З повагою до юбиляра
В Люботинському міському Будинку Культури
Відбувся творчий вечір члена Національної спілки журналістів України,
Почесного громадянина м.Люботина, керівника прес-центра організації ветеранів
України міста Люботина, відомого журналіста Слобожанщини
Миколи Дмитровича Пархоменко.
На сцену запрошується виновник цього торжества. Привітали ювіляра з 85-річчям від Дня Народження і вручили Похвальні грамоти: Вячеслав Рубан від Люботинського міського голови Леоніда Лазуренка, Сергій Котихін- голова організації ветеранів України м. Люботина, Почесний громадянин м. Люботина, від ветеранів міста, Микола Чумаков- головний редактор газети « Слово ветерана» від колектива редакції і друзів цього видання.
Бажали Миколі Дмитровичу кріпкого здоров’я, благополуччя, життєвих гараздів, добробуту, щастя, удачі у вашій родині усім дорогих для Вас людей. В привітаннях і побажаннях взяли участі: давні друзі ювіляра, голова Височанської селищної ради Олександр Васильович Мороз ,Почесні громадяни м.Люботин Валерій Стрілець, Олександр Кибальник, майстер спорту Микола Приз, Володимир Журавель з селища Коробня.
За багаторічну плідну працю, активну життєву позицію, вагомий внесок у становлення громадського суспільства- активну участь у розвитку ветеранського руху, вихованні підростаючого покоління та з нагоди 85-річчя з Дня Народження , своєю плідною працею здобув незмінний авторитет та повагу серед колег. Щиро дякуємо Вам за надзвичайну відданість, відповідальність, людяність і порядність. Для ювіляра та його друзів з великою концертною програмою виступили колективи: ветеранський ансамбль «Мрія»(керівник Лідія Кучерява), вокальний ансамбль «Лілея»(керівник заслужений діяч естрадного мистецтва України Василь Проненко), ансамбль «Берегині»(керівник Тетяна Зюбан). Ансамбль «Чарівниці»(керівник Ірина Єткало),тріо у складі Лідії Кучерявої Гани Сидоренко і ювіляра Миколи Пархоменка виконали пісні їхньої молодості « Два кольори» та « Ми підем де трави похилі».
Микола Дмитрович- своєрідна індивідуальна людина, а патріотизм полум’яний та щирий. Відвідавши його персональні фотовиставки світлин залишаєшся вражений, що передано в його роботах, а там незнаходишь місця байдужості.
Про нелегкий свій життєвий шлях автор розповів у своїх книгах : «Слобожанський край очима митця» та « Кришталевий об’єктив Миколи Пархоменка». А у нас неперевершена ведуча цього свята Олена Муковоз запрошує на сцену сина Миколи Дмитровича – Володимира Пархоменка . Володимир привітав усіх присутніх та розповів їм ту сторону журналістського життя батька, яку ніхто не бачить, про відповідальність його до своєї справи, про ті ночі коли цілий день робляться зйомки та береться інтерв’ю, а потім з вечора до самісінького ранку готується матеріал. Бо з ранку треба здати в газету, щоб стаття з фото потрапила у найблищий номер.
Заслужена артистка естрадного мистецтва України Лариса Глущенко щиро привітавши ювіляра виконала для нього , гостей і друзів пісні: « З днем народження « і «Бажаю». Для заключного виступу слово надається ювіляру Миколі Пархоменку. За часту працюючи в редакції газети «Трибуна трудящих» при зустрічі з працівниками сільського господарства , підприємств, учбових закладах задавали мені запитання; Що вам допомогло досягти значних успіхів у журналістиці?. Скажу відкрито і насамперед чим взятись за журналіста, я вивчав професії тих людей з якими доведеться працювати. Так я закінчив Харківське ЖУ№ 3, на цілинних землях Південного Урала в Башкирії – училище механізації сільського господарства, перебуваючи в лавах Радянської армії освоїв професію шофера- електромеханіка. Після служби а армії працював в рідному селі Очеретувате колгоспного радіовузла. Потихеньку надсилав матеріали до районної газети « Колгоспне село». В районному конкурсі «Мій любимий герой» серед непрофесіоналів зайняв перше місце і був направлений в місто Полтава на курси робсількорів. В 1963 році з дружиною переїхали на постійне місце проживання в м .Люботин, де влаштувалися на працю в Будинок відпочинку «Медік» . Понад 15 років працював там електриком навчаючись заочно в Московському університеті образотворчого мистецтва.
Після закінчення навчання редактор районної « Трибуна трудящих» Василь Головко запросив мене на посаду редактора відділу фотоілюстрацій, де пропрацював 25 років в Харківському районі найбільшому на Україні. В 1987 році мене було прийнято в члени Національної спілки журналістів України. З 2009 року на заслуженому відпочинку, являюсь керівником прес-центра Люботинської ветеранської організації до цього часу.
Микола Дмитрович по закінченню творчого вечора подякував всіх присутніх в залі, за їхню повагу до нього, вдячний ансамблям які виступили з великим успіхом подарувавши всім не аби яку насолоду. Зичу Вам міцного здоров’я, невичерпної енергії, щастя та життєвої наснаги. Миру та злагоди на нашій рідній Україні.
Сергій Котихін- Почесний громадянин м .Люботин