15 лютого 1989 року закінчилася десятирічна війна в Афганістані, і останній солдат залишив країну. У цій війні Україна втратила близько 4 тисяч своїх молодих синів, а 6 тисяч бійців стали інвалідами. Біля ста молодих люботинців брали участь у чужій війні, шість із них віддали своє життя.
Вже традиційно в цей день біля пам’ятника загиблим у Афганістані збираються ветерани-афганці, щоб разом із громадськістю міста вшанувати пам’ять полеглих героїв. Колишні молоді бійці стали сивочолими ветеранами, і цього пам’ятного дня згадують своїх побратимів, з якими довелося пройти найбільше випробування – пекло війни.
Зі словами привітання до присутніх звернулися міський голова Леонід Лазуренко, Почесний громадянин м. Люботин, директор РФ «Південна залізниця», Микола Уманець та учасник бойових дій, голова Люботинської організації Ради ветеранів Афганістану Сергій Гриценко. Всі вони дякували воїнам-ветеранам за мужність і подвиг, виявлені ними у далекі роки, і висловлювали глибокий сум за героями, які не повернулися з тієї страшної війни.
Учасники заходу вшанували пам'ять загиблих земляків, воїнів-інтернаціоналістів, покладанням квітів до пам’ятного знака.
Сьогодні згадаймо їх поіменно:
Давидова Валерія Івановича. Бойова машина воїна прийняла на себе основний удар ворога. Жертвуючи собою, Валерій рятував своїх товаришів, дав їм можливість виконати своє бойове завдання. Нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно);
Савченка Олександра Дмитровича. Під час супроводу колони БТР Олександра був підбитий душманським гранатометом. Рятуючи поранених товаришів, Олександр отримав смертельне поранення в голову. Нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно).
Омельченка Сергія Миколайовича. Воїн після нападу на їх сторожову заставу отримав важке поранення. Тиждень боролися лікарі за життя Сергія, але врятувати його не вдалося. Нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно).
Тижненка Сергія Володимировича. Упродовж 2-х років воїн побував у багатьох бойових операціях. Помер у шпиталі. Нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно).
Хоміча Сергія Олександровича. Після прибуття до Кандагару воїн був призначений старшим водієм роти. Куля бандита підстерегла Сергія на маршруті. Нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно).
Літкевича Олега Анатолійовича. Був командиром відділення – старшим радіотелеграфістом роти зв’язку гвардійського десанту, багато разів виходив на бойові операції. Відзначався сміливістю і вмінням працювати з апаратурою в складних умовах, за що був нагороджений медаллю «За відвагу». Загинув Олег під час виконання бойового завдання на маршруті. Нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно).
Вічна пам'ять полеглим героям-землякам.
Честь і глибока пошана ветеранам Афганістану!
Автор: 
Додано:
Переглядів:255 
Категорія - [
Коментарі (0)
Роздрукувати