У Люботинській публічній бібліотеці презентована  книжкова виставка  «Інклюзивна література об’єднує» на якій представлено літературу з сімейної педагогіки, дитячої психології, родинних стосунків, поради для всебічного розвитку дитини. Виставка призначена для практичних психологів, педагогів, логопедів і вихователів дошкільних навчальних закладів, а також зацікавить батьків дітей з особливими освітніми потребами.

Інклюзивна освіта- це розширення участі всіх дітей, зокрема з особливостями психофізичного розвитку в освітньому процесі. Одним із аспектів інклюзивної освіти є забезпечення ефективності навчання школярів з особливостями розвитку в загальноосвітньому закладі. Увага зосереджується на соціалізації дітей цієї категорії та досягненні якості навчання. Основною метою інклюзивної освіти є якісні зміни в розвитку таких дітей.

Всіх,кого зацікавила дана тема, запрошуємо на перегляд літератури.

• податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника ПДФО, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;
• загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ПКУ;
• якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Крім того, підставою для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним роком. Громадяни, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2020 року, податкову декларацію можуть подати до контролюючого органу упродовж всього 2021 року.

Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).

Податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором (п. 36.2 ст. 36 ПКУ).

Виконання податкового обов’язку може здійснюватися платником самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (п. 36.4 ст. 36 ПКУ).

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов’язку несе платник податків, крім випадків, визначених ПКУ або законами з питань митної справи (п. 36.5 ст. 36 ПКУ).

Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПКУ).

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку (п. 38.2 ст. 38 ПКУ).

Відповідно до ст. 19 ПКУ платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків - фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.

Представник платника податків користується правами, встановленими ПКУ для платників податків.

Крім цього, згідно з п. 87.7 ст. 87 ПКУ забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам. Положення п. 87.7 ст. 87 ПКУ не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено ПКУ.

Враховуючи вищезазначене, сплата податку або збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Разом з тим, відповідно до частини дев’ятої ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, передача платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.

Отже, грошове зобов’язання (крім ЄВ) або податковий борг платника податків по податках та зборах може погасити інший суб’єкт господарювання або фізична особа (в тому числі засновник, директор тощо) за умови, що такий суб’єкт господарювання або фізична особа є податковим агентом, або представником платника податку.

Водночас, якщо сума грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків була погашена іншим суб’єктом господарювання (юридичною особою, фізичною особою – підприємцем або фізичною особою), то сплачена сума включається до складу загального оподатковуваного доходу платника податків, за якого було сплачено грошове зобов’язання або борг.

При цьому нормами чинного законодавства не передбачено відповідальності у разі погашення суми грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків іншим суб’єктом господарювання.

інформація органів державної реєстрації;

документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.

У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів (п. 66.5 ст. 66 ПКУ).

Згідно з ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями, в ЄДР містяться дані, зокрема, місцезнаходження юридичної особи та місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою – підприємцем).

Пунктом 9.2 розд. IX Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями, визначено, що у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткові реєстраційні заяви за формами № 1-ОПП (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) (далі – заява за ф. № 1-ОПП), № 5-ОПП (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) (далі – заява за ф. № 5-ОПП) подаються з позначкою «Зміни» або заява нерезидента (для іноземної юридичної компанії, організації або її відокремленого підрозділу) за формою № 1-ОПН – з позначкою «Перереєстрація/зміни».

Враховуючи викладене вище, у разі перейменування назви міста, вулиці тощо платники податків відомості про яких:

включаються до ЄДР, повідомляють про зміну зазначених даних до ЄДР та не подають заяви за ф. № 1-ОПП та ф. № 5-ОПП до контролюючих органів за місцезнаходженням/місцем проживання;

не включаються до ЄДР, повинні подати заяву за ф. № 1-ОПП або за ф. № 5-ОПП з інформацією про такі зміни до контролюючого органу за місцезнаходженням/місцем проживання.

Пунктом 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265) передбачено, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) та розрахункові книжки (далі – РК) не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до Податкового кодексу України.

Разом з тим, згідно з п. 15 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1023). Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену Законом № 1023, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.

Враховуючи викладене вище, фізичні особи – підприємці платники єдиного податку, які здійснюють перевезення пасажирів, не зобов’язані застосовувати РК та книги обліку розрахункових операцій.

Разом з цим Відповідно до п. 41 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 із змінами та доповненням (далі – Постанова № 176), пасажир повинен мати квиток на проїзд в автобусі (для пільгового проїзду – посвідчення особи встановленого зразка чи довідку, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

У разі перевезення багажу пасажир повинен мати квитанцію на перевезення багажу.

Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 25.05.2006 № 503 (далі – Наказ № 503) затверджені Типові форми квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування.

Відповідне роз’яснення розміщено в категорії 109.02 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ДПС.

Водночас, з метою виконання вимог Закону № 1023 та Постанови № 176, на вимогу пасажирів, такі особи зобов’язані видавати відповідні документи, за формою, затвердженою Наказом № 503.

Платник податків, своєю чергою, має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов’язання (п. 100.2 ст. 100 ПКУ).

Розстрочення (відстрочення) податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення контролюючого органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Визначення сум грошових зобов’язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи, що ведеться контролюючими органами.

Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

Дійсно, до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також сума коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

г) операцій із зміни статі;

ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Але разом з цим, пунктом 1 розд. ХІХ ПКУ встановлено, що п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 01 січня 2021 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав.Тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2020 року платникам не надається.

Відповідно до пп. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.

Крім того, податкові агенти – оператори лотереї у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них ПДФО. При цьому у Розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього ПДФО, а також відомості про фізичну особу – платника ПДФО, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).

Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником ПДФО права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника ПДФО у зв’язку з отриманням такого доходу. Доходи у вигляді виграшів остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок.

Медичний висновок про тимчасову непрацездатність - електронний документ, що формується на підставі медичних записів в електронній системі охорони здоров’я та містить висновок лікаря за результатами медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності, що засвідчує тимчасову непрацездатність та є підставою для створення е-лікарняного.

Що таке Електронний кабінет страхувальника (роботодавця)?

Інформацію про сформовані е-лікарняні для своїх працівників роботодавці відтепер можуть дізнатися в особистому кабінеті Електронного кабінету страхувальника (роботодавця) вебпорталу Електронних послуг Пенсійного фонду України.

Як роботодавцю дізнатися інформацію про е-лікарняний, відкритий для його працівника?

Взаємодія роботодавців із Електронним реєстром листків непрацездатності та отримання відомостей про своїх працівників, зокрема щодо видачі електронного листка непрацездатності, розміру заробітної плати для здійснення розрахунків виплат за лікарняними листками, а також отримання багато іншої корисної інформації, здійснюється через Електронний кабінет страхувальника (роботодавця) вебпорталу Електронних послуг Пенсійного фонду України.

Для того, щоб стати користувачем е-кабінету роботодавця, потрібно увійти на вебпортал за допомогою електронного цифрового підпису. Ознайомитися з детальною інструкцією щодо реєстрації можна за посиланням https://portal.pfu.gov.ua в інформаційному полі головного меню «Як зареєструватися».

Після реєстрації в Електронному кабінеті страхувальника для роботодавця у розділі «Страхувальникам» відкриваються можливості для:

• перегляду відомостей про трудову діяльність;
• перегляду звітних відомостей страхувальника;
• запису на прийом;
• запиту на підготовку паперових документів;
• надсилання звернення (питань, пропозицій, скарг, клопотань);
• отримання даних страхувальника з Єдиного реєстру страхувальників;
• перегляду всіх звернень до органів ПФУ;
• надсилання запиту на отримання електронних документів;
• отримання даних з Електронного реєстру листків непрацездатності.

При переході за кнопкою «Дані з Електронного реєстру листків непрацездатності» в розділі «Срахувальникам» в особистому кабінеті адміністратора роботодавця відкривається можливість електронної форми перегляду усіх записів про тимчасову непрацездатність працівників роботодавця, що зареєстровані в Електронному реєстрі листків непрацездатності на підставі медичних висновків про тимчасову непрацездатність.

Детальніше про реєстрацію, користування та отримання відомостей про е-лікарняні через Електронний кабінет роботодавця вебпорталу Електронних послуг Пенсійного фонду України Ви можете, зателефонувавши на гарячу лінію Пенсійного фонду України за номером: 0-800-503-753.

Чи потрібно роздруковувати е-лікарняний, щоб повідомити свого роботодавця про відкритий лікарняний?

Ні, роздруковувати е-лікарняний не потрібно.

Також не потрібно більше приносити роботодавцю ніяких паперових підтверджень встановлення Вам факту тимчасової непрацездатності.

Із моменту, коли Ви дізналися, що Ваш лікуючий лікар сформував Вам медичний висновок про тимчасову непрацездатність, Ви маєте повідомити у будь-який доступний спосіб комунікацій Вашого роботодавця про це. Всю необхідну інформацію про Ваш е-лікарняний роботодавець зможе побачити у своєму Електронному кабінеті роботодавця на Порталі Пенсійного фонду України.

У разі якщо Ваш роботодавець вимагає від Вас додаткової інформації про користування Електронним кабінетом роботодавця, Ви можете надати йому наступні номери телефонів для надання консультацій:

про Електронний кабінет страхувальника (роботодавця) Ви можете дізнатися, зателефонувавши на гарячу лінію Пенсійного фонду України за номером: 0-800-503-753;

щодо оплати е-лікарняних роботодавцями можна дізнатися, зателефонувавши на гарячу лінію Фонду соціального страхування України за номером: 0-800-501-892.

Як мій роботодавець дізнається, що в мене відкритий е-лікарняний?

Із моменту, коли Ви дізналися, що Ваш лікуючий лікар сформував Вам медичний висновок про тимчасову непрацездатність, Ви маєте повідомити у будь-який доступний спосіб комунікацій Вашого роботодавця про це. Всю необхідну інформацію про Ваш е-лікарняний роботодавець зможе побачити у своєму Електронному кабінеті роботодавця на порталі Пенсійного фонду України.

Детальніше про Електронний кабінет страхувальника (роботодавця) Ви можете дізнатися, зателефонувавши на гарячу лінію Пенсійного фонду України за номером: 0-800-503-753.

Паперові бланки листків непрацездатності більше не видаватимуться?

Протягом червня – серпня 2021 року в Україні діятиме перехідний період впровадження е-лікарняних.

Під час дії перехідного періоду особам можуть видаватися і електронні лікарняні, і паперові листки непрацездатності. Під час перехідного періоду обидва види документів є підтвердженням встановленого факту тимчасової непрацездатності та підставою для здійснення страхових виплат застрахованим особам.

Із вересня 2021 року планується, що всі заклади охорони здоров’я перейдуть на формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність. У такому випадку паперові листки непрацездатності, які були видані до 1 вересня 2021 року будуть продовжуватися в паперовому вигляді до відновлення працездатності особи або встановлення інвалідності.

Якщо в мене є відкритий паперовий листок непрацездатності він буде підтвердженням моєї тимчасової непрацездатності?

Під час дії перехідного періоду (з червня по серпень 2021 року) особам можуть видаватися і електронні лікарняні, і паперові листки непрацездатності. Під час перехідного періоду обидва види документів є підтвердженням встановленого факту тимчасової непрацездатності та підставою для здійснення страхових виплат застрахованим особам.

Із вересня 2021 року планується, що всі заклади охорони здоров’я перейдуть на формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність. У такому випадку паперові листки непрацездатності, які були видані до 1 вересня 2021 року будуть продовжуватися в паперовому вигляді до відновлення працездатності особи або встановлення інвалідності.

Якщо в мене є відкритий медичний висновок про тимчасову непрацездатність, я продовжую хворіти, а лікар іншого закладу пропонує мені відкрити паперовий листок непрацездатності?

Під час дії перехідного періоду впровадження е-лікарняних (із червня по серпень 2021 року) особам можуть видаватися і електронні лікарняні, і паперові листки непрацездатності. Під час перехідного періоду обидва види документів є підтвердженням встановленого факту тимчасової непрацездатності та підставою для здійснення страхових виплат застрахованим особам.

Якщо листок непрацездатності відкривається за паперовою формою, за одним випадком тимчасової непрацездатності, то його продовження аж до повного закриття незалежно від того, у якого суб’єкта господарювання продовжує лікування пацієнт, відбувається виключно в паперовій формі, навіть якщо суб’єкт господарювання протягом періоду непрацездатності особи, у якої є відкритий листок непрацездатності, перейшов на формування медичних висновків у Реєстрі.

У разі якщо особі, у якої відкритий паперовий листок непрацездатності, працівник суб’єкта господарювання встановлює факт тимчасової непрацездатності за новим випадком тимчасової непрацездатності і в цей період у суб’єкта господарювання наявна технічна можливість формування медичних висновків у Реєстрі, то лікуючий лікар суб’єкта господарювання за новим випадком тимчасової непрацездатності формує медичний висновок у Реєстрі, тобто з подальшим формуванням е-лікарняного.

У разі якщо під час дії перехідної моделі особа, у якої сформовано медичний висновок у Реєстрі в одного суб’єкта господарювання, звернулася для проходження обстеження, консультації, доліковування, проходження реабілітації тощо до іншого суб’єкта господарювання, у якого ще відсутня технічна можливість формування медичних висновків у Реєстрі, то для такої особи відкривається паперовий листок непрацездатності як новий випадок тимчасової непрацездатності.

Доводимо до вашого відома, що набув чинності наказ Міністерства охорони здоров’я України від 01.06.2021 № 1066 «Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки», яким затверджено, серед іншого, Порядок формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я та Інструкцію по роботі з медичними висновками про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я та листками непрацездатності на період дії перехідної моделі.

Крім того, цим наказом запроваджено перехідну модель роботи з медичними висновками про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я та листками непрацездатності. Перехідний період буде тривати з 01 червня до 31 серпня 2021 року.

Таким чином, вже в червні 2021 року деякі заклади охорони здоров’я почнуть роботу із формування та внесення медичних висновків про тимчасову непрацездатність до Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я відповідно до Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність.

Це означає, що пацієнту, залежно від технічної можливості закладу, лікуючий лікар, який вже працює в медичній інформаційній системі та вносить відомості до електронної системи охорони здоров’я, може сформувати медичний висновок про тимчасову непрацездатність з подальшою трансформацією його в е-лікарняний (електронний документ, що формується в Електронному реєстрі листків непрацездатності Пенсійного фонду України) або видати паперовий листок непрацездатності.

Під час перехідного періоду обидва види документів (сформований е-лікарняний, паперовий листок непрацездатності) є підтвердженням встановленого факту тимчасової непрацездатності працівника, підставою для звільнення його від роботи та для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, як за рахунок коштів роботодавця, так і за рахунок коштів Фонду.

Нагадуємо, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 328 затверджено Порядок організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього. Реєстр формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем інформації, що міститься в ньому.

Так, згідно з цим Порядком листок непрацездатності – це сформований (виданий) програмними засобами Реєстру на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, і зареєстрований за єдиним реєстраційним номером листка непрацездатності у Реєстрі електронний документ, що є підставою для звільнення від роботи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, на підставі медичного висновку (медичних висновків) про тимчасову непрацездатність в Електронному реєстрі листків непрацездатності формуватиметься листок непрацездатності у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Для працівника та роботодавця сформований е-лікарняний стає доступним для перегляду у день його створення у відповідних кабінетах на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

При цьому працівнику не потрібно роздруковувати е-лікарняний та надавати роботодавцю будь-яких паперових підтверджень про тимчасову непрацездатність. Достатньо лише повідомити у будь-який доступний спосіб комунікації роботодавця про факт формування лікуючим лікарем медичного висновку про тимчасову непрацездатність.

Інформацію по своїх листках непрацездатності (номер, дата відкриття, дата закриття, причина непрацездатності) працівник може отримати у пункті меню особистого кабінету громадянина «Мої листки непрацездатності».

Враховуючи вищевикладене, листок непрацездатності, що формується у Електронному реєстрі листків непрацездатності, є такою ж підставою для звільнення від роботи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, як і його паперова версія.

На період перехідної моделі, з 04 червня до 01 вересня 2021 року, лікарі закладів охорони здоров’я матимуть право видавати паперові листки непрацездатності, а також формувати медичні висновки про тимчасову непрацездатність з подальшою трансформацією їх у е-лікарняний.

!!! Звертаємо увагу, що отримання е-лікарняного не впливає на процедуру призначення, розрахунку та виплати матеріального забезпечення.

Особливості видачі листків непрацездатності та формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність закріплені в Інструкції по роботі з медичними висновками про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я та листками непрацездатності на період дії перехідної моделі.

Так, цією Інструкцією установлено, що якщо листок непрацездатності відкривається за паперовою формою, за одним випадком тимчасової непрацездатності, то його продовження аж до повного закриття незалежно від того, у якого суб’єкта господарювання продовжує лікування пацієнт, відбувається виключно в паперовій формі, навіть якщо суб’єкт господарювання протягом періоду непрацездатності особи, у якої є відкритий листок непрацездатності, перейшов на формування медичних висновків у Реєстрі.

У разі якщо особі, у якої відкритий паперовий листок непрацездатності, працівник суб’єкта господарювання встановлює факт тимчасової непрацездатності за новим випадком тимчасової непрацездатності і в цей період у суб’єкта господарювання наявна технічна можливість формування медичних висновків у Реєстрі, то лікуючий лікар суб’єкта господарювання за новим випадком тимчасової непрацездатності формує медичний висновок у Реєстрі, тобто з подальшим формуванням е-лікарняного.

У разі якщо під час дії перехідної моделі особа, у якої сформовано медичний висновок у Реєстрі в одного суб’єкта господарювання, звернулася для проходження обстеження, консультації, доліковування, проходження реабілітації тощо до іншого суб’єкта господарювання, у якого ще відсутня технічна можливість формування медичних висновків у Реєстрі, то для такої особи відкривається паперовий листок непрацездатності як новий випадок тимчасової непрацездатності.

Нагадуємо, що оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Випадки тимчасової непрацездатності, оформлені паперовим листком непрацездатності та е-лікарняним, є різними страховими випадками, незалежно від черговості їх отримання застрахованою особою, тому роботодавець відокремлює їх під час призначення матеріального забезпечення.

Додаткову інформацію щодо:

- користування Електронним кабінетом роботодавця можна отримати, зателефонувавши на гарячу лінію Пенсійного фонду України за номером:    0-800-503-753;

- оплати е-лікарняних – зателефонувавши на гарячу лінію Фонду соціального страхування України за номером: 0-800-501-892.

Вже з 01 вересня цього року планується, що всі заклади охорони здоров’я перейдуть на формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність. Таким чином, за новими випадками тимчасової непрацездатності лікуючий лікар буде формувати лише медичні висновки про тимчасову непрацездатність. Паперові листки непрацездатності, які були видані до 01 вересня 2021 року, будуть продовжуватися в паперовому вигляді до відновлення працездатності працівника.

Сформований листок непрацездатності у день створення стає доступним для перегляду в кабінетах страхувальника та застрахованої особи на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, але до дати закінчення періоду його дії не може бути використаний страхувальником як підстава для нарахування матеріального забезпечення. Сформований листок непрацездатності з причиною непрацездатності «вагітність і пологи» передається страхувальнику як підстава для нарахування матеріального забезпечення у день створення.

Після формування е-лікарняного в електронному кабінеті страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України роботодавець, відповідно до статті 32 Закону № 1105, протягом десяти днів з дня закінчення періоду його дії призначає матеріальне забезпечення застрахованій особі. Для цього:

- е-лікарняний друкується або залишається в електронному вигляді в кадровій службі або відповідальної особи кадрової служби (за рішенням роботодавця);

- кадрова служба або відповідальна особа кадрової служби визначає страховий стаж застрахованої особи (пільги) та кількість календарних днів непрацездатності, що підлягають оплаті за рахунок коштів роботодавця та Фонду соціального страхування України. Зазначена інформація, за бажанням (або визначенням роботодавця), формується у паперовому вигляді або в електронному;

- е-лікарняний, відомості щодо визначеного страхового стажу та кількості днів непрацездатності, що підлягають оплаті, передаються до комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства;

- комісія із соціального страхування на підприємствах продовжує свою роботу та зберігає весь обсяг функцій, передбачених Положенням про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 13;

- рішення про призначення або відмову у призначенні матеріального забезпечення комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства передає до підрозділу бухгалтерії підприємства, який нараховує матеріальне забезпечення;

- бухгалтерією здійснюється розрахунок матеріального забезпечення на підставі е-лікарняного (за необхідності його паперової роздруківки) та рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства. Даний розрахунок записується в електронному або паперовому вигляді (за рішенням роботодавця) та відображається в бухгалтерських проводках;

- заповнюється заява-розрахунок (детально про це у матеріалі на сайті Фонду http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/publish/article/960180) та подається до відділення Фонду за місцем обліку.