Веб-портал міста Люботин » Головна » Африканська чума свиней: симптоми і профілактика

 Африканська чума свиней: симптоми і профілактика
Автор: Lubotin   Додано:26 січня 2021   Переглядів:246   Категорія - [Головна]
 
 (голосів: 0)

Африканська чума свиней: симптоми і профілактика


Африканська чума свиней (хвороба Монтгомері) – це небезпечна інфекційна хвороба свиней, яка, втім, цілком безпечна для людей. Вона характеризується лихоманкою, запальними ураженнями внутрішніх органів тварин, численними крововиливами та високою смертністю. Час від часу випадки африканської чуми свиней реєструються неподалік українських кордонів, що знову нагадує про необхідність впровадження жорстких заходів із профілактики і тягне за собою введення карантинних обмежень та заборону імпорту тваринної продукції.


Під час дезінфекції необхідно ретельно очищувати поверхні та промивати їх гарячою водою, оскільки органічні рештки, заражені вірусом, що там знаходиться, суттєво знижують ефективність проведення дезінфекції. Основним джерелом передачі збудника є хворі та перехворілі тварини, в організмі яких вірус може зберігатися й виділятися у навколишнє середовище до 15 місяців. В основному ж зараження відбувається контактним шляхом через пошкоджені шкіру і слизові оболонки хворих свиней, а також через м’ясопродукти, кров та внутрішні органи. Вірус також може передаватися через шкірних паразитів та комах, які були в контакті з хворими свинями та трупами загиблих тварин. Значну небезпеку становить контакт домашніх свиней із дикими, а також з іншими домашніми та дикими тваринами і птахами, які теж можуть бути переносниками збудника. Носієм вірусу африканської чуми свиней у природі є аргасові кліщі. До африканської чуми чутливі свині всіх порід та статево-вікових груп. При виявленні перших ознак хвороби в стаді захворюваність вже може охоплювати понад 35% поголів’я, а летальність сягає 97–100%.


Для африканської чуми свиней характерні надгострий, гострий, підгострий, хронічний та латентний перебіги хвороби. У природних умовах інкубаційний період триває від 5 до 7–10 днів. Зазвичай вірус проникає до організму через органи дихання та травлення, а також через пошкоджену шкіру і слизові оболонки. Далі він швидко поширюється по кровоносних та лімфатичних судинах і уражує лімфоїдну тканину, стінки кровоносних судин та кістковий мозок. Через певний час можуть розвиватися такі ознаки: набряки, некрози шкіри, ураження суглобів тощо. Першим і яскравим проявом захворювання на африканську чуму свиней є швидкий розвиток лихоманки. У тварин підвищується температура тіла до 42°С, з’являються задишка, кашель, зникає апетит, посилюється спрага. Так, інколи відмічають раптову загибель свиней без прояву жодних клінічних ознак хвороби, що повинно одразу ж насторожити. При гострому та підгострому перебігу захворювання поряд із лихоманкою та загальним пригніченням спостерігають параліч задніх кінцівок, іноді – блювоту, закрепи. Доволі характерною ознакою африканської чуми свиней є поява червоно-фіолетових плям на шиї, рилі та вухах, череві, між кінцівками. Іноді до основних симптомів захворювання можуть додаватися бронхіт чи пневмонія. За 1–2 доби до загибелі температура тіла хворих свиней опускається нижче норми. У тих свиней, які виживають, відмічають хронічний перебіг захворювання із лихоманкою, виснаженням та відставанням у рості й розвитку, а також запаленнями суглобів, їхніми безболісними набряками, некрозами на шкірі. Свині, які одужують, залишаються носіями вірусу, виділяючи його у зовнішнє середовище під впливом стресу і заражаючи здорове поголів’я протягом усього свого життя. Відповідно всі тварини, які мали будь-який контакт із вірусом і загинули, перехворіли чумою в будь-якій формі та залишилися живими, є небезпечними для здорового свинопоголів’я. При перших підозрах на захворювання свиней чумою господареві необхідно негайно звернутися до фахівців ветеринарної медицини. Враховуючи часті спалахи захворювання неподалік кордонів України, надзвичайно великого значення набувають заходи з профілактики і недопущення занесення хвороби. При виявленні у господарстві африканської чуми свиней на нього накладається суворий карантин, а все свинопоголів’я знищується. Трупи тварин, гній та залишки корму, а також малоцінні предмети догляду спалюються, рештки змішуються з вапном і закопуються. Приміщення та територію, де була виявлена хвороба, дезінфікують гарячим 3-відсотковим розчином їдкого натрію, який добре діє проти вірусу африканської чуми, чи 2-відсотковим розчином формальдегіду. На відстані 10 км карантинного господарства – перша неблагополучна зона – всі свині підлягають забою із подальшою переробкою м’яса. Карантин із господарства знімають через 30 днів після забою всіх свиней. Завезення нового поголів’я дозволяється не раніше, ніж через рік після зняття карантину. Таким чином, можливе занесення африканської чуми свиней пов’язане з великими втратами. Тож потрібно докласти максимум зусиль, щоб попередити її появу, аніж потім ліквідовувати наслідки власної недбалості.


 

В. о. начальника Люботинського  міського відділу

Головного управління                                         

Держпродспоживслужби в Харківській області                                                              

Вішинська О. В.