Сьогодні 18 травня ми вшановуємо пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу, а також  День боротьби за права кримськотатарського народу.

Депортація кримських татар почалася вранці 18 травня 1944 р. Депортованим давали на збори від декількох хвилин до півгодини. З Бахчисарая, Джанкоя і Сімферополя їх ешелонами відправляли на схід СРСР. До кінця червня 1944 р. було виселено 200 тис. осіб. Протягом року від голоду, хвороб і виснаження загинули понад 30 тис. кримських татар. Після цього радянський режим вдався до нівелювання історичної пам'яті про кримську державність і кримських татар. 25 червня 1946 року Крим позбавили статусу автономії та перетворили на звичайну область РРФСР, а протягом наступних двох років понад 80% оригінальної кримської топоніміки замінили на стандартні радянські назви. Депортація кримських татар, – один з найбільших злочинів радянського режиму, вчинених ним під час Другої світової війни. Понад 20 років в СРСР повністю заперечувався злочинний характер цих дій. Протягом всього цього часу кримські татари зазнали широкомасштабних репресій з боку радянського режиму. Це стало причиною масових смертей кримських татар, основну частину яких складали люди похилого віку, жінки та діти.

    Переважна частина депортованих була направлена на спецпоселення до Узбекистану, частина – до ГУЛАГу, а ще частина – для поповнення спецконтингенту для Московського вугільного басейну. Депортація була одним із засобів "детатаризації" Криму.  Проте навіть у нелюдських умовах,  завдяки своїй терплячості і працелюбності, цей народ зумів пристосуватися і вижити. 

12 листопада 2015 року Верховна Рада України визнала депортацію кримських татар геноцидом і проголосила 18 травня Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

До 79-х роковин депортації кримськотатарського народу  в Люботинській публічній бібліотеці оформлено книжкову виставку «Біль душі народу». Експозиція містить літературу, що розповідає про трагічну долю кримськотатарського народу, який став жертвою здійснюваного Російсько-совєтською імперією впродовж двох з половиною століть геноциду.

Директор КЗ «Люботинська ПБ ЛМР ХО»   Олена АЛІСОВА

Шановні друзі, сьогодні – Міжнародний день музеїв. Саме музейній діяльності притаманне дбайливе збереження історичної спадщини народу, його традицій та культурного надбання. І завдяки самовідданій праці тих, хто присвятив своє життя розвитку музейної справи, дбайливо зберігається й примножується історія громади та популяризується самобутня спадщина рідного краю.

Сьогодні вітаємо працівників Краєзнавчого музею, дарувальників експонатів для музею, відвідувачів виставок зі святом і дякуємо за просвітницьку турботу, формування любові до свого народу та його культури. Ми високо цінуємо щоденні зусилля працівників музею, спрямовані на дбайливе збереження, популяризацію самобутнього спадку рідного краю, і твердо віримо, що самовіддана праця музейних працівників – вірних служителів часу й надалі вирізнятиметься високим професіоналізмом, подвижництвом та сприятиме примноженню духовних надбань.

Висловлюю подяку всім причетним до музейної справи і бажаю вам цікавих знахідок, професійного успіху, вдячності від відвідувачів та непохитної віри в світле майбутнє України.

Віримо в Перемогу! Все буде Україна!

З повагою міський голова Леонід ЛАЗУРЕНКО

 

Виконавчий комітет Люботинської міської ради інформує про наявність  вакантної  посади  начальника відділу з питань містобудування, архітектури та держархбудконтролю – головного архітектора.

Вимоги: повна вища освіта відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра. Досвід роботи з комп’ютерними програмами, володіння державною мовою. Стаж роботи на службі в органах місцевого самоврядування, на посадах державної служби або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності не менше 2 років.

Для довідок звертатися до виконавчого комітету Люботинської міської ради за адресою: м.Люботин, вул. Слобожанська, 26, тел. 7 41-34-18 (відділ з питань кадрової роботи, нагород та охорони праці).

Джерело: https://kharkivoda.gov.ua/news/121020

В Україні щорічно 18 травня відзначається День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Як зазначають в Українському інституті національної пам’яті, депортація кримських татар, розпочата 18 травня 1944 року, є одним із найяскравіших прикладів злочинів радянського режиму, вчинених ним під час Другої світової війни.

«Вигнання німців та їхніх союзників із Криму остаточно завершилося в ніч на 13 травня 1944 року. Вже за тиждень радянська влада розпочала депортацію кримських татар, закинувши їм масове дезертирство та співпрацю з ворогом. Пізніше у подібному звинуватили й інші народи Криму. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку», – розповіли в Українському інституті національної пам’яті.

За час депортації на загальне «спецпоселення» до Центральної Азії було відправлено понад 183 тисячі кримських татар, на примусові роботи до Московського вугільного тресту – 5 тисяч, до таборів фронтового резерву – 6 тисяч та ще стільки ж до ГУЛАГу.

Також із Криму було вигнано понад 40 тисяч болгар, вірмен, греків, турок і ромів.

«В умовах тимчасової окупації Криму рф, коли переслідування кримськотатарського народу окупаційною адміністрацією лише посилюються, вшанування на загальнодержавному рівні пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу та демонстрація солідарності в боротьбі за відновлення їхніх прав набуває важливого українського та міжнародного значення», – наголосили в УІНП.

      18 травня – День вишиванки. Це свято присвячене українській національній культурі й традиціям, попри свій відносно молодий вік набуло широкої популярності та стало традиційним.

Вишиванка – бренд сучасної України. Перші зразки вишивки на території України з’явилися ще за доби скіфів – у VII-III століттях до нашої ери. З часом вишиванка стала одним з ключових елементів українського національного вбрання. У ХІХ ст. класик української літератури Іван Франко поєднав вишиванку з сучасним європейським костюмом, започаткувавши подібну моду серед свого оточення. Вишиваному орнаменту сорочок надавали містичного, оберегового значення: вона захищає від усього лихого, символізує здоров'я, красу та відданість родині. Долучитись до святкування Дня вишиванки просто – варто лиш прийти на роботу або навчання в українській вишитій сорочці.

Комунальним закладом «Люботинська публічна бібліотека» було організовано ряд заходів до Дня вишиванки. Основна мета заходів – це збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення держави.

     Бібліотечні працівники вже традиційно  підтримують всеукраїнську акцію «Вишиванку одягай – Україну прославляй!» та приходять на роботу у вишиванках. На абонементі для користувачів  організовано книжковий подіум «Вишиванка – національна святиня», де більш детально можна ознайомитися з історією національного вбрання українців, символами у вишивці та їх значенням.

Люботинська бібліотека для дітей підготувала книжково-предметну виставку та фото-зону «Вишиванка — свято української душі». Манченківська бібліотека-філія організувала виставку – експозицію «Я душу одягну у вишиванку». Травнева бібліотека –філія представила виставку  «Зі святом Вишиванки святині українського народу!»

  У мирний час в цей день влаштовуються всілякі ярмарки і проходять фестивалі. У деяких містах влаштовують паради вишиванок. В умовах воєнного стану масові заходи проводитися не будуть, проте можна відзначити це свято в колі сім’ї.

Цьогоріч День вишиванки планують масштабніше відзначити за кордоном, у всіх країнах світу, де є наразі українці. До святкування планують залучити і світових політиків, відомих людей – їм також запропонують одягти символ українського народу. Колектив бібліотеки  запрошує всіх користувачів та мешканців міста приєднатися до святкування Всеукраїнського дня вишиванки. Порадуйте себе і оточуючих красивим елементом національного костюма.

Директор КЗ «Люботинська ПБ ЛМР ХО»   Олена АЛІСОВА