Фінансове управління ЛМР » Сторінка 7 » Веб-портал міста Люботин

ПРОЕКТ ОСНОВНИХ НАПРЯМІВ бюджетної політики на 2016 рік

Автор: Svetlana

Додано: 18 травня 2015

Категорія - [Тимчасовий архів » Інформація установ міста » Фінансове управління ЛМР]

Проект основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік

СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 31 березня 2015 р. № 314-р

ПРОЕКТ ОСНОВНИХ НАПРЯМІВ
бюджетної політики на 2016 рік

Основні напрями бюджетної політики на 2016 рік розроблені відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів України, Коаліційної угоди, Стратегії сталого розвитку “Україна-2020” і ґрунтуються на положеннях програм співпраці з Міжнародним валютним фондом та іншими міжнародними фінансовими організаціями.

Під час підготовки проекту Державного бюджету України на 2016 рік враховуватимуться заходи з реалізації ефективної бюджетно-податкової політики, дотримання жорсткої фінансової дисципліни, підвищення рівня прозорості та раціональності бюджетного процесу, а також схвалені Урядом плани імплементації актів законодавства Європейського Союзу.

Передумовами формування проекту Державного бюджету України на 2016 рік стане економічне відновлення, подолання бідності, сталий розвиток суспільства, забезпечення пріоритетного спрямування бюджетних коштів на розвиток озброєння та військової техніки, розроблення та впровадження їх нових зразків, проведення структурних реформ в основних галузях економіки і сферах діяльності, встановлення сприятливих умов для ведення бізнесу, здобуття енергонезалежності, розвиток освіти і науки.

Основні прогнозні макропоказники економічного
і соціального розвитку України на 2016 рік

Під час визначення Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік враховано такі основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2016 рік:

валовий внутрішній продукт номінальний — 2 106,1 млрд. гривень;

валовий внутрішній продукт реальний, темпи зростання — 102 відсотки;

індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) —109 відсотків;

індекс цін виробників (грудень до грудня попереднього року) —112 відсотків;

рівень безробіття населення віком 15—70 років, визначений за методологією Міжнародної організації праці, — 9,9 відсотка;

обмінний курс гривні до долара США (в середньому за період) — 22,5 гривні.

Основні прогнозні макропоказники можуть бути уточнені на основі зміни соціально-економічної ситуації у 2015 році, а також припущень прогнозу з урахуванням внутрішніх та зовнішніх ризиків. У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про уточнення основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2016 рік вони будуть враховані під час підготовки проекту Державного бюджету України на 2016 рік.

Основні завдання бюджетної політики

Забезпечення збалансованості та стійкості бюджетної системи шляхом:

утримання граничного обсягу дефіциту державного бюджету в межах 3 відсотків валового внутрішнього продукту;

збереження з урахуванням податкового законодавства частки перерозподілу валового внутрішнього продукту через зведений бюджет на рівні не вищому, ніж враховано у Державному бюджеті України на 2015 рік;

фінансування дефіциту загального фонду державного бюджету переважно шляхом здійснення внутрішніх запозичень;

створення системи щодо управління ризиками державного боргу з метою запобігання піковим навантаженням на державний бюджет, розвитку вторинного ринку державних облігацій за рахунок проведення активних операцій з державним боргом з вільними коштами на єдиному казначейському рахунку;

скорочення боргового навантаження на економіку, в тому числі за підтримки міжнародного фінансування (переважно рефінансування боргу) та управління боргом, що дасть змогу зменшити виплати, пов’язані з обслуговуванням державного боргу в найближчі роки;

встановлення граничного обсягу надання державних гарантій на бюджетний період не більш як 5 відсотків доходів загального фонду державного бюджету за рішенням Кабінету Міністрів України або на підставі міжнародних договорів України для кредитування проектів інвестиційного характеру на об’єктах, що мають загальнодержавне значення;

фінансування дефіциту спеціального фонду державного бюджету за рахунок кредитів (позик), що залучаються Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для виконання інвестиційних програм (проектів);

надання державних (місцевих) гарантій для реалізації інвестиційних, інноваційних, національних та інших проектів розвитку за договорами, укладеними з іноземними державами, банками і міжнародними фінансовими організаціями;

забезпечення економічно обґрунтованого підвищення розміру мінімальної заробітної плати та посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки з урахуванням фінансових можливостей бюджету;

встановлення розміру прожиткового мінімуму та рівня його забезпечення на основі зростання показників реального сектору економіки та індексу споживчих цін;

оптимізації видатків державного бюджету на утримання органів влади з урахуванням зменшення контрольних функцій і приведення кількості контролюючих органів та їх повноважень у відповідність з європейськими стандартами, перегляду системи органів виконавчої влади за результатами функціонального аналізу;

забезпечення здійснення заходів з ліквідації перехресного субсидування пасажирських перевезень за рахунок вантажних;

визначення потреби у видатках державного бюджету, що спрямовуються Пенсійному фонду України, з урахуванням розроблення нової редакції Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, якою передбачено єдині принципи нарахування пенсій в Україні;

забезпечення поетапного здійснення заходів з реформування діючої системи пільг на проїзд та поступового переходу на адресну грошову допомогу;

запровадження державного стратегічного планування як передумови для забезпечення переходу на середньострокове бюджетне планування;

визначення стратегічних цілей та показників результату діяльності головних розпорядників бюджетних коштів, у тому числі показників ефективності надання державних послуг, відповідно до пріоритетів державної політики, визначених Угодою про асоціацію Україна — ЄС, Стратегією сталого розвитку “Україна-2020”, Програмою дій Кабінету Міністрів України, Коаліційною угодою та програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом з урахуванням ресурсних можливостей державного бюджету;

посилення обґрунтованості видатків державного бюджету за принципом “від першої гривні”;

запровадження бюджетних правил, зокрема щодо виключних випадків внесення змін до закону про Державний бюджет України протягом року;

посилення відкритості та прозорості публічних фінансів шляхом оприлюднення головними розпорядниками бюджетних коштів інформації про стратегічні цілі та досягнуті результати.

Забезпечення пріоритетного спрямування бюджетних коштів на оборону та правоохоронну діяльність, зокрема розвиток озброєння та військової техніки з урахуванням необхідності впровадження стандартів НАТО, проведення інтенсивної бойової підготовки військ з урахуванням досвіду, набутого під час проведення антитерористичної операції, облаштування кордону, шляхом:

внесення відповідних змін до державних програм, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони;

виконання державного оборонного замовлення з урахуванням пріоритетності закупівлі нових зразків озброєння та військової техніки у вітчизняного виробника.

Оптимізація структури і чисельності військових формувань та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України для приведення у відповідність з прогнозованим рівнем загроз для України шляхом підготовки законопроектів про чисельність Збройних Сил України та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України з урахуванням оптимізації їх структури.

Реформування правоохоронних органів, усунення дублювання функцій та уточнення повноважень, оптимізація їх структури і чисельності шляхом реалізації Стратегії розвитку органів внутрішніх справ України та Концепції першочергових заходів реформування системи Міністерства внутрішніх справ, схвалених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2014 р. № 1118.

Належне соціальне забезпечення військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу) — учасників антитерористичної операції, а також сімей загиблих військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу) — учасників антитерористичної операції шляхом:

внесення відповідних змін до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”;

затвердження Програми соціальної реабілітації та адаптації учасників антитерористичної операції.

Забезпечення ефективної реалізації зовнішньої політики, зокрема з метою консолідації міжнародної підтримки територіальної цілісності і суверенітету України, а також відстоювання національних інтересів держави на міжнародній арені шляхом:

оптимізації дипломатичної присутності України за кордоном, зокрема її посилена підтримка у ключових країнах світу і міжнародних організаціях, що є одним з основних елементів забезпечення національної безпеки держави;

підвищення рівня використання потенційних можливостей міжнародних організацій для забезпечення інтересів України, проведення реформ та подальшої інтеграції України до міжнародної спільноти.

Відновлення зруйнованої інфраструктури східних регіонів України шляхом отримання та використання донорської допомоги для відбудови територій, зруйнованих внаслідок проведення антитерористичної операції.

Пріоритетні завдання податкової політики

Удосконалення податкового законодавства шляхом:

внесення змін до Податкового кодексу України в частині:

- запровадження непрямих методів контролю за відповідністю доходів і витрат фізичних осіб;

- перегляду системи оподаткування підприємств незалежно від форми власності, які провадять господарську діяльність з видобутку природного газу;

- переходу сільськогосподарських підприємств на загальний режим обкладення податком на додану вартість;

внесення змін до законодавчих актів щодо зниження навантаження на фонд оплати праці з метою детінізації заробітної плати.

Посилення боротьби із схемами ухилення від сплати податків юридичними і фізичними особами, зокрема удосконалення адміністрування податку на додану вартість, формування системи податкового контролю залежно від ступеня ризику в діяльності платників податків шляхом:

запровадження податкового контролю за трансфертним ціноутворенням;

забезпечення оприлюднення інформації про:

- сплату податків суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами;

- суб’єктів господарювання, які мають податковий борг;

розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій;

впровадження електронного сервісу для платників податків;

запровадження системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Адаптація податкового законодавства України до законодавства Європейського Союзу шляхом внесення до Податкового та Митного кодексів України змін, спрямованих на наближення положень національного законодавства до законодавства Європейського Союзу з питань податку на додану вартість, акцизного податку та мита.

Зменшення податкових перешкод для закордонних інвестицій та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і капітал шляхом проведення переговорів щодо міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування з іноземними державами та внесення змін до діючих договорів України, зокрема з Кіпром, Швейцарією, Люксембургом, Нідерландами.

Виконання пріоритетних державних цільових програм

Виконання пріоритетних державних цільових програм здійснюватиметься в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2016 рік, за результатами перегляду державних цільових програм з урахуванням переходу до нової системи бюджетного планування, спрямованої на досягнення стратегічних цілей.

Взаємовідносини державного бюджету
з місцевими бюджетами

Під час реалізації бюджетної політики на місцевому рівні здійснюватимуться подальші кроки в напрямі проведення реформи місцевого
самоврядування, децентралізації управління бюджетними коштами та підвищення рівня самостійності органів місцевого самоврядування з метою виконання таких завдань:

запровадження європейських стандартів місцевого самоврядування для забезпечення сталого соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць шляхом:

- формування ефективної територіальної системи органів місцевого самоврядування;

- реорганізації місцевих держадміністрацій в органи префектурного типу;

- утворення об’єднаних територіальних громад;

досягнення оптимального рівня розподілу ресурсу між державним та місцевими бюджетами для забезпечення фінансової спроможності органів місцевого самоврядування, у тому числі об’єднаних територіальних громад, що утворюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;

зміцнення податкового потенціалу територій шляхом:

- застосування механізму горизонтального фіскального вирівнювання;

- удосконалення системи адміністрування податків, зборів та інших обов’язкових платежів, що зараховуються до місцевих бюджетів;

упорядкування повноважень щодо здійснення видатків між державним та місцевими бюджетами шляхом:

- делегування органам місцевого самоврядування відповідного рівня повноважень щодо надання базових послуг;

- зміни підходів до реалізації галузевої політики;

- спрямування додаткового власного ресурсу місцевих бюджетів, отриманого за результатами впровадження реформи міжбюджетних відносин, на здійснення повноважень (із внесенням відповідних змін до Бюджетного кодексу України) щодо підготовки кадрів у державних вищих навчальних закладах I—II рівня акредитації (перенесення строку передачі повноважень з 1 січня 2017 р. на 1 січня 2016 р.), робітничих кадрів у професійно-технічних та інших навчальних закладах, а також утримання закладів культури (національні та державні цирки, театри, заповідники, концертні організації, бібліотеки, музеї);

удосконалення системи планування показників бюджету та їх прогнозування на середньострокову перспективу на місцевому рівні шляхом:

- підвищення якості бюджетних прогнозів;

- переходу на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом бюджетів об’єднаних територіальних громад, що утворюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;

- застосування формульних розрахунків галузевих трансфертів, побудованих на оновлених стандартах надання послуг та фінансових нормативах бюджетної забезпеченості на одного отримувача послуги;

підвищення прозорості та ефективності витрачання бюджетних коштів шляхом:

- застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі під час складання проектів місцевих бюджетів на плановий бюджетний рік;

- законодавчого врегулювання питань проведення аудиту місцевих бюджетів та їх звітності;

запровадження нової системи державного управління регіональним розвитком з урахуванням досвіду та відповідно до стандартів регіональної політики європейських держав шляхом:

- підвищення ефективності використання коштів Державного фонду регіонального розвитку;

- виконання плану заходів з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року;

- застосування механізму державно-приватного партнерства під час реалізації проектів розвитку;

- надання державної підтримки для стимулювання проектів співробітництва та об’єднання територіальних громад.

Інші питання, вирішення яких необхідне для
складення проекту закону про Державний
бюджет України на 2016 рік

Оптимізація мережі закладів охорони здоров’я з метою підвищення ефективності використання ресурсів системи охорони здоров’я шляхом вжиття заходів до оптимізації ліжкового фонду відповідно до потреб населення.

Здійснення заходів щодо створення єдиного простору закладів охорони здоров’я незалежно від їх підпорядкування шляхом передачі відомчих установ та закладів охорони здоров’я (крім установ та закладів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів, а також Клінічної лікарні “Феофанія” Державного управління справами) до сфери управління Міністерства охорони здоров’я України.

Забезпечення доступності високоякісної освіти (від дошкільної до вищої) для всіх громадян України незалежно від місця їх проживання відповідно до європейських стандартів освітньої системи шляхом:

усунення дисбалансу між показниками прийому до вищих та професійно-технічних навчальних закладів;

установлення частки прийому до професійно-технічних навчальних закладів за державним замовленням на рівні не меншому, ніж 60 відсотків загального обсягу прийому до навчальних закладів на умовах державного замовлення за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста, бакалавра та кваліфікованого робітника;

завершення переведення професійно-технічних навчальних закладів на фінансування за рахунок коштів місцевих бюджетів;

передачі майна професійно-технічних навчальних закладів у комунальну власність;

завершення формування єдиного освітнього простору шляхом передачі вищих навчальних закладів до сфери управління Міністерства освіти і науки України (крім закладів, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров’я України);

оптимізації кількості кафедр у вищих навчальних закладах, загальної кількості навчальних годин загальноосвітніх навчальних закладів та шкіл естетичного виховання;

збільшення кількості учнів у групі під час поділу класу для вивчення окремих предметів;

затвердження типових штатних нормативів для закладів бюджетної сфери та установ, які отримують фінансову підтримку з бюджету;

продовження роботи з оптимізації мережі закладів освіти, культури, інших галузей бюджетної сфери, насамперед оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів із скороченням їх кількості (орієнтовно на 5 відсотків за рахунок об’єднання малокомплектних шкіл) та зменшення кількості вищих навчальних закладів з 802 до 317;

врегулювання на законодавчому рівні питання діяльності ботанічних садів та заповідників вищих навчальних закладів, які є їх структурними підрозділами;

затвердження регіональних планів об’єднання навчальних закладів, закладів культури (із збереженням фінансової самостійності) з урахуванням демографічних показників, рівня міграції, стану ринку праці для задоволення потреб населення у високоякісних послугах;

розроблення середньострокового та довгострокового (на 25—30 років) прогнозу розвитку освітньої галузі на підставі демографічних показників та тенденцій випуску вихованців дошкільних, учнів загальноосвітніх та професійно-технічних, студентів вищих навчальних закладів;

формування показників державного замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів відповідно до потреб ринку праці та за галузевою ознакою;

визначення щороку доцільності підготовки фахівців та робітничих кадрів за певними спеціальностями, напрямами підготовки, галузями знань;

установлення економічно обґрунтованої плати за проживання у гуртожитках навчальних закладів та наукових установ;

скорочення адміністративно-господарських видатків наукових установ, навчальних закладів та установ освіти;

впорядкування виплат під час роботи за сумісництвом (нарахування доплат, надбавок, інших виплат, передбачених законодавством, за основним місцем роботи за фактично відпрацьований час);

нарахування доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а не за вакантною посадою.

Забезпечення подальшого довгострокового розвитку науково-технологічного та інноваційного потенціалу як основної рушійної сили розвитку національної економіки, розбудова національної інноваційної системи шляхом:

оптимізації мережі наукових установ з урахуванням критеріїв оцінювання результативності їх науково-технічної діяльності;

затвердження державного замовлення на проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень та виконання науково-технічних розробок з урахуванням обсягу коштів, передбаченого у державному бюджеті;

зміни структури бюджетного фінансування наукових досліджень за основними етапами наукового процесу, підвищення частки бюджетних коштів, що спрямовуються на фінансування завершальних етапів наукового процесу;

завершення атестації науково-дослідної (науково-технічної) діяльності вищих навчальних закладів III—IV рівня акредитації та наукових установ, які є структурними підрозділами вищих навчальних закладів, з метою проведення оцінки ефективності їх діяльності, відповідності одержаних ними результатів державним пріоритетам розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності;

фінансування науково-технічних розробок переважно за результатами проведення відкритих конкурсів інноваційних проектів, спрямованих на виробництво конкурентоспроможної продукції;

фінансування за рахунок бюджетних коштів насамперед пріоритетних науково-дослідних робіт, результати яких можна ефективно застосувати в практичній діяльності;

оптимізації кількості державних цільових науково-технічних програм та наукових частин державних цільових програм з метою приведення їх у відповідність з вимогами Закону України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” та продовження строку дії мораторію на затвердження нових програм;

передачі Національної академії наук, Національної академії педагогічних наук, Національної академії мистецтв, Національної академії правових наук, Національної академії аграрних наук та бюджетних наукових установ, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, перебувають в управлінні Державного управління справами (крім бюджетних установ, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства оборони України, інших державних органів, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами, органами цивільного захисту), до сфери управління Міністерства освіти і науки України, передачі Національної академії медичних наук до сфери управління Міністерства охорони здоров’я України, залишення Інституту протезування та протезобудування у сфері управління Міністерства соціальної політики України з метою розвитку протезно-ортопедичної галузі та забезпечення зазначеними міністерствами відповідного фінансування таких установ;

посилення відповідальності виконавців наукових досліджень та науково-технічних розробок під час використання бюджетних коштів.

Збереження, відтворення та примноження духовних і культурних здобутків українського народу, розвиток інформаційного простору шляхом:

нормативного врегулювання питань формування державного замовлення у сферах культури, телебачення та радіомовлення, кінематографії та видавничій сфері;

продовження здійснення заходів з передачі закладів культури державної власності до сфери управління Міністерства культури України;

реформування системи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства про охорону культурної спадщини;

удосконалення механізму надання державної підтримки закладам та установам культури;

розроблення нормативів для планування обсягів фінансової підтримки театрів, художніх колективів, концертних, циркових організацій, затвердження критеріїв надання такої підтримки;

опрацювання питання створення цифрових (електронних) бібліотек як одного з ключових напрямів розвитку світової інформаційної сфери та однієї з найважливіших складових частин інформаційного суспільства;

створення на базі бібліотек державної та комунальної власності центрів обслуговування громадян, основним завданням яких є задоволення потреб громадян у публічній інформації, забезпечення їх доступу до державних та регіональних електронних інформаційних ресурсів, надання консультативних послуг з питань електронного оформлення звернень до органів державної влади тощо;

побудови нової моделі надання послуг музеями, розширення переліку послуг з організації дозвілля населення, використання новітніх технологій, нової форми подання експонатів, удосконалення системи організації музейної справи (утворення музейних асоціацій, союзів тощо);

розширення переліку джерел фінансування закладів культури шляхом стимулювання позабюджетного фінансування культури (налагодження зв’язків між закладами культури та бізнесом (фандрейзинг);

переведення окремих типів закладів культури на самоокупність;

перегляд нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками з урахуванням демографічної ситуації;

усунення необґрунтованих диспропорцій в оплаті праці працівників бюджетної сфери, які виконують однакову за рівнем складності та функціональними ознаками роботу, мають подібну або рівнозначну кваліфікацію, шляхом перегляду (скасування) доплат та надбавок за особливі умови праці окремих категорій працівників бюджетної сфери;

виконання регіонального плану цифрової наземної радіомовної служби у смугах частот 174—230 МГц і 470—862 МГц (“Женева-2006”), затвердженого угодою країн — членів Міжнародною союзу електрозв’язку щодо переходу з аналогового на цифрове телерадіомовлення;

інвентаризації міжнародних договорів України, які передбачають спрямування бюджетних коштів на їх виконання, переукладення цих договорів з метою оплати зобов’язань тими суб’єктами, що їх укладали, за рахунок коштів власних надходжень;

створення умов для використання державними органами, підприємствами, установами та організаціями, які використовують бюджетні кошти, програмного забезпечення з відкритим кодом;

внесення змін до Закону України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” у частині застосування до журналістів державних та комунальних засобів масової інформації норм про умови оплати праці та пенсійне забезпечення державних службовців;

упорядкування умов оплати праці журналістів державних телерадіоорганізацій, журналістів та керівних працівників і спеціалістів апарату Українського національного інформаційного агентства “Укрінформ”, віднесених до категорій посад державних службовців;

затвердження методики визначення граничної вартості хвилини екранного часу для встановлення обсягу надання державної фінансової підтримки суб’єктам продюсерської системи шляхом часткового фінансування виробництва національних фільмів.

Продовження здійснення заходів і реалізації проектів, спрямованих на зменшення обсягу споживання природного газу в галузях економіки, житлово-комунальному господарстві та населенням шляхом:

забезпечення акумулювання фінансових ресурсів за рахунок незаборонених законодавством джерел на впровадження інвестиційних проектів, спрямованих на зменшення обсягу споживання природного газу та заміщення імпортованого природного газу альтернативними видами палива та енергії;

визначення на законодавчому рівні граничного строку обов’язкового встановлення побудинкових засобів обліку теплової енергії;

забезпечення виконання Закону України “Про комерційний облік природного газу” в частині строків встановлення приладів обліку природного газу для окремих категорій споживачів.

Продовження поетапної ліквідації перехресного субсидіювання та вирівнювання цін і тарифів на природний газ, електричну енергію, водопостачання і водовідведення шляхом:

запровадження мораторію на прийняття рішень щодо нових пільгових цін і тарифів для окремих галузей промисловості та споживачів електричної енергії;

ліквідації крос-субсидій, переходу до ринкових тарифів на електричну енергію, що сприятиме збільшенню обсягу доходу енергокомпаній;

здійснення заходів з підвищення енергоефективності та енергозбереження в усіх галузях економіки та бюджетній сфері.

Визначення шляхів збалансування фінансового стану Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” під час розгляду фінансового плану зазначеної Компанії на 2016 рік, цін на природний газ для споживачів (населення та підприємств теплокомуненерго) з метою зменшення її дефіциту.

Подальше реформування вугільної галузі шляхом:

прийняття закону щодо державної підтримки вугільної галузі;

підготовки до приватизації усіх вугледобувних підприємств;

прийняття рішень щодо ліквідації шахт, які не приватизовано;

прийняття нормативно-правових актів та проведення відповідних структурних перетворень під час реформи міжбюджетних відносин щодо реалізації проектів ліквідації підприємств вугільної та торфодобувної промисловості і утримання водовідливних комплексів у безпечному режимі на умовах співфінансування з місцевими органами влади;

збалансування фінансового стану державних вугільних підприємств у разі відмови від фінансування за рахунок коштів бюджету їх операційних витрат;

оптимізації ціноутворення на вугільну продукцію до рівня, необхідного для беззбиткової роботи вугледобувних підприємств.

Диверсифікація шляхів та джерел постачання первинних енергоресурсів, зокрема ядерного палива, шляхом:

прийняття нормативно-правових актів для виконання інвестиційних програм у ядерно-енергетичній галузі з метою удосконалення та створення нових елементів ядерно-паливного циклу в рамках дотримання міжнародного законодавства в ядерній сфері;

підвищення рівня безпеки експлуатації атомних електростанцій, ефективності використання існуючих потужностей, продовження строків експлуатації енергоблоків, будівництва нових реакторних установок та центрального сховища відпрацьованого ядерного палива.

Лібералізація ринків електричної енергії та перехід на нову модель їх функціонування шляхом прийняття нормативно-правових актів з метою реалізації Закону України “Про засади функціонування ринку електричної енергії України”.

Продовження виконання міжнародних зобов’язань з перетворення об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему шляхом внесення відповідних змін до Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта “Укриття” в екологічно безпечну систему.

Удосконалення економічного механізму провадження діяльності на території зон відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення,
реформування організаційної системи забезпечення функціонування таких зон шляхом:

внесення відповідних змін до актів законодавства, що регулюють питання провадження діяльності у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення та природно-заповідного фонду;

створення на території відповідних зон Чорнобильського біосферного заповідника;

удосконалення організаційної структури та оптимізації чисельності працівників.

Розроблення плану заходів з реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, освоєння у кооперації з провідними світовими виробниками озброєння, військової та спеціальної техніки шляхом затвердження Державної цільової програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу України на період до 2020 року.

Продовження проведення системних реформ в агропромисловому комплексі з метою забезпечення комплексного підходу до розвитку різних форм господарювання, розбудови інфраструктури аграрного ринку, сприяння залученню інвестицій від міжнародних інституцій для реалізації інвестиційних та інноваційних проектів в агропромисловому комплексі, а також спрощення дозвільних процедур і сприяння просуванню вітчизняних виробників сільськогосподарської продукції та продуктів харчування на зовнішній ринок збуту шляхом:

забезпечення розбудови аграрного ринку та підвищення його ролі і впливу на ціни сільськогосподарської продукції та продовольчу безпеку держави, зокрема застосування аграрних розписок, ф’ючерсних та форвардних контрактів на ринках сільськогосподарської продукції та налагодження взаємодії державних операторів на аграрному ринку (публічні акціонерні товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України” та “Аграрний фонд”, бюджетна установа “Аграрний фонд”) з питань продовольчої безпеки та реалізації єдиної цінової політики;

підготовки нормативно-правової бази щодо запровадження з 2016 року надання державної фінансової підтримки малим та середнім сільгосптоваровиробникам шляхом здешевлення кредитів та страхових платежів, зокрема порядків надання державної допомоги в кредитуванні та страхуванні, експертизі страхових продуктів, стимулюванні інвестицій у галузь тваринництва, визначенні оптимальних обсягів видатків державного бюджету на вказану мету;

завершення гармонізації законодавства щодо безпечності харчових продуктів із законодавством Європейського Союзу та продовження дерегуляції підприємницької діяльності в аграрному секторі економіки.

Удосконалення економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності для розв’язання екологічних проблем та запобігання їх негативному впливу на навколишнє природне середовище шляхом приведення актів законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища у відповідність із законодавством Європейського Союзу відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Здійснення приватизації об’єктів державної власності шляхом:

приватизації державного майна за принципом прозорості та відкритості;

створення сприятливих умов для залучення більш широкого кола інвесторів та забезпечення конкурентності продажу;

забезпечення надходження коштів від приватизації державного майна до державного бюджету.

Підвищення економічної цінності земельних ресурсів та запровадження ефективного регуляторного механізму для розвитку ринку оренди землі шляхом:

удосконалення підходів до визначення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення;

удосконалення законодавства в частині оренди земельних ділянок та монетизації орендних платежів за землю;

надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності в оренду виключно на конкурентних засадах;

проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення;

внесення відомостей про землю до Державного земельного кадастру.

Покращення менеджменту підприємств державного сектору економіки та удосконалення контролю за їх діяльністю шляхом:

зменшення кількості збиткових підприємств (виведення їх на беззбитковий рівень або ліквідація);

корпоратизації державних підприємств;

удосконалення корпоративно-дивідендної політики в частині надходжень до бюджету дивідендів на частку державного майна від суб’єктів господарювання державного сектору економіки;

внесення змін до нормативно-правових актів у частині посилення контролю за плануванням, провадженням фінансово-господарської діяльності та сплатою податків і зборів до державного бюджету суб’єктами господарювання державного сектору економіки.

Стимулювання розвитку вітчизняної промисловості шляхом розміщення державного замовлення на виготовлення продукції, необхідної для розв’язання соціально-економічних проблем, підтримки обороноздатності та безпеки, переважно на державних, у тому числі казенних, підприємствах.

Забезпечення проведення ефективної фізкультурно-спортивної роботи та підвищення іміджу України на міжнародній спортивній арені шляхом:

підготовки та участі національних збірних команд України в
XXXI літніх Олімпійських та XI літніх Паралімпійських іграх 2016 року;

удосконалення мережі фізкультурно-спортивних закладів, насамперед дитячо-юнацьких спортивних шкіл, та проведення роботи з поліпшення ефективності їх діяльності;

залучення позабюджетного фінансування для забезпечення розвитку і задоволення потреб вітчизняного спорту.