Веб-портал міста Люботин » Головна » Основні положення кримінального процесуального законодавства

 Основні положення кримінального процесуального законодавства
Автор: Svetlana   Додано:14 листопада 2013   Переглядів:2464   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 
 (голосів: 0)

     Прийняття Кримінального процесуального кодексу України (КПК України) стало одним із ключових етапів здійснення судово-правової реформи, реформи кримінальної юстиції України. Зміна моделі кримінального провадження в Україні стала частиною загальної правової реформи щодо гармонізації вітчизняного законодавства відповідно до міжнародних стандартів, що зумовило перегляд низки положень різних галузей права, у тому числі кримінального процесуального.

    У КПК України поєднано позитивний досвід європейських країн, країн англосаксонської правової сім’ї й ті надбання, що на цей час мала Україна, і запропоновано ту модель кримінального провадження, яка найбільшою мірою відповідає не лише європейським і міжнародним стандартам у галузі кримінального судочинства, практиці Європейського суду з прав людини, а й нормам Конституції України. Загалом КПК України містить багато новацій, які змінили не лише відповідну правозастосовну практику судових органів, прокуратури та досудового розслідування, а й теоретичні основи цієї діяльності. Серед найбільш істотних і прогресивних новел слід назвати такі. Вперше законодавець закріпив 22 загальні засади, відповідно до яких має здійснюватися кримінальне провадження.      Загальні засади відіграють фундаментальну роль під час тлумачення та застосування норм права суб’єктами кримінального провадження, насамперед відповідними державними органами й посадовими особами. Прогресивним є закріплення додаткових гарантій реалізації принципу змагальності сторін. Зокрема, сторонам гарантуються рівні права щодо

збирання та подання до суду клопотань, скарг, речей, документів, інших доказів, а також реалізації інших процесуальних прав (ст. 22 КПК України). При вирішенні слідчим суддею клопотань слідчого, прокурора, зокрема щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачено участь сторони захисту. За для забезпечення об’єктивності й неупередженості суду під час судового провадження при завершенні досудового розслідування і зверненні до суду, в тому числі з обвинувальним актом, надання суду інших матеріалів кримінального провадження прямо заборонене. Сприяють реалізації принципу змагальності також норми, спрямовані на ефективне забезпечення права особи на захист. Зокрема, обов’язковість участі у судочинстві лише «професійного» захисника. (захисником може бути тільки адвокат – ст. 45 КПК України). 

     Досить цікавим є положення щодо відмови від інституту порушення кримінальної справи. За таких умов громадяни мають змогу реалізувати право на захист одразу після надходження заяви чи повідомлення про злочин. Досудове розслідування розпочинається

з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), тобто невідкладно (але не пізніше 24 годин) після подання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення (ст. 214 КПК України). З цього моменту можна проводити весь комплекс заходів для розслідування кримінального правопорушення.

     Революційним кроком стало введення в кримінальне судочинство інституту укладання угод (про примирення між потерпілим і підозрюваним, обвинуваченим; про визнання винуватості між підозрюваним, обвинуваченим і прокурором) (ст. 468 КПК України). Це надає можливість вже на початку кримінального провадження направляти матеріали до суду для вирішення, уникаючи громіздкого розслідування кримінальних правопорушень. Таким чином, витрати в десятки разів менші, ніж при розслідуванні.

     Водночас слід зазначити, хоч яким досконалим є закон, його ефективність може бути оцінена тільки через правозастосовну практику, тобто практику конкретних суб’єктів, а тому висока фахова підготовка, належний рівень знань, правової культури та свідомості кожного суб’єкта кримінального провадження відіграє у цьому процесі основоположну роль.