У 1989 році прийнята Конвенція ООН про права дитини, яка на меті має встановлення стандартів для захисту дітей від зневаги та образ, з якими вони стикаються до певної міри щодня в усіх країнах. В законодавстві України говориться, що держава захищає права дитини і дотримується основних положень Конвенції ООН.

 Забезпечення прав дитини є глобальною проблемою сучасності, у розв’язанні якого має бути зацікавленим все людство. 

Кожна дитина має право

• на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку;
• на захист здоров’я та медичного обслуговування;
• на захист від жорстокго поводження;
• на захист від сексуальних домагань;
• на проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками у разі їх розлучення;
• на вільне висловлювання поглядів з усіх питань, що стосуються життя;
• на свободу думки;
• на особисте життя, на недоторканність житла.

Коли права дитини порушуються?

• Коли не забезпечена її безпека для життя та здоров'я;
• Коли її потреби ігноруються;
• Коли по відношенню до дитини спостерігаються випадки насильства або приниження;
• Коли порушується недоторканність дитини;
• Коли дитину ізолюють;
• Коли дитину залякують;
•  Коли вона не має права голосу при прийнятті важливого для сім'ї рішення;
• Коли вона не може вільно висловлювати свої думки і почуття;
• Коли її особисті речі не є недоторканими;
• Коли її використовують в конфліктних ситуаціях з родичами;
• Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.