Веб-портал міста Люботин » Головна » Урочистості в Каравані

 Урочистості в Каравані
Автор: Chekardina   Додано:6 вересня 2011   Переглядів:1176   Категорія - [Головна]
 
 (голосів: 0)

 

Урочистості в Каравані

 

Щороку, 5 вересня, мешканці Каравану йдуть до пам’ятника Слави, щоб віддати почесті, вшанувати пам’ять всіх загинувши і живих, хто приніс свободу Україні, кував нашу Перемогу. Приємно і зворушливо дивитись на маленьких дошкільнят нашого дитсадка, які з букетиками квітів, взявшись за ручки, йдуть з вихователем, щоб покласти квіти до підніжжя пам’ятника. З такою цікавістю вони підіймають оченята і дивляться на завмерлу статую солдат, слухаючи розповідь вихователя. А слова з літературної композиції проникають в душу, коли звучать вони з вуст учнів Караванської школи.

Не позабыть нам тех солдат,

Не воскресить их чудесами,

Живою памятью стоят

Они у нас перед глазами….

Порадувала всіх чудовим співом учениця 2 класу Ніколаєнко Юля, виконавши пісню «Катюша». Привітали зі святом піснею «П’є журавка воду» і жіночий ансамбль «Журавка». Задушевно прозвучала пісня «Враги сожгли родную хату» у виконанні Жук З.А.

На урочистості був запрошений голова ветеранської організації м. Люботина Папирін Михайло Олександрович, який розповів про події серпня-вересня 1943 року в наших краях. З вітальним словом виступила голова профспілкового комітету спиртзаводу гончарова Марина Олександрівна.

Учні школи вручили квіти ветеранам війни та праці. Директор Караванського спиртзаводу Тарасенко Р. В. привітав ветеранів війни, афганців зі святом.

Замайоріли яскравими осінніми барвами квіти, біля підніжжя пам’ятника, від  вдячних караванців.

 

Кучерява Л. М., голова ветеранської організації с-ща Караван,

член ради ветеранів м. Люботина.

 68-й річниці визволення с-ща Караван – присвячується.

 

Стоїть велично віками

Висока труба заводська,

Над нею спливають вітрами

Події, мов доля людська.

    Чула потягів гудки

    Вбирала їх даль голуба,

    Валками тяглись чумаки,

    Дорога та довга й важка.

Колись давно все те було,

Тут гуральня спиртова стояла,

Караваном назвали село

Відлік труба починала.

    Вона бачила багато,

    Як з гуральні завод виростав,

    Працював народ завзято,

    Нове життя він будував.

Мирну працю зупинила

Ворогом нав’язана війна.

Піднялась народна сила

Відсіч загарбникам дала.

    І згадують старожили…

    Усе, немов, в котлі гуло.

    Скрізь стріляли і бомбили,

    Завод зруйнували, село.

Відновилась труба із руїн,

Вітри буйні над нею шумлять,

Погляда в голубу височінь,

Туди, де зорі мерехтять.

   Стоїть наш завод величаво,

    І горять над ставом вогні.

    Відблискують в воду яскраво

    Електричні проміння ясні.