Дизентерія: симптоми, причини, лікування

Літо - сприятлива пора для розвитку шлунково-кишкових інфекцій. Одна з них дизентерія. Це гостре інфекційне захворювання, що вражає шлунково-кишковий тракт і переважно дистальний відділ товстої кишки, проявляється болючою дефекацією, загальною симптоматикою інтоксикації, а також рідкими випорожненнями з домішками гною і слизу.

Механізм передачі, як і в інших кишкових інфекцій, — фекально-оральний. Шигели поширюються за допомогою зараженої їжі, інфікованої води, велике значення мають мухи, які переносять на своїх лапках велику кількість мікроорганізмів. Раніше дизентерію називали «хворобою брудних рук», що повністю відповідає дійсності, бо такий шлях передачі і є найбільш характерним для дітей молодшого віку, а от у старших дітей найчастіше зустрічається харчовий шлях проникнення інфекції.

Дизентерія може бути як у вигляді поодиноких випадків, так і вражати велику кількість людей. Хвороба має виражену сезонність, з піком захворюваності в серпні – вересні.

Найчастіше, після проведення необхідних лікувальних заходів, настає повне одужання, проте іноді мікроби здатні доволі тривалий час зберігатися в клітинах кишечнику, унаслідок чого можливий рецидив захворювання
Дизентерія може протікати як у хронічній, так і в гострій формі. Інкубаційний період доволі короткий — від 1 до 7 діб (частіше два-три дні). Гостра форма починається через 24–48 годин від моменту зараження.

Основні прояви гострої дизентерії: 

- температура тіла підвищується (у дітей — до 40 градусів);
- на початку захворювання можуть бути короткочасні водянисті випорожнення, іноді їх кількість доходить до 10–30 разів на добу;
- у калових масах є домішки великої кількості крові, слизу, а іноді і гною. Саме домішка крові в калі (вказує на виразку слизової оболонки кишечнику) дозволяє відрізнити дизентерію від інших гострих кишкових інфекцій;
- болісні позиви на дефекацію, дуже хворобливі відчуття після і під час дефекації в області ануса. Якщо захворювання триває більше трьох місяців, то діагностують хронічну дизентерію, яка може бути безперервною або з періодичними загостреннями.   

   Лікування дизентерії
Дизентерію можна лікувати як у стаціонарі, так і в домашніх умовах. Обов'язковій госпіталізації підлягають маленькі діти, хворі з важкими формами, а також пацієнти, обтяжені різними супутніми захворюваннями. У перші дні хвороби показано постільний режим тільки хворим із середньо-тяжкими і тяжкими формами дизентерії.

Харчування хворих потрібно приділяти особливу увагу. При цьому необхідно зважати на вираженість колітичного синдрому і важкість перебігу хвороби. При наявності блювоти протягом перших десяти – дванадцяти годин показано голодування з рясним питвом. Приймати їжу необхідно дрібно, чотири-п’ять разів на день.

Медикаментозне лікування дизентерії призначає тільки лікар після проведення необхідних досліджень. Профілактика дизентерії безпосередньо пов'язана з проведенням санітарно-гігієнічних заходів у громадських місцях і дотриманням загальноприйнятих правил особистої гігієни.

Провідний фахівець відділу

санітарно- епідеміологічного

нагляду та організації розслідування

спалахів Управління державного

нагляду за дотриманням санітарного

законодавства Харківського району

Головного управління

Держпродспоживслужби

в Харківській області                                                                     

Глущенко А.А.