17 вересня 2014 року у місті  Люботин Харківської області, у мальовничому куточку Центрального парку відпочинку, серед вікових дубів та водоймищ проведено День Здоров’я.

  Такі спортивно – масові заходи  навчають молодь любові до рідного краю, дбайливого  ставлення до навколишнього середовища, розвивають силу й витривалість, виховують колективізм.

   У програмах для юнаків та дівчат були різноманітні конкурси, в яких з великим бажанням та азартом команди змагалися за перемогу. Всі учасники проявили свої найкращі якості і уміння.

    Всім учасникам бажаємо здоров’я і успіхів у навчанні!

                                                                              Комунальний заклад «Спорт для всіх»

                                                                                                    Люботинської міської ради

                                                                                                        Ю.В. Удянський

  

  

  

  

  Ч.1 ст. 21 Закону України „Про засади запобігання і протидії корупції” одним із видів відповідальності за вчинення корупційних правопорушень передбачає кримінальну відповідальність. Згідно ч.1 ст. 2 Кримінального кодексу України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Перелік суспільно небезпечних діянь, вчинення яких є підставою для настання кримінальної відповідальності визначений Особливою частиною Кримінального кодексу України. В розділі 17 КК України зібрано злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності пов’язаної з наданням публічних послуг. Не всі злочини, передбачені розділом 17 мають ознаки корупційного правопорушення, тобто не відносяться до корупційних злочинів.
   До відповідальності за вчинення корупційного правопорушення може бути притягнено лише особу, яка є суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення. Коло таких суб’єктів окреслене ст. 4 Закону „Про засади запобігання і протидії корупції”.
В абзаці 4 ст. 1 Закону „Про засади запобігання і протидії корупції” наведено визначення корупційного правопорушення, а саме як умисного діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 4 цього Закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність. Абзац 5 цієї ж статті цього ж Закону розкриває ознаки корупції: використання особою, зазначеною в частині першій статті 4 цього Закону, наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в частині першій статті 4 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей.
   Відповідно кримінально караними корупційними правопорушеннями є тільки ті суспільно небезпечні діяння передбачені розділом 17 КК України, об’єктивна сторона яких містить ознаки корупції, суб’єктом вчинення яких є суб’єкт відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.
    Кримінально караними корупційними правопорушеннями є наступні злочини:
- Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК України);
- Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 364-1 КК України), *(є корупційним за наявності певних умов);
- Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги (ст. 365-2 КК України);
- Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 КК України);
- Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 368-3 КК України), *(є корупційним за наявності певних умов);
- Підкуп особи, яка надає публічні послуги (ст. 368-4 КК України);
- Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі (ст. 369 КК України);
- Зловживання впливом (ст. 369-2 КК України);
- Провокація підкупу (ст. 370 КК України);
   Щодо того чи відносити до кримінальних корупційних правопорушень суспільно небезпечні діяння передбачені статтями 364-1 та 368-3 КК України то тут є певні нюанси. Діяння передбачені даними статтями можна відносити до корупційних за наявності умов встановлених Законом України „Про засади запобігання і протидії корупції”. Так, злочин може бути віднесений до корупційних лише за тієї умови, якщо суб’єкт злочину є одночасно суб’єктом відповідальності за корупційне правопорушення, як це визначено ст. 4 Закону „Про засади запобігання і протидію корупції”.
    Суб’єктом злочину передбаченого ст. 364-1 КК України є службова особа юридичної особи приватного права. Суб’єктом злочину передбаченого ст. 368-3 КК України є також службова особа юридичної особи приватного права, а також особа, яка пропонує, обіцяє чи надає службовій особі юридичної особи приватного права неправомірну вигоду.   Ч.3 ст. 4 Закону „Про засади запобігання і протидії корупції” вказує, що суб’єктами корупційного правопорушення можуть бути особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, відповідно до закону .Отже, злочини передбачені статтями 364-1 та 368-3 КК України є корупційними за умови, якщо службова особа юридичної особи приватного права, виконує організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські обов’язки.
   Організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).
   Адміністративно-господарські обов'язки - це обов'язки по управлінню або розпорядженню приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
   Також виникають певні питання що до того чи слід відносити до корупційних правопорушень злочин передбачений ст. 366 КК України „Службове підроблення”. Річ у тім, що диспозиція ч.1 ст. 366 КК України, а саме: „Складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів”, викладена таким чином, що не дозволяє стверджувати про те, що об’єктивна сторона даного злочину відповідає ознакам корупції, визначеним в ст. 1 Закону „Про засади запобігання і протидії корупції”.
    Ключовими ознаками корупції є наявність неправомірної вигоди, яку складають грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав. Відповідно і корупція має місце тоді, коли така неправомірна вигода надається, пропонується, приймається тощо.
    Також не відноситься до кримінальних корупційних правопорушень злочин передбачений ст. 368-2 КК України „Незаконне збагачення”. Об’єктивна сторона даного злочину полягає у тому, що службовою особою одержується чи передається неправомірна вигода за відсутності ознак передбачених ст. 368 КК України (коли така вигода одержується за використання свого службового становища чи вчинення певних дій). У випадку із незаконним збагаченням кримінальна відповідальність настає за сам лише факт отримання неправомірної вигоди не залежно від того, чи вчиняє службова особа, які-небудь дії у відповідь використовуючи своє службове становище. Тут як ми бачимо відсутні ознаки корупції визначені ст. 1 Закону „Про засади запобігання і протидії корупції”, а саме використання службовою особою наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди.

Завідувач Другою державною нотаріальною конторою

Харківського району Харківської області Н.В.Омельницька

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2014 року № 289 затверджено Порядок оформлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, громадянам, які проживають на тимчасово окупованій території України. Дія цього Порядку поширюється на громадян, а також іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах перебувають чи проживають на тимчасово окупованій території України.

Оформлення і видача паспорта громадянина України та тимчасового посвідчення громадянина України, здійснюються територіальними підрозділами Державної міграційної служби за місцем звернення громадянина або його представника. Оформлення і видача іноземцям та особам без громадянства посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідчення біженця, проїзного документа біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, та проїзного документа особи, якій надано додатковий захист, здійснюються територіальними органами та підрозділами Державної міграційної служби за заявою таких осіб за місцем звернення.

Оформлення і видача паспорта громадянина України на тимчасово окупованій території України здійснюються в установленому законодавством порядку. Вклеювання до паспорта громадянина України фотокартки після досягнення громадянином 25- і 45-річного віку проводиться у день звернення особи. Оформлення і видача паспорта громадянина України після досягнення 16-річного віку та обмін паспорта здійснюються у десятиденний строк. У разі звернення громадянина із заявою про видачу паспорта громадянина України вперше додатково подаються копії паспортів його батьків або одного з них. Обмін, оформлення і видача паспорта громадянина України замість утраченого, викраденого або зіпсованого здійснюється у місячний строк за умови пред’явлення документів, які були підставою для видачі попереднього паспорта громадянина України, чи їх копій. У разі втрати паспорта громадянина України проводиться процедура встановлення особи. Під час проведення процедури встановлення особи за відсутності документів, за якими може бути встановлено особу, використовується інформація з Державного реєстру виборців. За заявами громадян територіальні підрозділи Державної міграційної служби формують справи, до яких долучають необхідні для оформлення паспорта громадянина України документи та матеріали перевірки (у разі її проведення).

Оформлення і видача тимчасового посвідчення громадянина України здійснюються відповідно до Правил оформлення і видачі тимчасового посвідчення громадянина України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1111. Заява про видачу тимчасового посвідчення громадянина України приймається за умови пред’явлення документів, які підтверджують підстави набуття громадянства України, чи їх копій.

Оформлення, видача і обмін посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, а також продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання здійснюються відповідно до Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 р. № 251.

Оформлення і видача посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон здійснюються відповідно до Положення про посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 серпня 1995 р. № 610.

Для оформлення посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства особисто звертається до територіального органу або підрозділу Державної міграційної служби.

За заявами іноземців та осіб без громадянства про оформлення і видачу посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання територіальні органи або підрозділи Державної міграційної служби формують справи та ведуть окремий облік таких осіб.

Оформлення, видача та продовження строку дії посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, здійснюються відповідно до Положення про посвідчення біженця,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2012 р. № 202, Положення про посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2012 р. № 196. Для оформлення, продовження строку дії посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, іноземець або особа без громадянства особисто звертається до територіального органу Державної міграційної служби. Після проведення перевірки за наявними обліками Державної міграційної служби факту визнання іноземця або особи без громадянства біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, здійснюється формування особової справи особи, яка проживає на тимчасово окупованій території України, до якої долучають необхідні для оформлення посвідчення документи та матеріали перевірки, на підставі яких Державна міграційна служба приймає рішення про оформлення, видачу, продовження строку дії посвідчення.

                                        Держнотаріус Другої державної нотаріальної контори Харківського

                                       району Харківської області  Радіонова Т.І.

Люботинське міське управління юстиції повідомляє

  01 жовтня 2014 р. за телефонним номером 741-02-00  з 10⁰⁰ до 11⁰⁰  працюватиме «Пряма лінія», за якою до начальника Люботинського міського управління юстиції можуть звернутись громадяни із заявами, скаргами, пропозиціями та ін., щодо роботи міського управління юстиції та підпорядкованих підрозділів.

 При Люботинському міському управлінні юстиції працює Громадська приймальня з надання безоплатної первинної правової допомоги.                                                                   

  Графік роботи: щовівторка та щочетверга з 10-16 год. за адресою: м. Люботин, вул. Радянська, 41, тел. 741-02-00 та онлайн-громадська приймальня за електронною адресою Konstantinograd@ukr.net (де можна отримати безоплатну правову допомогу через мережу Інтернет).

     В Громадській приймальні також можна отримати правову допомогу для біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту.

   Громадяни України, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції, а також, які переселяються з Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, у разі потреби правової допомоги, можуть звертатися до громадської приймальні з надання безоплатної первинної правової допомоги, створеної при Люботинському міському управлінні юстиції незалежно від графіку роботи приймальні.

Графік проведення «Гарячої лінії» начальником Люботинського міського управління юстиції Харківської області

на IV квартал 2014 року

  Номер телефону «Гарячої лінії»: 741-02-00.

             Час роботи «Гарячої лінії»: з 10-00 до 11.30 у встановлені графіком дні.