14 грудня 1990 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 1 жовтня Міжнародним днем людей похилого віку.

Спочатку День літніх людей почали відзначати в Європі, потім в Америці, а наприкінці 90-х років у всьому світі.

Проблема  старіння населення є актуальною для всіх країн світу. Кількість людей віком понад 60 років постійно зростає. Сьогодні їх у світі – понад 600 мільйонів, тобто майже кожна десята людина на Землі. До 2050 року їх буде близько 2 мільярдів.

Жителі Європи живуть довше, ніж будь-коли раніше. Середня очікувана тривалість майбутнього життя при народженні в 53 країнах Європейського регіону перевищує 72 роки для чоловіків і становить близько 80 років для жінок. У міру зниження рівнів народжуваності і скорочення загальної чисельності населення в деяких частинах Регіону, частка осіб у віці 65 років і старше, за прогнозами, за період з 2010 до 2050 рр. збільшиться майже вдвічі. Однак поряд з тим, що Європейський регіон характеризується найбільшою серед усіх регіонів ВООЗ середньою тривалістю життя населення, в ньому також реєструються найвищі рівні деяких факторів ризику, таких як споживання алкоголю і тютюну, які ведуть до передчасної смертності та розвитку хронічних захворювань.

Ці тенденції мають вельми серйозні наслідки як для окремих громадян, так і для всього суспільства, тому старіння населення стало питанням пріоритетної важливості для керівників у всіх країнах регіону. В умовах демографічних зрушень і зростання фінансових обмежень забезпечення здорового старіння та активної старості стало ключовою умовою майбутньої стійкості систем охорони здоров'я та соціальної підтримки.

За даними Державної служби статистики, в Україні кожний п’ятий мешканець – це особа похилого віку, шоста їх частина – самотні люди. Половині із самотніх людей потрібна стороння допомога в повсякденному житті.

За даними обласного управління статистики, у Харківській області станом на початок 2014 року проживає 604 тис. осіб у віці понад 60 років.

Європейське бюро ВООЗ  надає допомогу країнам у розробці і впровадженні пріоритетних втручань, спрямованих  на забезпечення умов для здорового старіння протягом усього життя, створення сприятливого середовища і адаптацію систем охорони  здоров’я  до потреб, які виникають у зв’язку з постаріння населення. Ці втручання є частиною плану дій щодо забезпечення  здорового старіння в Європі  на 2012-2014 року. Вони мають на меті такі стратегічні  цілі – профілактика і боротьба з неінфекційними захворюваннями, зміцнення систем охорони здоров’я і покращення медико-санітарної допомоги.

По мірі старіння літні люди стають більш вразливими до розвитку хвороб і появи інвалідності. Однак тягар нездоров’я можна значно зменшити або зовсім йому запобігти, якщо належним чином вирішувати проблеми специфічних факторів ризику, таких як:

• Травматизм.
• Розвиток неінфекційних захворювань.
• Бідність.
• Соціальна ізоляція і дискримінація, порушення психічного здоров’я.
• Жорстке поводження з людьми похилого віку.

         Падіння і травматизм, до якого вони часто призводять, обумовлюють значну частину  тягаря хвороб і інвалідності серед людей похилого віку. Травми (наприклад перелом стегна) є найважливішою причиною багатьох функціональних обмежень,  вони вимагають високовартісного стаціонарного лікування і реабілітації.

         Переконливі фактичні дані свідчать, що більшість травм можна попередити. Деякі заходи профілактики (наприклад: використання протекторів шийки стегна) є економічно ефективними і навіть ресурсозберігаючими за умови іх підтримки в межах державної політики.

         Здорове старіння – це процес, який відбувається протягом усього життєвого циклу. Шкідливий для здоров’я стиль поведінки, який часто формується ще у молоді роки, може погіршити якість життя і навіть призвести до передчасної смерті. Погане харчування, відсутність фізичної активності, вживання тютюну і зловживання алкоголем – все це сприяє розвитку хронічних хвороб, серед яких найпоширенішими є цукровий діабет, серцево-судинні захворювання, рак, хронічні захворювання органів дихання і психічні розлади. Не зважаючи на те що куріння має негативні віддалені наслідки для здоров’я, відмова від нього навіть у віці 60-75 років зменшує ризик передчасної смерті на 50%. Здорове харчування, регулярна фізична активність, підтримка нормальної маси тіла і відмова від куріння можуть запобігти або відтермінувати розвиток цукрового діабету 2-го типу.

         З віком збільшується ризик бідності, при чому для жінок він значно вищий, ніж для чоловіків. Наприклад, в країнах Європейського союзу рівень поширення бідності серед людей віком понад 65 років дуже відрізняється і коливається від 4% (у Венгрії) до 51% (у Латвії). Крім того, багато людей похилого віку не в змозі оплатити витрати на медичну допомогу.

         Соціальна ізоляція і дискримінація – це також важливі соціальні детермінанти і фактори ризику нездоров’я людей похилого віку. Вони мають негативний вплив на всі аспекти здоров’я і благополуччя, включаючи психічне здоров’я. Депресія у людей похилого віку нерідко не діагностується. За оцінками її поширеність серед людей віком понад 65 років у європейському регіоні складає від 2 до 15%.

         Жорстоке поводження з людьми похилого віку – це фізичне, сексуальне, психологічне або фінансове насилля, або принизливе ставлення до людей віком понад 60 років. У Європейському регіоні, згідно оцінок, щороку понад 4млн. людей старшого віку піддаються жорстокому поводженню. Впливаючи на психічне і фізичне благополуччя, жорстоке поводження з людьми погіршує якість життя і збільшує смертність. Багато років це явище вважалось особистою справою. Лише останнім часом ця проблема була визнана масштабною та стала систематично вивчатись і їй почали приділяти увагу в залежності від умов, в яких проживають люди похилого віку. Старіння – природний життєвий процес. Проте біологія процесу старіння все ще не до кінця вивчена. У відповідності з сучасною адаптаційно-регуляторною теорією розвитку видатного українського геронтолога, академіка В.В. Фролькіса (1924-1999), поряд з руйнівним процесом старіння відбувається активізація механізмів антистаріння, яке забезпечує збереження життєздатності організму. У залежності від надійності механізмів саморегуляції старіння може проходити за двома варіантами: фізіологічними (природними) і патологічними (прискореними). У більшості випадків старіння відбувається прискорено. При цьому відіграють свою роль як оточуюче середовище, так і генетичні фактори.

Одним із важливих механізмів старіння геронтологи вважають порушення здатності клітин до самооновлення на молекулярному рівні.

Протягом останніх десятиліть науковці інституту геронтології Національної академії медичних наук України вивчають дію різних видів геропротекторів на людей з прискореним типом старіння. Серед геропротекторів найважливіше значення належить антиоксидантам – природним або синтетичним речовинам, які можуть запобігти руйнівній дії вільних радикалів на клітини тканин організму, і таким чином уповільнити процес їх старіння. Обліпиха, чорниці, виноград, журавлина, горобина, смородина, чорнослив, яблука, гранат є джерелами постачання потужних антиоксидантів – вітамінів і флавоноїдів. Багаті на антиоксиданти також горіхи, червоне вино, какао, зелений і чорний чай.

Регулярні медичні огляди, постійний контроль самопочуття і стану організму допомагають покращити якість життя та збільшити його тривалість. 

Щоб загальмувати порушення обміну речовин в організмі і процес старіння, дуже важливо вчасно діагностувати і лікувати на початковій стадії захворювання серцево-судинної системи, особливо артеріальну гіпертонію, атеросклероз, а також хронічні захворювання органів дихання, травлення, порушення функції ендокринної системи, цукровий діабет, ожиріння.

Оптимальні фізичні навантаження – найважливіша складова нашого здоров’я, довголіття та якості життя. Недарма більшість довгожителів головним геропротектором називають працю. Не менш важливо для літніх людей підтримувати активність розумових і когнітивних функцій, щоб зберегти у хорошому стані пам'ять, увагу і здатність до навчання. Все це під силу для людини похилого віку, якщо вона продовжує реалізовувати особистісний потенціал, має доступ до суспільного життя, спілкування, творчої діяльності, занять улюбленими справами.

Отже, старіння населення не слід вважати кризовою ситуацією, оскільки, маючи життєвий досвід, знання, вміння, мудрість, люди старшого покоління роблять значний внесок в життя суспільства

Головний лікар

О.В.  Кандаурова