Насильство в сім'ї
Кожен із нас щодня стає жертвою насильства. Воно усюди, і є завжди. Кожен з нас стає жертвою або кривдником не зважаючи на те хочемо ми цього чи ні.Найчастіше спостерігають насильство в сім'ї. Жертви і кривдники не показують цього на людях. Не даром кажуть "Весь світ - театр, а люди в нім - актори."Метою домашнього насильства є встановлення контролю над жертвою, коли кривдник намагається бути єдиним "розпорядником" її життя. В українському суспільстві не прийнято розповідати про такі речі. Наприклад, розумна жінка, маючи науковий ступінь і досягши успіху в кар'єрі чи бізнесі, не може говорити про те, що її б'є чоловік, який сам обіймає керівну посаду. Або мати не може визнати, що її рідний син знущається над нею: вона, мовляв, "сама винна" в тому, що не догодила, не так виховала, не зберегла сімейного вогнища. Ще однією причиною є переконаність постраждалих у тому, що вони мусять терпіти домашнє насильство заради дітей.
Існує кілька видів насильства:
1.Фізичне: нанесення тілесних ушкоджень, побоїв, удушення; ляпаси по обличчю, штовхання; використання зброї, позбавлення їжі, позбавлення місця проживання;
2. Психологічне: ігнорування почуттів особи (наприклад, не розмовляє чоловік з жінкою місяцями чи роками; ігнорує батько своїх дітей (не розмовляє з ними, або називає дурнем чи телепнем)); образа переконань, що мають цінність для особи; образа віросповідання, національної, расової та класової приналежності, або походження; приниження особи (наприклад, чоловік називає жінку (або навпаки) ні на що не здатною, через те, що вона недостатньо заробляє);знущання над домашніми тваринами або їх знищення на очах у особи (часто це діти або жінки) з метою спричинити їй біль; переслідування особи; покарання кривдником дітей через образу на дружину (чи чоловіка); обмеження свободи дій та пересування особи; погрози спричинити шкоду.
3. Економічне:
- обмеження людини в отриманні коштів. Наприклад, батько після розлучення чи зовсім нічого не виплачує на дітей, чи дає 100 гривень на 3-х дітей: - вилучення або обмеження коштів; - контроль надходжень та витрат.
4.Сексуальне:
-гнів на грунті ревнощів;
- образа особи (найчастіше жінки) словами "повія", "нечепура", або "фригідна";
- примус до сексуальних зносин проти волі;
- примус до хворобливих або садистських статевих зносин.
Насильство над дітьми
Насильство над дітьми у сім'ях набуло такого розвитку, який можна порівняти лише з наркоманією і алкоголізмом.
Батьки не можуть, або просто не хочуть знайти підхід до своєї дитини, необхідні слова, не бажають стримувати емоції. Усе це виливається у фізичне покарання.
Можна виділити наступні типи жорстокого поводження з дітьми:
1. Фізичні покарання:
- побиття;
- штовхання;
- спроби задушити;
- викручування рук, та ін.
2. Дитина є свідком знущань над членами сім'ї:
- батько б'є чи гвалтує матір у присутності дітей;
- погану" дитину фізично карають у присутності "хорошої" дитини;
- дитина є свідком фізичнимх знущань над іншою людиною, що не є членом її родини.
3. Сексуальне насильство, інцест:
- гвалтування;
- нав'язування сексуальних стосунків;
- інцест (кровозмішення);
-залучення дитини до виготовлення порнографічного продукту.
4. Використання привілеїв дорослих:
- поводження з дітьми як з рабами чи слугами;
- поводження як зі своєю власністю.
5. Залякування:
- використання свого росту, розмірів та сили;
- навіювання страху за допомогою розповідей, дій, поглядів;
- крики, стресогенна поведінка;
- жорстокість щодо інших істот.
6. Погрози:
- кинути дитину;
- самогубства;
- заподіяти фізичну шкоду;
- розлюбити дитину та ін.
7. Використання громадських установ: загроза покарання міліцією, Богом, судом, притулком, психіатричною лікарнею.
8. Ізоляція: контроль доступу дитини до інших людей; контролювання перебування дитини у помешканні, заборона виходити з дому; перешкоди спілкування з друзями і(або) рідними; закривання дитини в коморі, сараї, туалеті чи у будь-якому закритому приміщенні; обмеження спілкування з дитиною, аж до повного ігнорування у спілкуванні.
Міжнародний жіночій правозахисний центр “Ла Страда –Україна“ повідомляє про те, що працює Національна “гаряча лінія” з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації (0 800 500 335 або 386 з мобільного) та Національна дитяча “гаряча “ лінія ( 0 800 500 225 або 772 з мобільного) .
Відділ з питань праці та зайнятості населення