Із вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го він був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводилися військовими і поліцією окупаційної нацистської влади. Маховик смерті забрав життя близько 100 тисяч людей – євреїв, ромів, полонених червоноармійців, пацієнтів психіатричної лікарні, цивільних заручників, українських націоналістів і радянських партизанів, в’язнів Сирецького концтабору.
Трагедія Бабиного Яру - скорботні події, вони завжди живі, так само, як є живим біль втрати за кожним, хто пройшов дорогою смерті й поліг у братській могилі Бабиного Яру.
У цей день скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі, співчуваємо болю та втраті. Нехай живе надія, що подібного більше ніколи не повториться!