Комунальне підприємство «Люботинська центральна міська лікарня» Люботинської міської ради Харківської області
15 лютого – Міжнародний день
онкохворої дитини
Інформаційний лист
Люботин - 2014
У вересні 2001 року у Люксембурзі на черговій зустрічі Міжнародної конфедерації батьків, чиї діти хворі на онкологічні захворювання, було прийнято рішення про проведення Міжнародного дня дитини, хворої на рак. З 2003 року 15 лютого офіційно вважається Міжнародним днем дитини, що хвора на рак. Основна мета цього дня — покращити інформування суспільства про проблеми дитячих онкологічних хвороб). З 2003 року заходи з нагоди цього дня проводяться і в Україні.
Це не день відчаю, а свято перемоги малюків і дорослих, лікарів, родичів хворих і всіх, хто не байдужий до чужого горя, над страшною недугою - злоякісними пухлинами дитячого віку.
Міжнародне товариство дитячої онкології (SIOP) та Міжнародна конфедерація організацій батьків дітей, хворих на рак (ICCCPO), проводять цілеспрямовану кампанію у сфері охорони здоров’я, щоб краще інформувати громадськість про ранні ознаки раку у дітей.
Щороку 175 тис. дітей на нашій планеті отримують діагноз «рак», і майже 90 тис. з них помирають від цього захворювання. Точна кількість нових випадків невідома, оскільки у багатьох країнах реєструються не всі хворі на рак діти. Такі цифри просто вражають, адже 70% всіх онкологічних захворювань у дітей є виліковними, якщо діагностуються та лікуються на ранній стадії.
В Україні онкологічні захворювання посідають друге місце серед причин смертності дітей віком від 5 до 14 років, поступаючись лише перед нещасними випадками. За статистикою, щороку в нашій країні кількість онкохворих дітей збільшується на 1000.
Негативна демографічна ситуація, високий рівень смертності та інвалідності дітей внаслідок онкозахворювання виводить проблеми дитячої онкології за межі суто медичні та вказує на їх загальнодержавний характер.
Міністерством охорони здоров’я України розроблена програма «Здоров’я-2020» , ціль якої є зниження рівня онкологічних захворювань на Україні на 5% та підвищення рівня виявлення злоякісних пухлин на ранніх стадіях.
Значну роль у вирішенні проблем онкозахворювань у дорослих та дітей в Україні відіграє новостворений Національний інститут боротьби з раком. Працівники цього інституту консолідують зусилля науковців з урахуванням усіх наявних ресурсів, щоб полегшити доступ до лікування, сприяти профілактиці та виявленню онкопатологій на ранніх стадіях, використанню нових технологій лікування, наукових досліджень, інформуванню населення, щоб знизити смертність та забезпечити нормальний стан життя онкохворим.
Кожна історія хвороби – це дитяче життя, сльози, страждання батьків, розчарування й водночас присутність маленького промінця надії.
Не слід забувати, що рак у дорослої людини здебільшого є наслідком її способу життя, харчування, умов праці тощо. Дитячі ж пухлини найчастіше уроджені, їх закладення у плода відбувається ще в утробі матері. Тому виникнення пухлини у дитини зумовлюється станом здоров’я її батьків перед зачаттям, їх шкідливими звичками, їх харчуванням, умовами життя і праці.
Поширене уявлення, що «за кордоном лікують краще, ніж у нас», правильне далеко не завжди. Українські онкологи працюють за єдиними протоколами з Європою. В нашій державі ці міжнародні протоколи видані у вигляді наказів МОЗ України від 28.08.2009 р. № 649 „Клінічні протоколи лікування солідних пухлин у дітей” та від 23.07.10 р. „Доповнення до Клінічного протоколу лікування солідних пухлин у дітей”.
Різниця полягає лише у тому, що за кордоном лікар займається винятково лікуванням і не переймається проблемою нестачі препаратів.
Батькам необхідно знати, що дитячий рак – не смертний вирок. Сучасна медицина здатна протистояти цій жорстокій хворобі. Сьогодні вчасно пролікована пухлина не є фатальним випадком!
Якщо 30 років тому в Україні виживало до 10% дітей, хворих на рак, то нині – вже понад 50%. Слід лише вчасно діагностувати, а потім правильно лікувати пухлину. Про це свідчить досвід дитячих онкологів, які кожного дня разом з батьками хворих дітей борються за їх життя.
Однак результати такої непростої роботи залежать від того, в якій мірі суспільство впевнене, що ця боротьба буде успішною, що великі кошти, які необхідні для лікування маленьких хворих, допоможуть перемогти підступну недугу. Адже сьогодні онкохвороби залишаються найдорожчими в лікуванні. Так, по попереднім підрахункам, лікування дитини обходиться близько
80-100 тис. гривень. Біля 85% лікування фінансується за кошти централізованої державної програми КПКВК 230140 „Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру” за напрямом „ Централізована закупівля лікарських засобів та виробів медичного призначення для лікування дітей з онкологічними та онкогематологічними захворюваннями”.
Рівень дитячої онкозахворюваності протягом останніх десяти років залишається стабільним, він коливається від 10,2 до 12,1 випадку на 100 тис. дітей. Перше місце посідають лейкози та лімфоми (частка їх коливається від 31 до 45%), на другому місці – злоякісні новоутворення головного мозку (17-19%), на третьому – злоякісні пухлини м’яких тканин (14-15%) . Захворюваність та поширеність злоякісних пухлин у підлітків в 1,5 разу перевищує ці показники у дітей.
Найголовнішою проблемою дитячої онкології в Харківській області, як і по Україні в цілому, є запізня діагностика злоякісних захворювань. Переоцінити важливість цього моменту складно, оскільки діти, на відміну від дорослих, при своєчасній діагностиці мають 70-80% шансів на повне одужання.
На диспансерному обліку у Харківській області 1.01.2013 р. перебувало 341 дитини, а на 1.01.2014 р. – 337 дітей із злоякісними захворюваннями, з яких 155 дітей з лімфопроліферативними (онкогематологічними) захворюваннями; 182 – з солідними злоякісними пухлинами різної локалізації. 149 дітей живі понад 5 років з моменту встановлення діагнозу, що становить 43% від усіх хворих на рак.
Таким чином, на Харківщині майже 46% онкозахворювань у дітей становлять гемобластози – гострі лейкемії та злоякісні лімфоми.
Динаміка захворюваності дітей із солідними злоякісними пухлинами по області за останні роки має таку картину (у дужках подано показник на 100 тис. дітей): 2008 рік – 18 випадків (4,1);2009 рік – 40 випадків (11,7);2010 рік – 38 випадків (9,1);2011 рік – 20 випадків (4,8);2012 рік – 31 випадок (7,5), 2013 рік – 24 випадки (5,7).
Рівень захворюваності дітей на рак зменшився порівняно з минулим роком і становить 9,4 на 100 тис. населення (у 2012 році – 11,8).
Діагностувати рак завжди складно. Але кожний дільничний педіатр повинен пам’ятати, що симптоми цього грізного захворювання різноманітні і при першій підозрі дитину краще проконсультувати у спеціаліста, бо це допоможе спасти життя дитини. Проблема полягає в тому, щоб батьки вчасно звертались до лікаря. Вони повинні слідкувати, чи не бліда дитина, чи не погіршився в неї апетит, чи не з’явився висип, крововиливи на шкірі, кровоточивість ясен, чи не збільшились лімфатичні вузли, не з’явилася пухлина. Хвороба виліковується у 80% випадків, у 85% дітей вона переходить у ремісію. Тобто через 5 років після лікування дитину можна вважати такою, що одужала.
Боротьба з онкологічними захворюваннями є складною соціальною проблемою, тому дуже важливо поліпшити інформування суспільства щодо проблеми дитячих онкологічних захворювань.
Категорія дітей з гематологічними та онкологічними захворюваннями потребує забезпечення максимально можливого рівня якості життя шляхом створення міжгалузевої програми реабілітації, у тому числі безперервного навчання за шкільною програмою під час лікування та подальшої соціальної реабілітації, наслідком якої має стати їх наступна повноцінна інтеграція у суспільство.
Батьки повинні знати, що спосіб їх життя, шкідливі звички та
життєві помилки можуть позначатися на здоров’ї їх дітей!
Автор: 
Додано: 
Переглядів:1209 
Категорія - [
Коментарі (0)
