Маєте нагальну потребу у придбанні певного товару чи оплатити послугу, проте бракує коштів? Споживчі кредити сьогодні набули популярності серед українців, адже дають можливість придбати товар чи послугу відразу, а розрахуватись – згодом. Проте, слід пам’ятати, що жодна  банківська установа – не є благодійною організацією і потрібно буде повертати вчасно та у повному обсязі не лише тіло кредиту, але й відсотки. Якщо ж у Вас сталися непередбачувані обставини і гасити борг стало проблематично – це може спричинити серйозні проблеми з кредитором. Саме про це наша наступна історія.
 Пані Оксана придбала меблі у кредит на суму трохи більше 8 тисяч гривень. За кредитним  договором жінка мала впродовж трьох років щомісячно віддавати позику. Проте так сталося, що розрахуватись з банком вона не змогла, у зв’язку з чим банк подав на неї до суду з вимогою стягнуть з боржниці не лише тіло кредиту, але й відсотки та пеню на загальну суму 49 тисяч 125 гривень. Суд цей позов задовольнив частково та стягнув з Оксани на користь кредитора 33 тисячі 813 гривень.
На цьому історія мала би закінчитись, проте через певний час банк знову звертається до суду щодо того самого кредиту, але цього разу хоче стягнути з позичальниці вже 53 тисячі 368 гривень. Ось така фінансова перипетія і привела пані Оксану до Володимирецького бюро правової допомоги (
Сарненський місцевий центр з надання БВПД
). Представляти інтереси жінки у суді взялась адвокатка Оксана Полюхович.
На заочному судовому засіданні суд прийняв рішення повністю задовольнити позов банку. Не погодившись із цим,  адвокат Оксана Полюхович подала до суду заяву про перегляд попереднього рішення.
До заяви адвокат додала доказ - рішення суду, яке судом не було враховано при ухваленні рішення та має значення для правильного вирішення справи. Цей доказ, зрештою, кардинально змінив думку судді. Адже з рішення витікає, що заборгованість за відсотками та пенею, за тим самим кредитним договором вже стягнута на користь банку, а тому повторне стягнення кредиту всупереч положень статті 61 Конституції України призведе до подвійного стягнення заборгованості за одним і тим же зобов`язанням. За таких обставин в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими.
 Зрештою, завдяки зусиллям адвоката Оксани Полюхович, в задоволенні позовних вимог банку відмовлено в повному обсязі.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень:  http://bit.ly/37qSCHx
 Довідково: Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Такі правові висновки, узгоджуються з позицією Верховного Суду, висловленій у постанові у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 14-10цс18 та постанові від 06 лютого 2019 року у справі №175/4753/15-ц.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
|
Автор: 
Додано:
Переглядів:192 
Категорія - [
Коментарі (0)
Роздрукувати