Сайт міста Люботин » Про місто » Історія » Хроніка подій з історії м. Люботина

 Хроніка подій з історії м. Люботина
Автор: Svetlana   Додано:17 липня 2017   Переглядів:165   Категорія - [Про місто » Історія]
 
 (голосів: 12)

295 років тому, у 1722 р.

- У списку населених пунктів Харківського полку, який був складений Харківською полковою канцелярією значилося, що у російського поміщика Степана Романовича Бірєва, який проживав у селі Капітонівка, кріпосні селяни платили оброк хлібом та грошима. Цей поміщик володів винокурним заводом на два казани, де виробляв 100 відер горілки за рік, але винокуріння здійснював лише для власних потреб. Це перша документальна згадка про винокуріння в Люботині. ( ЦДІАУ,ф.1725, оп. 1, спр.12, арк. 126).

- Значна частина села Капітонівки Люботинської сотні належала сибірського полку капітану Олександру Дементійовичу Чорноглазову. Кріпосними селянами у нього значились Ілля Сидорович Мащенко, Роман Павлович Заведенко, Лук’ян Максимович Щербань, Тимофій Савелійович Надутий, С.Л. Голованенко, Трохим Григорович Левченко, Максим Андрійович Куриленко, Федір Мартинович Петунов, Герасим Андрійович Колєсніков, Василь Романович Трохименко, Клим Романович Ушкало, Василь Григорович Пихоль, Семен Миколайович Марченко. (ЦДІАУ,ф. 1725, оп.1, спр. 12,арк.125, 125 зв., 126).

- “В Ржавце при пруде Ржавце Харьковского уезда действовала церковь Зачатия Святой Анны. К ней были прихожанами жители с. Гиевки на р. Мерефе.” (Щелоков К.П.  Историческая хронология Харьковской губернии. - Х.: Университетская типография,1882. - С.86 ).

285 років тому, у 1732 р.

- за даними перепису Хрущова у містечку Люботин Харківського полку налічувалося всього 179 дворів, 229 будинків та 807 чол. жителів. Сотник та його діти мали 1 двір, в якому проживало 3 особи. 39 дворів (61 будинок) належали козакам, яких налічувалося 217 осіб. Підпомічників було 356 осіб і проживали вони у 104 дворах та 124 будинках. Робітників налічувалося у слободі 46 чоловік. Проживало 9 чол. служителів православної церкви. (ЦДІАУ,ф.1725, оп. 1, спр.22, арк. 672).

- за даними цього ж перепису у капітана Бірєєва було 27 кріпосних селян, у полковника Шидловського - 12, у капітана Ф. Аболмосова - 5, у ротмістра ландміліцького полку О. Шедопирського - 9. Усі кріпосні селяни люботинських поміщиків були поселені на купленій землі. (ЦДІАУ,ф.1725, оп. 1, спр.22, арк. 1161-1163 зв.).

- за даними цього ж перепису люботинським сотником був Гаврило Петровський, 60 років, мав двох синів -  13-річного Андрія та 5-річного Федора (ЦДІАУ,ф.1725, оп. 1, спр.22, арк. 691).

250 років тому, у 1767 р. у Слобідсько-Українській губернській канцелярії у списках дворян Валківського повіту значаться люботинські поміщики: полковий обозний Ілля Ковалевський (мав 96 душ кріпосних селян), ротмістр Костянтин Ковалевський, відставний прем’єр-майор Григорій Федотов (6 душ), есаул Андрій Петровський (13 душ), сотник Гаврило Альбовський (29 душ), сотник Семен Романовський (71 душа), дружина прапорщика Олександра Чорноглазова (35 душ), сотник Іван Смородський (5 душ), підпрапорні Федір Петровський (6 душ) та Григорій Щедопирський (11 душ), канцелярист Іван Д’яконов (3 душі). (ЦДІАУ, ф.1710, оп. 2, спр.370, арк. 63-64).

245 років тому, у 1772 р. у військовій слободі Люботин Валківського комісарства проживало 1185 чоловіків та 1149 жінок, всього - 2334 особи. (ЦДІАУ, ф.1710, оп. 2, спр.3796, арк. 11 зв.).

240 років тому, у 1777 р. поміщик Валківської округи поручик Григорій Олексійович Петровський звернувся з чолобитною до цариці Катерини ІІ в якій прохав відказати за ним та внести до відповідних земельних реєстрів нерухоме майно, куплене ним у поміщика, відставного полкового єсаула А.Петровського в люботинських дачах в урочищі Довгого Байраку минулого 1776 року.

220 років тому, у 1797 р.

- слобода Люботин в ході адміністративної реформи та поділу повітів  на волості була включена до Огульчанської волості Харківського повіту Слобідсько-Української губернії;

- рід Альбовських – Альбоських був занесений у дворянські книги Харківської губернії. Альбовські у 80-х роках XVII століття переселилися з Правоборежної України на Слобожанщину і оселилися в Люботині. Представник роду Федір Альбовський був люботинським сотником.

215 років тому, у 1802 р. під час чергової адміністративної реформи слобода Люботин у складі Огульчанської волості була віднесена до Валківського повіту.

205 років тому, у 1812 р. була зима з сильними морозами, в результаті яких загинуло багато плодових дерев, пізніше ця зима отримала серед місцевого населення назву "французької".

195 років тому, у 1822 р.

- у селі Гиївці налічувалося 113 парафіяльних дворів, в яких проживало 447 чоловіків та 455 жінок.  У селі Богданівка проживав власник села колезський асесор Михайло Чекалов і налічувалося 20 дворів. (ДАХО, ф. 40, оп. 110, спр. 1739, арк. 139).

- Зима з сильними морозами, в результаті яких загинуло багато плодових дерев.

190 років тому, у 1827 р. зима з сильними морозами, в результаті яких загинуло багато плодових дерев та хлібних посівів.

180 років тому, у 1837 р.

- відбулося укрупнення винокурного виробництва в хуторі Караван (об'єднано три заводи в один) статським радником Г.Р.Шидловським. Цим об’єднанням було започатковано сучасний Караванський спиртовий завод;

- громадський  будинок з дозволу Харківського губернатора у слободі Люботин було переобладнано під богодільню (будинок для людей похилого віку);

- серед великої рогатої худоби в слободі Люботин розпочалася епідемія ящура.

175 років тому, у 1842 р. пройшло розмежування земель різних власників у хуторі Олександрівському та пустощі Чорноглазовській Люботинської волості, під час якого 21 власник вивів свої черезполосні ділянки в одне місце.

160 років тому, у 1857 р. у 600 дворах люботинців знаходилося на утриманні 1200 робочих пар волів.

145 років тому, у 1872 р. сотськими у слободі Люботин були Дорофій Почепецький, Петро Коваленко, Дмитро Каракаптан, Макар Кальченко, Кузьма Нестеренко.

140 років тому, у 1877 р. довідкове видання "Список сельских обществ и волостей Харьковской губернии" відмічало, що в Люботинській волості існує два селянських товариства: Люботинське та Богданівське. До Люботинського входили слобода Люботин, хутори Манченки та Ревчик ( в товаристві налічувалося 1764 чол. державних селян), до Богданівського - села Богданівка (70 селян-власників), Андріївка та хутір Бистряний (24 тимчасовозобов'язаних селян). Крім того в селі Гійовка Коротичанської волості Харківського повіту існувало також сільське товариство селян-власників, в якому налічувалося 270 чол.

135 років тому, у 1882 р.

- розпочалося промислове вирощування картоплі поблизу села Гиївки у зв’язку з необхідністю забезпечити сировиною місцевий винокурний завод Д.І.Святополк-Мирського;

- у Люботині була дозволена ярмарка – Семенівська, яка проходила щорічно 1 вересня (на один день). Пізніше вона стала мануфактурною;

- у Люботині розпочала свою діяльність  народовольча робітнича організація серед працівників паровозного депо. Керівники організації були  Петро Леонтійович Антонов, Василь Іванов.

125 років тому, у 1887 р. на Всеросійській сільськогосподарській виставці, яка проходила у Харкові жителем слободи Люботин Георгієм Володимировичем Дорошенком були представлені різні види чорнил. Серед експонатів виставки значилися такі чорнила: конторське, алазалінове, антрацитове, копіювальне, інтенсивне, фіолетове, металеве, кармінове, золоте, срібне, симпатичне, чорнило для мічення білизни, штемпельна фарба, чорнильний порошок (червоний, чорний, голубий, зелений, фіолетовий) та гуміарабік.

125 років тому, у 1892 р. поблизу станції Люботин був влаштований спеціальний холерний притулок на 14 ліжок з спеціальним санітарним загоном для надання допомоги хворим на холеру, яких знімали з потягів на станції.

120 років тому, у 1897 р. для забезпечення безперебійних вантажоперевезень Харківсько-Миколаївська залізниця протягом проклала і відкрила рух другої колії залізниці між Люботином та Новою Баварією.

115 років тому, у 1902 р.

- у пристанційному селищі станції Люботин було відкрите початкове однокласне трирічне народне училище, яке часто називали Яловенківським або Люботинським другим (зараз це Люботинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4)

- товариством споживачів Харківсько-Миколаївської залізниці було відкрито на станції Люботин лавку.

110 років тому, у 1907 р.

- на станції Люботин було відкрито відділок служби руху Південної залізниці, а через деякий час служби колії;

- у Люботині  було відкрито відразу три приватних навчальних заклади: приватне освітнє училище при станції Люботин Г.П.Воронової, приватне освітнє училище Г.Г.Фіолетової та училище О.А. Нестеренко.

105 років тому, у 1912 р.

- Валківським повітовим земством ухвалено рішення про  будівництво нового приміщення для Яловенківського початкового училища;

- на станції Люботин було влаштоване централізоване управління залізничними стрілками із застосуванням електрожезлової сигналізації Вебб Томпсон.

- на південно-західній околиці пристанційного селища Люботин в 4 км від залізничної станції біля Певного ставка розпочав свою роботу цегельний завод, цеглу виробляли вручну і обпалювали в ямах соломою;

- за даними “Харківського календаря на 1912 рік” у слободі Люботин налічувалося 4445 жителів, у хуторі Яловенковім – 3774 жителів, у хуторі Ревчик – 1214 жителів, в Гійовці – 1450 жителів.

- волосним старшиною Люботинської волості був Зінченко Митрофан Миколайович, волосним писарем - Літкевич Павло Діомидович, головою волосного суду - Тарануха Федір Якович.

- начальником Люботинської поштово-телеграфної контори був Шапоренко Трофим Григорович, його помічником – губернський секретар Нікіфоров Петро Васильович; поштово-телеграфними чиновниками – Чаговець Олексій Михайлович, Дем’янченко Олександр Дмитрович, Білойван Микола Гаврилович та Медвідь Олексій Васильович.

- у переліку фабрик та заводів по Люботинській волості значилися:

парові млини – Чаговця Н.Л. в хут. Яловенковім (працювало 1 чол.);

водяні млини  - Солодая та Горбовцова на ст. Люботин; П.Д.Святополк-Мирського в с.Гиївці (1 чол.);

винокурні – Духовського Є.М. в хуторі Караван (18); П.Д.Святополк-Мирського в с. Гиївці;

заводи фруктових вод – Краснянського П.П. (2 чол.) та Бикова Н.А. в хут. Яловенковім;

цегляні заводи – Кулика Р.В. в хут. Караван (3 чол.), Зименко М.Ф. (1 чол.), Певного Н.Н. (10), Гахова Д.М. (1) – в слободі Люботин; спадкоємців Величенко Я (8 чол.) в хут. Яловенковім; Альбовського В.Г. в хут. Коваленковім; Еткало М.А. (1) в хут. Нестеренковому;

- управлінням Південної залізниці на ст. Люботин було відкрито склад з  продажу вугілля для місцевого населення;

- поблизу Люботина тривалий час проживав відомий російський релігійний філософ Микола Олександрович Бердяєв.

100 років тому, у 1917 р. незадовго до Жовтневої революції в Люботині поселилася родина майбутньої письменниці Наталії Забіли.

95 років тому, у 1922 р.

-народився Абдулов Іван Пилипович, Герой Радянського Союзу, учасник Великої Вітчизняної війни, снайпер, який пав смертю хоробрих в бою під Люботином 11 березня 1943 року;

-народився Гомолко Борис Мефодійович, льотчик-винищувач, лейтенант, учасник Великої Вітчизняної війни, який здійснив таран фашистського літака на висоті 2500 м. під Сталінградом, випускник Люботинської СШ № 3.

80 років тому, у 1937 р.

- у радгоспі «Люботинський садокомбінат» працювало 13 стаханівців, із них 8 комсомольців.

- у колгоспі «Нове життя» Гиївської сільради стахановець-тепличник забезпечував врожай помідор по 7,8 кг з 1 квадратного метра.

55 років тому, у 1962 р.

- експедиція Харківського державного університету продовжила розкопки Караванського курганного могильника. Цього року було досліджено 10 курганів, більшість з яких виявилися пограбованими;

- відкрито дитячий садок по пров. Луначарського, 11 (зараз це Люботинський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3).

50 років тому, у 1967 р.

- на Караванському спиртозаводі почала діяти перша установка з вирощування ферментів. Це дало можливість замість 4 тонн проса використовувати лише 350 кг висівок. Фактично ця установка зекономила підприємству 35 тис. крб. в рік. До ювілею Жовтневої революції на заводі була запущена ще одна установка для вирощування ферментів, встановлено вакуум охолодження, котельня заводу була винесена з підвалу в окреме приміщення і переведена на рідке паливо.

- на Люботинському харчокомбінаті господарським способом до ювілею Жовтневої революції було збудовано цех з виробництва лимонаду.

- на території Люботинської середньої школи № 1 було встановлено пам'ятник учасникам громадянської війни, які загинули за встановлення  радянської влади в Люботині.

 30 років тому, у 1987 р.

- у парку ім. Леніна було встановлено карусель, на придбання та встановлення якої було витрачено 26 тис. крб.

- локомотивне депо. Локомотивними бригадами за рік зекономлено 542 тис. кіловат годин електроенергії та 559 т дизельного палива.

- розпочалося будівництво прибудови для шестирічок у Люботинській восьмирічній школі № 7.

- закрито родильне відділення міської лікарні із-за невідповідності приміщення санітарним нормам.

25 років тому, у 1992 р. земельною комісією міськвиконкому під городи жителям Люботина було виділено 170 га орної землі.

20 років тому, у 1997 р. була надрукована книжка: “Милиция Южной: Краткий истори-ческий очерк в документах, печатных и фотоматериалах /Н.С.Супрунов, Г.П.Колесников, Н.Ю.Сандеева и др. – Х.:УМВД Украины на ЮЖД,1997. – 140с.” Наклад видання 2000 екз. У виданні згадується Юрченко Т.І., житель нашого міста, є дані про діяльність лінійного відділення транспортної міліції на ст.Люботин.

15 років тому, у 2002 р. вийшла збірка поезій Костя Маковійського «У великоднім милосерді».

10 років тому, у 2007 р.

- у харківському видавництві «Майдан» вийшла збірка поезій Костя Маковійського «Шелест осені»,

- у харківському видавництві «Титул» вийшла збірка поезій Олександра Кибальника «Дебют матадора».

Стрілець В.В., начальник відділу освіти 







   Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.