Веб-портал міста Люботин » Головна » Порядок та правові наслідки оголошення фізичної особи померлою

 Порядок та правові наслідки оголошення фізичної особи померлою
Автор: Chekardina   Додано:9 квітня 2015   Переглядів:993   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 
 (голосів: 0)

              Порядок та правові наслідки оголошення фізичної особи померлою.

 

      Підставою оголошення фізичної особи померлою є презумпція її смерті.

      Оголошення фізичної особи померлою має на меті врегулювання такого фактичного стану, коли відсутність, у визначених законодавством України випадках, учасника правовідносин унеможливлює врегулювання відносин, що були встановлені між сторонами. А це означає, що панування ситуації невпевненості гальмує, як і прийняття рішення (наприклад, про укладення договору купівлі-продажу з новим покупцем), так і здійснення дальших правочинів.

      Отже, фізична особа може бути оголошена судом померлою:

      якщо в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років;

      якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку протягом шести місяців;

      за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (це може бути, наприклад, землетрус у місці проживання фізичної особи, загибель повітряного судна, членом екіпажу або пасажиром якого була особа, тощо).

             Фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєннимидіями,  може бути оголошена судом померлою після спливу двох років  від дня закінчення воєнних дій (з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців).

       Справи про оголошення особи померлою розглядаються судом в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Так, відповідно до статті 246 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи померлою подається до суду:

  • за місцем проживання заявника,
  • за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме,
  • за місцезнаходженням її майна.

    У заяві про визнання фізичної особи померлою повинно бути зазначено, зокрема, для якої мети необхідно заявникові визнати померлою особу.

      Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 р.  «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суди повинні звертати увагу, що на відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених у Цивільному кодексі України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він  пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

       Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, -  до відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. У разі наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому  нотаріусу  для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

      За правовими наслідками оголошення фізичної особи померлою прирівнюється до правових наслідків, які настають у разі смерті фізичної особи, а саме: на майно такої особи відкривається спадщина.

        Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження. 

       Життя непередбачуване, тому якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення  її померлою, за заявою останньої або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

       Виходячи з того, що оголошення фізичної особи померлою є юридичною презумпцією, закон (на випадок появи фізичної особи) закріплює норми, які забезпечать часткове повернення її до того майнового стану, що мав місце до набрання рішенням суду законної сили:

        по-перше, спадкоємцям фізичної особи, яка оголошена в судовому порядку померлою, забороняється відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Заборону відчуження накладає нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину;

        по-друге, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явиться, то незалежно від часу її появи вона має право вимагати за наявності певних умов: повернення свого майна, відшкодування його вартості, повернення суми, одержаної від реалізації цього майна.

        Вимагати повернення свого майна можна, за загальним правилом, лише від осіб (юридичних або фізичних), які на час появи фізичної особи, котра була оголошена померлою, володіють майном, що збереглося. Причому суттєвою умовою реалізації даного права є те, що майно повинно бути отримано безоплатно такою особою вже після оголошення фізичної особи померлою. Але це право не поширюється на майно, придбане за набувальною давністю, а також на гроші та цінні папери на пред'явника.

       Вимагати повернення свого майна можна і від особи (фізичної або юридичної), до якої воно перейшло за відплатним договором, але за умови, якщо буде встановлено, що на момент набуття цього майна вона знала, що фізична особа, яка була оголошена померлою, жива. Причому, якщо майно не збереглося, то особа, яка набула його безоплатно, не повинна відшкодовувати вартість останнього, а особа, до котрої майно перейшло за відплатним договором, за умови, що вона знала про те, що фізична особа, яка була оголошена померлою, жива, має відшкодувати вартість цього майна.

        Вимагати повернення суми, одержаної від реалізації цього майна, можна лише у випадку, якщо майно фізичної особи, яка була оголошена померлою, перейшло у власність держави або територіальної громади і було ними реалізоване.

      Від оголошення фізичної особи померлою слід відрізняти встановлення судом факту смерті фізичної особи, коли є докази смерті фізичної особи у певний час і за певних обставин, але органи державної реєстрації актів цивільного стану відмовляють заявнику в реєстрації смерті.

 

Завідувач Другої державної Нотаріальної контори

Харківського району Харківської області

                                                             Н.В.Омельницька







   Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.