| Ваша думка щодо об’єднання територіальних громад |
|
|
 |
Відповідальність за розповсюдження недостовірної інформації |
 |
Кожна людина має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або у інший спосіб – на свій вибір. Це право гарантоване Конституцією України. При цьому така інформація повинна поширюватися із дотриманням законодавчих норм про її достовірність та не порушувати права інших осіб, не ганьбить їхню гідність, честь чи ділову репутацію. Що таке недостовірна інформація, яка відповідальність за її розповсюдження – розповідає фахівець
Конотопський місцевий центр з надання БВПД
Дмитро Соляник.
 Якщо ж особа все ж поширила недостовірну інформацію стосовно інших фізичних чи юридичних осіб – її може бути притягнуто до цивільно-правової відповідальності.
Якщо особа, яка розповсюдила недостовірну інформацію  , відмовляються її спростувати, а також компенсувати матеріальну та (або) моральну шкоду, – особа, стосовно якої поширено таку інформацію  , має право на захист своїх прав та інтересів шляхом звернення до суду.
 Позовна давність стосовно вимог про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації, становить  рік, і обчислюється від дня поміщення цих відомостей у ЗМІ або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості.
В деяких випадках до винної особи може бути застосована адміністративна відповідальність за поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку, що тягне за собою накладення штрафу  від десяти (170 гривень) до п’ятнадцяти (255 гривень) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку.
|
|
|
 |
|
 |
|
«Мені здається» |
|
|
|
|
|
#консультаціяБПД |
|
Сімейні відносини, а саме питання, що стосуються походження дитини є делікатними та досить складними. Досить часто виникають проблеми під час реєстрації народження дитини після розірвання шлюбу батьків.
Так, до Центру звернулася пані Яна та розповіла, що після розірвання шлюбу народила сина він іншого чоловіка. Колишній чоловік фактично не є батьком її дитини і єдина причина, чому він був записаний в графі батьківства, це те, що дитина народилася протягом 10 місяців після розірвання шлюбу (відповідно до ч. 2 ст. 122 Сімейного кодексу України). Експертним висновком про біологічне батьківство встановлено, що вірогідність батьківства колишнього чоловіка відносно її дитини дорівнює нулю. Жінка розповіла, що в ситуації, що склалася, наявність у неї статусу одинокої матері відповідатиме її інтересам та інтересам дитини, однак у позасудовому порядку вирішити це питання неможливо.
Для допомоги пані Яні була призначена головний спеціаліст Центру Анастасія Логвінова. Першим шагом у вирішенні питання стало складання позову до районного суду про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини. Рішенням суду позовні вимоги були задоволені повністю, однак під час його виконання виникли інші проблеми пов’язані с отриманням нового свідоцтва про народження.
Клієнтка звернулася до відділу реєстрації актів цивільного стану, та на підставі рішення суду подала заяву про зміну відомостей про батька її сина та видачу нового свідоцтва про народження дитини та зробити запис про батька відповідно до ст. 135 Сімейного кодексу України (зі слів матері).
Але, висновком органу ДРАЦС жінці було відмовлено, оскілки не надходило інших рішень суду чи заяв особи про визнання батьківства іншим чоловіком, а підстав для внесення змін відповідно до ст. 135 Сімейного кодексу немає.
Другим кроком у вирішенні проблеми стало складання адміністративного позову про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, а саме скасувати висновку органу РАЦС та зобов’язати внести доповнення (зміни) до актового запису зі слів матері по ст.135 Сімейного кодексу України.
У позові фахівець посилалася на ст. 135 Сімейного кодексу України, Правила внесення змін до актових записів цивільного стану. Їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Мінюсту ід 12.01.2011 р.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року адміністративний позов був задоволений. Таким чином, проблема клієнтки була вирішена.
|
|
|
|
|
|
|
WikiLegalAid |
|
|
Зміни до роботи Харківського місцевого центру з надання БВПД |
|
Шановні громадяни! Карантин вносить зміни до роботи Харківського місцевого центру з надання БВПД.
Наразі центр працює за попереднім записом, задля запобігання можливості зараження клієнтів COVID-19.
Записатися на прийом можна по телефону (057)-341-65-71 ;
(057)-341-65-72; (063)- 956-84-31.
Також отримати правову допомогу можна:
 зателефонувавши до контакт-центру системи БПД 0 800 213 103.або написавши нам на електронну пошту: kharkiv3.kharkiv@legalaid.kh.ua
Наголошуємо на тому, що бюро правової допомоги працюють в звичному режимі.
|
|
Раптом хтось не знає, як працює система безоплатної правової допомоги |
|
Система безоплатної правової допомоги – це велика розгалужена структура, працівники якої забезпечують рівний доступ до правової інформації та правосуддя громадян у всіх регіонах України.
Ми добре розуміємо, наскільки важливо отримувати відгуки про роботу такої складної організації, щоб не "вести  літак наосліп". Тому закликаємо  вказувати нам на недоліки, якщо ви чимось не задоволені, чи надсилати  позитивні відгуки, якщо сподобалася якась наша ініціатива або робота центру чи бюро. Впевнені, що від такої співпраці виграє кожен.
 Отже, надіслати  запит на публічну інформацію або скаргу на центр з надання БВПД можна по-різному, вибирайте, що вам зручніше:
 телефоном (044) 486-71-06звернувшись до єдиного контактного центру системи БПД за номером 0 800 213 103
електронною поштою: info@legalaid.gov.ua
поштою: вул. Січових Стрільців, 73, м. Київ, 04053 (на конверті вказувати «Публічна інформація»).
А ще, якщо вам небайдужий розвиток системи БПД в України, ви можете стати  "таємним клієнтом". Відвідавши центр/бюро та отримавши реальну послугу, витратьте не більше 10 хвилин на заповнення онлайн-анкети. Детальніше про це можна почитати тут: http://bit.ly/3imuz0n
|
|
|
|
|
|
|
#адвокатам |
|
Внесені зміни до Методики обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу
3 лютого 2021 року на засіданні Уряду прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 76 «Про внесення змін до пункту 5 Методики обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу» http://bit.ly/39QTfMk
Документ розроблений з метою приведення у відповідність Методики обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 465 «Питання оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу», до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» та удосконалення її положень щодо застосування заохочувальних коефіцієнтів.
|
|
|
|
|
|
|
ПОМИЛКА ЛІКАРЯ – ЯКА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ? |
|
Почалося з реальної історії — як пацієнт втратив зір після операції зовсім з іншого приводу. Бажання розібратися й зрозуміти, як діяти у правовому полі, а також що можна сказати на науку іншим, привело кореспондента харківської газети «Время» до Регіонального центру з надання БВПД у Луганській та Харківській областях. Анатолій БОРОДАВКА, директор РЦ, відповів на запитання Сергія Савченка.
|
|
Застосунок "Безоплатна правова допомога" |
|
|
#кейс_БПД |
|
Пан Геннадій разом з сім’єю у 2015 році наважився переїхати з окупованої Ясинуватої в м.Дружківка, що на Донеччині. Влаштувався на роботу , винайняв житло та оформив щомісячну адресну грошову допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг («переселенські виплати»), яку вчасно поновлював.
 «Часи були тяжкі – незнайоме місто, зарплатня не велика. Всяке бувало» - згадує чоловік.
В 2018 році, при черговому зверненні до (УСЗН) з заявою про подовження переселенських виплат, Геннадій отримав відмову , вмотивовану тим, що при перевірці його особистої справи було встановлено, що чоловік не працює з квітня 2017 року. На додаток, УСЗН нарахував борг у сумі 3977,04 грн., які чоловік був вимушений повернути в бюджет. 
«Хоча я і повідомляв про моє звільнення, я вирішив повернути надмірно виплачені кошти, я розраховував відновити виплати адресної допомоги після працевлаштування» - розповідав Геннадій.
 «Причиною переплати є, зазвичай, невчасне повідомлення УСЗН про зміну обставин, які впливають на виплату переселенських кошів. Така переплата була встановлено за нормами пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 (далі - Порядок). Якщо працездатний громадянин фактично не працює , протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім’ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.» - зазначає юристка Інна Куракіна.
Влаштувавшись на роботу, пан Геннадій знову звернувся до УСЗН  з заявою про призначення переселенських виплат. Однак отримав відмову.
УСЗН мотивував відмову абзацом 10 пункту 3 Порядку
надання щомісячної адресної допомоги ВПО: «Особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність».
Така відповідь засмутила чоловіка , адже в сім’ї кожна копійка на підрахунку.
«Порядком передбачено, що призначення адресної допомоги особам, які тимчасово не працювали протягом двох і більше місяців не призначається лише на наступні шість місяців, при цьому на сьогодні, чинним законодавством не встановлено заборони на призначення адресної грошової допомоги через період у разі відсутності обставин, які були підставою для припинення виплат.  Отже, законних підстав для відмови в призначенні грошової допомоги в УСЗН не було, з чим суд і погодився» – повідомила Інна Куракіна.
Вже в листопаді 2020 рішення суду було виконане. УСЗН виплатив чоловіку донараховану адресну грошову допомогу у сумі 5 304 гривень та автоматично продовжив виплати на наступний шестимісячний строк.
Коментар Інни Куракіної :
Якщо Ви стикнулись з подібним, не варто засмучуватись. Насамперед необхідно отримати Повідомлення про відмову у призначенні соціальних виплат. Цей документ буде підставою для оскарження рішення. Наступним кроком буде підготовка адміністративного позову. За допомогою в складенні позову переселенці можуть звернутись до системи безоплатної правової допомоги, офіс найближчого центру можна знайти за посиланням bit.ly/3kYBXPu
( № справи в Єдиному державному реєстрі судових рішень 200/4088/20)
|
|
|
|
|
|
|
Оформлення та використання ID-карток |
|
До студії завітала Лілія Йолкіна - заступник директора Харківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Тема сьогоднішньої розмови - ID-паспорти.
 Які переваги мають ІД-картки?Чи можна користуватись відповідними онлайн-додатками для паспорту?
Чи потрібно замінювати книжкові паспорти на ID-картки?
Слухай подкаст на Mixcloud та дізнавайся більше.
|
|
ПЕРЕДАЧУ ДАНИХ ПРО ЗАТРИМАННЯ АВТОМАТИЗУЮТЬ |
|
Відбулась зустріч Анатолія Бородавки – директора Регіонального центру з працівниками Управління дотримання прав людини Національної поліції України. В зустрічі також взяли участь від РЦ Вадим Махніцький – заступник директора та Максим Кривогуз – начальник відділу надання безоплатної правової допомоги. Від Управління дотримання прав людини Національної поліції України: Юрій Голобородий – старший лейтенант поліції, старший інспектор з особливих доручень відділу уповноважених з контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією в Харківській області); Максим Кузьмін – головний спеціаліст відділу моніторингу автоматизованого обліку дій із затриманими особами; Олена Дмитращук – лейтенант поліції, тарший інспектор з особливих доручень відділу моніторингу автоматизованого обліку дій із затриманими особами Управління дотримання прав людини Національної поліції України.
Обговорили можливу співпрацю щодо застосування системи Custody Records.
Custody Records є системою, в якій поєднано п’ять елементів: робота інспекторів з прав людини, електронна база, належні умови тримання, нормативно врегульовані процедури, ефективний зовнішній контроль. Вона передбачає, що всі дії поліцейських і затриманих записуватимуться на відеокамеру, тим самим мінімізуються можливі випадки незаконного поводження із затриманими, контролюється дотримання їх прав і свобод, автоматизується передача даних.
Система впроваджується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», ВБО «Українська Фундація Правової Допомоги» та ГО «Експертний Центр з Прав Людини» для того, аби захистити права та безпеку як затриманих, так і поліцейських.
|
|
|
|
|
|
|
#кейс_БПД |
|
Помилка у написанні прізвища, імені чи по батькові у документах – не рідкість. Але що робити, коли цю помилку виявлено в паспорті, власник якого  помер, а членам його сім’ї необхідно довести факт родинних відносин?
 Саме така історія сталася з Зінаїдою Іванівною – мешканкою Васильківки. До неї з адресною допомогою завітала фахівчиня Васильківського бюро Юлія Гілевич. Юрист проконсультувала літню жінку і надала перелік документів, що необхідний для отримання безоплатної вторинної правової допомоги. Та клієнтка вже декілька років не виходить з квартири і фізично не має змоги зібрати документи, які б підтвердили її належність до суб’єктів права на отримання БВПД. За таких обставин фахівчиня Васильківського бюро прийняла рішення щодо надання пенсіонерці безоплатної вторинної допомоги «pro bono».
Під час спілкування Зінаїда Іванівна розповіла, що є вдовою померлого ветерана військової служби та має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги після смерті чоловіка (постанова Кабміну №393 від 17.07.1992). Та Пенсійний фонд у виплаті їй відмовив. Річ у тім, що у паспорті померлого чоловіка, виданого у 2000 році, його ім’я по батькові російською мовою було помилково зазначено як «Дмитреевич», що відрізнялося від правильного «Дмитриевич», як написано у свідоцтві про шлюб та свідоцтвах про народження їхніх дітей. За життя чоловіка цю помилку ніхто не помітив, оскільки він користувався записом свого прізвища, ім’я та по батькові, зазначених в паспорті українською мовою, яка є державною мовою України. Після його смерті помилку в паспорті виправити вже неможливо.
Зінаїда Іванівна була в розпачі. Майже 53 роки вона прожила в зареєстрованому шлюбі зі своїм чоловіком, виховала двох дітей, а тепер через описку паспортиста змушена доводити в судовому порядку, що вона справді є дружиною свого померлого чоловіка.
Юристка склала заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, та подала до Васильківського районного суду Дніпропетровської області. За результатами розгляду справи  суд вирішив вимоги заявниці задовольнити повністю.
 Коментує фахівчиня Васильківського бюро правовової допомоги Юлія Гілевич:
 Як діяти, коли ви стикнулися з помилками у свідоцтві про народження, свідоцтві про шлюб, паспорті, трудовій книжці, правовстановлюючих документах, які унеможливлюють оформлення спадщини, призначення чи перерахунку пенсії та загалом реалізації особистих прав?
 Перше, що треба зробити – це звернутися до органу, який видав документ. У разі неможливості виправлення помилки, отримати письмову відмову. За таких обставин єдиним виходом із ситуації є звернення до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення в порядку окремого провадження.
Юридична довідка.
Відповідно до п. 5 ч. 2. ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 4 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 318 Цивільного процесуального кодексу України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено:
1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;
2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
3) докази, що підтверджують факт.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного процесуального кодексу України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
|
|
|
|
|
|
|
Рекордна кількість дзвінків |
|
Багато установ та організацій мають свої  "гарячі" лінії. Наш контакт-центр вирізняється своєю  мультифункціональністю. Це і довідкова служба – людина може отримати контакти наших центрів та бюро правової допомоги або інших установ. Це і правові консультації, і роз'яснення, куди звернутися, які документи зібрати тощо.
А минулого року два його відділи у Чернівцях та Сумах стали справді  "гарячими точками", прийнявши 493 756 дзвінків. Це річний рекорд за понад п’ять років роботи. Серед топ-запитань 2020 року: на місці – контакти, час роботи бюро, місцевих та регіональних центрів з надання БВПД. На  – правові консультації з цивільного, адміністративного, трудового, житлового та сімейного законодавства. «Карантинні» запитання стосувалися переважно трудових правовідносин, отримання соціальної підтримки по частковому безробіттю, кредитних зобов`язань. А на  місці – повідомлення про затримання осіб для призначення захисника за кошти держави.
|
|
|
|
|
Як діяти, якщо ви незадоволені якістю медичної послуги |
|
Пацієнт  як отримувач медичної послуги має право на безоплатне усунення недоліків, пропорційне зменшення ціни наданої послуги, повне відшкодування матеріального і морального збитку. Про це розповідає фахівчиня
Івано-Франківський місцевий центр з надання БВПД
Лілія Вінтонишин.
Виконавець медичних послуг  (медичний заклад, в якому працює лікар, або сам лікар, якщо він здійснює підприємницьку діяльність) зобов’язаний відшкодувати шкоду, заподіяну пацієнтові внаслідок неправомірних рішень, дій чи бездіяльності.
Є досудовий та судовий порядок відшкодування шкоди, завданої пацієнтові наданням неякісної медичної послуги.
 Відшкодування як моральної, так і матеріальної шкоди не залежить від того, чи підписаний договір між пацієнтом і медичним закладом. У таких випадках відносини регулюється Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» та Цивільним кодексом України.
Досудовий порядок
Пацієнт, який вважає, що йому була надана неякісна медична допомога, має право направити письмове звернення  до адміністрації медичного закладу із обґрунтуванням фактів, які свідчать про неякісне надання медичної послуги та вимогою про безоплатне усунення недоліків чи пропорційне зменшення ціни наданої послуги, повне відшкодування матеріального і морального збитку. Також до даного звернення варто долучати докази, наприклад квитанції про оплату медичної послуги.
У випадку відмови адміністрації медичного закладу у задоволенні вищезазначених вимог, потрібно звертатися до суду.
Перераховані підстави для деліктних зобов’язань є обов’язковим. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду.
Позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неякісним наданням медичної послуги, може пред’являтися до суду за зареєстрованим місцем проживання чи перебування особи, якій заподіяно шкоду або за місцем заподіяння шкоди.
|
|
|
|
|
|
|
ДО УВАГИ АДВОКАТІВ! |
|
Шановні адвокати, які хочуть співпрацювати з Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях!
Відповідно до пп. 3 п. 8 Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 02.07.2012 № 967/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 24.05.2016 № 1487/5) (далі – Положення) Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях (далі – Регіональний центр), відповідно до покладених на нього завдань укладає контракти/договори з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, відповідно до Порядку і умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 8 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2012 року № 1214), а тому з метою належної організації роботи в частині ведення контрактно-договірної роботи запрошуємо вас з 18.01.2021 року по 29.01.2021 до Регіонального центру для укладення Контракту з адвокатом, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі (далі – Контракт), попередньо узгодивши дату та час вашого прибуття до Регіонального центру за телефоном +38(050) 958-59-01 – Андросова Олена Борисівна. При собі необхідно мати посвідчені вами копії наступних документів:
– копія паспорта;
– копія ІПН;
– копія диплома про вищу юридичну освіту (останнього);
– копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю;
– копія довідки з банку про відкриття рахунку (…2600…, ….2621…..);
– копія свідоцтва про право керування транспортним засобом категорії «В»;
– копія технічного паспорта на транспортний засіб (у разі, якщо транспортний засіб перебуває не у вашій власності, то потрібно надати нотаріально посвідчену копію довіреності про право користування транспортним засобом, або посвідчену вами копію договору оренди транспортного засобу).
У випадку, якщо ви здійснюєте свою діяльність від імені адвокатського бюро/адвокатського об’єднання, то до вищезазначеного переліку документів просимо надати додатково:
– копію виписки з ЄРДПОУ;
– копію статуту адвокатського бюро/адвокатського об’єднання.
Копії документів, які необхідно подати до Регіонального центру для укладення Контракту, просимо посвідчити вашим підписом.
З повагою,
Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях
|
|
|
|
|
|
|
Мовний закон |
|
У супермаркеті та в інтернет-магазині, у кав’ярні, ресторані, банку, на АЗС, в аптеці чи бібліотеці – обслуговування має бути українською. Лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою. Так, з 16 січня 2021 року відповідно до статті 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» http://bit.ly/3quAhQN всі надавачі послуг незалежно від форми власності мають обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги державною мовою. Про прийняття відповідного Закону, набрання чинності статті 30 Закону, запровадження штрафних санкцій, механізм реагування та про інші нововведення розповідає юрист
Сумський місцевий центр з надання БВПД
Богдан Сюркало.
Відповідно до Закону державна мова має використовуватися в освітній та медичній сферах, у трудових відносинах та у сфері обслуговуванні споживачів, а також під час публічних заходів, у рекламі та інших сферах. Крім того, Закон зобов’язує посадовців володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків. Дія цього Закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.
Про новації
 Українська мова використовується як державна у сфері обслуговування споживачів підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності; фізичними особами – підприємцями; іншими суб’єктами господарювання, що обслуговують споживачів, у тому числі інтернет-магазинами.
      Споживач отримав право на обслуговування державною мовою «за замовчуванням» у закладах торгівлі, у тому числі інтернет-магазині, розважальних закладах, закладах харчування тощо. Водночас на прохання споживача його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.
Українською мовою має надаватися інформація про вироби (товари), роботи чи послуги: на цінниках, в інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо. Така інформація може дублюватися будь-якою іншою мовою.
Про штрафи
За порушення суб’єктами господарювання вимог, встановлених статтею 30 Закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів, передбачені штрафні санкції, порядок накладення яких встановлено статтею 57 Закону.
Так, порушників не будуть одразу  штрафувати. Відповідно до Закону, якщо споживача не обслуговують державною мовою в певному закладі чи на вебсайті, Уповноважений із захисту державної мови («мовний омбудсмен») чи його представник має скласти акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови, оголосити попередження суб’єкту господарювання-порушнику та вимогу усунути порушення протягом 30 днів від дати складання акту.
У разі повторного порушення (протягом року) стосовно суб’єкта господарювання складається протокол за результатами здійснення заходу державного контролю за застосуванням державної мови, розглядається справа про правопорушення та може накладатися штраф ‒ від трьохсот (5100 гривень) до чотирьохсот (6800 гривень) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Справа про накладення штрафу розглядається за участю представника суб’єкта господарювання.
Про механізми реагування
У разі порушення прав на отримання інформації та послуг українською мовою необхідно звернутися до представника суб’єкта господарювання з проханням щодо обслуговування державною мовою. У випадку відмови потрібно звернутись до керівництва суб’єкта господарювання або на гарячу лінію відповідного закладу (за наявності).
У випадку повторної відмови, зафіксувати факт такої відмови та дані суб’єкта господарювання й звернутися зі  скаргою на відповідні рішення, дії чи бездіяльність до Уповноваженого із захисту державної мови: 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12; e-mail: skarha@mova-ombudsman.gov.ua або заповнити форму скарги за посиланням: https://mova-ombudsman.gov.ua.
Відповідно до статті 55 Закону у скарзі має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання особи, викладено суть скарги. Письмова скарга повинна бути  підписана заявником із зазначенням дати. В електронній скарзі також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявникові може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування підпису під час надсилання електронного звернення не вимагається.
Про контроль
 Уповноважений із захисту державної мови здійснює державний контроль за застосуванням державної мови у випадку надходження скарги, а також за власною ініціативою.
Уповноважений, його представник під час здійснення державного контролю за застосуванням державної мови має право:
 одержувати на свою вимогу копії документів та іншу інформацію, що стосується предмета контролю, необхідну для здійснення контролю за застосуванням державної мови; безперешкодно відвідувати органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, бути присутнім на їх засіданнях з дотриманням вимог закону;
одержувати на свою вимогу копії документів та іншу інформацію, що стосується предмета контролю, від громадських об’єднань, політичних партій, інших юридичних осіб.
|
|
|
|
|
|
|
Співробітництво з установами системи пробації |
|
|
Щорічна кампанія декларування |
|
|
#ПравоваКонсультація #консультаціяБПД |
|
Через поширення  COVID-19 багато підприємств, установ і організацій перевели своїх працівників на дистанційну (надомну) роботу. Які особливості такої форми праці, розповідає фахівчиня
Коломийський місцевий центр з надання БВПД
Світлана Шепетюк.
Відповідно до статті 60  Кодексу законів про працю України дистанційна (надомна) робота – це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.
 Робочий час та його тривалістьПравила внутрішнього трудового розпорядку на таких працівників не поширюються, якщо інше не передбачено трудовим договором. Працівники, які працюють дистанційно, розподіляють свій  робочий час самостійно.
Загальна  тривалість робочого часу при цьому не може перевищувати 40 годин на тиждень, а для працівників віком від 16 до 18 років − 36 годин на тиждень, осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) − 24 години на тиждень.
Зміна істотних умов праці
Стаття 32 Кодексу законів про працю України покладає обов’язок на роботодавця попередити працівника щонайменше за місяці про зміни істотних умов праці, зокрема, щодо систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу тощо.
Водночас відповідно до  Закону України від 17 березня 2020 року № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» на період встановлення карантину роботодавець може доручити працівникові, виконувати протягом певного періоду роботу, яка визначена трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику, за його згодою відпустку.
Також, за бажанням працівник може самостійно звернутися до роботодавця з проханням про зміну його умов праці. Для цього працівнику потрібно написати заяву про переведення його на дистанційну (надомну) роботу на період оголошеного карантину. У такому випадку  не діє вимога про двомісячний строк щодо попередження про зміни істотних умов праці.
На підставі заяви роботодавець може одразу видати наказ на переведення   працівника на дистанційну (надомну) роботу. Разом із цим, в наказі роботодавець також може передбачити вимоги, яких працівник повинен дотримуватися під час виконання своїх обов’язків в умовах дистанційної (надомної) роботи, наприклад, щодо способу  зв’язку між роботодавцем і працівником, надання інформації про початок та закінчення робочого дня, звітування про виконану роботу протягом робочого дня та інші питання, що стосуються організації робочого процесу.
Оплата праці
Відповідно до статті 60 Кодексу законів про працю України дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені діючим трудовим договором, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше. Крім того, статтею 22 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що суб’єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Слід пам’ятати, що права працівників, передбачені законодавством та трудовим договором, при дистанційній (надомній) роботі зберігаються в повному обсязі.
|
|
|
|
|
|
|
Ставай у Ланцюг Соборності! |
|
Ставай у Ланцюг Соборності!
Доступ до сайту відкрито!
Щоб твоя аватарка приєдналася до Ланцюга Соборності:
 натисни на кнопку “долучитися”авторизуйся через соціальні мережі
Обов'язково запрошуй друзів до участі!
  Поєднаймо на День Соборності Київ та Сімферополь!
|
|
Сьогодні Україна святкує День Соборності |
|
|
ОЗНАЙОМИТИСЯ З РОБОТОЮ РЕГІОНАЛЬНОГО ЦЕНТРУ МОЖНА ЗАВЖДИ |
|
Для тих, хто цікавиться системою безоплатної правової допомоги, завжди відчинені двері. Тимчасово, через карантин, Регіональний центр не приймає на практику студентів-юристів, але ознайомитися з його роботою можна. Так, кілька студентів Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця поспілкувалися з директором Анатолієм Бородавкою, дізналися, як працюють відділи та Харківський місцевий центр. Відвідувачі вели онлайн-трансляцію, щоб інші студенти ХНЕУ могли долучитися до цієї пізнавальної екскурсії.
|
|
#кейс_БПД |
|
Здавалося б: і заповіт є, і строки звернення до нотаріуса не пропущені, ну що ще потрібно?? – З такими словами прийшла до Захарівського бюро правової допомоги, що на Одещині, пані Надія. Вона розповіла, що не може оформити право власності на  земельну ділянку, яка залишилася їй від матері ще 15 років тому, та не має можливості передати її в оренду.
Начальниця бюро Марина Кулік з’ясувала, що пані Надія не може отримати свідоцтво про право на спадщину з багатьох причин.
По-перше, право власності матері пані Надії на земельну ділянку підтверджувалося державним актом на право власності на земельну ділянку, який був виданий після смерті власника-спадкодавця. По-друге, заповіт, який залишила мати клієнтки, мав порушення форми посвідчувального напису, який передбачений законодавством, містив помилку в прізвищі пані Надії, та ще й заповідач зробила особисте розпорядження стосовно земельного сертифікату на право власності земельної ділянки, хоча такого документу законодавству України невідомо.
Про хід справи розповідає начальниця Захарівського бюро правової допомоги Марина Кулік:
 Як так сталося, що державний акт на право власності на земельну ділянку був оформлений вже після смерті власника? Ще за життя мати пані Надії як член колективного сільськогосподарського підприємства отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Пізніше почала процедуру виділення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) та оформлення права власності на вказану земельну ділянку. Але через слабке здоров’я вона померла ще до того, як був виготовлений державний акт на право власності на земельну ділянку.
Які правові наслідки це мало?
Відповідно до положень Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Тобто людина не може набути права власності після своєї смерті. Тому державний акт на право власті на земельну ділянку, який мала на руках пані Надія, фактично не мав юридичної сили і жодних правових наслідків не створював.
До чого призвели помилки в заповіті?
Через помилки нотаріус не могла видати свідоцтво про право власності на земельну ділянку за заповітом.
Як можна було допомогти клієнтці за таких умов?
Пані Надія була єдиною спадкоємицею першої черги за законом. Тому було прийнято рішення скласти позовну заяву до Фрунзівського районного суду та визнати право власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом, оскільки в адміністративному порядку це питання неможливо вирішити. Позовні вимоги обґрунтовували тим, що мати пані Надії була членом колективного сільськогосподарського підприємства та отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Згідно з розпорядженням Фрунзівської районної державної адміністрації Фрунзівського району Одеської області їй надано безоплатно у власність земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю) в фізичних гектарах для ведення товарного сільськогоспадорського виробництва.
Як вбачається з узагальнень судової практики Верховного Суду України «Практика розгляду судами земельних спорів» від 01.09.2003 року, право на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі державного акта про право колективної власності на землю конкретному КСП, членом якого він є.
До вручення КСП державного акта на право колективної власності на землю, власником землі була держава, а після передачі його КСП (у колективну власність) земля стала належати на праві спільної часткової власності тим особам, які працювали на ній і були членами цього КСП, та працівникам інших сільськогосподарських утворень.
Кожен з них став власником ще не визначеної за розміром частки землі. Всі працівники колишніх господарств (колгоспів, радгоспів, інших утворень), у тому числі й пенсіонери, які залишилися членами нових підприємств, та члени підприємств, які були живими на дату отримання державного акта про передачу землі у колективну власність КСП, починаючи із зазначеної дати, стали її власниками у рівних частках.
Також, відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється нормами ЦК України, у тому числі й у випадку коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
Таким чином, можна зробити висновок, що сертифікат на право на земельну частку пай має не правовстановлююче, а правопосвідчуюче значення, тобто право на земельну частку (пай) виникає у члена господарства з моменту виникнення відповідного права колективної власності на земельну ділянку та існує незалежно від його посвідчення сертифікатом або державним актом.
Які є особливості подання подібних позовних заяв?
Такі позовні заяви подаються за місцем розташування земельної ділянки. Відповідачем по справі є сільська рада, на території якої вона знаходиться. Також необхідно сплатити судовий збір – 1 відсоток від ціни позову (у випадку пані Надії, ціна позову це нормативна грошова оцінка земельної ділянки).
Як вирішилася справа?
Суд розглянув позов і прийняв позитивне рішення. Після цього пані Надія змогла нарешті оформити право власності на успадковану земельну ділянку та розпорядитися нею на власний розсуд.
|
|
|
|
|
|
|
Автор: 
Додано: 
Переглядів:177 
Категорія - [
Коментарі (0)
