Протидія негативному впливу інформаційної пропаганди іноземних та вітчизняних засобів масової інформації 

            ЗМІ є не просто суб'єктами впливу на масову свідомість, але й інструментом, за допомогою якого здійснюється безпосереднє її формування. Вони відіграють чи не найголовнішу роль у сучасному політичному житті більшості держав, виступають основним суб'єктом формування в суспільстві громадської думки про події та явища, що відбуваються в світі та в кожній окремо взятій країні. В останні роки засоби масової інформації швидше були знаряддям політичної й економічної боротьби, аніж об'єктивно висвітлювали факти.                                                                                                 Формуючи в такий спосіб нові, часто відірвані від життя міфи та стереотипи, ЗМІ створюють свою реальність. При цьому, оскільки така реальність сприймається мільйонами чи навіть мільярдами споживачів одночасно, саме вона стає такою, що заслуговує на довіру. Разом з тим, рівень довіри населення до інформації прямо пропорційно залежить від географічної близькості, Відповідно, рівень довіри до регіональних ЗМІ місцевого населення значно вищий ніж до національних. Тож невипадково терористи на Донбасі спочатку захопили телевежі та місцеві телекомпанії з метою перешкоджання надходженню правдивої інформації про стан у регіоні. Як бачимо, інформаційна ізоляція призвела до кривавих наслідків. Щоденний "інформаційний бруд" російських телеканалів дезінформував регіон і спричинив паніку серед частини жителів Сходу. Зазначимо, що під час висвітлення певної події зовсім не обов'язково, щоб інформація переконала відразу переважну кількість громадян. Як свідчать проведені західними дослідниками дослідження, сприйняття інформації лише 10 % культурного прошарку населення означає "вихід" на все суспільство. Еліта суспільства в такому випадку виступає своєрідними "лідерами поглядів", які надалі формують громадську думку.  Що забезпечує отримання інформації зазначеними 10 %? Безумовно, це сучасні ЗМІ, без яких уявити сучасне життя просто неможливо. Сьогодні не важливо, що насправді відбувається в публічному житті (політиці), - головне, як це покажуть по телебаченню, висвітлюють в друкованих засобах масової інформації чи в інтернет ресурсах. Колись весь світ дивувався, як тямущий німецький народ підтримував кривавого диктатора. Як відповідь на питання можна використати висвітлення подій на сході України у російських ЗМІ. Це грандіозна машина пропаганди. Посилення пропаганди в РФ було закономірним. Після провалу інформаційної кампанії під час бійні в Грузії 2008 року, Путін зробив висновки. Він почав будувати закритий інформаційний простір – закритий через те, що російськомовне населення навряд чи дивитиметься BBC, нехай там навіть більш об'єктивна інформація. Вже в червні 2009 року президент РФ Медведєв затвердив перелік загальнообов'язкових телеканалів і радіоканалів, які мали бути поширені по всій території Федерації. Звісно, в переліку є канали, які не раз були зловлені на брехні медіаекспертами: "Перший канал", "Росія" та "НТВ".  Як останній кричущий приклад відвертої брехні в російських ЗМІ можна виділити репортаж російського  "Першого каналу" про звірства національної гвардії у Слов’янську, бійці якої, начебто  розіп’яли хлопчика на очах у матері за те що вона підтримувала сепаратистську діяльність «ополченців». Незважаючи на те, що жодних відео- фото- доказів даного інциденту, окрім усних свідчень біженки оприлюднено не було, даний репортаж викликав неабиякий ажіотаж серед населення Росії. Нажаль даний приклад дезінформації у російських ЗМІ є непоодиноким. Маніпулювання інформацією, а також фотографіями та відео стало звичною практикою у створенні новин про події на сході України. Найчастіше вони беруть одіозні, криваві та емоційні знімки з інших країн та подій, видаючи їх за українські.З метою викриття подібних маніпуляцій, українські журналісти створили сайт з брехливими новинами російських ЗМІ. Сайт називається «StopFake». Він має на меті відстеження у всіх видах ЗМІ і аргументоване спростування брехливих новин та дезінформації. Таким чином українські журналісти вирішили боротися з неправдивою інформацією про події в Україні ще під час кримської кризи.

 Широка інформаційно - роз’яснювальна робота серед населення, виховні, просвітницькі заходи, що об’єднують українське суспільство навколо ідеї української державності – це перші кроки протидії негативному впливу інформаційної пропаганди іноземних та вітчизняних ЗМІ, шлях до формування і зміцнення національної свідомості, потужний важіль протидії обездуховленню та денаціоналізації українців, деморалізації та ідейно-політичної дезорієнтації суспільства.

Провідний спеціаліст

Люботинського міського управління юстиції 

                                                            Ю. Редько