Державний  службовець  зобов'язаний неухильно дотримуватись  обмежень  і  заборон, передбачених Законами України "Про  засади  запобігання  і  протидії корупції", "Про державну  службу" та "Про правила етичної поведінки", уникати дій, які можуть бути сприйняті як підстава підозрювати його  в корупції. Своєю поведінкою  він  має продемонструвати,   що  не  терпить  будь-яких  проявів  корупції, відкидає пропозиції про незаконні послуги, чітко розмежовує службу і  приватне  життя,  при  найменших ознаках корумпованої поведінки інформує  керівника  свого структурного підрозділу. Державному службовцю,  який має відомості про вчинення іншими державними   службовцями  порушень  вимог,  передбачених  Законами України "Про державну службу", "Про засади запобігання і  протидії корупції", "Про правила етичної поведінки", слід  передавати такі  відомості  керівнику органу державної влади.

  Державний   службовець  має  дотримуватися   спеціальних  обмежень,  передбачених статтею 12 Закону  України  "Про державну службу"  та Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції". Державному  службовцю  забороняється  безпосередньо  або  через  інших  осіб  одержувати  неправомірну  вигоду  або  дарунки  (пожертви)  від юридичних або фізичних осіб відповідно до положень частини  першої  статті 8 Закону України "Про засади запобігання і протидії  корупції". У разі надходження пропозиції від юридичних або фізичних осіб  щодо   неправомірної   вигоди  або  дарунка  (пожертви)  державний службовець  зобов’язаний  діяти  відповідно  до  статті  16 Закону України  "Про  правила етичної поведінки". Якщо державний службовець виявив неправомірну вигоду або  дарунок  (пожертву) у своєму службовому приміщенні чи отримав його в  інший  спосіб, він зобов'язаний невідкладно письмово повідомити про  цей  факт  свого  безпосереднього  керівника,  але не пізніше одного  робочого  дня. Про  виявлення  неправомірної  вигоди  або дарунка (пожертви) складається   акт   у   довільній   формі,  в  якому  зазначаються характеристики  неправомірної  вигоди  або  дарунка  (пожертви) та обставини,  за яких його було виявлено. Акт підписується державним службовцем,   який   виявив   неправомірну   вигоду   або  дарунок (пожертву), та безпосереднім керівником.

  Якщо  керівник  органу  державної  влади  виявив неправомірну вигоду  або  дарунок  (пожертву),  акт про виявлення неправомірної вигоди  або  дарунка (пожертви) підписує керівник органу державної  влади  та його заступник. Керівники  органів чи їх структурних підрозділів  у разі виявлення  чи  отримання   інформації   про   вчинення   підлеглим  корупційного    діяння   або   порушення   спеціальних   обмежень, встановлених Законом України "Про засади  запобігання  і  протидії корупції", в межах своєї компетенції зобов'язані вжити заходів  до  припинення  таких  діянь та негайно повідомити про їх вчинення  будь-який  з  державних  органів.

  Державні  службовці  повинні дотримуватися цих Загальних правил. За порушення законодавства про державну  службу  державні службовці  несуть  відповідальність  відповідно  до Закону України "Про державну службу". За порушення  правил етичної  поведінки  державні службовці
несуть  відповідальність  відповідно  до  статті 18 Закону України "Про  правила  етичної поведінки".

Начальник Люботинського

міського управління юстиції

Ю. Константінов

  Корупційне правопорушення визначається як умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 4 цього Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції”, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність.                                

  Суттєвим аспектом, який обумовлює правильне застосування норм Закону на практиці працівниками правоохоронних органів, які здійснюють протидію корупції, є відмежування корупційних правопорушень від кримінальних злочинів, які полягають у використанні посадовими особами своїх повноважень для особистого збагачення чи збагачення третіх осіб. Кримінальний кодекс України (далі–ККУ) не визначає поняття корупції. Корупція не є кримінально-правовим інститутом. Разом із тим, ряд суспільно-небезпечних діянь, які не вживаються в ККУ з посиланням на терміни "корупція", "корупційне правопорушення", "корупційний злочин", можуть бути кваліфіковані як такі відповідно до норм національного та міжнародного законодавства у цій сфері.

   Так, розділ п'ятнадцятий ККУ "Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян" (зокрема ст. 353 "Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи" та ст. 358 "Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів)" та сімнадцятий "Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг" (ст. 364 "Зловживання владою або службовим становищем"; ст. 364-1 "Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми"; ст. 365 "Перевищення влади або службових повноважень"; ст. 365і "Перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми"; ст. 365-2 "Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги"; ст. 366 "Службове підроблення"; ст. 367 "Службова недбалість"; ст. 368 "Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою"; ст. 368-2 "Незаконне збагачення"; ст. 368-3 "Комерційний підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми"; ст. 3684 "Підкуп особи, яка надає публічні послуги"; ст. 369 "Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної  вигоди службовій особі"; ст. 369-2 "Зловживання впливом"; ст. 370 "Провокація підкупу") містить перелік складів злочинів, які вчиняються безпосередньо в сфері корупції.

  До корупційних правопорушень віднесено кілька специфічних правопорушень, що фактично не мають ознак корупції, однак є суттєвим порушеннями вимог антикорупційного законодавства щодо запобігання корупції. Йдеться, зокрема, про порушення вимог фінансового контролю, порушення вимог стосовно повідомлення про конфлікт інтересів, невжиття заходів щодо протидії корупції, відповідальність за які передбачена главою 13-А «Адміністративні корупційні правопорушення» Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Начальник Люботинського

міського управління юстиції

Ю.Константінов

  Всупереч європейським стандартами у сфері засобів масової інформації Російська Федерація поширює недостовірну, неповну, упереджену інформацію про Україну, через що намагається маніпулювати суспільною свідомістю в Україні та за її межами, розпалює міжнаціональну ворожнечу, лунають закликає до повалення законної української влади, розчленування незалежної і соборної України.

   Для українського народу, віками позбавленого своєї власної державності та розірваного на частини між сусідніми країнами, дана проблема завжди була особливо болючою і неймовірно складною. Соборність для України – це єдність багатоманітності, об’єднання навколо спільного стрижня, яким є українська державність, українська ідентичність.

  Поняття “соборність” з’явилось у нашому науковому й політичному лексиконі порівняно недавно. Насамперед, слід підкреслити, що соборність не є явищем лише суто українським. Це загальна, органічна ознака будь-якої нації, – неодмінна умова її розвитку й процвітання. Вона означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території. Це – один з найзаповітніших ідеалів багатьох народів світу. По-друге, соборність не обмежується лише ідеєю збирання етнічних земель у рамках національної держави, а передбачає також духовну консолідацію всього населення країни, єдність усіх її громадян, незалежно від їхньої національності. Нарешті, соборність невіддільна від досягнення реальної державності, забезпечення справжнього суверенітету і незалежності народу, побудови процвітаючої демократичної національної держави.                                                                               

  Суспільство треба об’єднувати навколо фундаментальних цінностей - свободи, незалежності. Ми повинні присікати будь-яку недостовірну, неповну, упереджену інформацію про Україну, унеможливити намагання маніпулювати суспільною свідомістю. Засоби масової інформації повинні бути незалежними й культивувати, збагачувати загальнодержавні й національні цінності, транслювати історико-культурні традиції, утверджувати національну мову, культуру, формувати духовні основи нації, виступати дієвим інструментом консолідації суспільства в єдину національну спільноту.

  Ми віримо, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – розбудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, забезпечення добробуту нинішніх і наступних поколінь українців.

Провідний спеціаліст

Люботинського міського

управління юстиції

Ю. Редько

  Згідно зі статтею 6 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції” особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 4 Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі:
- неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотації, кредитів, пільг, укладенні контрактів (у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти);

- неправомірно сприяти призначенню на посаду особи;

-неправомірно втручатися в діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування або посадових осіб;                                                                                              

- неправомірно надавати перевагу фізичним або юридичним особам у зв'язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням) висновків. 

Особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 4 Закону, забороняється:
- займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України;
- входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
 Дані обмеження не поширюються на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), членів Вищої ради юстиції (крім тих, які працюють у Вищій раді юстиції на постійній основі), народних засідателів і присяжних (стаття 7 Закону).  

Начальник Люботинського

міського управління юстиції

Ю.Константінов

  Обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначено Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон). Згідно зі статтею 22 цього Закону військовозобов'язані зобов'язані з'являтися за викликом до військових комісаріатів (військовозобов'язані Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України) для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час.

  Під час мобілізації та переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на штати воєнного часу громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві), зобов'язані з'явитися на збірні пункти у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних посвідченнях, повістках або розпорядженнях військових комісарів (військовозобов'язані Служби безпеки

України - керівників органів, де вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Резервісти зобов'язані з'явитися до військових частин у строки, визначені командирами військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві. 

  Призов громадян на військову службу (крім тих, що проходять службу у військовому резерві) під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють місцеві органи виконавчої влади через військові комісаріати (військовозобов'язаних Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Резервістів на військову службу під час оголошення мобілізації призивають командири військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві. Військовозобов'язані та резервісти, які перебувають на зборах, у разі оголошення мобілізації продовжують перебувати на зборах. За необхідності зазначені особи призиваються па військову службу командирами відповідних військових частин за розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України.

  Громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу уповноваженої посадової особи.

Відповідно до статті 23 Закону не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:

- заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

- чоловіки, на утриманні яких перебувають п'ять і більше дітей віком до 16 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди тільки за місцем проживання);

- жінки, на утриманні яких перебувають діти віком до 16 років (такі жінки можуть бути призвані на військову службу в разі їх згоди і тільки за місцем проживання);

- зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

- народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

- інші військовозобов'язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.

  Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також студенти та аспіранти, які навчаються на денній формі навчання.

        Провідний спеціаліст Люботинського

міського управління юстиції

Ю.Редько

Звіт

про проведену роботу Водопровідно-каналізаційним комунальним управлінням Люботинської міської ради

за січень 2015 року

 

1. Водопостачання:

- усунуто 10 поривів на централізованій мережі питного водопостачання міста (в-д. Театральний, 4, вул. Курортна, 19, вул. Комсомольська, 3/12, вул. Курортна,

пров. Кільцевий, 5, вул. Горіхова, вул. Гайдара, 3/10, вул. Пугачова, 13, вул. Леніна, вул. Новодорожня);

• відремонтовано вуличні водорозбірні колонки міського користування – 2 шт. (вул. Миру, вул. Деповська, 54)

• усунені течі водорозбірних колонок на централізованій мережі водопостачання міста – 3 шт. (вул. Партизанська – вул. Першотравнева, вул. Залізнична, вул.Деповська)

 

було прокладено 2,5 п.м. трубопроводу мережі водопостачання по вул. Гайдара.

 

2. Водовідведення:

• прочищено від сміття, відкачано стоків та промито каналізаційних колекторів на самоплинній централізованій комунальній мережі водовідведення міста - 13 разів

( вул. Ціолковського, 6, 7, 8а, 9, вул. Комсомольська, вул. Курортна, вул. Гавенко, 10а, вул. Будівельна, 7 )

Адміністрація ВККУ Люботинської міської ради

Звіт
про проведену роботу Водопровідно-каналізаційним комунальним управлінням Люботинської міської ради

26.01.2015 – 02.02.2015

1. Водопостачання:

усунуто 1 порив на централізованій мережі питного водопостачання міста (вул. Новодорожня, 5);

усунені течі водорозбірних колонок на централізованій мережі питного водопостачання міста - 3 шт. (вул. Партизанська – вул. Першотравнева, вул. Залізнична, вул. Деповська).

Адміністрація ВККУ Люботинської міської ради