Сайт міста Люботин » Матеріали за 17.04.2015

 Виїзна акція центру зайнятості
Автор: Chekardina   Додано: 17 квітня 2015   Переглядів:308   Категорія - [Головна]
 

Виїзна акція центру зайнятості

 

     З метою якісного професійного  інформування про послуги у сфері зайнятості 16 квітня 2015  року  з 10.00 до 15.00 у м.  Люботин  біля залізничної станції Водяне  працював Мобільний центр профорієнтації (модернізований) для мешканцям міста та для осіб зі східних  регіонів України,  які вимушені були покинути місця постійного проживання. В даній акції взяли участь 45 осіб, у тому числі 4 особи з числа вимушених переселенців.

Використовуючи інформаційний куточок, спеціалісти Люботинського  міського центру зайнятості ознайомили  мешканців міста та переселенців з Донецької та Луганської областей з послугами, які надає служба зайнятості, інформували  про стан ринку праці, про вакансії по м. Люботину та м. Харкову, а також в цілому по Україні, знайомили з центрами професійно-технічної освіти державної служби зайнятості, учбовими закладами  м. Харкова.

Бажаючих зареєструватися в службі зайнятості, запросили відвідати центр зайнятості із зазначенням адреси ЦЗ, графіку роботи та переліку документів.

Наступний захід буде проведено 23 квітня 2015 року за адресою: м.Люботин, вулиця Полтавський шлях, 48.

 

Люботинський міський центр зайнятості

 




 Порядок державної реєстрації народження та визначення походження дитини
Автор: Chekardina   Додано: 17 квітня 2015   Переглядів:309   Категорія - [Головна]
 

Порядок державної реєстрації народження та  визначення походження дитини

 

Відповідно до статті 144 Сімейного кодексу України реєстрація народження дитини провадиться державним органом реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові  і засвідчується свідоцтвом про народження.

Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 Сімейного кодексу України.

Прізвища, імена та по батькові є тими ознаками, які індивідуалізують особу, виділяють її з-поміж інших, надаються їй при реєстрації народження і є невід’ємними від неї.

 

Натисніть "Читати далі"

 




 Відділення лабораторних досліджень м.Люботина інформує:«Профілактика поліомієліту» та «Найпоширеніші запитання про вакцінацію»
Автор: Chekardina   Додано: 17 квітня 2015   Переглядів:304   Категорія - [Головна]
 

«Найпоширеніші запитання про вакцинацію»


Що таке вакцинація?

 Вакцинація — найефективніший спосіб захисту від  інфекційних захворювань. Імунна система реагує на  введену вакцину, виробляючи імунітет проти інфекції, і таким чином формує у вашої дитини захист проти хвороби.  В основному, вакцини вводяться в організм у вигляді уколу (ін’єкції). Деякі вакцини, наприклад, „жива” вакцина проти поліомієліту (ОПВ) — у вигляді крапель у рот (орально). Також „живі” вакцини можуть вводитися інтраназальним шляхом (у вигляді спрею в ніс).

 

 

Натисніть "Читати далі"




 Відділення лабораторних досліджень м.Люботина інформує: «Профілактика поліомієліту»
Автор: Chekardina   Додано: 17 квітня 2015   Переглядів:309   Категорія - [Головна]
 

ПОЛІОМІЄЛІТ


                Поліомієліт — це гостре інфекційне захворювання людини вірусної етіології, яке виникає в результаті інфікування одним з трьох типів вірусів поліомієліту, самий небезпечний з них — дикий поліовірус, який сприяє розвитку гострого паралітичного поліомієліту. При тяжких формах перебігу захворювання характеризується ураженням  спинного мозку та інших відділів центральної нервової системи з розвитком атрофічних паралічів та парезів кінцівок і тулуба.  Найбільший ризик зараження мають діти до 5-ти років, які не щеплені проти цієї інфекції. Але поліомієліт може зустрічатися і у дорослих людей. 

 

Натисніть "Читати далі"

 




 Невиробничий травматизм
Автор: Svetlana   Додано: 17 квітня 2015   Переглядів:375   Категорія - [Головна, Управління СЗН]
 

                                   Невиробничий  травматизм

 

     Травматизм - сукупність травм, що виникають у певної групи населення за певний відрізок часу. Найбільший рівень травматизму має місце у чоловіків у віці 20-49 років, а у жінок у віці 30 -59 років. При цьому у всіх вікових групах чоловіків цей показник вище, ніж у жінок. Травматизм ділять на виробничий та невиробничий. На частку першого припадає близько 20 %, тобто кількісно різко переважає невиробничий травматизм. 

     Невиробничий травматизм включає такі види: транспортний (залізничний, автодорожний, авіаційний), вуличний, побутовий  та дитячий. Останній травматизм виділений в окрему групу лише з біологічних міркувань, а саме внаслідок неадекватного сприйняття дітьми загрозливих чинників навколишнього середовища через незрілість їх ЦНС, а також відсутність життєвого досвіду та підвищену допитливість і рухливість. Причини невиробничого травматизму у дітей і дорослих однакові.

     В нашому місті загальна кількість нещасних випадків за I квартал (і надалі всі показники за І квартал)  за 2013 рік – 200,  у 2014 році – 159, у 2015 році -148. Значну кількість випадків невиробничого травматизму становлять потерпілі внаслідок випадкового падіння, яких за 1 квартал  2013 р. – 174, 2014р. – 141, 2015 р. – 128  з них нещасних випадків з дітьми до 14 років відповідно:  2013 р. – 17, 2014 р. – 11, 2015 р. -11 випадків.

      Крім зазначених видів травматизму, розрізняють ще й  так звані навмисні, що наносяться окремими людьми з метою самогубства  чи каліцтва. Таких випадків по нашому місту не зафіксовано.

      Травма — одна з головних причин смерті людей віком до 44 років. Вона посідає третє місце у загальному переліку причин смертності.

      Найбільшу питому вагу в травматизмі має механічна травма, вона складає основу травматизму. У нашому місті за  перший квартал 2013 року зафіксовано 23 випадки,  за 2014р. - 13, 2015 р. - 12. Це пов'язано з механізацією на виробництві та в побуті, електрифікацією та газифікацією, значним розвитком автотранспорту, масовими заняттями спортом, збільшенням споживання населенням алкоголю, ліків, наркотичних та токсичних речовин тощо. 

     Внаслідок автомобільно-дорожніх травм  щорічно гине людей більше, ніж від усіх інших травм, разом узятих. Особливо прикро, що ці та інші травми є головною причиною смерті людей молодого віку (20—40 років). В нашому місті транспортних  нещасних випадків за перший квартал  2013, 2014, 2015рр. не зафіксовано.

  Дорожньо-транспортний травматизм об'єднує всі травми, які завдаються транспортними засобами (якщо по­терпілі не зв'язані з виробничою діяльністю),незалежно від того, був потерпілий у машині (водій, пасажир) чи ні (пішохід, велосипедист). Переважна кількість таких травм виникає з вини пішоходів. Багато дорожньо-транспортних пригод стається через керування машиною в стані сп'яніння.

    Вулична травма — це травма, що сталася на вулиці, у дворі, в лісі, полі тощо, незалежно від її причини (у тому й числі й зумовлена транспортними засобами). Більшість вуличних травм зумовлюється падінням потерпілого. Особливо часто це буває в осінньо-зимовий період та у вечірні години. Серед цих травм переважають переломи верхніх та нижніх кінцівок, рідше бувають забиття, розтягнення та пора­нення. Вуличний травматизм спричиняється поганою організацією вуличного руху, неякісним покриттям та освітленням вулиць, незадовільним їх станом, зокрема в період ожеледиці тощо.

    Побутовий травматизм об'єднує травми, що виникають у домашніх умовах (у квартирі, на подвір'ї, в гаражі). Велика кількість їх пов'язана з прибиранням квартири та приготуванням їжі. Переважають забиття, рани, опіки. Уражується переважно кисть. Багато травм виникає під час сварок та бійок, чому сприяє алкоголь. Частіше побутові травми виникають у чоловіків, зокрема молодих.

    До дитячого травматизму належать усі види невиробничого травматизму (дорожньо-транспортний, побутовий, шкільний, вуличний, спортивний та ін.) у дітей. Нещасні випадки з дітьми в побутових умовах трапляються частіше у віці до 3 років. Переважна кількість травм у дітей віком до 13 років спостерігається в шкільному віці під час ігор та занять спортом (50 %); 30 % вдома і 20 % — в дорожньо-транспорт-них пригодах (смертність сягає 80 %).

     Більшість травм належить до невиробничих. Найбільшу тривогу викликає дорожньо-транспортний травматизм.. Жертвами цього виду травматизму щорічно стають мільйони людей, четверть мільйону помирають на місці. Якщо взяти до уваги недосконалість обліку, статистики травм та, власне, визначення поняття смерті від травми, то можна з впевненістю сказати, що кількість жертв цього виду травматизму набагато більша, ніж повідомляється офіційно.                              

       Для боротьби з травматизмом насамперед треба  проводити спеціальні профілактичні заходи організаційного, технічного, санітарно-гігієнічного, медичного, освітнього й морально-етичного характеру. Найлегше піддається регулюванню, керуванню виробничий травматизм. Головними умовами його профілактики є ретельна організація на виробництвах  заходів з техніки безпеки та суворий контроль за їх виконанням усіма працівниками.

Дорожньо-транспортний травматизм вимагає великої уваги з боку як держави з її контрольно- регулюючими установами, так і конструкторів машин, а також водіїв та пішоходів. Благоустрій доріг, виготовлення машин підвищеної стійкості та опірності з безпечним кермом, обов'язкове користування прив'язними поясами, суворе додержання правил руху, технічна справність машин, підвищення кваліфікації водіїв тощо — все це складові профілактики дорожньо-транспортного травматизму. Введення лише прив'язних поясів безпеки в машинах сприяло значному зменшенню кількості загиблих на місці катастрофи.

 

                                      Відділ з питань праці та зайнятості населення




 Насильство в сім'ї
Автор: Svetlana   Додано: 17 квітня 2015   Переглядів:412   Категорія - [Головна, Управління СЗН]
 

                           Насильство в сім'ї

    Кожен із нас щодня стає жертвою насильства. Воно усюди, і є завжди. Кожен з нас стає жертвою або кривдником не зважаючи на те хочемо ми цього чи ні.Найчастіше спостерігають насильство в сім'ї. Жертви і кривдники не показують цього на людях. Не даром кажуть "Весь світ - театр, а люди в нім - актори."Метою домашнього насильства є встановлення контролю над жертвою, коли кривдник намагається бути єдиним "розпорядником" її життя. В українському суспільстві не прийнято розповідати про такі речі. Наприклад, розумна жінка, маючи науковий ступінь і досягши успіху в кар'єрі чи бізнесі, не може говорити про те, що її б'є чоловік, який сам обіймає керівну посаду. Або мати не може визнати, що її рідний син знущається над нею: вона, мовляв, "сама винна" в тому, що не догодила, не так виховала, не зберегла сімейного вогнища. Ще однією причиною є переконаність постраждалих у тому, що вони мусять терпіти домашнє насильство заради дітей.

                                 Існує кілька видів насильства: 

1.Фізичне: нанесення тілесних ушкоджень, побоїв,  удушення; ляпаси по обличчю, штовхання; використання зброї,  позбавлення їжі, позбавлення місця проживання;                    

2. Психологічне: ігнорування почуттів особи (наприклад, не розмовляє чоловік з жінкою місяцями чи    роками; ігнорує батько своїх дітей (не розмовляє з ними, або називає дурнем чи телепнем)); образа переконань, що мають цінність  для особи; образа віросповідання, національної, расової та класової приналежності, або походження; приниження особи (наприклад, чоловік  називає жінку (або навпаки) ні на що не здатною, через те, що вона недостатньо заробляє);знущання над домашніми тваринами або їх знищення на очах у особи (часто це діти або жінки) з метою спричинити їй біль; переслідування особи; покарання кривдником дітей через образу на дружину  (чи чоловіка); обмеження свободи дій та пересування особи; погрози спричинити шкоду.                                                                                         

3. Економічне:

- обмеження людини в отриманні коштів. Наприклад, батько після розлучення чи зовсім нічого не виплачує на дітей, чи дає 100 гривень на 3-х дітей: - вилучення або обмеження коштів; - контроль надходжень та витрат.                                                                                                       

4.Сексуальне:

-гнів на грунті ревнощів;                                                                                                                       

- образа особи (найчастіше жінки) словами "повія", "нечепура", або "фригідна";                                

- примус до сексуальних зносин проти волі;                                                                                       

- примус до хворобливих або садистських статевих зносин.

                                          Насильство над дітьми

Насильство над дітьми у сім'ях набуло такого розвитку, який можна порівняти лише з наркоманією і алкоголізмом.

Батьки не можуть, або просто не хочуть знайти підхід до своєї дитини, необхідні слова, не бажають стримувати емоції. Усе це виливається у фізичне покарання.

Можна виділити наступні типи жорстокого поводження з дітьми:

1. Фізичні покарання:

- побиття;

- штовхання;

 - спроби задушити;

- викручування рук, та ін.

2. Дитина є свідком знущань над членами сім'ї:

- батько б'є чи гвалтує матір у присутності  дітей;

- погану" дитину фізично карають у присутності "хорошої" дитини;

- дитина є свідком фізичнимх знущань над іншою людиною, що не є членом її родини.

3. Сексуальне насильство, інцест:

- гвалтування;

- нав'язування сексуальних стосунків;

- інцест (кровозмішення);

-залучення дитини до виготовлення порнографічного продукту.

4. Використання привілеїв дорослих:

- поводження з дітьми як з рабами чи слугами;

- поводження як зі своєю власністю.

5. Залякування:

- використання свого росту, розмірів та сили;

- навіювання страху за допомогою розповідей, дій, поглядів;

- крики, стресогенна поведінка;

- жорстокість щодо інших істот.

6. Погрози:

- кинути дитину;

- самогубства;

- заподіяти фізичну шкоду;

- розлюбити дитину та ін.

7. Використання громадських установ: загроза покарання міліцією, Богом, судом,  притулком, психіатричною лікарнею.

8. Ізоляція: контроль доступу дитини до інших людей; контролювання перебування дитини у помешканні, заборона виходити з дому; перешкоди спілкування з друзями і(або) рідними;  закривання дитини в коморі, сараї, туалеті чи у будь-якому закритому приміщенні; обмеження спілкування з дитиною, аж до повного ігнорування у спілкуванні.

Міжнародний жіночій правозахисний центр “Ла Страда –Україна“ повідомляє про те, що працює Національна “гаряча лінія” з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної   дискримінації  (0 800 500 335 або 386 з мобільного) та Національна дитяча “гаряча “ лінія ( 0 800 500 225 або 772 з мобільного) .

 

                                                            Відділ з питань праці та зайнятості  населення