Веб-портал міста Люботин » Головна » Право на обов'язкову частку та визначення розміру обов'язкової частки у спадщині

 Право на обов'язкову частку та визначення розміру обов'язкової частки у спадщині
Автор: Chekardina   Додано:26 листопада 2014   Переглядів:2321   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 
 (голосів: 1)

Право на обов'язкову частку та
визначення розміру обов'язкової частки у спадщині


Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкування-це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) , до інших осіб (спадкоємців).

Аналізуючи ст.1223 ЦК можна дійти висновку, що у цій нормі визначені пріоритети в порядку закликання до спадкування, а саме: спочатку закликаються спадкоємці за заповітом, а потім спадкоємці за законом. Однак трапляються випадки, коли до спадкування одночасно закликаються як спадкоємці за заповітом, так і спадкоємці за законом, наприклад, якщо заповітом не охоплено усю спадщину. Про те, що спадкування може здійснюватись одночасно і за заповітом, і за законом, свідчать статті 1245,1275,1276 ЦК. Аналіз статті 1241 ЦК («незалежно від змісту заповіту»), свідчить про певні переваги права на обов'язкову частку над правом спадкоємців отримати спадщину за заповітом.
Право на обов'язкову частку у спадщині регламентовані в Цивільних кодексах по різному:

Цивільний кодекс 1963 року
Стаття 535. Право на обов'язкову частку в спадщині.

Неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), а також непрацездатні дружина, батьки (усиновителі) і утриманці померлого успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом (обов'язкова частка). При визначення розміру обов'язкової частки враховується і вартість спадкового майна, що складається з предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку.

Цивільний кодекс 2004 року
Стаття 1241. Право на обов'язкову частку у спадщині

1. Малолітні, неповнолітні, повнолітні  непрацездатні  діти спадкодавця,  непрацездатна    вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту,    половину частки, яка належала б кожному  з  них у  разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.
2. До    обов'язкової   частки    у спадщині     зараховується     вартість речей    звичайної домашньої обстановки   та    вжитку,    вартість заповідального    відказу, встановленого  на  користь   особи, яка    має    право    на    обов'язкову частку, а також вартість інших речей    та    майнових    прав,  які перейшли до неї як до спадкоємця.
3. Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку.

( Стаття 1241 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2146-IV від 03.11.2004)
Слід звернути увагу, що відповідно до Цивільного кодексу 2004 року, утриманці не мають право на обов'язкову частку у спадщині. Такі особи спадкують лише як п'ята черга спадкоємців за законом. Але при цьому введені додаткові умови - утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для нього єдиним або основним джерелом засобів для існування.

Перехід права на прийняття спадщини за спадковою трансмісією регламентовано статтею 1276 ЦК України і фактично може стосуватися двох видів спадкування: за заповітом або за законом. В статті 1217 ЦК України виділено лише два види спадкування, а право на обов'язкову частку та право спадкування речей (предметів) звичайної домашньої обстановки регламентовані окремими нормами, що свідчить про виняток із загального правила.
Ч. 1 ст. 1276 ЦК передбачено, що у випадку, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
Таким чином, право на обов'язкову частку є особистим, персоніфікованим. Відповідно до п.п. "в" п. 11 Постанови Пленуму ВСУ від 31.01.1992 року №2 "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні" передбачено, що спадкоємець, який претендує на обов'язкову частку у спадщині повинен подати заяву про прийняття спадщини. Фактичне прийняття обов'язкової частки у спадщині законодавством не передбачено.
У випадку, якщо особа, яка має право на обов'язкову частку, умисно позбавила спадкодавця життя, необхідно керуватися вимогами ч. 6 ст. 1224 ЦК України, оскільки положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині.
На практиці можуть виникнути питання: особа має право на обов'язкову частку у спадщині, однак ухилялась від надання допомоги спадкодавцеві, відповідно до вимог ч. 5 ст.1224 ЦК, а тому інші спадкоємці заперечують проти одержання частки у спадщині такою особою. При вирішенні цього питання слід звертатися до суду, так як особами, які мають право на обов'язкову частку, є неповнолітні, малолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатні вдови (вдівці), непрацездатні батьки, які через стан здоров'я, вік, хворобу, або іншу причину не мали можливості доглядати за спадкодавцем.
Якщо особа, яка має право на обов'язкову частку, вчинила замах на спадкодавця, та якщо спадкодавець знаючи про це, все ж таки включив її у заповіт як особу, що має право на обов'язкову частку, то відповідно до ч.1 ст.1224 ЦК України, така особа не буде усунута від спадкування, оскільки тут має значення останнє волевиявлення спадкодавця.
На практиці може виникнути питання чи мають право на спадкування на обов'язкову частку у спадщині непрацездатні батьки (усиновлювачі) після смерті їхньої дитини, які хоча і не були позбавлені батьківських прав, але ухилялися від обов'язку утримувати дитину. Якщо є докази, що батьки ухилялися від утримання дитини, не платили аліментів, призначені судом, були у розшуку, то за рішенням суду така особа може бути усунута від спадкування.
При вирішенні питання стосовно спадкування чоловіка (дружини) на обов'язкову частку, коли шлюб був визнаний недійсним після смерті одного із подружжя, слід керуватися ст. 45 СК України, згідно якої недійсний шлюб, а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов'язків подружжя, зокрема права спадкування у першій черзі та права на обов'язкову частку (статті 1241, 1261 ЦК, 39, 40,41 СК).
При вирішенні питання стосовно спадкування дитини за правом на обов'язкову частку після смерті батьків, якщо шлюб між ними був визнаний недійсним після їх смерті, слід керуватися статтею 47 СК України: недійсність шлюбу не впливає на обсяг взаємних прав та обов'язків батьків та дитини, яка народилася у цьому шлюбі, тому дитина має право спадкувати після смерті батьків як на обов'язкову частку, так і як спадкоємець першої черги.

При встановлені кола осіб, які мають право на спадщину, необхідно визначити їх непрацездатність. Відповідно до абз. 5 п.212 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, передбачено: непрацездатність утриманця, пов'язана з віком, перевіряється за паспортом, свідоцтвом органу цивільного стану про народження; непрацездатність, пов'язана зі станом здоров'я (1,2,3 група інвалідності), - за пенсійною книжкою або довідкою, виданою відповідним органом медико-соціальної експертизи.
Неповнолітніми - є діти до 18 років. Проте, відповідно до статті 35 ЦК з 16 років особа може працювати за трудовим договором і їй надається повна цивільна дієздатністю. Повною цивільною дієздатністю можуть наділятися і особи, які записані матір'ю і батьком дитини. Але відповідно до цього, особи які не досягли 18 років, навіть маючи повну цивільну дієздатність, не позбавляються права на обов'язкову частку у спадщині.
Порядок розрахунку обов'язкової частки:  Гр. «А» заповів належний йому легковий автомобіль вартістю 4000 грн. гр. «П». Після його смерті залишився житловий будинок вартістю 12000 грн, який не був зазначений у заповіті. Спадкоємцем на обов'язкову частку у спадщині є дружина померлого «К». Чи буде вона мати право на обов'язкову частку у спадщині на автомобіль?

Вартість спадкового майна становить:4000+12000=16000 грн.

Обов'язкова частка становить: 16000:1/2=8000 грн.

Так як вартість будинку становить 12000 грн, а розмір обов'язкової частки становить-8000 грн., то дружина померлого, право на обов'язкову частку у легковому автомобілі не матиме.

Гр. «Г» заповів житловий будинок племінниці «О» вартістю 10000 грн. Незаповіданим залишився легковий автомобіль вартістю 4000 грн. Спадкоємцем на обов'язкову частку є батько «Р», пенсійного віку. Чи буде «Р» мати право на обов'язкову частку у спадщині на житловий будинок і в якому розмірі?

Вартість спадкового майна становить: 10000+4000= 14000 грн.

Обов'язкова доля становить: 14000:1/2=7000 грн.

7000-4000=3000 грн. не вистачає для розміру обов'язкової частки.

Тоді, 10000=100% 3000=х%,

х=30%, що становить 3/10 ч.
Таким чином, на 7/10 ч. житлового будинку одержить свідоцтво про право на спадщину спадкоємець за заповітом, на 3/10 ч .- отримає свідоцтво про право на обов'язкову частку у спадщині «Р».

Відповідно до ст. 1245 ЦК України, частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.
Спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. Якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.

                                                    Державний нотаріус Другої державної нотаріальної

                                           контори Харківського району Харківської області Радіонова Т.І.