| Ваша думка щодо об’єднання територіальних громад |
|
|
 |
Чим відрізняється прописка від реєстрації в Україні? |
 |
  Термін «прописка» був вперше введений ще 1925 року. Головним її принципом було офіційне прикріплення певної особи до конкретного місця проживання. Адже без відповідної відмітки у паспорті громадянин не міг влаштуватися на роботу, отримати медичні чи соціальні послуги.На території України цей механізм діяв аж до 2001 року, допоки Конституційний Суд України не визнав такий інститут неконституційним та по суті скасував прописку.
У 2003 році було прийнято Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», яким введено правило добровільної реєстрації за місцем проживання або перебування.
При цьому в початковій редакції Закону громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов’язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
Отже, станом на сьогодні такого поняття як «прописка» в законодавстві України  не існує, натомість існує реєстрація.
 Тож, які відмінності прописки від реєстрації?Головна відмінність – цілі здійснення прописки та реєстрації.
 Прописка втілювала в життя функцію адміністративно-планового розміщення населення, контроль за переміщенням громадян, а реєстрація – це підтримка юридичного зв’язку між людиною і державою з метою взаємного виконання прав і обов’язків, має повідомний характер і не обмежує свободу пересування громадян. Крім того, прописка закріплювала громадян за визначеною адміністративно-територіальною одиницею шляхом видання адміністративними органами на місцях дозволу на проживання. Натомість інститут реєстрації не встановлює зазначених обмежень.
Також важливим є те, що власник приміщення може зареєструвати в своєму помешканні будь-яку особу, на відміну від прописки, яка дозволяла прописати лише близьких родичів.
Не можна оминути увагою й той факт, що для того, аби здійснити реєстрацію місця проживання необхідно зібрати істотно менший, в порівнянні з пропискою, пакет документів.
Де необхідно зареєструватися, якщо вам належить кілька помешкань?
Куди звертатися, яка ціна та які документи потрібно надати для реєстрації місця проживання?
 Про це читайте на нашому сайті за посиланням
|
|
|
 |
|
 |
|
цікаві розповіді Олександра Баранова |
|
|
#кейс_БПД |
|
Одними з найпоширеніших видів земельних спорів є спори щодо розірвання договорів оренди  землі. Система БПД отримує чимало звернень з проханням допомогти вирішити конфлікти орендодавців з часто недобросовісними орендарями земельних ділянок.
У 2021 році до Золотоніський місцевий центр з надання БВПД звернувся пан Вадим, який просив допомогти розірвати  договір оренди земельної ділянки. Чоловік пояснив, що є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яку у 2017 році передав в оренду ТОВ «Зірочка» строком на 7 років.
«У договорі оренди було передбачено, що ТОВ «Зірочка» має щороку сплачувати мені орендну плату за землю в розмірі 7 660 гривень, однак, у 2019 та 2020 роках я отримував значно меншу орендну плату, а саме: 4 757 гривень за кожен рік. Я вважаю, що зменшення розміру орендної плати за землю є неправомірним, а тому бажаю розірвати договір оренди з товариством», – зауважив пан Вадим.
Призначений центром  адвокат Юрій Побиванець, досліджуючи обставини справи, встановив, що згідно з умовами договору оренди земельної ділянки, сторони узгодили нормативну грошову оцінку земельної ділянки, встановили строк дії договору, визначили фіксований розмір орендної плати та обумовили питання щодо зміни умов договору. Проте орендодавець пан Вадим протягом 2019-2020 років отримував орендну плату меншу, ніж визначено умовами договору.
Під час спілкування з клієнтом Юрій Побиванець дізнався, що пан Вадим звертався до орендаря з проханням пояснити причини зменшення розміру орендної плати. Товариство надало відповідь, що підставою для цього стало зменшення розміру нормативної грошової оцінки землі.
Укладаючи договір оренди землі, сторони погодили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. ТОВ «Зірочка», самостійно зменшивши розмір орендної плати, нібито з підстав зменшення розміру нормативної грошової оцінки землі, фактично в односторонньому порядку змінило умови договору в частині визначення розміру орендної плати, що в свою чергу є порушенням норм законодавства та умов договору.
Адвокат подав до суду  позовну заяву про розірвання договору оренди землі, посилаючись на такі норми чинного законодавства:
 Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» (у чинній редакції на момент укладення спірного договору), на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Положеннями п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Аналіз вказаних вище норм права свідчить, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати (у двох або більше випадках).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Отже, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, є неналежним виконанням договірних зобов’язань, що є підставою для розірвання договору оренди.
Отже, факт несвоєчасної сплати ТОВ «Зірочка» орендної плати у повному обсязі за користування земельною ділянкою за 2019 і 2020 роки (тобто послідовно за два роки поспіль) свідчить про систематичне невиконання орендарем договірних зобов`язань, що є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки.
 Як результат – Чорнобаївський районний суд Черкаської області ухвалив рішення, яким позовні вимоги про розірвання договору оренди землі задовольнив.
Завдяки професійній, сумлінній роботі адвоката, активній правовій позиції справа вирішилася на користь клієнта.
 Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень:
|
|
|
|
|
|
|
волонтера БПД |
|
    Активні, цілеспрямовані, успішні люди, які бажають робити суспільно корисну справу – такий портрет волонтера БПД. Загалом по всіх регіонах вже   людей отримали посвідчення волонтера, а заявок надійшло  .
Основним завданням волонтерів у сфері надання БПД є допомога центрам у забезпеченні доступу людей до правової допомоги, проведення правопросвітницької роботи та організація надання безоплатної правової допомоги.
Волонтерство у системі безоплатної правової допомоги – це  можливість для активних громадян отримати унікальний досвід співпраці з системою, покращити власний рівень правових знань, проходячи різноманітні тренінги, курси, семінари у сфері волонтерства і не тільки, розширити ділові контакти та навички комунікації.
 Нагадаємо, що ініціатива "Волонтер БПД" стартувала 25 лютого по всій Україні. Планується, що волонтери допомагатимуть регіональним та місцевим центрам з надання БВПД забезпечувати доступ людей до безоплатної правової допомоги, проводити правопросвітницьку роботу, організовувати надання безоплатної первинної та вторинної правової допомоги, реалізовувати інші повноваження у сфері захисту прав людини.
Як стати волонтером БПД
Пройти співбесіду з представником центру.
|
|
|
|
|
|
|
#консультаціяБПД |
|
Нерідко виникає потреба в залученні працівників    до роботи вночі. Це може бути обумовлено розпорядком роботи самого підприємства або мати епізодичний характер. Про те, які існують особливості виконання роботи у нічний час, роз’яснює фахівчиня Золотоніського місцевого центру з надання БВПД Тетяна Жалобна.
 Який час, згідно із законодавством, вважається  нічним?
Питання тривалості, режиму і порядку обліку робочого часу регулюються  Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП України). Нічним вважається час з 22 години вечора до 6 години ранку.
Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин  на тиждень. Стаття 54 КЗпП України передбачає, що за умов роботи у нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину.
Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу, а саме: для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, – не більш як 36 годин на тиждень та для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).
Тривалість роботи також нe скорочується, якщо робітник прийнятий для роботи лишe у нічний час.
Тривалість нічної роботи може прирівнюватись до денної у таких випадках:
• коли цe необхідно за умовами виpобництва, зoкрема, в безперервних виробництвах;
• на змінних роботах пpи шестиденному робочому тижнi з oдним вихідним днем.
Як оплачується  робота у нічний час?
Робота у нічний час оплачується в підвищеному розмірі, встановленому генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час (стаття 108 КЗпП України).
Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. Під час обчислення розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат (стаття 31 Закону України «Про оплату праці»).
|
|
|
|
|
|
|
Щодо співпраці |
|
Координаційний центр з надання правової допомоги та громадська організація Львівський центр медіації об’єднали зусилля, щоб якомога більше клієнтів системи БПД мали змогу скористатися таким ефективним способом позасудового вирішення конфліктів та спорів, як медіація. Спільні наміри у розвитку медіації зафіксували в Угоді про партнерство.
Для системи БПД, яка забезпечує доступ до правосуддя та намагається вирішувати системні правові проблеми, зменшувати напругу в суспільстві та підвищувати довіру до органів влади та суду, надання допомоги в доступі до медіації є важливим і стратегічним напрямком, зафіксовано у загальній стратегії системи на 2021-2023 роки. Співпраця з медіаторами та організаціями, які поширюють мирне врегулювання спорів, є дуже важливою.
|
|
#консультаціяБПД |
|
|
#консультаціяБПД |
|
|
|
|
|
#ВідновнеПравосуддя |
|
Десятикласник Микола має значні досягнення у  спорті — професійно займається бойовим самбо та дзюдо, чемпіон області та посідає  призові місця в Україні. Батьки ним пишаються. Усе було чудово, поки одним необачним вчинком хлопець ледь не перекреслив свої перемоги.
Якось товариш Миколи похизувався перед ним новеньким  мопедом, який отримав у подарунок від батька. Мопед був — просто мрія, та Микола знав, що найближчим часом йому такий не отримати.
Він попросив товариша дати покататись. Той погодився, але Микола сів на транспорт і втік  , чим вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.289 Кримінального кодексу України — незаконно заволодів транспортним засобом.
 Максимальне покарання за цією статтею передбачає обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк.
Під час досудового розслідування прокурор запропонував Миколі взяти участь у проєкті «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення», що реалізується на базі системи безоплатної правової допомоги.
Що може передбачати участь у програмі та чим завершилася ця історія — читайте за посиланням: https://cutt.ly/qbTfh5l
|
|
|
|
|
|
|
Як захистити права осіб, постраждалих у ДТП? |
|
Доволі часто, особливо у великих містах, можна побачити, а можливо й стати очевидцем    дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) за участю різних учасників дорожнього руху. Як же захистити права осіб, постраждалих у ДТП, та забезпечити їм відшкодування завданих збитківРозповідає фахівець Буський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги Володимир Романко.
Факт ДТП оформлюється  працівниками поліції, яких можуть викликати учасники автопригоди або ж очевидці. Після притягнення до адміністративної відповідальності водія, який винний у скоєнні ДТП, потерпілому слід звернутися до страховика, який забезпечив транспортний засіб заподіювача шкоди, за виплатою страхового відшкодування.
Інший варіант для водіїв-учасників ДТП – скласти так званий "європротокол" , повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. Зробити це можна за наступних умов:
 експлуатація таких транспортних засобів здійснюється особами, відповідальність яких застрахована; відсутні травмовані (загиблі) люди;
у водіїв є взаємна згода щодо обставин скоєння ДТП;
у водіїв відсутні ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У такому разі водії транспортних засобів після складення повідомлення мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов’язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання. Також водій, що спричинив ДТП звільняється від адміністративної відповідальності, а постраждала сторона має змогу швидше отримати страхову виплату за шкоду, заподіяну її майну. Водночас, розмір такого страхового відшкодування потерпілому є обмеженим та становить  максимум 50 000 гривень.
Захист прав осіб, постраждалих у ДТП та відшкодування завданих збитків, у випадку незгоди із розміром страхового відшкодування чи відмовою у його виплаті, здійснюється за загальними правилами цивільного судочинства у суді. Не зважаючи на досить значну кількість справ даної категорії, у судів все ж таки відсутній єдиний підхід до їх вирішення.
Водночас, правові позиції  Верховного Суду у справах, пов’язаних зі страховими правовідносинами, застосовуються судами всіх інстанцій при розгляді справ за позовами, що виникають при відшкодуванні шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, з урахуванням законодавства про страхування. Тому, звертаючись до суду за позовом про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, з метою вибору ефективного способу захисту цивільних прав слід взяти до уваги судову практику, зокрема враховувати правові позиції Верховного Суду щодо розгляду цієї категорії справ.
|
|
|
|
|
|
|
Завершився прийом 🖼робіт на онлайн-конкурс дитячих малюнків "Країна твоїх прав" |
|
Завершився прийом  робіт на онлайн-конкурс дитячих малюнків "Країна твоїх прав". Всього нам надіслали   малюнок на тему булінгу.
Кожна робота нас вражає. Настільки яскраво там відображені емоції, які відчуває дитина, коли її цькують, так сильно показано прагнення до  розуміння, дружби. Ми віримо, що цей конкурс певним чином допомагає подолати проблему булінгу: привертає до нього увагу, підіймає назовні проблему, яку зазвичай приховують.
Тож підтримайте наших сміливих художників своїми голосами. Зайдіть до 23 травня на сайт https://art-konkurs.legalaid.gov.ua та проголосуйте від імені свого гугл-екунту за малюнок, що найбільше вам припав до вподоби. Звичайно, вибрати буде важко, адже вдалих робіт дуже багато .
|
|
майстерні «Комунікація суспільно важливих справ (на прикладі судових процесів, пов’язаних зі збройним конфліктом в Україні)» |
|
ГО «Вектор прав людини» спільно з Медійною ініціативою за права людини запрошують на майстерні «Комунікація суспільно важливих справ (на прикладі судових процесів, пов’язаних зі збройним конфліктом в Україні)». Загалом передбачено 5 аналогічних майстерень, що відбудуться 24 травня, 28 травня, 31 травня, 1 червня, 2 червня о 11.00 год. При реєстрації ви можете обрати більш зручну для себе дату. Участь в Майстерні можна взяти лише один раз. Орієнтовна тривалість кожної майстерні 3 години.
В першу чергу заходи розраховані на працівників/ць судів, органів прокуратури та правоохоронних органів, адвокатів/ок, медіа та усіх, хто залучений до комунікації судових процесів, пов’язаних зі збройним конфліктом в Україні.
Звертаємо вашу увагу, що відеозапис майстерень оприлюднюватись та поширюватись не буде.
 Назарій Боярський, правозахисник, член правління ГО «Вектор прав людини». Незалежний експерт Східно-Європейської Мережі громадянської освіти, член тренерського пулу Молодіжного департаменту Ради Європи. Автор низки досліджень на тематику комунікаційної діяльності судової влади. Дар’я Свиридова, перша заступниця Постійного Представника Президента України в АРК, експертка з багаторічним досвідом у сфері захисту прав людини, зокрема в умовах міжнародного збройного конфлікту в Україні.Аркадій Бущенко, суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду. З 2003 р. займався правозахисною діяльністю, працював адвокатом. У 2008 і 2010 рр. обирався головою правління Української Гельсінської спілки з прав людини, що об’єднує 30 правозахисних організацій України, у 2012-2017 роках виконавчий директор спілки.
 Реєструйтеся на вебінар до 22 травня за посиланням https://forms.gle/XEv1t7EtoWBW2kHr5 Під час реєстрації важливо вказати електронну скриньку, до якої у вас є особистий доступ ― саме туди буде надіслано всю інформацію. Чекаємо вас на Майстернях!
З додаткових питань звертайтесь, будь ласка, на електронну пошту: trialinsimplewords@gmail.com
Захід проводиться ГО «Вектор прав людини» спільно з Медійною ініціативою за права людини
в межах проєкту «Збройний конфлікт в Україні: комунікація заради справедливості».
Ідею проєкту підтримали Рада суддів України, Департамент Офісу Генерального прокурора України з нагляду за розслідуваннями злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту в Україні, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим та Координаційний центр з надання правової допомоги.
Проєкт «Збройний конфлікт в Україні: комунікація заради справедливості» реалізується
в межах спільного конкурсу програми «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження» та проєкту ПРООН «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні», що реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії
|
|
|
|
|
|
|
Хто отримає підвищені пенсії у 2021 році |
|
Я пенсіонер, мені 67 років, розмір пенсії, яку я отримую, становить 2100 гривень. По телебаченню говорять про підвищення пенсії. Цікавить питання, яким саме категоріям людей буде підвищено пенсію?
Відповідає Анастасія Макеєва, головний спеціаліст Харківського місцевого центру з надання БВПД.
Із 1 січня 2021 року у зв’язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати Пенсійним фондом України було здійснено перерахунок пенсій пенсіонерам. Йдеться про виконання вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Підвищення відбуватиметься у п’ять етапів:
- Перший етап розпочався з 1 січня 2021 року, на цьому етапі буде здійснено підвищення пенсії з 2100 грн до 2400 грн, що встановлюється в розмірі 40 % від мінімальної заробітної плати (6000 грн) для осіб, які досягли 65-річного віку та мають 35 років страхового стажу для чоловіків та 30 років – для жінок.
Також буде продовжено виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 500 грн особам віком від 80 років, та мінімальної пенсійної виплати 2600 грн за наявності у них страхового стажу 20–25 років і більше.
- Другий етап – з березня 2021 року, а саме планова індексація пенсій (приблизно на 11 %).
- Третій етап у квітні – автоматичний перерахунок виплат пенсій працюючим пенсіонерам з урахуванням заробітної плати в період роботи і набутого стажу роботи. Тобто виплати будуть скореговані з огляду на збільшення стажу та зростання зарплати, з якої розраховується пенсія.
- На четвертому етапі в липні розпочнеться підвищення пенсій у вигляді щомісячної доплати до 400 грн для громадян, які досягли віку 75–80 років та за наявності у них страхового стажу 20–25 років і мінімальної пенсійної виплати 2500 грн.
Продовжиться підвищення пенсії для пенсіонерів віком від 65 років та за наявності страхового стажу 30–35 років і більше. Підвищення передбачається з 2400 грн до 2600 грн, що встановлюється в розмірі 40 % від мінімальної заробітної плати, яка на липень 2021 року передбачається у розмірі 6500 грн.
Також планується підвищення прожиткового мінімуму з 1769 грн до 1854 грн та збільшення надбавок, підвищень до пенсії (за понаднормовий стаж, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, пенсії за особливі заслуги, надбавок та підвищень учасникам та інвалідам війни тощо).
Зазначимо, що підвищення мінімального розміру пенсії та надбавки до пенсії за понаднормовий стаж проводиться лише непрацюючим пенсіонерам.
Останній, п’ятий етап, – у грудні 2021 року. Буде підвищено пенсійні виплати, розмір яких, згідно із законодавством, обчислюється з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Планується підвищення прожиткового мінімуму з 1854 грн до 1934 грн.
Джерело: https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/hto-otrymaye-pidvyshheni-pensiyi-u-2021-rotsi/?fbclid=IwAR2K6aqjTX5T2vSX3a_PE1C5ShMLLwia8DzdZ7yCES4NUb6vQuHSzobGd1I
|
|
|
|
|
|
|
Татки йдуть у декретну відпустку |
|
Перші тижні після народження  дитини часто стають справжнім випробуванням для сімей. Відновлення здоров'я породіллі, купівля необхідних речей і ліків, налаштування режиму дня – для цього всього матері потрібна фізична та моральна підтримка.
Та тепер чоловіки або інші близькі люди зможуть взяти двотижневу відпустку, щоб допомогти матері дитини у цей важкий період. Вчора ВРУ ухвалила відповідний законопроєкт №3695 https://bit.ly/2RFuCLP
 Закон передбачає, що одноразова оплачувана відпустка тривалістю до 14 календарних днів в разі народження дитини надається:
 чоловіку, дружина якого народила дитину; батьку дитини, який не перебуває в зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини за умови, що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права й обов’язки;
бабусі, дідусеві або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати чи батько якої є одинокою матір’ю, одиноким батьком.
Така відпустка надається лише одній з цих осіб.
Законом визначено відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як рівне право кожного з батьків дитини (матері та батька).
Законом також доповнено положення статті 182-1 Кодексу законів про працю України та статті 19 Закону України «Про відпустки» щодо права працівників обох статей, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, на додаткову відпустку та доповнено положення статті 51 Кодексу законів про працю України щодо можливості встановлення скороченої тривалості робочого часу для чоловіків, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, та батьків, що виховують дітей без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі).
|
|
|
|
|
|
|
Щорічна разової грошової допомоги до 5 травня |
|
Я є особою з інвалідністю першої групи внаслідок війни, щороку отримую грошову допомогу до 5 травня, у 2021 році було анонсовано виплату у розмірі 4421 грн, проте мені стало відомо, що розмір грошової допомоги значно більший. В яких розмірах передбачена виплата, та яким чином я можу отримати зазначену грошову суму?
Відповідають Анастасія Макеєва, Аліна Дермильова – фахівчині Харківського місцевого центру
Українське законодавство містить чимало норм, якими передбачені пільги для учасників бойових дій. На жаль, багато з цих пільг доводиться виборювати, оскільки існує колізія в законодавстві. Це стосується також і виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено право ветеранів на отримання грошової допомоги у таких розмірах:
учасникам бойових дій – у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком;
інвалідам війни 1 групи – 10 мінімальних пенсій за віком;
інвалідам війни 2 групи – 8 мінімальних пенсій за віком;
інвалідам війни 3 групи – 7 мінімальних пенсій за віком;
Згодом норма була змінена, а саме, закріплено, що розмір такої допомоги щороку встановлюється Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів держави. Незважаючи на те, що Конституційним судом України дані зміни були визнані неконституційними, і до сьогодні ветерани війни отримують допомогу до 5 травня в неповному обсязі. Так, у 2021 році грошова допомога до 5 травня виплачуватиметься у розмірах:
- учасникам бойових дій та постраждалим учасникам Революції гідності – у розмірі 1491 грн (замість 8845 грн);
- інвалідам війни 1 групи – 4421 грн (замість 17 690 грн);
- інвалідам війни 2 групи – 3906 грн (замість 14 152 грн);
- інвалідам війни 3 групи – 3391 грн (замість 12 383 грн);
Захистити своє право на отримання одноразової грошової допомоги у повному обсязі можна шляхом звернення до Окружного адміністративного суду вашого міста з адміністративними позовом про визнання протиправними дій Управління соціального захисту населення (за місцем вашого проживання) та зобов’язати вчинити певні дії.
Проте, першочергово для досудового врегулювання спору необхідно звернутись із заявою щодо перерахунку та виплати невиплаченої частини одноразової грошової допомоги до 5 травня до Управління соціального захисту населення або до Центру з нарахування та здійснення соціальних виплат. А вже після отримання відмови – з позовом до суду за хистом своїх порушених прав.
Наголошуємо, що звернутись до Окружного адміністративного суду ви повинні протягом 6 місяців з дня отримання відмови.
Джерело: https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/rozmir-ta-poryadok-vyplaty-groshovoyi-dopomogy-do-5-travnya/?fbclid=IwAR2HIlj1qjn6DsPErx9SULfTmWDN8XadREQJCMUju5uR7glcOqxzbKhH7Ho
|
|
|
|
|
|
|
ПРОТИДІЯТИ БУЛІНГУ ІЗ СИСТЕМОЮ БПД ЛЕГШЕ |
|
Булінг (цькування), на жаль, доволі поширений в освітніх установах в усьому світі. Не є винятком і наша країна. Серед тем, з яких просять провести заходи у навчальних закладах, найзапитуваніша – саме булінг, в усіх його видах. Тому ми регулярно розповідаємо про такі зустрічі, що проводяться фахівцями системи БПД, не лише з учнями та студентами, а й батьками та вчителями.
За даними Дитячого фонду ООН UNICEF:
– майже 38 % підлітків в Україні ставали жертвами булінгу;
– 67 % дітей у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу;
– 48 % дітей нікому не розповідали про випадки булінгу;
– 44 % школярів були спостерігачами булінгу, але ігнорували його, бо їм було страшно за себе;
– більшість дітей цькують за те, що вони виглядають, говорять, думають «не так, як інші».
Жертви булінгу зазнають привселюдного приниження чи навіть фізичного насильства. Уроки для таких дітей здаються тортурами, а поза школою нерідко на них чекають жорстокі «розбірки» й побиття. Крім того, такі діти зазнають і значної психологічної шкоди, що може даватися взнаки навіть у дорослому віці.
|
|
|
|
|
|
|
ВИКЛИКАМ 2020 РОКУ – ГІДНА ВІДПОВІДЬ СИСТЕМИ БПД |
|
Минулий рік для всіх видався незвичайним, незвичним, нелегким, сповненим випробувань. І для системи безоплатної правової допомоги також. Та після першої розгубленості, викликаної пандемією, працівники швидко переналаштувалася на нові умови праці, перенесли велику частку роботи в онлайн. Опанували нові інструменти взаємодії з клієнтами, що звертаються по правову допомогу, з аудиторією, на яку спрямовані правопросвітницькі заходи тощо.
Детально про роботу системи БПД у 2020 році – у Звіті, з цифрами, діаграмами, світлинами.
|
|
ПРАВА ЗВІЛЬНЕНИХ ПРАЦІВНИКІВ РАЗОМ ЗАХИЩАЮТЬ СИСТЕМА БПД І ПРОФСПІЛКИ |
|
Не останню роль в ускладненні економічного стану більшості підприємств та організацій відіграла пандемія, яка спричинила падіння обсягів виробництва та надання послуг майже в усіх сферах діяльності. Це потягло за собою зниження рівня оплати праці, скорочення тривалості робочого часу працівників, несвоєчасність отримання коштів за виконану роботу. Тому кількість працівників, трудові права яких порушуються, не зменшується, і вони вимушені звертатися за допомогою, зокрема, і правовою.
Для налагодження взаємодії щодо опрацювання механізму забезпечення працівників безоплатною правовою допомогою, захисту їх трудових, соціально-економічних прав, а також на виконання Меморандуму про співробітництво, черговий спільний захід провели Регіональний центр з надання БВПД у Луганській та Харківській областях і Об’єднання профспілок Харківської області. Участь у заході взяли Вікторія Гайворонська, заступниця директора Регіонального центру, голова ради адвокатів Харківської області Вікторія Гайворонська та спеціаліст з трудового права, доктор юридичних наук Лариса Велічко.
|
|
|
|
|
|
|
СТРОКИ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ ТА ПОЧАТОК ЇЇ ПЕРЕБІГУ |
|
Особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу протягом певного строку, який називається позовною давністю. Застосування строків позовної давності на практиці іноді викликає складнощі.
Розібратися в нюансах процесу, визначенням строків та цілей позовної давності працівникам місцевих центрів, адвокатам і всім, хто захотів дізнатися про це, на веб-конференції допомогли Вікторія Гайворонська, заступниця директора Регіонального центру з надання БВПД у Луганській та Харківській областях, і Ірина Окара, фахівчиня Харківського місцевого центру з надання БВПД.
Вони розповіли про види позовної давності: що законом може встановлюватися спеціальна позовна давність – скорочена або більш тривала порівняно із загальною трирічною позовною давністю. А саме – вона може бути й чотири роки, і три місяці, та регламентується різними законами, що залежить від вимог, щодо яких вона застосовується.
Спікерки навели приклади із судової практики та зазначили для присутніх джерела названих правових висновків.
|
|
|
|
|
|
|
ЯК ПРОТИДІЯТИ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ |
|
Чергова онлайн-лекція, організована Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях, була присвячена темі домашнього насильства, запобіганню та протидії йому.
Вікторія Гайворонська, заступниця директора Регіонального центру, дала алгоритм дій як потерпілим від такого насильства, так і працівникам місцевих центрів і бюро правової допомоги.
Під час обговорення учасниками були порушені деякі питання недосконалості правового регулювання надання безоплатної вторинної правової щодо допомоги громадянам, які стали жертвами домашніх агресорів. Було прийнято рішення звернутися за роз’ясненнями до вищих відомств, від яких залежить розв’язання таких питань.
Звертаючись до тих, хто й далі мовчки страждає від домашнього насильства, Вікторія Гайворонська закликала не потурати агресорам, провокуючи їх на подальші знущання, а звертатися до поліції, до центрів безоплатної вторинної правової допомоги. Щоб розірвати хибне коло, слід керуватися перефразованою народною мудрістю: «Б’є – значить, сяде!»
|
|
|
|
|
|
|
Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство України |
|
|
#ПравоваКонсультація |
|
Як збільшити розмір аліментів на дитину
Розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним  . Стаття 192 Сімейного кодексу України прямо передбачає можливість зміни розміру аліментів за позовом одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення здоров’я одержувача аліментів та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України. Як збільшити розмір аліментів на дитину – розповідає фахівчиня Харківський місцевий центр з надання БВПД Анастасія Макеєва.
Для зміни розміру призначених аліментів зацікавленій стороні слід звернутися із відповідною заявою до суду , в якій навести підстави для відповідної зміни. Звертаючись до суду з проханням про збільшення  аліментів, у заяві зазначаються докази щодо поліпшення матеріального стану платника аліментів, хвороби дитини, збільшення потреб на утримання дитини. Цей перелік не є вичерпним і залежить від життєвої ситуації.
Статтею 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:
 стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
інші обставини, що мають істотне значення.
Доказами  зміни матеріального стану платника та одержувача аліментів можуть бути довідки про доходи, кредитні договори, медичні довідки, висновки лікарів, додаткові витрати на утримання непрацездатних батьків та будь-які інші документи, які можуть підтверджувати зміни матеріального становища, його погіршення або покращення.
Якщо погіршився стан здоров’я  саме дитини, то доцільніше буде звернутись до суду з позовною заявою про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
 Стаття 185 Сімейного кодексу України передбачає, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого відповідна вимога не була подана, зобов’язані ( ) брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Для їх підтвердження у Вас в наявності повинні бути докази понесених витрат.
 Це можуть бути чеки, квитанції, рекомендації, виписки з лікарні, консультаційні висновки спеціалістів щодо поставленого діагнозу дитини тощо. Заявляючи додаткові витрати, Ви в будь-якому випадку повинні їх обґрунтувати, тобто надати беззаперечні докази на їх підтвердження. Доказова база є дуже важливою, так як через брак доказів і неналежну аргументацію сум грошових коштів, які Ви зазначите, суд може відмовити у задоволенні позовних вимог.
Зазначаємо, що стягнення грошових коштів може відбуватися разово, з певною періодичністю або постійно. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину визначається з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Розмір додаткових витрат завжди встановлюється у твердій грошовій сумі. Відсоток або частка від заробітку в цій категорії справ не застосовуються. В переважній більшості випадків суди стягують з другого з батьків половину від понесених позивачем додаткових витрат на дитину.
|
|
|
|
|
|
|
Тісна співпраця |
|
Тісна співпраця  Центру з спеціалізованими службами для постраждалих осіб - запорука успіху у запобіганні та подоланні домашнього насильства!
Сьогодні представниці Центру Анастасія Макеєва та Аліна Дермельова взяли участь в круглому столі «Посилення ефективності міжсекторального реагування та взаємодії у сфері запобігання та протидії домашньому насильству з ознакою статі», який проведено на базі Центру надання допомоги постраждалим від насильства. З даною установою у нашого Центру склалися тісніпартнерські відносини, що дозволяє оперативно та комплексно надавати необхідну правову допомогу потерпілим від домашнього насильства.
Нагадуємо, особи, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, торгівлі людьми можуть звернутись по допомогу за номерами телефонів :
 Харківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги:м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під’їзд, 3 поверх, ліве крило. Тел. (057) 341-65-71, (057) 341-65-72; (063) 956 84 31
Єдиний телефонний номер системи правової допомоги
0 800 213 103.
Комунальний заклад «Центр надання допомоги постраждалим від насильства в сім’ї». Тел. (цілодобово): (057) 779-77-99, (057) 705-61-64.
Харківський місцевий центр соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді «Довіра». м. Харків, майдан Свободи, 5, 6 під., 3 пов. Тел. (057) 705-61-63.
Денний центр соціально-психологічної реабілітації «Розірви коло», впроваджений в рамках проекту Фонду ООН у галузі народонаселення. Тел.: (057) 705-61-64.
Кімнати короткострокового перебування за підтримки Фонду ООН у галузі народонаселення. Тел. (057) 779-77-99, (057) 705-61-64.
Мобільні бригади за підтримки Міжнародного благодійного фонду «Українська фундація громадського здоров’я. Тел. (понеділок, п’ятниця, субота) (093) 795-34-53, (099) 366-63-45; (вівторок, середа, четвер) (099) 366-63-58, (093) 795-31-06.
Кабінет медико-психологічної допомоги постраждалим від домашнього насильства за підтримки Фонду ООН у галузі народонаселення. Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. Професора О. І. Мещанінова Харківської міської ради». Тел. (цілодобово): (057) 345-05-04.
«Телефон довіри» (у будні з 9.00 до 18.00): (057) 705-61-65.
«Гаряча лінія» офісу Уповноваженого Верховної Ради України;
Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми і гендерної дискримінації. (0800) 500-335 зі стаціонарного, 116 123 з мобільного (цілодобово).
  
|
|
|
|
|
|
|
# Успішна справа |
|
Межові спори є одними з найбільш складних і поширених проблем в Україні та є різновидом земельних спорів.
Так, до Дергачівського бюро правової допомоги звернулася пані Анна та розповіла, що її сусід, пан Віктор, звернувся до суду з позовом до неї щодо скасування рішення сільради, яким затверджувалася технічна документація із землеустрою її земельної ділянки, встановлювалися її межі, та здійснювалася передача даної земельна ділянки у її приватну власність.
Жінка пояснила, що вона у 2016 році отримала дозвіл на виготовлення технічної документації з встановленням меж в натурі земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,15 га. Згодом, іншим рішенням сільської ради було змінено площу даної земельної ділянки з 0,15 га на 0,1675 га на підставі кадастрової зйомки та технічної документації про фактичне користування земельною ділянкою.
Акт погодження меж земельної ділянки пані Анні сусід відмовився підписувати, оскільки вважав свої права порушеними, так як розмір цієї земельної ділянки після обміру її фактичних меж збільшився порівняно з тим, що був встановлений попереднім рішенням сесії. На думку позивача, пані Анна неправомірно набула право власності на частину земельної ділянки, якою він користувався на законних підставах та мав намір у подальшому приватизувати.
Для допомоги пані Анні був призначений адвокат системи БПД Ходаковський Юрій Васильович. Адвокатом здійснювалося представництво інтересів клієнтки у районному та апеляційному судах. В рамках представництва адвокатом складалися процесуальні документи: відзив, заперечення на відповідь на відзив; клопотання про долучення доказів; відзив на апеляційну скаргу.
До матеріалів справи були долучені докази того, що земельна ділянка пані Анни жодним чином не перетинається із земельною ділянкою позивача (Рішення сесії сільської ради, кадастровий план земельної ділянки, технічна документація тощо).
Адвокат сформував правову позицію, посилаючись на статті 118, 122, 106 Земельного кодексу України, якими регулюється порядок приватизації земельної ділянки, Інструкцію про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затверджену наказом Державного комітету України із земельних ресурсів, затверджену наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376 тощо.
Дергачівський районний суд Харківської області погодився з позицією адвоката та рішенням від 24.06.2020 року відмовив у задоволенні позовних вимог пана Віктора.
Позивач не погодився з рішенням та звернувся з апеляційною скаргою до Харківського апеляційного суду. Однак, постановою Харківського апеляційного суду від 23.02.2021 року рішення суду першої інстанції залишено в силі, а апеляційна скарга без задоволення.
Таким чином, система безоплатної правової допомоги допомогла жінці захистити свої права власності на земельну ділянку.
З рішенням Харківського апеляційного суду за цією справою можна ознайомитися за посиланням
|
|
|
|
|
|
|
Автор: 
Додано: 
Переглядів:199 
Категорія - [
Коментарі (0)
