Спадкування майна – дражлива тема, яка вимагає обізнаності з усіма нюансами.
Після розлучення Оксана втратила роботу та опинилася без житла. Одна місцева бабуся запропонувала жінці проживати спільно, допомагати їй. Старенька не мала дітей, а родичі не встигали за нею доглядати. Через рік бабуся помирає та залишає заповіт, в якому заповідає все своє майно саме Оксані.
Після відкриття спадщини на майно почав претендувати племінник бабусі. Він подав позов до суду про визнання заповіту недійсним і не відповідним волі спадкодавця, а також зазначив, що має право на спадщину.
Результат – суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог племінника бабусі відмовив. Все майно, яке заповідала покійна, зашилося саме жінці, що за нею доглядала. Апеляційний суд рішення суду попередньої інстанції залишив без змін.
Коментує адвокат системи БПД Алла Сторчак:
Випадки, коли несподівано для себе родичі померлого після смерті спадкодавця дізнаються, що є заповіт на особу, яка не є родичем, непоодинокі. Відповідно до ст.1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення відповідача не було вільним і не відповідало його волі.
У даному разі племінник зазначив у позовній заяві, що порушені його права як спадкоємця після смерті його тітки, а також зазначив, що має право на спадщину.
Але, відповідно до ст.1264 ЦК України, у четвертій черзі право на спадкування за законом мають особи, які проживають зі спадкодавцем однією сім’єю не менш ніж п’ять років до часу відкриття спадщини.
Оскільки племінник проживав у різних житлових будинках із померлою, не був пов’язаний спільним побутом, на мав взаємних прав та обов’язків із померлою, не є спадкоємцем за законом і, відповідно, його права не порушені.
|