Веб-портал міста Люботин » Матеріали за 22.06.2022

 Уряд запускає систему грантів для розвитку підприємництва
Автор: Lubotin   Додано: 22 червня 2022   Переглядів:278   Категорія - [Головна]
 

Уряд запускає систему грантів для розвитку підприємництва

В умовах війни перехід до економічної моделі, коли великий внесок у ВВП роблять мікро, малі та середні підприємства, є дуже важливим. Тому новою національною ідеєю для українців має стати підприємництво



Джерело: https://kharkivoda.gov.ua/news/116254

Уряд своїм рішенням підтримав запуск трьох програм, спрямованих на стимулювання підприємницької діяльності та створення нових робочих місць в межах економіки воєнного часу.

Перша програма запроваджує мікрогранти у розмірі до 250 тис. грн для кожного українця, який хоче започаткувати першу власну справу, або розвинути вже наявне підприємство:

- мікрогрант надається на створення та розвиток власного бізнесу – до 250 тис. гривень за умови створення двох робочих місць та до 150 тис. гривень – одного робочого місця;

- АТ «Ощадбанк» виступає уповноваженим банком програми;

- українці зможуть подавати заяви на отримання грантів через Портал Дія або у будь-якому відділенні АТ «Ощадбанк»;

- отримувачі мікрогрантів зможуть оформити додатковий інвестиційний кредит за Програмою «5-7-9%» у сумі до 2,5 млн грн відповідно до стандартних умов цієї програми.

Друга програма грантів спрямована на створення або розвиток садівництва, ягідництва та виноградарства:

- держава співфінансує закладку саду спільно з підприємцем (всього плануємо підтримати створення 10 тис. га. садів);

- держава надає грант у розмірі 70 % від вартості проєкту (без ПДВ), 30 % – за рахунок коштів отримувача.

Третя програма – гранти на створення або розвиток тепличного господарства:

 - кожен інвестор може збудувати легкий тепличний модуль розміром близько 2 га для ведення овочівництва;

- один заявник може збудувати один тепличний модуль;

- для перших 1000 заявників держава надає грант у розмірі 70 % від вартості проєкту (без ПДВ), але не більше 7 млн гривень, 30 % – за рахунок коштів отримувача;

- всі наступні заявники отримують грант на 50 % вартості проєкту (без ПДВ), але не більше 5 млн гривень, 50 % – за рахунок коштів отримувача;

- програма забезпечить створення одним отримувачем до 40 нових робочих місць.

«В умовах війни перехід до економічної моделі, коли великий внесок у ВВП роблять мікро, малі та середні підприємства, є дуже важливим. Тому новою національною ідеєю для українців має стати підприємництво. Функціонування економіки за таким принципом стимулюватиме створення міцного середнього класу та дасть поштовх до появи нових робочих місць у воєнний час», – наголосила Перший віце-прем'єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко.


 




 22 червня відзначається День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні
Автор: Lubotin   Додано: 22 червня 2022   Переглядів:236   Категорія - [Головна]
 

22 червня відзначається День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні

Німецько-радянська війна – одна з найкривавіших і наймасштабніших воєнних кампаній Другої світової, яка принесла численні трагедії на українську землю

Джерело: https://kharkivoda.gov.ua/news/116253

 

 

 

22 червня 1941 року нацистська Німеччина за підтримки союзників напала на ще одного «вчорашнього» союзника – СРСР.

Цим розпочалася німецько-радянська війна – одна з найкривавіших і наймасштабніших воєнних кампаній Другої світової, яка принесла численні трагедії на українську землю. 

Радянська, а за нею російська пропаганда використовує для позначення періоду німецько-радянської війни 1941-1945 років термін «Велика Вітчизняна війна». Цей пропагандистський штамп родом з Російської імперії. Він є перифразом назви франко-російської кампанії Наполеонівських війн в Європі – Вітчизняної війни 1812 року. 

Протягом десятиріч радянська та російська пропаганда створювали гранд-наратив «Великої Вітчизняної війни», на якому тримався весь ідеологічний конструкт режиму. Якщо проаналізувати, то створення культу Перемоги та виокремлення «Великої Вітчизняної війни» як окремої особливої частини Другої світової починається з часів правління Леоніда Брежнєва, коли радянська бюрократична машина заново перевинаходила власну ідеологію, створюючи симулякр соціально-політичної ідеї «розвинутий соціалізм». Саме в 1960-70-х роках починається створення і закріплення міфу ВВВ не лише як елемента пропаганди, а й як сталого ідеологічного конструкта.

А саме Володимир Путін розбудував свою кар’єру офіцера КДБ в часи правління Брежнєва. Тож руйнуючи мінімальні прояви демократії в Росії пострадянського періоду, він також опирався на міф про «Велику Вітчизняну війну» як основу ідеологічного конструкту в утвердженні авторитарного режиму.

Найбільш яскравим прикладом є, звісно, створення акцій «Георгіївська стрічка Перемоги» та «Безсмертний полк». Граючи на питанні родинної пам’яті, Путін та кремлівські ідеологи, зокрема Владислав Сурков, створили ідеально налагоджену політичну технологію, яка одночасно консолідувала та маніпулювала народними масами в Росії, підміняючи родинну пам’ять про загиблих під час Другої світової ідеологічним конструктом про «особливість росіян, які врятували світ від чуми нацизму».

Для більш чіткого утвердження цієї ідеологічної конструкції кремлівські ідеологи спеціально роками суттєво применшували значення ленд-лізу Союзників з Антигітлерівської коаліції (насамперед США), завдяки якому Червона Армія змогла встояти проти Вермахту.

Свідомо замовчувались факти застосування Червоною Армією тактики «випаленої землі», коли всі об’єкти культури, освіти чи інших галузей народного господарства, які радянські військові не могли евакуювати під час відступу, – знищувались. До цієї ж тактики росіяни вдаються в Україні зараз, коли, програючи в цивілізованих методах ведення війни та задля досягнення поставлених політичним режимом цілей, зрівнюють з землею цілі міста і села з усією цивільною інфраструктурою.

Окрім того, щоб утвердити посил саме про «особливу роль росіян у Другій світовій», Президент РФ неодноразово заявляв, що участь українців, білорусів та інших народів, які були в складі СРСР, є не суттєвою, і росіяни могли б перемогти у війні й без них.

Попри те, що сучасний кремлівський авторитарний режим будував свій імперський гранд-наратив, опираючись на ідеологічний конструкт про «Велику Вітчизняну війну», в реальний політичній практиці Володимир Путін та його поплічники діють методами своїх «історичних ворогів» – нацистів з Третього Райху. Уже стала загально відомою паралель між тим, як нацисти напали на СРСР о 4 ранку, а перша російська танкова колона 24 лютого 2022 вторглась в Україну о 3:40 ночі з боку Луганської області. Про оголошення так званої «спецоперації» Путін оголосив майже синхронно з першими ракетними обстрілами приблизно о 5 ранку.

Окуповані російськими військами території стали місцями воєнних злочинів. За їхніми темпами і брутальністю, принаймні на прикладі Київщини, російські військові, можна сказати, «перевершили» нацистів. Нацистська окупація України тривала кілька років. Вона принесла з собою численні трагедії, зокрема, Голокост євреїв та ромів, спалені внаслідок каральних акцій села. Російська окупація частини північних українських областей тривала приблизно місяць. Навіть за такий час росіяни залишили за собою величезні братські могили, а мирних жителів, перед тим, як вбити, жахливо катували. Всю страшну правду про наслідки окупації півдня і сходу країни ще доведеться дізнатися.

При всьому цьому офіційна державна пропаганда РФ активно вибудовує образ спадковості між радянським солдатом та російським військовим. Зокрема й тому російські пропагандисти активно використовують фейкову інформацію для дискредитації української влади як «фашистської». Такий пропагандистський штамп сприяє ілюзорній картині спадковості – наче це вже наступне покоління «воює з фашизмом», але в нових реаліях. Цей наратив вибудовують і через державні нагороди, які дублюють нагороди Червоної армії (наприклад медаль «За відвагу»), і за допомогою образів російських воєначальників (цим займався Сталін під час Другої світової, зокрема «реабілітувавши» в радянській історії Олександра Суворова та Михайла Кутузова, а Путін своєю чергою додає в цей «пантеон» Георгія Жукова та міфічних «панфіловців»), і через постійне паразитування на естетиці СРСР 1930-40-х (зокрема повернення елементів радянського однострою у військову форму, дизайн інших елементів військового побуту).