Веб-портал міста Люботин » Матеріали за 06.05.2014

 Люботинське міське управління юстиції повідомляє
Автор: Svetlana   Додано: 6 травня 2014   Переглядів:643   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

   12 травня 2014 р. за телефонним номером 741-02-00  з 1000 до 1100  працюватиме пряма телефонна лінія, за якою до начальника Люботинського міського управління юстиції можуть звернутись громадяни із заявами, скаргами, пропозиціями та ін., щодо роботи міського управління юстиції та підпорядкованих підрозділів.

  При Люботинському міському управлінні юстиції працює Громадська приймальня з  надання безоплатної первинної правової допомоги.                                                                  

   Графік роботи: щовівторка та щочетверга з 10-16 год. за адресою: м. Люботин, вул. Радянська, 41 та онлайн-громадська приймальня за електронною адресою Konstantinograd@ukr.net

     В Громадській приймальні також можна отримати правову допомогу для біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту.

 




 Підкуп працівника державного підприємства, установи чи організації
Автор: Svetlana   Додано: 6 травня 2014   Переглядів:1059   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Законом України від 18 квітня 2013 року № 221-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення національного законодавства у відповідність із стандартами Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією” статтю 354 Кримінального кодексу України викладено в такій редакції:                                                                                                                                                

"Стаття 354. Підкуп працівника державного підприємства, установи чи організації                                        

1. Пропозиція чи обіцянка працівнику державного підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, надати йому або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення працівником будь-яких дій з використанням становища, яке він займає, в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи - караються штрафом від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до ста годин.                                                                         

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, - караються штрафом від двохсот п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста до двохсот годин, або виправними роботами на строк до двох років.                                                                                                                                                          

3. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання працівником державного підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення будь-яких дій з використанням становища, яке він займає на підприємстві, в установі чи організації, в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи - караються штрафом від двохсот п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста до двохсот годин.                                                                                                                                                          

4. Дії, передбачені частиною третьою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи поєднані з вимаганням неправомірної вигоди, - караються штрафом від п’ятисот до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста шістдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.                                                                                                                                        

5. Особа, яка пропонувала, обіцяла або надала неправомірну вигоду, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо стосовно неї були вчинені дії щодо вимагання неправомірної вигоди і після пропозиції, обіцянки чи надання неправомірної вигоди вона до повідомлення їй про підозру у вчиненні нею злочину добровільно заявила про те, що сталося, органу, службова особа якого наділена законом правом повідомляти про підозру.                                                       

Примітка. 1. У цій статті під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти чи інше майно, переваги, пільги, послуги, що перевищують 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, або нематеріальні активи, які пропонують, обіцяють, надають чи одержують без законних на те підстав».

 

Начальник Люботинського

міського управління юстиції

Ю. Константінов

 




 Європейський суд з прав людини: процедура звернення
Автор: Svetlana   Додано: 6 травня 2014   Переглядів:781   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Після отримання від заявника першого листа або формуляру заяви Секретаріат Суду надсилає відповідь з повідомленням про те, що за його (заявника) іменем було відкрито справу, номер якої потрібно зазначати в усіх наступних листах до Суду. Надалі до заявника можуть звернутися за додатковою інформацією, документами чи роз’ясненнями, пов’язаними із заявою. Секретаріат Суду не надає інформації щодо законодавства держави, проти якої спрямовано заяву, а також не надає юридичних консультацій стосовно застосування або тлумачення національного права. Необхідно своєчасно і сумлінно відповідати на листи Секретаріату Суду. Будь-яка затримка з відповіддю може розцінюватися як те, що заявник не зацікавлений у продовженні провадження в Суді, і розгляд заяви, відповідно, припиняється.                                                                                     

Офіційними мовами Суду є англійська та французька, але за бажанням можна звертатися до Секретаріату Суду офіційною мовою однієї з держав, що ратифікували Конвенцію. На початковій стадії провадження Суд може також листуватися з цією мовою. Проте, якщо Суд не визнає заяву неприйнятною на основі надісланих документів, а вирішить запропонувати Уряду висловити свою позицію щодо скарг заявника, Суд вестиме листування англійською чи французькою мовою, а заявник або його представник, за загальним правилом, повинні будуть надсилати подальші зауваження англійською чи французькою мовою.                                      

Суд приймає лише ті заяви, які надіслані поштою (а не по телефону). Якщо надсилається заява електронною поштою або факсом, обов’язково потрібно продублювати її звичайною поштою. Немає необхідності бути особисто присутнім у Суді для усного викладення обставин справи , від цього справи не будуть розглядатися більш оперативно, і не можна буде отримувати будь-які юридичні консультації.                                                                       

Листи і документи, які надсилаються до Суду, не слід прошивати степлером, склеювати чи скріплювати іншим чином. Усі сторінки повинні бути послідовно пронумеровані. Секретаріат може попросити додаткові документи, інформацію або роз'яснення, пов'язані зі скаргою.                                                                                                                                       

Після отримання зразка заявки, слід заповнити його уважно і розбірливо. Заявка повинна містити:

- стислий виклад фактів, щодо яких Ви скаржитися, та суть Ваших скарг;

- права, гарантовані Конвенцією або протоколами до неї, які, на Вашу думку, були порушені;

- національні засоби юридичного захисту, якими Ви скористалися;

- перелік рішень судів (або інших державних органів) у справі, із зазначенням дати кожного рішення та органу, який його виніс, а також коротку інформацію про зміст цього рішення. До листа необхідно додати копії самих рішень (Суд не повертає надіслані йому документи, тому необхідно надсилати виключно копії, а не оригінали).

Якщо людина не бажаєте розкривати свою особу, то вона має про це зазначити в заяві до Суду та викласти причини на виправдання такого відступу від загального правила гласності провадження в Суді. У виняткових і виправданих випадках Голова Палати Суду може надати дозвіл на анонімність. Якщо бажаєте звернутися до Суду через адвоката або іншого представника, то необхідно додати до формуляра заяви довіреність, яка б уповноважувала його діяти від Вашого імені. Представник юридичної особи (підприємства, об’єднання, і т.д.) або групи осіб повинен підтвердити свої юридичні повноваження представляти заявника.

 

Начальник Люботинського

міського управління юстиції

Ю.Константінов

 




 Особливості укладання договору позики шляхом оформлення розписки
Автор: Svetlana   Додано: 6 травня 2014   Переглядів:748   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Укладання договору позики  шляхом оформлення боргової розписки отримало широке  розповсюдження в повсякденному житті громадян. Проаналізуємо особливості правового регулювання вказаних цивільно-правових відносин.                                                  

Договір позики - це один із видів зобов’язань, спрямованих на передачу майна. Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається як в усній, так і в письмовій формі. У ЦКУ зазначено, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менше ніж у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (170 грн.), а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047 ЦКУ). Законом не вимагається нотаріальне посвідчення договору позики, проте за домовленістю сторін чи на вимогу однієї з сторін, договір може бути нотаріально посвідчений

Згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦКУ на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Розписка не є письмовою формою договору позики і не замінює її. По факту розписка – це ваш доказ того, що Ви позичили комусь кошти, тобто доказ того, що Ви уклали договір позики. За бажанням сторін чи на вимогу однієї з сторін розписку можна нотаріально посвідчити. Без розписки особа, яка позичає (позичальник) може згідно ст. 1051 ЦКУ розірвати в судовому порядку договір позики посилаючись на те, що матеріальні цінності не були передані. Крім того без належно оформленої розписки при судовому врегулюванні спору по договору позики не можна буде посилатися на свідчення очевидців.                                  

При написанні розписки бажано вказувати наступну інформацію: місто оформлення розписки; дата складання; прізвище, ім’я, по-батькові позичальника та позикодавця; паспортні дані позичальника та позикодавця; реєстраційний номер облікової картки платника податків позичальника та позикодавця; адреса проживання позичальника та позикодавця; сума боргу (цифрою та прописом) з вказівкою на те в якій валюті; період на який позичаються матеріальні цінності або гроші; умови позики (процентна чи безпроцентна); штрафні санкції за несвоєчасно повернений борг. В кінці повинна бути фраза про те що, розрахунок проведенно повністю і претензій до позичальника позикодавець не має та підпис особи, що отримала цінності з розшифровкою (ініціали ім’я, прізвище). Потрібно зазначити, що розписка повинна бути обов’язково написана власноручно позичальником без виправлень в одному примірнику, що повертається після повернення боргу.

 

Провідний спеціаліст

Люботинського міського

управління юстиції

 Ю. Редько