи, яка тримається під вартою, може бути посвідчений начальником слідчого ізолятора.

Вказані вище заповіти осіб посвідчуються при свідках.

   До заповітів, посвідчених посадовими, службовими особами, застосовуються положення ст.1247 ЦК. Заповіти, посвідчені вказаними вище посадовими, службовими особами, прирівнюються до заповітів, посвідчених нотаріусами.

Стаття 1253 ЦК допускає посвідчення заповіту при свідках — на бажання заповідача його заповіт може бути посвідчений при свідках. У випадках, встановлених п.З ч.2 ст.1248 і ст. 1252 ЦК, присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов'язковою. Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю.

    Свідками не можуть бути: а) нотаріус або інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт; б) спадкоємці за заповітом; в) члени сім'ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом; г) особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт.

Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому. До тексту заповіту заносяться відомості про особу свідків.

Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається (ст. 1234 ЦК).

Заповідач має низку прав, що входять до права на заповіт:

1) право заповідача на призначення спадкоємців — заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У такому разі ця особа не може одержати право на спадкування.

Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини. У разі смерті особи, яка була позбавлена права на спадкування, до смерті заповідача, позбавлення її права на спадкування втрачає чинність. Діти (внуки) цієї особи мають право на спадкування на загальних підставах (ст.1245 ЦК);

2) право заповідача на визначення обсягу спадщини, що має спадкуватися за заповітом — заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складання заповіту, а також ті права та обов'язки, що можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов'язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини (ст.1236 ЦК);

                                                                                   Державний нотаріус Радіонова Т.І.