Веб-портал міста Люботин » Матеріали за 15.07.2021

 Довідник управління соціального захисту населення
Автор: Svetlana   Додано: 15 липня 2021   Переглядів:48   Категорія - [Інформація установ міста » Управління СЗН]
 

Довідник управління соціального захисту населення -dovidnik-upravlinnia-sotsialnogo-zakhistu-naselennia-2021.xls [33.5 Kb] (cкачувань: 3)




 ІНФОРМАЦІЯ управління соціального захисту населення Люботинської міської ради про роботу із зверненнями громадян за 1 півряччя 2021 року
Автор: Svetlana   Додано: 15 липня 2021   Переглядів:49   Категорія - [Інформація установ міста » Управління СЗН]
 

ІНФОРМАЦІЯ управління соціального захисту населення Люботинської міської ради про роботу із зверненнями громадян за  1 півряччя 2021 року - dodatok-1-zvit-pro-kilkist-zvernenn-gromadian-za-1-pivrichchia-2021.xls [36 Kb] (cкачувань: 2)




 #консультаціяБПД
Автор: Бутенко Анна   Додано: 15 липня 2021   Переглядів:35   Категорія - [Безоплатна правова допомога]
 

Матеріальне утримання дитини 128103; – один із найголовніших та найважливіших обов’язків батьків. Утім, нерідко батьки намагаються ухилитись від сплати аліментів на утримання власної дитини. Детальніше розповідає фахівець Рахівського бюро правової допомоги Хустський місцевий центр з надання БВПД Василь Савуляк.
За це українське законодавство передбачає:
9726; цивільну
9726; адміністративну
9726; кримінальну відповідальність.
128071; Детальніше читайте далі.
128994; Цивільна відповідальність.
38419; місяці. За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за 3 місяці, стягнення може бути звернено на заробітну плату, майно боржника.
48419; місяці. Якщо ж сума несплачених платежів сягнула 4 місяців – тоді державний виконавець вже виносить вмотивовані постанови про тимчасове обмеження боржника у праві:
10062; виїзду за межі України;
10062; керування транспортними засобами;
10062; користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
10062; полювання.
18419; За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 1️ рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 % суми заборгованості зі сплати аліментів; за два роки − у розмірі 30 % суми; за три роки − у розмірі 50 % суми.
Боржник все одно не платить?
128073; Одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості.
Водночас, для застосування вказаної відповідальності, повинні бути в наявності дві складові:
9726; заборгованість виникла зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками (нотаріально посвідченого договору про сплату аліментів на дитину відповідно до частини першої статті 189 Сімейного кодексу України); наявність вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, що призвели до виникнення заборгованості.
128994; Адміністративна відповідальність.
Так, статтею 1831 передбачено, що несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання − тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.
128994; Кримінальна відповідальність.
Злісне ухилення від сплати аліментів встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні − карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до 365039;8419; місяців, або обмеженням волі на строк до 265039;8419; років. Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачений цією статтею, − карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років.
Більше правових консультацій за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/.../yurydychni-konsultatsiyi/...
#консультаціяБПД




 Інклюзивне навчання- вибір батьків.
Автор: Lubotin   Додано: 15 липня 2021   Переглядів:44   Категорія - [Головна, КЗ «Люботинська ПБ»]
 

Інклюзивне навчання- вибір батьків.

Інклюзивне навчання- вибір батьків.


На сучасному етапі однією з альтернативних форм здобуття освіти дітьми з особливими освітніми потребами стало інклюзивне навчання, що передбачає перебування дитини в масовому загальноосвітньому дошкільному чи шкільному закладі.

У Люботинській публічній бібліотеці презентована  книжкова виставка  «Інклюзивна література об’єднує» на якій представлено літературу з сімейної педагогіки, дитячої психології, родинних стосунків, поради для всебічного розвитку дитини. Виставка призначена для практичних психологів, педагогів, логопедів і вихователів дошкільних навчальних закладів, а також зацікавить батьків дітей з особливими освітніми потребами.

Інклюзивна освіта- це розширення участі всіх дітей, зокрема з особливостями психофізичного розвитку в освітньому процесі. Одним із аспектів інклюзивної освіти є забезпечення ефективності навчання школярів з особливостями розвитку в загальноосвітньому закладі. Увага зосереджується на соціалізації дітей цієї категорії та досягненні якості навчання. Основною метою інклюзивної освіти є якісні зміни в розвитку таких дітей.

Всіх,кого зацікавила дана тема, запрошуємо на перегляд літератури.

 

Інклюзивне навчання- вибір батьків.


 




 Які обмеження встановлені щодо податкової знижки фізичних осіб?
Автор: Lubotin   Додано: 15 липня 2021   Переглядів:46   Категорія - [Головна]
 

Які обмеження встановлені щодо податкової знижки фізичних осіб?

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що обмеження права на нарахування податкової знижки передбачені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме:

  • податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника ПДФО, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;
  • загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ПКУ;
  • якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Крім того, підставою для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним роком. Громадяни, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2020 року, податкову декларацію можуть подати до контролюючого органу упродовж всього 2021 року.

 

 




 Хто може сплатити борг за підприємство або ФОП?
Автор: Lubotin   Додано: 15 липня 2021   Переглядів:49   Категорія - [Головна]
 

Хто може сплатити борг за підприємство або ФОП?



Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи.

Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).

Податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором (п. 36.2 ст. 36 ПКУ).

Виконання податкового обов’язку може здійснюватися платником самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (п. 36.4 ст. 36 ПКУ).

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов’язку несе платник податків, крім випадків, визначених ПКУ або законами з питань митної справи (п. 36.5 ст. 36 ПКУ).

Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПКУ).

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку (п. 38.2 ст. 38 ПКУ).

Відповідно до ст. 19 ПКУ платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків - фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.

Представник платника податків користується правами, встановленими ПКУ для платників податків.

Крім цього, згідно з п. 87.7 ст. 87 ПКУ забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам. Положення п. 87.7 ст. 87 ПКУ не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено ПКУ.

Враховуючи вищезазначене, сплата податку або збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Разом з тим, відповідно до частини дев’ятої ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, передача платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.

Отже, грошове зобов’язання (крім ЄВ) або податковий борг платника податків по податках та зборах може погасити інший суб’єкт господарювання або фізична особа (в тому числі засновник, директор тощо) за умови, що такий суб’єкт господарювання або фізична особа є податковим агентом, або представником платника податку.

Водночас, якщо сума грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків була погашена іншим суб’єктом господарювання (юридичною особою, фізичною особою – підприємцем або фізичною особою), то сплачена сума включається до складу загального оподатковуваного доходу платника податків, за якого було сплачено грошове зобов’язання або борг.

При цьому нормами чинного законодавства не передбачено відповідальності у разі погашення суми грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків іншим суб’єктом господарювання.

 

 




 Про зміну облікових даних при перейменуванні вулиці чи міста.
Автор: Lubotin   Додано: 15 липня 2021   Переглядів:45   Категорія - [Головна]
 

Про зміну облікових даних при перейменуванні вулиці чи міста.

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:

інформація органів державної реєстрації;

документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.

У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів (п. 66.5 ст. 66 ПКУ).

Згідно з ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями, в ЄДР містяться дані, зокрема, місцезнаходження юридичної особи та місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою – підприємцем).

Пунктом 9.2 розд. IX Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями, визначено, що у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткові реєстраційні заяви за формами № 1-ОПП (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) (далі – заява за ф. № 1-ОПП), № 5-ОПП (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) (далі – заява за ф. № 5-ОПП) подаються з позначкою «Зміни» або заява нерезидента (для іноземної юридичної компанії, організації або її відокремленого підрозділу) за формою № 1-ОПН – з позначкою «Перереєстрація/зміни».

Враховуючи викладене вище, у разі перейменування назви міста, вулиці тощо платники податків відомості про яких:

включаються до ЄДР, повідомляють про зміну зазначених даних до ЄДР та не подають заяви за ф. № 1-ОПП та ф. № 5-ОПП до контролюючих органів за місцезнаходженням/місцем проживання;

не включаються до ЄДР, повинні подати заяву за ф. № 1-ОПП або за ф. № 5-ОПП з інформацією про такі зміни до контролюючого органу за місцезнаходженням/місцем проживання.

 




 Про застосування розрахункових книжок та видачу квитків при перевезенні пасажирів платниками єдиного податку.
Автор: Lubotin   Додано: 15 липня 2021   Переглядів:51   Категорія - [Головна]
 

Про застосування розрахункових книжок та видачу квитків при перевезенні пасажирів платниками єдиного податку.



До Головного управління ДПС у Харківській області надійшло запитання: чи зобов’язані фізичні особи підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, при здійсненні перевезення пасажирів застосовувати РК (видавити квитки) та КРО? Повідомляємо про таке.

Пунктом 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265) передбачено, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) та розрахункові книжки (далі – РК) не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до Податкового кодексу України.


Разом з тим, згідно з п. 15 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1023). Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену Законом № 1023, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.

Враховуючи викладене вище, фізичні особи – підприємці платники єдиного податку, які здійснюють перевезення пасажирів, не зобов’язані застосовувати РК та книги обліку розрахункових операцій.


Разом з цим Відповідно до п. 41 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 із змінами та доповненням (далі – Постанова № 176), пасажир повинен мати квиток на проїзд в автобусі (для пільгового проїзду – посвідчення особи встановленого зразка чи довідку, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

У разі перевезення багажу пасажир повинен мати квитанцію на перевезення багажу.

Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 25.05.2006 № 503 (далі – Наказ № 503) затверджені Типові форми квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування.

Відповідне роз’яснення розміщено в категорії 109.02 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ДПС.

Водночас, з метою виконання вимог Закону № 1023 та Постанови № 176, на вимогу пасажирів, такі особи зобов’язані видавати відповідні документи, за формою, затвердженою Наказом № 503.

 




 Платник податків має право на розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу
Автор: Lubotin   Додано: 15 липня 2021   Переглядів:39   Категорія - [Головна]
 

Платник податків має право на розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу



Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що відповідно до п.п. 19 прим. 1.1.24 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 та п.п. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право приймати рішення про відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов’язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.

Платник податків, своєю чергою, має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов’язання (п. 100.2 ст. 100 ПКУ).

Розстрочення (відстрочення) податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення контролюючого органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Визначення сум грошових зобов’язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи, що ведеться контролюючими органами.

Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

 




 Про застосування податкової знижки на лікування за наслідками 2020 року
Автор: Lubotin   Додано: 15 липня 2021   Переглядів:38   Категорія - [Головна]
 

Про застосування податкової знижки на лікування за наслідками 2020 року



До Головного управління ДПС у Харківській області надійшло запитання: чи включаються до складу податкової знижки витрати, понесені ФО на лікування за наслідками 2020 року? Повідомляємо про таке.

Дійсно, до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також сума коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

г) операцій із зміни статі;

ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Але разом з цим, пунктом 1 розд. ХІХ ПКУ встановлено, що п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 01 січня 2021 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав.Тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2020 року платникам не надається.