Корупція - багатоаспектне соціальне явище, певний результат недосконалого функціонування державних та суспільних інститутів. Безпосередніми причинами та умовами поширення корупції в Україні є чинники політичного, економічного, правового, організаційно-управлінського, соціально-психологічного та іншого характеру. Тому протидія корупції повинна включати широкий спектр заходів, спрямованих на зменшення її обсягів та обмеження впливу на соціальні процеси, усунення соціальних передумов корупції, причин і умов корупційних правопорушень.                                                 

    Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 7 квітня 2011 року №3206-VI (далі-Закон)  під корупцією розуміється діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, посадових осіб органів місцевого самоврядування, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг. Відповідно до статті 5 Закону спеціально уповноваженими суб'єктами у сфері протидії корупції є органи прокуратури, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, підрозділи внутрішньої безпеки митних органів. Спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції безпосередньо здійснюють у межах своєї компетенції заходи щодо виявлення, припинення та розслідування корупційних правопорушень. Координацію діяльності правоохоронних органів з питань протидії корупції здійснюють у межах наданих повноважень, визначених законами, Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори. Внаслідок вжиття організаційних заходів та посилення прокурорського нагляду забезпечюється протидія корупції і хабарництву кримінально-правовими засобами.       

Провідний спеціаліст

Люботинського міського

управління юстиції

Ю. Редько