Зустріч ветеранів зі школярами

    При Люботинській загальноосвітній школі №4 працює клуб «Цікаві зустрічі». До нього приходять дітки різних класів з тим , щоб зустрітися  з ветеранами війни, які в спромозі розповісти про різні події та факти з пережитого, бачили багато на своєму шляху і охоче поділяться своїми спогадами. 

   На цьогорічне свято День збройних сил України організаторами проведення зустрічі були: заступник директора з виховної роботи  Вікторія Олексіївна Шульженко, класні керівники, голова Люботинської ветеранської організації Сергій Іванович Котихін, голова ветеранської організації  по роботі з молоддю Галина Василівна Трофимова.  До присутніх  з короткою промовою звернувся Сергій Іванович:

    Шановні освітяни, школярі! Насамперед щиро вітаю Вас з Днем збройних сил України і повідомляю , що ветерани Другої світової війни  передали естафету нам, ветеранам праці, дітям війни. Це тому ,що ветеранів бойових дій  в нашому місті залишилося всього 9 чоловік. В сьогодні, на цю зустріч запрошений один із них, ветеран бойових дій, люботинець, старший лейтенант Олександр Іванович Голіков. Також на зустріч запрошено Пархоменко Миколу Дмитровича, який є дитиною війни, Почесним громадянином міста Люботин, членом Національної спілки журналістів України, керівником  прес-центру РОВ міста Люботина.

Слово надається ветеранові Другої світової війни, ветерану праці О.І.Голікову.

- Народився я на Сумщині 14 травня 1927 року. Після закінчення 8 класів працював у колгоспі «Гігант».19 листопада 1944 року був призваний на військову службу в 49-й стрілково – зенітний  полк , що базувався у місті Кунгур, що не Уралі. В січні 1945 року після прийняття присяги був направлений на Перший Далеко - Східний фронт в Манжурію в склад 5 армії окремо зенітно – кулеметну роту. Довелося брати участь у боях проти японських імперіалістів і розгромі в Манжурії  квантунської армії.  По закінченні бойових дій, на станції Чачанза нас приєднали до окремого 168 зенітно – кулеметного девіз іона. Служив командиром взвода в званні старший сержант. В 1951 році закінчилася для мене військова служба, розпочалась трудова діяльність. Багато років трудився в Локомотивному депо станції Люботин. На початку кочегаром на паровозі  потім машиністом парового крана. Груди старшого лейтенанта прикрашають нагороди  орден Вітчизняної війни, медалі «За мужність», «За перемогу над Японією», «За перемогу над Германією» та 15 ювілейних медалей.

Далі слово надається Пархоменко М.Д:

- Життєвий шлях мій почався в селі Очеретувате, Семенівського району, Полтавської області де я народився 15 серпня 1936 року. Разом з батьками діти війни були свідками, як німецькі солдати  підпалювали хати, школи, клуби, знищували патріотів. На все життя запам’яталися йому 1946-1947 роки, коли  помирали заморені голодом односельці. В 16 років вступив до Харківського залізничного училища №3, після закінчення якого працює слюсарем по ремонту паровозів 4-го розряду в паровозоремонтному депо станції Дьома, Уфимської залізниці. В 1957 році був призваний у ряди Радянської Армії де здобув професію шофер – електромеханік. Пісдя закінчення служби повертається в своє рідне село, працює там радистом колгоспного радіовузла. В 1963 році разом з дружиною переїздить на постійне місце  проживання  до Люботина. Журналістську роботу розпочав в 1984 році в Харківській районній газеті  «Трибуна трудящих» редактором відділу фотоілюстрацій. За 25 років у газеті було опубліковано близько 6000 фоторобіт, зроблено понад 20 персональних фотовиставок. Ось декілька головних відзнак і нагород Миколи Дмитровича медаль «За освоєння цілинних і залежних земель», знак «Переможець соціалістичного змагання», медаль «Ветеран праці» і багато Почесних грамот.

Гості відповіли на багато чисельні запитання учителів та учнів. По закінченню зустрічі  ветеранам було вручено квіти.

                          Галина Трофимова – голова ветеранської організації по роботі з молоддю

З повагою до ліквідаторів

14 грудня 2017 року біля пам’ятного знака «Пам’яті жертвам Чорнобильської катастрофи ХХ – віку» в місті Люботині відбувся мітинг  з нагоди 31- річниці Чорнобильської аварії. Відкриваючи мітинг Люботинський міський голова Леонід Іванович Лазуренко в своїй промові зазначив:»Такої катастрофи як на ЧАС не було у світі, Понад 200 тисяч чоловік отримали  високу дозу опромінювання. Вже загинуло понад 60 % ліквідаторів, які приймали  участь у ліквідації аварії в перші дні. Із районів охоплених катастрофою до нашого міста було направлено 24 переселенця. За роки після аварії в Люботині померло  понад 40 чоловік  ліквідаторів, 36 залишилися інвалідами. Всього у нашому місті 156 люботинців мають статус чорнобильців, з них 36 дітей. Леонід Іванович  від усієї громади міста і себе особисто  подякував тим чорнобильцям , які ціною свого життя , свого здоров’я врятували нашу державу  і весь світ від наслідків чорнобильської катастрофи.

Хай більше ніколи не повториться зловіще лихо  Чорнобиля, а тим хто пішов із життя  - вічна пам’ять. Велика подяка  Вам  за подвиг  , який Ви  здійснили в 1986 році . Жителі нашого міста  і всієї крахни гордяться тим , що  у нас є такі герої , що в любих обставинах готові на захист. Тому бажаю всім Вам здоров’я, щастя, миру, добра  і всього найкращого. 

За активну громадську позицію  і значний особистий внесок  в забезпечення  діяльності  Люботинського товариства «Союз Чорнобиль України» Л.І. Лазуренко  вручив подяки  чорнобильцям  Володимиру Олексійовичу Козирь, Миколі Андрійовичу Мінченко, Юрію Тимофійовичу Бєда, Миколі Володимировичу  Тимченко. У виступах взяли участь : голова Люботинської організації «Союз Чорнобиль України»  Микола Володимирович Глущенко, голова  Люботинської ветеранської організації Сергій Іванонович Котихін, переселенка  Валентина Миколаївна  Семенова. Від усіх виступаючих  були щирі подяки  Леоніду Івановичу  за те, що  він на постійній основі, враховуючи усі фактори , вирішує любі питання.  Допомагає словом і ділом ліквідаторам , організації «Союз Чорнобиль України»   ветеранам  Люботинської  міської  ветеранської організації , воїнам Афганцям, воїнам АТО і іншим. Голова Люботинської організації «Союз Чорнобиль України» М.В.Глущенко під бурхливі оплески вручив Л.І.Лазуренку Похвальну грамоту.  Вшановується пам’ять всіх хто загинув  в наслідок Чорнобильської катастрофи, хвилиною мовчання. Відбулося урочисте покладання квітів  до пам’ятного знака  жертвам Чорнобильської катастрофи.

                                  Микола Пархоменко – керівник  прес-центра

                                   РОВ м. Люботина

Людина з великим серцем.

На нелегку долю Олександра Івановича Сорокіна жителя Люботина випали тяжкі випробування  ( голод, Друга світова війна, зледенне повоєння нелегка праця в локомотивному  депо Люботин, під кінець свого довгого віку взятися за працю волонтера. Народився Олександр Сорокін 20 серпня 1925 року в м.Люботин. До початку Другої світової війни , в 1941 році закінчив 7 класів. Перебуваючи в Люботині був свідком того, які злодіяння  і « нові порядки» встановили німецькі загарбники під час окупації. Ось декілька епізодів з його спогадів. Озвірілі негараздами на фронтах німецькі солдати доставляли на Люботинський цегельний завод  чоловіків, передавали в руки гестапівців, звідти  шикували  їх в колони  і супроводжували озброєні автоматами  до села Одринка. В колоні був і я  та декілька моїх товаришів. На підході до Одринки колона розтяглася , охоронці розслабилися отут я і мої два товариша  вирішили втекти з колони. Використавши цей момент   нам вдалося вскочити в кущі, завмерти  поки пройде колона В подальшому  усіх чоловіків  змусили копати канави . Всіх полонених було розстріляно  і загорнуто землею. Уже на звільненій території  на звільненій території  Нової Баварії  в квітні 1944 року  ми з однокласниками  звернулися до адміністрації  танкового заводу з проханням  прийняти нас на роботу по відновленню підприємства. Нас з задоволенням прийняли навіть дали відстрочку від служби в армії.

 Було бажання  навчатися і Олександр Сорокін  вступив до Люботинської технічної школи. Після закінчення  отримав спеціальність помічника машиніста  працював кочегаром на паровозі. Поїздом Люботин – Полтава  доставляли ешелони з боєприпасами для фронту. Після перекомісії  був переведений в електроцех де освоїв нову спеціальність  слюсар-електромонтер універсал. Пропрацював в депо 42 роки.

У 1991 році Олександр Іванович почув по радіо  повідомлення про те що Харківська школа-інтернат сліпих дітей потребує допомоги  від населення.  Сорокін негайно поїхав у цей заклад . Там він познайомився з восьмикласницею Танею і другокласником Денисом. Діти були з тяжкими долями і нелегкими характерами. Він взяв шефство над ними, привозив їм подарунки, запрошував на канікули до себе додому. Таню називав донькою, а Дениса онуком. З часом школі-інтернату було присвоєно статус гімназії. Олександр Іванович допомагав  цим  дітям  до закінчення закладу. Денис після вдалої операції  в Москві  повернувся до Харкова . При зустрічі з О.Сорокіним він сказав: «Дедушка  я уже хорошо вижу!». Обійняв і поцілував  свого рятівника. А згодом приїхала з Дніпра його матуся і забрала додому . Таня по закінченні гімназії, з відзнакою, отримала квартиру, продовжила навчання у вузі для дітей з вадами зору. У свої 92 роки Олександр Іванович  є активним волонтером , всебічно надає допомогу воїнам АТО, проводить активну роз’яснювальну роботу  серед населення  з метою волонтерської діяльності.  Як тільки зможу допомагаю, це ж наші діти воюють, а по моєму віку то й онуки та правнуки . Вони платять велику ціну  - жертвують своїм життям і здоров’ям . Я всім кажу : не  будьмо байдужі , допомагаймо! Так шкода хлопців, аж серце розривається. Особисто мені нічого не шкода для наших воїнів.

                                  Микола Пархоменко – керівник прес-центру

                                  РОВ м. Люботин

Шановні люботинці!

       Прийміть найщиріші вітання з Новим роком та Різдвом Христовим! 

       Ось і відходить у минуле ще один рік, сповнений надій і тривог, перемог та складних випробувань, насичений подіями, напруженою працею, глибоким змістом та звершеннями. Він подарував нам радість зустрічей й відкриттів, перемог і досягнень, новий професійний і життєвий досвід.

     У цей непростий час нам усім потрібні мудрість і терпіння,толерантність та взаємоповага. Саме ці якості  допоможуть  успішно реалізовувати всі творчі плани й задуми на благо рідного міста. Маю надію, що любов до нашого спільного дому, прагнення зробити його кращим буде і надалі слугувати головним пріоритетом на майбутнє.

   Новорічні свята – це завжди нові надії і сподівання. Тож нехай всі прикрощі і негаразди залишаться в старому році, а заповітні бажання і мрії обов’язково здійсняться в Новому.

     Нехай не залишиться в наших серцях місця для зневіри та розчарування. Нехай наші душі будуть сповнені оптимізмом і радістю. І тоді новий рік стане вдалішим попереднього!

    Переконаний, що притаманна українському народу мудрість і зваженість дозволить остаточно вирішити наявні проблеми та установити мир і спокій у нашій державі.

З повагою

 міський голова Л.І.Лазуренко

Вітаємо Юрія Чернишенка із високою державною нагородою – орденом “За мужність” III ступеня

Указом Президента України від 14 листопада 2017 року  (№363/2017 Про відзначення державними нагородами України) за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку нагороджений Юрій Чернишенко.

Воїн-герой, який вийшов із Іловайського котла, врятував життя п’ятьох бійців, більше року гідно і мужньо захищав Україну, зараз  виконує обов’язки голови осередку філії Української асоціації інвалідів АТО у Харківській області. 

Дякуємо за патріотизм, відданість Україні, мужність, незламність духу і бажаємо перемоги, миру, міцного здоров'я.

Радник міського голови Лідія Куденко

Завантажити: Люботинський вісник №12(206) грудень 2017 р. [1.26 Mb] (cкачувань: 57)

ПРОЕКТ РІШЕННЯ

Від          грудня 2017 р.                                                                              № 

м. Люботин

Про внесення доповнень до рішення  ХХХІХ сесії Люботинської міської ради VІI скликання від 28.11.2017р.№500 «Про продаж земельної ділянки гр.Петрашенку Василю Леонідовичу для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для обслуговування торгівельного павільйону)»

Розглянувши службову записку начальника відділу земельних відносин, лист щодо необхідності внесення змін до рішення  ХХХІХ сесії Люботинської міської ради VІІ скликання від 28.11.2017р. №500 щодо необхідності впорядкування земельних відносин, ст.32 Закону України «Про оренду землі», ст.148-1 Земельного кодексу України, ст.770 Цивільного кодексу України, ст.26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Люботинська міська рада

В И Р І Ш И Л А :

1.Внести доповнення до рішення  ХХХІХ сесії Люботинської міської ради VІІ скликання від 28.11.2017р.№500 «Про продаж земельної ділянки гр.Петрашенку Василю Леонідовичу для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для обслуговування торгівельного павільйону)», доповнивши п.2.:

 пп. 2.2. «Припинити дію договору оренди землі від 14.07.2009р.№040967800004 шляхом укладання угоди про розірвання в односторонньому порядку».

2. Контроль за виконанням даного рішення покласти на першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Іващенка О.В., постійну депутатську комісію з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони природи.

Міський голова                                                             Л.І.Лазуренко

ПРОЕКТ РІШЕННЯ

Від          грудня 2017 р.                                                                              № 

м. Люботин

Про внесення доповнень до рішення  ХХХ сесії Люботинської міської ради VІI скликання

від 25.04.2017р.№172 «Про продаж земельної ділянки гр.Гринько Яніні Юріївні

для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (магазину)»

Розглянувши службову записку начальника відділу земельних відносин, лист щодо необхідності внесення змін до рішення  ХХХ сесії Люботинської міської ради VІІ скликання від 25.04.2017р. №172 щодо необхідності впорядкування земельних відносин, ст.32 Закону України «Про оренду землі», ст.148-1 Земельного кодексу України, ст.770 Цивільного кодексу України, ст.26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Люботинська міська рада

В И Р І Ш И Л А :

1.Внести доповнення до рішення  ХХХ сесії Люботинської міської ради VІІ скликання від 25.04.2017р.№172 «Про продаж земельної ділянки гр.Гринько Яніні Юріївні для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (магазину), доповнивши п.2.:

 пп. 2.2. «Припинити дію договору оренди землі від 27.06.2008р.№040867800031 шляхом укладання угоди про розірвання в односторонньому порядку».

2. Контроль за виконанням даного рішення покласти на першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Іващенка О.В., постійну депутатську комісію з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони природи.

Міський голова                                                             Л.І.Лазуренко

Шановні абоненти ВККУ Люботинської міської ради!

  В зв’язку з проведенням аварійно-відновлюваних робіт по вул. Каманіна, 67 26.12.2017 року з 9³⁰ до 17⁰⁰ (орієнтовно) буде припинена подача питної води на р-н Водяне (вул. Каманіна, вул. Підгірна, вул. Данилевського, вул. Першотравнева, вул. Шульженко та ін. прилеглі вулиці та провулки). Просимо вибачення за технічні незручності.

  Адміністрація ВККУ Люботинської міської ради