До Вашої уваги твори ветерана педагогічної праці, голови первинної ветеранської організації «Караван»
Лідії Марківни Кучерявої.

Квітне бузок
Пахучий бузок травневий,
Білий росте і рожевий,
Квітне, буя й не згаса
Вдихають запах небеса.
Тепло сонця, світять зорі,
Голубі хмарки, прозорі,
Тому такий яскравий цвіт
У рясних пахучих віт.
Хочу сказати проте,
Садіть бузок – нехай росте,
І дарує красу по весні,
Щебечуть птахи голосні.
Так люблю садити квіти,
З ними , якось, легше жити,
Вийду, - стану у саду
Все квітуй й до ладу.
Наріжу букет з куща того,
На столі поставлю його,
Чудові квіти – просто диво!
Як же гарно! Як красиво!
Якби художником була –
На картині б гілка ожила,
І лишалася б зі мною
Влітку, восени, зимою.
Відкину я всі вагання,
Прикладу максимум старання,
А букет таки змалюю,
І своїм онукам подарую.
20.05.2015

Поет народу
До 200-річчя з Дня народження Т.Г. Шевченка.
Шевченко – це гордість, слава,
Поет, художник народу,
Ним пишеєть,
Він – борець наш за свободу.
Він писав про кріпаків,
Та знедолену україну,
З гнівом висміював панів,
Ненавидів їх до згиу.
І закликав до боротьби,
«Миром, громадою обух сталить»,
Бо народ наш – не раби,
Хоче вільно в світі жить.
За правду карали завжди,
Тих, хто шукав її, боровся,
В заслання його, туди,
Щоб там затих і скорився.
Він був поет нескорений,
Його вшановуж ввесь світ,
І у віках прославлений:
«Кобзар», «Думи», «Заповіт»…
Стоїть на Чернечій горі,
Люд звідусіль туди пливе,
Шумлять пороги на Днупрі,
Та вітер стогне і реве.
«Реве та стогне Дніпр широкий»,
Мов гімн ції пісні слова,
Пафос могучий, величний,
Таке народ не забува.
Березень, 2014 р.