БРУЦЕЛЬОЗ
Автор: Lubotin   Додано:15 липня 2020   Переглядів:485   Категорія - [Головна]
 
 (голосів: 0)

Бруцельоз — інфекційне захворювання у людей, спричинене мікроорганізмами роду Brucella, яке передається контактним шляхом від тварин-носіїв збудника (великої рогатої худоби, овець, кіз, свиней, кролів, оленів) чи їх інфікованими продуктами або тканинами. Хвороба має схильність до хронічного рецидивного перебігу з переважним ураженням органів руху та опори, нервової і сечостатевої систем організму. Збудники Б. бруцели мають кулясту або паличкоподібну форму, дуже малі (0,5–0,6мкм), нерухливі, спор не утворюють, грамнегативі. Утворюють ендотоксин, мають значну гіалуронідазну активність, що зумовлює їх високу інвазивність, здатні проникати крізь непошкоджену шкіру і слизову оболонку. Біохімічна активність їх незначна, вони є внутрішньоклітинними паразитами. Добре переносять низьку температуру, під час кип’ятіння швидко гинуть, дуже чутливі до дезінфекційних засобів. Досить стійкі та життєздатні у зовнішньому середовищі. У водопровідній воді можуть зберігатися протягом 80 днів, у сирому молоці — близько 40 днів, у бринзі — до 60 днів, у сирому м’ясі хворих тварин — близько 3 міс, у вовні — 3–4 міс.

 

Від однієї людини до іншої Бруцельоз не передається, організм людини — епідеміологічний тупик. Інфікування людини відбувається переважно аліментарним шляхом, рідше контактним або аерогенним. Для бруцельоза типова весняно-літня сезонність, що пов’язано з масовим отеленням (домінує контактний шлях зараження) і періодом максимальної лактації у тварин (переважно аліментарний шлях зараження).

 

Симптоматика хвороби дуже різноманітна. Найчастіше починається гостро: температура тіла підвищується до 39–40 °С, з’являються озноб, загальна слабкість, значна пітливість, різкий біль у м’язах та суглобах, характерне ураження нервової системи та кістково-суглобового апарату, кровоносних судин, можуть бути психічні порушення. Рідше хвороба починається поступово: з’являється втомлюваність, розлади сну, підвищена дратівливість, головний біль, біль у м’язах та суглобах, знижується апетит, температура тіла підвищується до 37,137,3 °С. Хвороба іноді триває 1–2 роки. Стійкі залишкові явища призводять до інвалідності, а у вагітних — до викидня. Матеріалом для дослідження в мікробіологічній діагностиці є кров, жовч, виділення з піхви, цереброспінальна рідина, сеча, мокротиння. Основними є бактеріологічний та серологічний методи. Застосовують серологічні реакції: аглютинації, непрямої гемаглютинації, зв’язування комплементу, імунофлюоресценції. Для діагностики бруцельозу використовують внутрішньошкірну алергічну пробу Бюрне.

 

Профілактика бруцельозу складається з комплексу ветеринарних, господарських і санітарно-медичних заходів, спрямованих на усунення інфекції серед сільськогосподарських тварин і знезараження продуктів тваринництва. Щоб запобігти бруцельозу у людей, проводять знезаражування молока кип’ятінням або пастеризацією. Продукти, приготовлені з сирого молока, перед вживанням витримують протягом певного терміну (бринзу — 2 міс, тверді сири — не менше 3 міс). До роботи з інфікованими тваринами та обробки їх сировини допускаються особи, вакциновані проти Б. Застосовують захисний одяг (гумові рукавички, комбінезон, халат, гумові чоботи, респіратор, захисні окуляри та ін.) і дезінфекційні речовини (розчин лізолу, хлораміну). Специфічну профілактику проводять живою бруцельозною вакциною. Щеплення роблять за спеціальними інструкціями. Імунітет зберігається протягом 1–2 років. Вакцинацію людей проти бруцельозу проводять в ендемічних на бруцельоз районах.

 

 

Начальник Люботинського  міського відділу  

Головного управління Держпродспоживслужби 

в Харківській області                                                                      

 Ільченко О.С.