Нове в законодавстві щодо протидії булінгу (цькуванню) у навчальному середовищі

Нове в законодавстві щодо протидії булінгу (цькуванню) у навчальному середовищі

Сьогодні в Україні, як і в багатьох інших країнах Світу, серед підлітків, які навчаються у закладах освіти, набуло поширення явище булінгу (цькування), що виражається у психологічному тиску, жорстокому ставленні, фізичному насильстві, агресії, інших діях, вчинених з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам. Згідно з інформацією Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), з булінгом у колі однолітків в Україні стикалися близько 67% дітей.

19 січня 2019 року в Україні набув чинності Закон про протидію булінгу, яким вносяться зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, Законів "Про освіту", "Про дошкільну освіту", "Про загальну середню освіту" тощо.

У законі булінг (цькування) визначається як діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.

Типові ознаки булінгу:

1) систематичність (повторюваність) діяння;

1. наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

2. дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Законом також передбачений наступний механізм протидії булінгу.

Батьки жертви булінгу повинні написати заяву на ім’я керівника або засновника закладу освіти. Також заяву може написати вчитель, якщо його цькує учень. Керівник навчального закладу має скликати комісію з булінгу і викликати поліцію. Поліцейські складають протокол про адміністративне порушення. Далі рішення прийматиме суд. Інформація про подання, розгляд і реагування на такі заяви має публікуватись на сайті закладу освіти. Чи ефективно реагують у освітньому закладі на заяви про булінг — перевірятиме освітній омбудсмен.

Щоб винного притягнули до відповідальності, треба довести: що людину цькували психологічно, фізично, економічно чи в сексуальному плані; що це не поодинокий випадок, а відбувалось систематично; що жертва булінгу зазнала шкоди - психічної або фізичної, тобто відчувала страх, приниження, тривогу, була соціально ізольована.

За булінг учасника освітнього процесу передбачатиметься адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від 850 грн до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. Якщо булінг вчинено:

- групою осіб або повторно протягом року - штраф від 1700 грн до 3400 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин;

- малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років, - штраф на батьків або осіб, які їх замінюють, від 850 грн до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин;

- групою осіб, які є малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років (або ж вчинено повторно протягом року цими особами) - штраф на батьків або осіб, які їх замінюють, від 1700 грн до 3400 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

При цьому неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Нацполіції про випадки булінгу тягне за собою накладення штрафу від 850 грн до 1700 грн або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

Очікується, що Прийняття Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу” дозволить напрацювати дієвий правовий механізм протидії явищу булінгу, що матиме наслідком покращення психічного здоров'я дітей та дорослих, створення безпечного освітнього середовища, а також підвищення ступеню зосередженості дітей на навчанні.

 

 Матеріал підготовлений Люботинським бюро правової допомоги

Третього харківського місцевого центру з надання

безоплатної вторинної правової допомоги

м. Люботин, вул. Джерелянська, 2, оф. 2. т 741-40-32