Сайт міста Люботин » Про місто » Історія » Єдність і соборність Українських земель

 Єдність і соборність Українських земель
Автор: Lubotin   Додано:8 серпня 2008   Переглядів:5960   Категорія - [Про місто » Історія]
 
 (голосів: 4)

22 січня цього року, згідно з Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 25/2004 «Про відзначення 85-ї річниці проголошення Акта злуки», незалежна Україна урочисто святкує 85-річчя проголошення Акта Злуки –  воз’єднання Наддніпрянської та Наддністрянської України в єдину Народну Республіку. Відповідним Указом Президента України Л. Д. Кучми було встановлено, що цей день став з 2001 року «державним святом - Днем Соборності України».
22 січня 1919 року на майдані біля пам’ятника Б. Хмельницькому зібралися десятки тисяч киян, щоб бути свідками урочистого прийняття Акта Злуки. В єдину соборну Україну об'єднувалися дві українські держави. Українська Народна Республіка була утворена в листопаді 1917 року, а Західно – Українська Республіка виникла у жовтні 1918 року під час розпаду Австро – Угорської імперії.

Усвідомлюючи суспільно-політичне значення цієї події, керівництво Української Народної Республіки подбало, щоб прийняття Акту Злуки стало величною маніфестацією єднання східних та західних українських земель, виявом політичної консолідації національної еліти, днем народження єдиної незалежної соборної держави. Сценарій урочистостей розроблявся під керівництвом міністра освіти Івана Огієнка, а режисурою дійства опікувався корифей українського театру Микола Садовський.
Особливої значущості події надавала присутність усього керівництва, представницької депутації Західно – Української Народної Республіки, Української Народної Республіки, делегатів Трудового конгресу, духовенства, військової старшини, іноземних дипломатів, великої кількості люду. Прийняття Акту Соборності стало могутньою демонстрацією національної єдності.
Наступного дня Трудовий конгрес, як вищий представницький орган українського народу, майже одноголосно ратифікував документи про об'єднання двох державних утворень.
Ніби звертаючись до сучасників, один з авторів Акту Злуки, державний секретар ЗУНР Льонгин Цегельський говорив про день 22 січня: «Це така дата, що її виучувати будуть напам'ять українські діти грядущих поколінь побіч таких дат, як дата Хрещення Русі, як битва над Калкою, як битва під Полтавою або зруйнування Січі». Його слова справді стали пророчими.

Демократичні традиції і державна символіка об’єднаної УНР успадковані сучасною Україною. День Соборності є нашим державним святом.
Ідея єдності і соборності батьківських земель, так само, ідеї незалежності й державного суверенітету, сильної централізованої влади, є головним змістом державницької ідеології будь-якого народу. Не є винятком і наш український народ. Тривогою за відсутність єдності на рідних землях, осудом князівських чвар і міжусобиць, які значною мірою призвели до падіння Київської Русі, переповнені давньоруські оповіді й повчання, літописи й літературні твори. Та марно закликали до єдності князі, літописці, автор геніального «Слова о полку Ігоревім».
Після розпаду Київської Русі українській еліті не вдалося ні об'єднати в межах національної держави етнічні українські землі, ні зберегти їхню незалежність. Превалювання серед можновладців особистих і регіональних інтересів над національно – державними зумовили неспроможність панівної верстви організувати й очолити боротьбу українців за створення незалежної соборної держави.

Лише в роки Національної революції середини ХVІІ ст. у національній самосвідомості усього народу стався, по суті, революційний прорив: уперше після загибелі Київської держави з'являється державна ідея, вироблена генієм великого гетьмана Богдана Хмельницького. Вона передбачала створення незалежної держави, до складу якої мали ввійти усі етнічні українські землі. ця державна ідея стала визначальною у визвольних змаганнях народу протягом наступних століть і до сьогодення.
Сам Б. Хмельницький зробив усе можливе заради їїреалізації. Він витворив Українську козацьку державу. Не були втрачені перспективи возз'єднання в її межах усіх українських земель і досягнення цілковитої незалежності. Лише вкрай несприятлива для України міжнародна ситуація не дозволила йому досягти мети.

Національна революція середини ХVІІ ст. існування держави Богдана Хмельницького, трагедія Руїни обумовили те, що ідея соборності українських земель стала елементами суспільної свідомості українців.
Визначну, неперевершену роль у формуванні почуття соборності й українськості, безперечно, відіграв Пророк нашої нації Т. Шевченко. Ця ідея єдності українських земель, почала оформлюватися у політичну програму Е діяльності М.Драгоманова, галицьких "народовців", «Братства Тарасівців»: творчості І.Франка, Ю.Бачинського, М.Міхновського, М.Грушевського, В. Липинського, фактично усіх українських          партій та інших політичних організацій кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Українська національно – демократична революція 1917 – 1920 рр. зробила реальною мрію багатьох поколінь українців про об'єднання в єдину соборну державу. Вона увібрала в себе весь багатовіковий ДОСІ національно-визвольної боротьби українського народу. Саме в роки визвольних змагань з надзвичайною силою розкрилися творчі сили, свободолюбство і національний дух українського народу. Внаслідок національно – визвольних змагань утворилися дві демократичні держави – Українська Народна Республіка (УНР) і Західно – Українська Народна республіка (ЗУНР). Державність України стала історичним фактом.  

Але штучний вододіл розтинав тіло нашого народу, створював перешкоди на шляху його розвитку як єдиного політичного, економічного, соціокультурного організму. В розв'язаних частинах України формували відмінні риси господарської інфраструктури, політичної культури населення, етноконфесійних відносин. Русифікація Наддніпрянщини, Півдня Слобожанщини ускладнювала поширення тут національної ідеї. Водночас західноукраїнський регіон відзначався високим рівнем національної свідомості населення та стійким прагненням до творення національних форм суспільного життя. Попри всі зусилля поневолювачів, український народ через віки проніс мрію і волю до єднання всіх українських земель у власній державі. Виникнення УНР і ЗУНР надало шанс до об’єднання, яким скористалися українські національні сили по обидва боки кордону.  
Урочисто відзначаючи сьогодні ювілей Акта Злуки УНР і ЗУНР, ми можемо обійти мовчанкою один з визначальних етапів в історії змагань українського народу за свою соборність і державність, а саме період 193 1954 років. Саме в цей час відбулося проголошення незалежності Карпатської України; завершилося збирання в межах колишнього СРСР основних етнічних земель українського народу; до складу УРСР увійшла Кримська область і Україна як член ООН включилась у світову політику.
Збирання українських земель і утвердження нових кордонів України в їх етнічних межах відкривало сприятливі умови для консолідації української нації, національного відродження й зростання національної самосвідомості українців. Незважаючи на жахливі жертви і втрати, ці роки увійшли героїчною сторінкою в літопис священної боротьби українського народу свою державність і соборність. Вони засвідчили нескореність нації невмирущість національної ідеї. Вони наблизили повноцінний суверенітет України, її державну незалежність.

Сьогодні, на початку 3-го тисячоліття ідея соборності постала з новою актуальністю та силою.
Абсолютна більшість нашого суспільства - попри всілякі партійні розбіжності, попри різне національне походження, конфесій ний розбрат ­здатна сприймати і розуміти цей запит часу саме так.
За коротку мить 12-річчя Незалежності та злагоди в країни нам таки вдалося зробити багато доброго і вічного.
Найперша, найголовніша, найцінніша заслуга всієї спільноти, усіх гілок влади, кожного громадянина – мирний процес державотворення. Спільними зусиллями вдалося не допустити небезпечної конфронтації.
Відзначення річниці Злуки є ще однією нагодою для об'єднання всього суспільства навколо стрижневої ідеї єдиної державності України. Ми всі різні, але усі ми маємо прагнути одностайності у ставленні до рідної Батьківщини ­це наш священний обов'язок.
Роз'єднане, розколоте суспільство не може бути творчим. Покоління безбатченків, покоління безплідних «правнуків поганих» не може бути продуктивним уже за своєю суттю. Зневіра, страх, апатія можуть сіяти лише песимізм і пасивність.
Ідея державності, соборності, єднання повинна, просто зобов'язана стати провідною в Україні! Всі інші - є похідними від державницької ідеї.

Об'єднання навколо ідеї державності - це практичний патріотизм, непохитна віра у свою спроможність, влитися в європейську спільноту народів, оберіг духовного статку української нації.
Об'єднання навколо ідеї державності самозневаги, самозаперечення, самознищення ...
Як і далекого 1919-го, недавнього 1991-го, так і тепер, у 2004 р. зводиться воєдино собор людських долей, об'єднаних в Українській державі.

Скоординовані, дружні зусилля обов'язково повинні дати результативні наслідки. Передумовою справжнього соборного єднання держави є духовна злука всієї української нації.  
Ідея державного соборного самоутвердження, починаючи з давніх часів великокняжої доби, залишалася стрижневою для всіх поколінь українців. Ця невтолима потреба історичної правди і справедливості, жагучий поклик волі рухали віковічною свідомістю мільйонів людей в Україні, готових заплатити позамежну ціну за ті здійснення.
Вся історія нашого народу - історія злетів і падінь саме ідеї соборності. Скажемо собі назавжди - де злагода, там перемога!







   Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.