- Видача лікарських свідоцтв про смерть здійснюється відповідно до діючого наказу МОЗ України №545 від 08.08.2006 року «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті».

- Лікарські свідоцтва про смерть видаються бюро судово-медичної експертизи, патолого - анатомічним відділенням або лікуючим лікарем того лікувально-профілактичного закладу, в якому лікувався хворий.

- Бюро судово-медичної експертизи видає лікарські свідоцтва про смерть після розтину, якщо смерть настала внаслідок дії зовнішніх факторів(травми, асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, отруєнь тощо), після штучного аборту, проведеного поза межами медичного закладу, смерті на виробництві, при раптовій смерті дітей першого року життя та інших осіб, які не перебували під медичним наглядом, померлих, особи яких не встановлені, а також у випадках, коли є підозра на насильницьку смерть.

Такими випадками займаються працівники внутрішніх справ, вони ж і вирішують питання транспортування тіл померлих до бюро судово-медичної експертизи.

- Обов'язковому направленню на патолого-анатомічний розтин підлягають тіла хворих, які померлі у стаціонарі, а також хворі, які до смерті знаходились на обліку у поліклініках чи амбулаторіях, але померли вдома з незрозумілою причиною смерті.

З метою уточнення причини смерті лікуючий лікар направляє тіло померлого до патолого-анатомічного відділення, разом з амбулаторною картою хворого, до якої занесені дані про нагляд за хворим, епікриз, основний клінічний діагноз, ускладнення та супутня патологія. Амбулаторна карта повинна бути завізована головним лікарем закладу.

- У виняткових випадках свідоцтво про смерть може бути видано лікарем, який встановив смерть тільки на підставі огляду трупа (за відсутності ознак або підозри на насильницьку смерть) за умови, що хворий до смерті постійно перебував під наглядом лікаря і діагноз хворого був остаточно встановлений.

Категорично забороняється видача свідоцтва про смерть без розтину заочно, без особистого встановлення лікарем факту смерті.

Звертаємо увагу населення саме на те, що хворий повинен бути під постійним наглядом лікаря, проходити профілактичні огляди, необхідні для встановлення діагнозу обстеження, стаціонарне лікування. Але, на жаль, ці умови часто не дотримуються і з приводу цього виникають непорозуміння між родичами померлого і лікарем.

Звертаємось до хворих та їх родичів з проханням не займатися самолікуванням, а своєчасно звертатися до лікарів.

Завідуюча відділенням ЗПСМ

КП «Люботинська центральна

міська лікарня» Сердюченко О.В.