Останнім часом спостерігається стрімке зростання захворюваності на алергію. За даними ВООЗ, алергія виходить у лідери  за поширеністю. Якщо 15 років тому алергіком був кожний  10-й  дорослий житель нашої планети і кожна 4-та дитина, то сьогодні від цієї хвороби страждають від 20 до 40% людей. Це означає, що приблизно кожний 3-й мешканець Землі – алергік, незалежно від віку та національності. Алергічні захворювання негативно впливають на якість життя пацієнтів і призводять до значних економічних збитків. Проблема алергії настільки актуальна, що у 2005 році ВООЗ запропонувала 8 липня щорічно відзначати Всесвітній день боротьби з алергією.

Науковці вважають, що зростання алергічних патологій в усьому світі пов’язане з погіршенням екологічної ситуації, якості харчових продуктів, щоденним контактуванням з косметикою та засобами побутової хімії, а також із генетичними мутаціями, які можна розглядати як наслідок зазначених вище чинників.

Наприклад, побутові алергени є найчастішою причиною розвитку алергії. Це домашній пил, особливо із ковдр, одягу, постільної білизни; гриби на стінах вологих кімнат; частинки домашніх комах (клопів, тарганів, постільних кліщів); волосся; шерсть та лупа тварин; засоби побутової хімії, особливо пральні порошки, які можна знайти у будь-якій квартирі. Слід відзначити також істотний вплив атмосферного повітря на розвиток алергічних захворювань. Атмосфера крупних мегаполісів містить значну кількість таких шкідливих хімічних речовин та біологічних агентів, як формальдегід, фенол, солі важких металів, що виділяються меблями, обладнанням, миючими та абразивними засобами, частинками вихлопних газів, компонентами кухонної кіптяви, різними аерозолями тощо, при цьому всередині приміщення вони виявляються в тій же концентрації, що і зовні.

На жаль, 80% свого часу сучасна міська людина перебуває у приміщенні, а найбільш уразливі –  діти і особи похилого віку  –  до 95%. Тому ретельне прибирання приміщень є обов’язковою умовою ефективного лікування та профілактики алергічних захворювань.

Розвиток алергії, залежно від взаємодії алергену та організму людини, має різноманітні патологічні прояви –  поліноз, бронхіальна астма, кропив’янка, набряк Квінке і навіть анафілактичний шок.

Поліноз (від латин. «пилок») – хронічне сезонне алергічне захворювання, яке спричинюється пилком рослин. Це найпоширеніша недуга, на яку страждає до 20% населення, причому дорослі віком 18-40 років частіше, ніж діти. Найбільш сильним алергеном є пилок амброзії, лугових трав та бур’яну. Саме при полінозі відзначаються алергічні риніт і кон’юнктивіт. Алергічний риніт характеризується повною закладеністю носа, чханням, свербінням у носі і на задній стінці глотки. Алергічний кон’юнктивіт викликає свербіж і набряк повік, світлобоязнь, сльозотечу.

Кропив’янка є одним із найбільш поширених алергодерматозів. Від неї потерпає 15-20% людей. Захворювання проявляється появою поодиноких або численних пухирчастих висипів на шкірі, що супроводжується свербежем різної інтенсивності.

Набряк Квінке  має таку ж саму природу і механізм розвитку, що і кропив’янка, і відрізняється від неї глибиною ураження: зона набряку поверхневих шарів шкіри поширюється на підшкірні та підслизовий шари.

Бронхіальна астма характеризується тяжкістю клінічних симптомів. Вона розвивається внаслідок алергії на пилок рослин, домашній пил, пух і пір’я птахів, шерсть тварин та ін. При бронхіальній астмі хворий страждає від нападів задухи, які можуть бути раптовими або розвиватись поступово. Вони бувають  різними за тривалістю, силою та тяжкістю. Легкі напади проявляються сухим кашлем і хрипами в легенях, задишкою. При тяжкому нападі дихання утруднюється, стає шумним, свистячим. Хворого охоплює почуття страху від того, що йому не вистачає повітря.

На жаль, недостатня інформованість як медичних працівників, так і населення призводить до того, що неправильне і несвоєчасне лікування викликає розвиток серйозних, часом загрозливих для життя ускладнень. Ініціатива проведення Всесвітнього дня боротьби з алергією має внести вагомий вклад у поширення знань про алергію серед самих широких верств населення, продемонструвати важливість проблеми алергії, необхідність постійних саносвітніх, профілактичних та лікувально-діагностичних заходів.

В Україні, і зокрема на Харківщині, весною алергію спричиняють пилок берези, вільхи, дуба, тополі, сосни, клену та деяких інших дерев. Влітку алергія посилюється під час цвітіння трав та злакових – жита, пшениці, вівса, ячменю, кукурудзи, ковили (рос. «ковыль») та ін. У серпні алергіки потерпають від цвітіння амброзії, полину, лободи.

Найбільш дієвими засобами профілактики алергічних захворювань є:

• знищення бур’янових рослин;
• часте ретельне вологе прибирання приміщень з обов’язковим миттям всіх поверхонь, глибоким чищенням ковдр та м’яких меблів;
• використання гіпоалергенних косметичних засобів та побутової хімії;
• правильне раціональне харчування;
• фізична активність, тобто здоровий спосіб життя.

Якщо ви страждаєте на алергію:

• під час цвітіння амброзії намагайтеся виїхати до іншої кліматичної зони;
• відмовтеся від прогулянок на природі уранці та вдень, коли дерева і рослини виділяють найбільшу кількість пилку;
• не виходьте з будівель у спеку та вітряну погоду;
• здійснюйте прогулянки у похмурі та дощові дні;
• натягніть на вікна марлеві сітки, постійно зволожуйте їх водою та міняйте кілька разів на день;
• користуйтеся на вулиці сонцезахисними окулярами;
• після повернення додому прийміть душ, промийте ніс та очі.

                 При проявах алергії звертайтесь до лікаря!

Люботинська міська СЕС