Гостре бажання самоствердитися штовхає   підлітків на необачні кроки, при цьому відсутність життєвого досвіду не дозволяють повною мірою передбачити наслідки цих кроків. І якщо в більшості випадків все завершується просто здобутим досвідом, то в ситуації вчинення правопорушення підліток може поставити під загрозу все своє майбутнє. Саме в таку ситуацію потрапила дівчинка з Миколаївщини.
 Олена – переселенка зі Сходу України, родина якої опинилася в складних життєвих умовах. Власного житла не мають, відтак доводиться винаймати квартиру. Ще й батько дівчинки зловживав  алкогольними напоями і одного дня не знайшов нічого кращого, як забрати та продати  мобільний телефон доньки, щоб купити собі чергову пляшку. Враховуючи, що в сім’ї працювала лише мама, а окрім Олени в родині є ще одна  дитина і  бабуся-пенсіонерка, розраховувати на придбання нового ґаджету не доводилось. Але, звісно ж, дівчинці хотілося бути як всі її однолітки. І коли Олена побачила мобільний телефон, який залишила без нагляду інша дівчина, вона не змогла впоратися зі спокусою та привласнила його собі.
«Розглядаючи цей факт з точки зору закону, маємо правопорушення, що передбачене частиною 1 статті 185  Кримінального кодексу України, або простими словами – крадіжку. Максимальна санкція цієї статі передбачає обмеження волі на строк до п’яти років. Та чи допоможе таке покарання виправленню дівчинки? Адже за статистикою, в 70% випадках неповнолітній правопорушник, який потрапив за  ґрати на строк більше одного року, потрапляє у в’язницю повторно. Втім, є альтернативний шлях – примирення неповнолітніх правопорушників з потерпілими, відновлення соціальних зв’язків з суспільством та відшкодування завданої шкоди. Цей шлях – це відновне правосуддя», – розповідає директорка
Регіональний центр з надання БВПД у Миколаївській області
Наталія Гнатуша.
Наразі в Україні реалізується проєкт «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення». Серед умов застосування:
наявність потерпілої сторони (фізичної або юридичної особи);
 вперше вчинення кримінального проступку або нетяжкого злочину;визнання неповнолітнім факту вчинення злочину;
згода неповнолітнього і потерпілого на участь у програмі.
Обставини кримінального провадження відповідали цим умовам, тож Олена стала однією з учасниць проєкту.
Варто зауважити, що успішність застосування програми залежить, в першу чергу, від бажання самого підлітка  виправити ситуацію, а також позитивної спрямованості потерпілої сторони. Як відзначає медіаторка Наталія Степіна, дівчинка відчувала  сором за свій вчинок, за свою родину, яка не може жити «як всі» і це ледь не стало причиною для переривання медіації. Але на допомогу прийшла  дівчинка-потерпіла, яка своєю щирістю привернула увагу Олени до погляду на ситуацію, що склалася, з іншого боку, та допомогла зрозуміти хибність її вчинку. За результатом медіації сторони примирилися, Олена повернула телефон та щиро вибачилася перед потерпілою.
Ще одним важливим етапом була робота дівчинки з психологом та проходження програми ресоціалізації. З огляду на родинну ситуацію психологічну підтримку надали ще й  мамі Олени.
Отже, неповнолітня виконала всі умови проєкту і, як результат, – рішенням суду була звільнена від кримінальної відповідальності. Наразі дівчинка продовжує  навчання і має можливість обрати правильний напрямок у житті, яке лише починається.
|
Автор: 
Додано:
Переглядів:224 
Категорія - [
Коментарі (0)
Роздрукувати