Імунопрофілактика була, є і залишається найефективнішим засобом профілактики та боротьби з інфекційними захворюваннями.
Найбільш масштабні епідемії минулих століть вдалось здолати лише завдяки щепленням. Занепад Древньої Греції і Рима пов'язані не стільки з війнами, скільки зі страшними епідеміями чуми. У 14 столітті чума згубила третину населення Європи. Пандемія грипу „Іспанка" у 1918-1920 роках забрала життя близько 40 мільйонів, а кількість людей що захворіли досягла 500 мільйонів.

У пошуках засобів боротьби проти інфекційних захворювань люди випробували багато методів - від заклять і заговорів до дезінфекційних та карантинних заходів. Однак лише з появою вакцин розпочалась нова ера боротьби з інфекціями. Ідея масової імунопрофілактики була сформована і науково обґрунтована в 1950 роках. У 1974році ВООЗ розробила програму розширеної імунізації, яка зберігає актуальність і нині. Однак сьогодні вакцинація, як надзвичайно важливий і безальтернативний метод профілактики інфекційних хвороб є дискредитованою. Антивакцінальні тенденції у суспільстві активно підтримуються особами, далекими від медицини, які не мають ніякого відношення до організації та проведення щеплень.
В тім щороку у світі гине від інфекційних захворювань, не доживаючи до 5-річного віку, 10,6 млн. дітей. Із них 1,4 млн. помирає від інфекцій, проти яких існують засоби імунопрофілактики. 35% дітей гине від кору, 20% - від кашлюка, 27% - від гемофільної інфекції типу В.
Тому масова регулярна вакцинація є ефективним засобом контролю інфекцій як в національному так і глобальному маштабах.
У 1979році було оголошено про ліквідацію натуральної віспи у світі. У 2002році було ліквідовано поліомієліт у Європі. Кілька років тому це захворювання реєструвалось лише в Нігерії. Припинення на 11 місяців вакцинації в цій країні привело до того, що інфекція вже поширилась на 5 сусідніх країн.
Захворюваність на дифтерію в СРСР в 1980 році знизилась у 85 разів порівняно з 50-60 роками. Однак у 1990 році в 10 разів зростає захворюваність на дифтерію і починається епідемія , пік якої приходиться на 1995рік.Впродовж епідемії захворіло 17 тис чоловік, 700 з них померло. В основній масі це були дорослі.

Від самих інфекційних хвороб сьогодні помирають мало. Але саме інфекції стають причинами багатьох захворювань. Встановлено негативний вплив інфекції на серцево-судинну систему, загострення хронічних хвороб. Однак, через те, що серцева патологія проявляється через 2-3 роки після перенесення інфекції, лікарі часто втрачають цей зв'язок. Гострі респіраторні захворювання, герпес-віруси можуть привести до розвитку хронічних вражень нервової системи. Вірусні гепатити - основна причина формування хронічних гепатитів, а згодом цирозу та раку печінки. Є данні , що перенесені інфекційні хвороби можуть бути причиною безплідності, психічних та шкірних хвороб. Найпоширеною причиною відмов від щеплень є те, що люди бояться можливих ускладнень. В тім ускладнення після вакцинації бувають дуже рідко. На Харківщині за 2008рік зареєстровано 0,7% місцевих реакцій, 0,15% загальних, післявакцинальних ускладнень не реєструвалось. Починаючи з 2005року кількість не щеплених дітей через відмови батьків в Харківській області збільшилась в 3 рази. Якщо ця тенденція не змінеться, то в 2011 році це перевершить епідбарьєр, що загрожує виникнення через 2 -3 роки спалахів інфекційних захворювань зі значною кількістю летальних випадків.

Потрібно щоб кожна людина мала паспорт щеплень де було б видно які щеплення робили, які вакцини вводили, якою була реакція.
Завдяки розвитку біотехнологій останнє 10-річчя відзначилось значними успіхами у створенні нового покоління комбінованих вакцин з високою ефективністю та безпекою. Сьогодні ми працюємо з вакцинами, які дозволяють одним уколом захистити організм від декількох хвороб. Це туберкульоз, поліомієліт, кір, краснуха, паротит, правець, кашлюк , дифтерія та гемофільна інфекція. Попри негативного впливу антивакцинальний рух має позитив. Він стимулює роботу з вдосконалення вакцин, підвищує відповідальність медиків перед суспільством.