Веб-портал міста Люботин » Головна » 5 вересня виповнилося 76 років із дня визволення селища Караван від нацистських загарбників.

 5 вересня виповнилося 76 років із дня визволення селища Караван від нацистських загарбників.
Автор: Chekardina   Додано:6 вересня 2019   Переглядів:482   Категорія - [Головна]
 
 (голосів: 0)

5 вересня виповнилося 76 років із дня визволення селища Караван від нацистських загарбників.

5 вересня виповнилося 76 років із дня визволення селища Караван від нацистських загарбників. Із нагоди свята біля братської могили воїнів зібралися мешканці, щоб цього дня згадати героїв, які визволяли рідний край.

Перед присутніми виступили заступник міського голови Вячеслав Рубан, голова Організації ветеранів України м. Люботин Сергій Котихін і представники ветеранської організації, керівництво Караванського заводу кормових дріжджів і ДП МПД «Караванський спиртзавод».

Вячеслав Рубан передав слова вітання від міського голови Леоніда Лазуренка та побажав мирного неба, злагоди і добробуту.

Учні Караванської школи й вихованці дитячого садочка приготували учасникам заходу літературно-музичну композицію, присвячену героїчному подвигу визволителів. Порадував чудовим виступом і вокальний ансамбль «Струни душі», а голова первинної організації ветеранів Лідія Кучерява подарувала землякам поезію до 76 – річниці визволення Каравану.

 

5 вересня виповнилося 76 років із дня визволення селища Караван від нацистських загарбників.

 

Заводська труба

Гордо височить віками

Висока труба заводська.

Спливають над нею з вітрами

Поезії, мов доля людська.

Чула потягів гудки,

Вбирала їх даль голуба,

Караваном тяглись чумаки,

Дорога в них довга, важка.

Давним-давно все те було,

Тоді ще гуральня стояла,

Караваном назвали село,

І відлік труба починала.

Бачила вона багато,

Як з гуральні завод виростав,

Працював народ завзято,

Нове життя він будував.

Та мирну працю зупинила

Ворогом нав’язана війна,

Піднялась народна сила

Відсіч загарбникам дала.

Все старожили пам’ятають,

Як важко у війну було,

Скрізь стріляли і бомбили,

Як горіло вкрай село.

У Одринку й Огульці

Від німців тікали,

Бо ті іроди прокляті

Молодь в Німеччину гнали.

А під лісом, на пагорбі,

Важкі бої точились,

Скільки вбитих там бійців

На полі лишилось.

Хоробро воювали солдати,

Українці й сибіряки,

Не повернулися до хати,

В землі лишились на віки.

І стоїть, мов на варті, солдат,

Він землю свою захищав,

З рук не випускає автомат,

Бо життя за неї віддав.

А труба відновилась з руїн,

Вітри буйні над нею шумлять

Поглядає в голубу височінь,

Де в небі зорі мерехтять.

( 05.09.2019)