Чорнобиль... Мертва земля... Це - трагедія для всього людства. Через неї ми усвідомили, що щастя - це трава, в яку можна лягти, не боячись радіації, це тепла річка, в якій можна скупатися, це усміхнені дитячі обличчя.
Спалах над Чорнобильською атомною станцією сліпучим сяйвом висвітлив добро і зло, розум і дурість, правду і брехню, висвітлив кожного, хто там працював і хто там жив, хто був поряд з бідою в ту трагічну годину, хто віддав свою молодість, життя і здоров'я заради врятування людей і рідної землі.

24 квітня 2009 року у м. Люботині о 10-00 у центральному парку міста на меморіалі Слави відбувся мітинг-реквієм, присвячений 23-річниці Чорнобильської катастрофи.
Біля пам 'ятного знаку жертвам Чорнобильської катастрофи зібралися мешканці міста, учні шкіл. До початку мітингу звучала класична музика. Біля входу до парку зібралися чорнобильці, почесні гості.
О 10.00 - пролунала сирена.

Людство прагне всесвіт осягнути
І себе у ньому зрозуміть.
А тривожне - бути чи не бути? -
Страшно над планетою висить.

Чути птиць із непроглядних нетрів,
Світить сонце з голубих небес.
Грізна зона. Тридцять кілометрів.
З центром на Чорнобильській АЕС.

Зі словами скорботи та болю до присутніх звернулися: Люботинський міський голова Татунь Леонід Григорович, заступник начальника Південної залізниці по кадрам та соціальним питанням - Григорій Іванович Яланський, голова Люботинської організації Союзу «Чорнобиль України» Глущенко Микола Володимирович, член Люботинської організації Союз «Чорнобиль України» Семенова Валентина Іванівна.
До пам'ятного знаку дівчата в жалобі принесли свічки та стали у півколо. Хвилиною мовчання присутні вшанували всіх, хто загинув в наслідок Чорнобильської катастрофи.
Пролунав урочистий салют.
До пам'ятного знаку жертвам Чорнобильської катастрофи були покладені квіти та кошики з квітами від організацій та мешканців міста.

Жадання людства - зупинити
Безодні атомної смерч.
Ми ж сівачі,
Ми - сонця діти -
Спроможні зупинити смерть.

Спинити вибухи, ракети,
Роззброїти віки і дні.
Щоб сонце мирної планети
У кожнім сходило вікні.

Щоб трави, колоски і віття
Вогнем не перетліли в прах.
Щоб грізне ядерне жахіття
Не спалахнуло на світах.

Щоб наша дума і дорога
Єднали глибину і вись,
Вола чорнобильська пересторога: - Людство, зупинись!

Виконком Люботинської міської ради