Сайт міста Люботин » Люботинський музей » Аварія на Чорнобильській атомній електростанції

 Аварія на Чорнобильській атомній електростанції
Автор: Lubotin   Додано:4 травня 2012   Переглядів:1331   Категорія - [Люботинський музей]
 
 (голосів: 0)

«І вмий усі в Чорнобилі пороги

До чесної, як сповідь, чистоти.

І уступись

Найпершим

І з дороги.

І занімій.

Бо їм – у вічність йти.»

 

Б.Олійник.

 

26 квітня 1986 року в Україні трапилася наймасштабніша техногенна катастрофа сучасності - аварія на Чорнобильській атомній електростанції. Вночі, о 1годині 23 хвилини, на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС в результаті серії теплових вибухів був зруйнований реактор. За розрахунками експертів, сумарний вихід радіоактивних матеріалів становив 50 млн. кюрі, що рівнозначно наслідкам вибухів 500 атомних бомб, скинутих в 1945 році на Хіросіму. Радіоактивна хмара, що утворилася в результаті аварії, пройшла над Україною, Білоруссю, Росією, Східною Європою, Скандинавією, Великобританією і східною частиною США.

З того часу Чорнобиль - невелике містечко, яке знаходиться на березі Київського водосховища, між річками Уж та Прип'ять, місто-курорт, що в минулому привертало величезну кількість людей своєю красою, стало символом великої трагедії. До цього дня воно асоціюється з Чорнобильською катастрофою, яка забрала немислиму кількість жителів не тільки в той жахливий день, але і в наступні роки після нього.

26 квітня, Україна і весь світ згадують жертв аварії на Чорнобильській АЕС, вшановують героїв-ліквідаторів. 26 років сплило з того пам'ятного дня, коли на атомній станції у невеличкому українському місті Чорнобиль сталася аварія.

Жодна трагедія XX сторіччя не мала таких тяжких екологічних наслідків, як чорнобильська. Бо стала вона катастрофою не регіонального, навіть не національного, а глобального масштабу. Вже загинуло більше половини із 100 тисяч чорнобильців, які брали участь у ліквідації наслідків аварії в перший рік. Підірвано здоров'я сотень тисяч людей. Забруднені мільйони гектарів ґрунтів. У водосховищах осіли десятки мільйонів тонн радіоактивного мулу. Демографічна ситуація України на цей час у кризовому стані.

Але реальні збитки навіть через чверть століття визначити неможливо. Бо наслідки цього лиха вічні, і тепер можна говорити не про їх усунення, а лише про пристосування до них.

Чорнобиль не відходить у минуле, не відпускає його туди наша свідомість. Вона опромінена ним. Уперше так близько, так реально й так жахливо відкрилося нам обличчя ядерного століття в чудовому куточку українського й білоруського Полісся, куди науково-технічна революція прийшла немов останньою чергою. Прийшла й... залишила його безживним на поки що невідомий навіть ученим строк.

 

Чорнобильська атомна електростанція, яку будували з 1972 по 1985 рік, була найбільш потужною АЕС в Радянському Союзі.

1986 рік, 26 Квітень (1годину 24 хв.) - Вибухи на четвертому реакторі, які спричинили за собою пожежа.

Так що ж відбулося насправді? Існувало безліч різних точок зору, що стосуються цієї аварії. Набралося їх уже понад 110. Але самими розумними вважаються всього лише дві з них. За версією першої, причиною вибуху стало грубе порушення правил експлуатації реактора. Було це так: в ніч з 26 Квітень 1986 Року робітники 4 блоку ЧАЕС в процесі підготовки і проведення електротехнічних випробувань цілих шість разів порушили Регламент. У результаті того, що з активної зони реактора було виведено не менш 204 керуючих стрижнів з 211 штатних, тобто понад 96%, він став некерованим. Як наслідок, почалася ланцюгова реакція, спричинила тепловий вибух реактора. Крім усього іншого, гнітюче на обстановку вплинули такі фактори як «недбалість в управлінні реакторною установкою», неточне розуміння «персоналом особливостей протікання технологічних процесів у ядерному реакторі», а також втрата персоналом «почуття небезпеки». За іншою версією всьому провиною стали деякі «конструкційні недоліки», які й «допомогли» черговій зміні довести реактор до вибуху. Коли він вигорів, необхідно було зібрати всі уламки урану і графіту. Роботи проводилися без якої-небудь техніки, тобто вручну. Ліквідатори в протигазах та костюмах зі свинцю згрібали лопатами і збирали руками шматки радіоактивної речовини, потім скидали їх в згорілий реактор.

Мешканці міста про те, що сталася катастрофі нічого не підозрювали. Не минуло й десяти хвилин після вибуху, як на місце події прибули пожежники. Ближче до ранку вони змогли загасити пожежу. Але найстрашніше розпочнеться пізніше. Реактор № 4 був зруйнований грунтовно. 1997 рік - Організація Об'єднаних Націй стала реалізовувати програму з надання гуманітарної допомоги постраждалим від Чорнобильської аварії. Але грошових коштів для такої акції катастрофічно не вистачало. Список, складений ООН, налічував близько шістдесяти проектів, але через деякий час був скорочений до дев'яти пунктів. Здійсненням цього проекту можна було б поліпшити життя багатьох людей.

Найбільш вразливими виявилися, звичайно ж, діти та немовлята, які перебували в утробі матері під час вибуху. Це, напевно, відіб'ється на їх здоров'я в майбутньому.

У 2000 році - закриття ЧАЕС у зв'язку з тим, що застаріла і так недосконала система безпеки. Період розпаду різних радіоактивних частинок коливається в середньому від восьми хвилин до сотень тисяч років, але майже всі вони (окрім урану) розпадаються протягом 30 років. Можливо, через 30 років у Чорнобиль і Прип'ять знову повернуться люди і будуть жити, роблячи ці міста казково красивими.

 

Чорнобильське лихо не обминуло нашого міста. З перших днів аварії ряд організацій, підприємств Люботина направили представників своїх трудових колективів на боротьбу з її наслідками. Районним військкоматом було призвано понад 100 чоловік, з них за роки після аварії померло 38, а 36 – залишились інвалідами.

 

У числі перших у ліквідації наслідків аварії брали участь:

В.М.Азаров

В.П.Бірюк

В.С.Верблянович

О.Г.Глуходід

М.В.Глущенко

В.Л.Козар

В.А Теличко

Та багато інших.

 

До міста прибували сім'ї, евакуйовані з районів, охоплених лихом. Їх розміщували, допомагали, працевлаштовували, лікували. Зараз у Люботині мешкають 24 переселенці з небезпечної зони. Всього у нашому місті 156 люботинців мають статус чорнобильця, з них 35 - діти.

Не можна забувати про цю трагедію, яка забрала величезну кількість життів. Цю помилку вже ніяк не виправити, але можна уникнути її повторення в майбутньому. Пам'ять про її жертви залишиться в наших серцях назавжди.

 

Шановні ліквідатори Чорнобильської катастрофи! Шановні люботинці! Міцного Вам здоров'я, щастя і благополуччя, любові і шани, ясного неба та віри у славне майбутнє України! Нехай на нашій благословенній землі завжди панують мир, спокій та добро!

 

Директор краєзнавчого музею Каракаптан Л.М.

 

Завантажити фото: foto_chernobil.rar [3.21 Mb] (cкачувань: 21)







   Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.