#кейс_БПД
Автор: Бутенко Анна   Додано:17 січня 2022   Переглядів:103   Категорія - [Безоплатна правова допомога]
 
 (голосів: 0)

П’ять років сімейного життя в Італії виявилися для буковинки Марини справжнім жахом. Навіть народження сина не зупинило її чоловіка-італійця від домашнього насильства. Роберто бив її, знущався не лише над своєю дружиною, а й над дитиною. Врешті-решт Марина не витримала та з сином Антоніо поїхала додому, в Україну. Але Роберто подав до суду позов про повернення їх малолітнього сина з України до Італії.
По правову допомогу жінка звернулася до системи БПД. Вижницький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги доручив адвокату Ігорю Стаднику підготувати відзив на позовну заяву чоловіка щодо забезпечення повернення Мариною малолітнього сина до Італійської Республіки.
129001; Сімейна «ідилія» по-італійськи
Історія буковинки, на жаль, не унікальна. Марина та Роберто, який є громадянином Італії, одружилися у 2014 році у невеличкому місті Роццано, що у провінції Мілан. Але дуже швидко італійська казка перетворилася на фільм жахів. Жила сім’я досить бідно. Грошей ледь вистачало на утримання житла. Доводилося економити на всьому – на продуктах, гарячій воді, опаленні…
Імпульсивний Роберто частенько піднімав руку на свою дружину. А після народження сина почав зривати свою злість й на маленькому Антоніо. Марина зверталася до корпусу карабінерів регіону Ломбардія з приводу нанесення чоловіком їй та дитині тілесних ушкоджень. Марина розповіла жахливі подробиці свого сімейного життя. Одного разу під час купання сина закінчилася гаряча вода, і вона попросила чоловіка включити бойлер. Але той не відповів, тому жінка повторила своє прохання. І Роберто, не проронивши ані слова, увійшов до ванної кімнати і дав їй ляпаса. Декілька разів, коли батько та син залишалися наодинці, дитина «випадково» отримували травми – розбитий ніс, синці під оком, на руках.
129001; Початок судових баталій
Жінка твердо вирішила розлучитися з чоловіком. Почався процес з розірвання шлюбу, який у Італії дуже складний та довгий. Згідно з рішеннями італійського суду у 2019 році був встановлений порядок спілкування матері та батька з дитиною – мати отримала право на зустрічі з Антоніо почергово у вихідні дні.
Однак чоловік продовжував знущався над ними, як фізично, так і морально. Тому у вересні 2020 року Марина разом з сином повернулася до України. Чоловік подав до суду позов про повернення малолітнього сина з України до Італії. Аргументи – він не надавав дозволу на вивіз хлопчика із Італії та побоюється за його добробут в Україні.
У листопаді 2020 року до Міністерства юстиції України як Центрального органу з виконання на території України Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року через Центральний орган Італійської Республіки надійшла заява Роберто про сприяння поверненню дитини до Італійської Республіки. Марина надала офіційні пояснення, що вона з дитиною не має наміру повертатися в Італійську Республіку найближчим часом.
Між тим, у березні 2021 року рішенням суду загальної юрисдикції міста Павія (Італійська Республіка) шлюб між Мариною та Роберто розірвано. Італійський суд передав маленького Антоніо під одноосібну опіку батькові, визначив місце проживання дитини з батьком та зобов’язав Марину негайно повернути сина Робертові.
Цивільна справа за позовом Роберта до Марини про забезпечення повернення малолітньої дитини до Італійської Республіки розглядалася у Вижницькому районному суді Чернівецької області. Адвокат і мати дитини надали письмові заперечення, в яких вказали, що хлопчик є громадянином України, який на законних підставах в’їхав в Україну разом зі своєю матір’ю, громадянкою України.
129001; Життя Антоніо в Україні
Майже рік 7-річний Антоніо живе в Україні, разом зі своєю мамою та дідусем. Дитина прижилась у своєму новому середовищі, має сталі сімейні зв`язки – крім матері, є ще дідусь, інші родичі сім`ї. У будинку хлопчик має свою кімнату, обладнану місцем для навчання і відпочинку. Дитина забезпечена всім необхідним для нормального життя та розвитку.
Антоніо навчається у школі, де вивчає українську мову та культуру. Якщо на початку відчувався невеликий мовний бар`єр, то потім він майже зник. Тепер хлопчик практично вільно спілкується з родичами, знайомими, має друзів-однолітків. Хлопчику надається необхідна кваліфікована медична допомога у сімейного лікаря, він регулярно проходить профілактичні огляди.
Марина переконана, що повернення Антоніо в Італію, до його батька, становить ризик для його фізичного та психічного здоров’я, може створити для дитини нетерпиму обстановку.
Тому рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області в задоволенні позову громадянина Італії Роберто про забезпечення повернення малолітньої дитини до Італійської Республіки відмовлено.
128104;‍127891; Коментує адвокат Ігор Стадник:
10067; За яких обставин суд має право відмовити у поверненні дитини до місця постійного проживання?
У Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року визначено вичерпний перелік таких обставин:
9726; якщо під час розгляду справи суд виявить, що заявник фактично не здійснював права піклування на момент переміщення або утримування
9726; заявник дав згоду на переміщення або утримання, або згодом дав мовчазну згоду на переміщення або утримання
9726; існує серйозний ризик того, що повернення поставить дитину під загрозу заподіяння фізичної або психічної шкоди або іншим шляхом створить для дитини нетерпиму обстановку
9726; з моменту переміщення минуло більше року і дитина прижилася у новому середовищі
9726; повернення дитини не допускається основними принципами запитуваної держави в галузі захисту прав людини й основних свобод (стаття 20)
10067; Мовчазна згода: як це розуміти?
Про мовчазну згоду можуть свідчити відсутність заперечення піклувальника проти переміщення або утримання дитини в іншій країні протягом усього часу до звернення із заявою про повернення дитини.
10067; Що саме може свідчити про те, що дитина прижилася у новому середовищі?
Про це можуть свідчити такі факти: дитина відвідує дошкільний навчальний заклад – садок, відвідує різноманітні гуртки, за дитиною здійснюється медичний догляд, у дитини є свої друзі, захоплення, дитина має сталі сімейні зв’язки, зміна мови спілкування та інші факти, які свідчать, що дитина вважає своє місце проживання постійним, комфортним і місцем проживання своєї родини тощо.