Веб-портал міста Люботин » Головна » До 20-річчя виводу радянських військ з ДРА

 До 20-річчя виводу радянських військ з ДРА
Автор: Lubotin   Додано:11 лютого 2009   Переглядів:2770   Категорія - [Головна]
 
 (голосів: 3)

15 лютого 2009 року, рівно 20 років тому, як останній радянський солдат покинув землі Афганістану і для них ця війна закінчилася.

Але пам'ять про неї до цих пір жива. Тому що пам'ять про загиблих воїнів-інтер-націоналістів житиме завжди.

Не відболить це горе, не відплачеться і не відпечалиться на нашій землі, допоки житимуть батьки, брати і сестри, вдови й діти підступно вигублених у горах і долах Афганістану синів України.

 

15 травня 1988 року почалося виведення радянських  військ з території Афганістану. Операцією керував останній командувач обмеженим контингентом генерал-лейтенант Борис Громов. Радянські війська знаходилися на території країни з 25 грудня 1979 року; вони діяли на стороні уряду Демократичної Республіки Афганістан.

Рішення про введення радянських військ до Афганістану було ухвалене 12 грудня 1979 року на засіданні Політбюро ЦК КПРС і оформлено секретною ухвалою ЦК КПРС. Офіційною метою введення було запобігання загрозі іноземного військового втручання. Як формальна підстава Політбюро ЦК КПРС використовувало неодноразові прохання керівництва Афганістану.

Обмежений контингент радянських військ (ОКРВ) опинився безпосередньо втягнутий в громадянську війну, що розгоралася в Афганістані, і став її активним учасником.

У конфлікті брали участь озброєні сили уряду Демократичної Республіки Афганістан (ДРА) з одного боку і озброєна опозиція (моджахеди, або душмани) - з іншою. Боротьба велася за повний політичний контроль над територією Афганістану. Душманам в ході конфлікту підтримку надавали військові фахівці США, ряд європейських країн-членів НАТО, а також пакистанські спецслужби.

25 грудня 1979 року почалося введення радянських військ в ДРА по трьом напрямам: Кушка-шинданд-Кандагар, Термез-Кундуз-Кабул, Хорог-файзабад. Десант висаджувався на аеродромах Кабул, Баграм, Кандагар.

До складу радянського контингенту входили: управління 40-ої армії з частинами забезпечення і обслуговування, чотири дивізії, п'ять окремих бригад, чотири окремі полки, чотири полки бойової авіації, три вертолітні полки, одна трубопровідна бригада, одна бригада матеріального забезпечення і деякі інші частини і установи.

Афганська війна продовжувалася з 25 грудня 1979 до 15 лютого 1989 року, тобто 2.238 днів.

Перебування радянських військ в Афганістані і їх бойова діяльність умовно розділяються на чотири етапи.


 

1-й етап: грудень 1979 р. - лютий 1980 р. Введення радянських військ до Афганістану, розміщення їх по гарнізонах, організація охорони пунктів дислокації і різних об'єктів.

2-й етап: березень 1980 р. - квітень 1985 р. Ведення активних бойових дій, зокрема широкомасштабних, спільно з афганськими з'єднаннями і частинами. Робота по реорганізації і зміцненню озброєних сил ДРА.

3-й етап: травень 1985 р. - грудень 1986 р. Перехід від активних бойових дій переважно до підтримки дій афганських військ радянською авіацією, артилерією і саперними підрозділами. Підрозділи спецпризначення вели боротьбу по припиненню доставки зброї і боєприпасів з-за кордону. Відбувся вивід 6 радянських полків на Батьківщину.

4-й етап: січень 1987 р. - лютий 1989 р. Участь радянських військ в проведенні афганським керівництвом політики національного примирення. Продовження підтримки бойової діяльності афганських військ. Підготовка радянських військ до повернення на Батьківщину і здійснення повного їх виводу.

14 квітня 1988 року за посередництва ООН в Швейцарії міністрами закордонних справ Афганістану і Пакистану підписані Женевські угоди про політичне врегулювання положення навколо ситуації в ДРА. Радянський Союз зобов'язався вивести свій контингент в 9-місячний термін, починаючи з 15 травня; США і Пакистан, зі свого боку, повинні були припинити підтримувати моджахедів.

Відповідно до угод виведення радянських  військ з території Афганістану почалося 15 травня 1988 року. 15 лютого 1989 року з Афганістану повністю виведені радянські війська. Виведенням військ 40-ої армії керував останній командувач обмеженим контингентом генерал-лейтенант Борис Громов.

http://www.rian.ru/spravka/20080515/107450296.html

 

Згідно з офіційними даними міністерства оборони колишнього СРСР, крізь пекельне афганське горнило пройшло 546255 радянських громадян. У період з 25 лютого 1080 р. до 15 лютого 1989 року втрати особового складу «обмеженого контингенту» були такі: вбито і померло від ран - 13833 чоловіки, поранено - 49985 чоловік, пропало безвісти 380 чол., стали безнадійними інвалідами - 6669 чол. Із призовників України полягло в Афганістані понад 3000 чоловік.

Точне число загиблих у війні афганців невідоме. Наявні оцінки коливаються від 1 до 2 млн. чоловік.

З Харківської області до Афганістану було відправлено 9026 чоловік, з яких 220 чоловік загинуло, 264 чоловік повернулися інвалідами.

З нашого міста Люботина на території Афганістану служили 102 чоловіки, з яких повернулося інвалідами 2 чоловіки,  загинуло 5 чоловік.

 

Слава героям, життя яких обірвалося при виконанні бойових завдань....



 

До 20-річчя виводу радянських військ з ДРАТИЖНЕНКО СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

(29.09.1961-01.12.1984)

гвардії сержант

Місце народження - Люботин. Тут  ходив  до школи. Працював помічником машиніста в Люботинському депо.

На ратну службу Сергій відбув 29 жовтня 1982 року. Під Мінськом опанував артилерійську справу. У січні 1983 року почав бойову службу у Шиндаді, згодом став

кондувальником у штабі.

Впродовж майже двох років Сергій побував на багатьох бойових операціях.

Батьків сержанта оповістили:" Ваш син помер в госпіталі 1 грудня 1984 року..."

ОРДЕН ЧЕРВОНОЇ 3ІРКИ (посмертно)

 

 

 

 




До 20-річчя виводу радянських військ з ДРАОМЕЛЬЧЕНКО СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

 (15.02.1967-28.07.1987)

молодший сержант

Вчився в місцевій школі, працював до армії на ткацькій фабриці слюсарем.

З 24 квітня 1986 року вчився в навчальному автомобільному підрозділі. Був призначений у мотострілецький полк під Гератом.

Увечері 22 липня 1987 року заколотники напали на сторожову заставу. Сергій дістав тяжке поранення. Тиждень боролися лікарі за життя юнака, але врятувати його не вдалося

ОРДЕН ЧЕРВОНОЇ ЗІРКИ (посмертно)

 





 



До 20-річчя виводу радянських військ з ДРАСАВЧЕНКО ОЛЕКСАНДР ДМИТРОВИЧ

 (30.08.1965 -18.07.1987)

гвардії рядовий

Вчився Олександр у Люботинській школі № 5, по її закінченні працював на заводі ім. Т.Г.Шевченка у місті Харкові.

 Службу у ДРА проходив в гвардійській частині у Кандагарі, водієм "Чайки"(радіостанції на БТРі).

У липні 1984 р. під час супроводу колони БТР Олександра був підбитий з душманського гранатомету. Рятуючи поранених товаришів Олександр дістав поранення у голову, яке і стало причиною його загибелі.

ОРДЕН ЧЕРВОНОЇ ЗІРКИ (посмертно)



 

 





 

До 20-річчя виводу радянських військ з ДРАДАВИДОВ ВАЛЕРІЙ ІВАНОВИЧ

(14.09.1966-27.02.1986)

 рядовий

Закінчив середню школу №1. За відмінні показники і сумлінну роботу в школі мав похвальні листи, був душею класу, організатором добрих справ і дозвілля.

31 жовтня 1984-го відбув до Середньої Азії, де опанував бойову спеціальність і разом з товаришами був направлений до Афганістану.

27 лютого 1986 року підрозділ проводив пошуковий рейд. Рядовий Валерій Давидов був на БТРі за старшого.

У листі до рідних Валерія командир частий написав: « Валерій жив і служив вірно і правильно. Загинув геройськи. Його бойова машина прийняла на себе основний удар ворога. Своєю пожертвою він відвів можливу смерть від товаришів, дав змогу їм виконати бойове завдання»

ОРДЕН ЧЕРВОНОЇ ЗІРКИ (посмертно)





 

 

 

До 20-річчя виводу радянських військ з ДРАХОМИЧ СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

(07.09.1964-08.01.1983)

молодший сержант

Закінчив міську школу №5. Працював слюсарем на заводі «Бермінводи».

2 жовтня 1982 року пішов юнак до війська. Курс молодого бійця і гірську підготовку Сергій проходив у навчальному центрі на Північному Кавказі. Разом з товаришами важким транспортним літаком прибув у Кандагар. Сергія Хомича відразу запримітили командири і призначили старшим водієм роти.   

Бандитська куля підстерегла Сергія на маршруті 8 січня 1983-го.

ОРДЕН ЧЕРВОНОЇ ЗІРКИ (посмертно)