Порядок реєстрації народження дитини

Відповідно до статті 122 Сімейного кодексу України походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини, а походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, або за рішенням суду(стаття 125 Сімейного кодексу України).

 

Відповідно до пункту 4 статті 13 Закону України « Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження дитини, а в разі їх відсутності – рішення суду.

Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є: медичне свідоцтво про народження (форма 103/о) , медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма 103-1/о), форми яких затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545.

 

У випадку народження дитини поза закладом охорони здоров'я державна реєстрація народження проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі медичного свідоцтва про народження або медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу.

У разі відсутності жодних документів про народження дитини державна реєстрація її народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження.

Як передбачено статтею 256 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану.

 

За нормами Цивільного процесуального кодексу, відповідно до якого здійснюється судочинство, свідок є учасником цивільного процесу, яким може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи. Пояснення свідків є однією з підстав для встановлення судом наявності або відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 7 Європейської конвенції про здійснення прав дітей під час розгляду справ, що стосуються дитини, судовий орган діє швидко, для уникнення будь-яких невиправданих зволікань.

У термінових випадках судовий орган при необхідності має повноваження приймати рішення, які підлягають негайному виконанню.

Законодавчі норми з питання державної реєстрації народження та визначення її походження, встановлені з урахуванням розмежування компетенції судової та виконавчої влади (органами якої є відділи державної реєстрації актів цивільного стану) та компетенції закладів охорони здоров»я, спрямовані на попередження шахрайства, уникнення можливої торгівлі дітьми та їх викрадення.

 

Керівник відділу Н.І. Пушкарська