НАСТАВНИЦТВО НАД ДІТЬМИ-СИРОТАМИ ТА ДІТЬМИ, ПОЗБАВЛЕНИМИ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ
Найкращий спосіб зробити дітей хорошими
- це зробити їх щасливими.
О.Уальд
Наставник це–повнолітня дієздатна особа, яка здійснює діяльність з надання дитині, яка проживає у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, іншому закладі для дітей, індивідуальної підтримки та допомоги, насамперед у підготовці до самостійного життя.
Наставництво це–добровільна безоплатна діяльність наставника з надання дитині, яка проживає у закладі для дітей-сиріт чи дітей, позбавлених батьківського піклування, іншому закладі для дітей, індивідуальної підтримки та допомоги, насамперед у підготовці до самостійного життя.
Наставництво здійснюєтьсяв індивідуальній формі однією повнолітньою дієздатною особою над однією дитиною.
Метою наставництва є:підготовка дитини, яка проживає у закладі, до самостійного життя шляхом розвитку її фізичного, духовного та інтелектуального потенціалу, впевненості у власних силах, формування культурних і моральних цінностей.
Основними завданнями наставництва є:
визначення та розвитку здібностей дитини, реалізації її інтересів у професійному самовизначенні;
надання дитині доступної інформації про її права та обов’язки;
формування у дитини практичних навичок, спрямованих на адаптацію її до самостійного життя, зокрема щодо вирішення побутових питань, розпорядження власним майном та коштами, отримання освітніх, соціальних, медичних, адміністративних та інших послуг;
ознайомлення дитини з практиками суспільного спілкування та подолання складних життєвих ситуацій;
сприяння становленню дитини як відповідальної, успішної особистості;
формування у дитини навичок здорового способу життя.
Наставником може бутиповнолітня дієздатна особа, яка є громадянином України та пройшла курс підготовки з питань соціальної адаптації дітей та їх підготовки до самостійного життя.
Наставники допомагають дітям відчути себе особистістю, визначити інтереси та здібності, визначитися з професією, вибудовують моральні цінності, вчать робити вибір, вирішувати повсякденні проблеми та спілкуватися з людьми. Наставник стає другом для дитини, який залишається і після того, як дитина вийде із дитячого будинку. Тож, аби допомогти цим дітям, ми маємо об’єднати усі зусилля. Адже важливо покривати не лише їх матеріальні потреби, а і моральні.
Якщо Вас зацікавило, то за детальною інформацією Ви можете звернутись до Люботинського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
11 січня 2018 року юристи БФ «Карітас Харків» Марія Батова та Світлана Зюлковська провели консультування з юридичних питань для внутрішньо переміщених осіб, під час якого було обговорено дійсно важливе питання оформлення перепусток на непідконтрольну територію, терміни перебування під час виїзду, здійснення виїзду з дотриманням вимог чинного законодавства, зміни в законодавстві щодо державних виплат, питання порядку переоформлення документів під час переміщення.
Люботинський міський ЦСССДМ висловлює подяку спеціалістам, які провели консультування, а також відвідувачам заходу за увагу, активну позицію, результативне спілкування.
У наших дітей з певного віку з’являється своє особисте життя, в яке не завжди можна заглянути як у відкриту книгу. І далеко не завжди вони готові ділитися з дорослими своїми думками. З віком обсяг внутрішнього, прихованого життя зростаючої дитини збільшується, і їй буває складно підібрати слова, щоб описати все те, що відбувається у неї в душі. Недосвідчене ніжне серце підлітка дуже вразливе, а потрібного досвіду, слів, щоб звернутися за допомогою, на жаль, не знаходиться … Тому батькам так важливо бути уважними і вчасно побачити ознаки емоційного неблагополуччя своєї дитини.
Для підлітка в силу вікових особливостей кризовою може стати будь-яка ситуація, яку особисто він переживає як нездійснену. Дорослі можуть не оцінити всієї серйозності переживань своєї дитини і не надати вчасно необхідної емоційної підтримки, що породжує у дитини відчуття нерозуміння і самотності і може призвести до спроб вирішити свою проблему різними неконструктивними способами.
Підліток і сім'я
Щоб знайти спільну мову з підлітком потрібно зробити кілька кроків назустріч. Слухай його і не відкидай те, що він говорить, навіть якщо його слова здаються абсолютно абсурдними. Вислуховуючи і розуміючи своїх дітей, ми допомагаємо їм зрозуміти дуже важливу річ: цей світ може бути і жорстоким і небезпечним, але є люди, на яких можна розраховувати завжди - це батьки. І дуже добре, якщо дитина зрозуміє, що може прийти до них з будь-якою проблемою, незалежно від того, правий він чи ні, пишається він своїми вчинками чи соромиться. Ви не зобов'язані розділяти всі думки дитини, щоб бути в хороших відносинах з ним, але продемонструйте готовність зрозуміти його точку зору і не кваптеся з емоційною реакцією.
Підліток і друзі
У перехідному віці друзі, компанія однолітків, стають для підлітка важливіше, ніж батьки. Ще зовсім недавно він плакав, коли батьки йшли з дому, нудьгував, якщо тато затримувався на роботі, а у вихідні з задоволенням йшов з вами в кіно. Але тепер син або дочка, здається, тільки й мріє, щоб батьки подовше не поверталися з роботи, а в кіно воліє ходити з друзями.
Виникають суперечливі почуття: з одного боку, полегшення - нарешті- то з'явилося більше вільного часу, з іншого - якось не по собі, і здається, що ти втрачаєш контроль над ситуацією. Багато батьків, намагаючись впоратися з власною тривогою, різко посилюють контроль і в результаті втрачають довіру підлітка. Інші намагаються стати своїм у компанії його друзів, сподіваючись так зберегти свої позиції. Але тут важливо інше: треба вести себе відкрито і природно, і не перегинати палицю. Звичайно, спокійніше, коли діти весь час на виду, але не забувайте, що вони потребують своїй території, свої таємниці, своєму колі спілкування. Їм потрібно навчитися самостійно вирішувати конфлікти, налагоджувати зв'язки, переживати свої драми.
Підліток і школа
У підлітковому віці діти ходять до школи вже не за знаннями, а більше за спілкуванням з однолітками. Це не означає, що навчання стає їм зовсім не цікава, просто на перше місце виходить самоствердження, отримання певного статусу в колективі і визнання. І якщо всього цього не виходить домогтися гарною поведінкою, підлітки формують собі репутацію іншим шляхом - порушують дисципліну, прогулюють уроки, грублять вчителям.
Вони починають критикувати педагогів, оцінювати їх як справедливих або несправедливих, які розуміють і агресивних. І тут підлітка карають як би за неповагу, але насправді виходить, що за прояв індивідуальності. Це викликає у нього протест, а іноді й страх перед школою. Щоб у вашої дитини не розпочалася депресія і не пропало бажання вчитися, допоможіть йому налагодити відносини в школі.
Відокремитися від батьків та пізнати світ
Відокремитися – означає приймати власні рішення і нести за них відповідальність. Іноді підліток перегинає палицю і відстоює свою незалежність. Потреба в спілкуванні змінюється бажанням усамітнитися, розв’язність у поведінці поєднується із сором’язливістю, романтичні настрої нерідко межують з ощадливістю, а ніжність і лагідність на фоні недитячої жорстокості.
Підліток повинен зрозуміти правила взаємодії в дорослому світі, дізнатися про закони спілкування, про любов і побутові відносини. Почуття страху тут неминуче.
Поради батькам
ü Будьте не батьками, а друзями;
ü Поважайте особистий простір підлітка;
ü Підготуйте себе до особливостей підліткового періоду;
ü Дисциплінуйте, а не карайте;
ü Прищеплюйте почуття відповідальності;
ü Знайдіть час для систематичного довірливого спілкування з підлітком;
ü Дійте превентивно, з урахуванням прогнозу розвитку подій;
ü Будьте свідомими й обережними;
ü Будьте милосердними і співчутливими;
ü Будьте гідні наслідування.
Пам’ятайте, що ваша дитина любить вас, навіть якщо вона цього не показує.
11 січня 2018 року в читальній залі Люботинської центральної бібліотеки (м.Люботин, вул.Слобожанська, буд.10) відбудеться прийом з метою надання консультацій юристами Благодійного Фонду «Карітас Харків». Запрошуємо бажаючих з числа внутрішньо преміщених осіб отримати безкоштовну юридичну допомогу, інформація щодо змін у законодавстві, житлові та майнові права, оформлення перепусток на непідконтрольну територію, а також відповіді на додаткові питання юридичного характеру.
і ви побачите, що будете не в змозі зробити поганий вчинок.
Конфуцій
Це зимове свято залишається одним з найулюбленіших і довгоочікуваних для всіх: дорослі шанують пам’ять святого, а діти зазвичай знаходять під подушкою подарунки.
День святого Миколая прийнято відзначати 19 грудня. Миколай відомий своїми добрими справами і служінням Богу. Так, з молодих років він отримав духовний сан і став проповідувати, а свою спадщину віддав на благодійні цілі.
Крім того, Миколая називають Чудотворцем, адже з його ім’ям пов’язано багато легенд. Вважається, що Миколай завжди опікувався дітьми з бідних родин: годував, дарував подарунки і теплі речі.
МИКОЛАЙ Коли замерзла річка І став біленьким гай, Прийшов у темну нічку На землю Миколай.
Від хати і до хати Снігами через лід Спішить, спішить завзято Старенький сивий дід.
Він в шапці-невидимці У теплім кожушку, Приніс усім гостинці У чарівнім мішку. Н. Тріщ
В рамках проведення щорічної акції «16 днів проти насильства» та «Всеукраїнського тижня права» спеціалісти Люботинського міського центру соціальних служб для сім»ї, дітей та молоді, Служби у справах дітей виконкому Люботинської міської ради, Люботинського бюро правої допомоги, Харківського РВ з питань пробації командно провели ряд інформаційно-просвітницьких заходів в КЗ «Люботинська спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ступенів «Дивосвіт», Люботинському професійному ліцеї залізничного транспорту, Харківському обласному центрі матері та дитини. Для учасників заходів були висвітлені такі проблеми, як насильство в сім»ї, насильство над дитиною, захист від таких протиправних дій, права та обов»язки громадянина і людини, питання необхідності ведення здорового способу життя, що є запорукою соціалізації. Також окрему увагу було приділено спілкуванню з дітьми-сиротами, дітьми позбавленими батьківського піклування та особами з їх числа, під час якого, спеціалісти провели консультування відповідно свого профілю.
Дякуємо адміністраціям закладів, учням, вихованцям, клієнтам за спіпрацю, за відкритість та активну позицію.
Міжнародний день добровольців в ім’я економічного та соціального розвитку (день волонтера)
5 грудня відзначають Міжнародний день Волонтера, який запропонувалаГенеральна Асамблея ООН в 1985 році.
Волонтери - це люди, які свій вільний час витрачають на благо суспільства.
Любити і допомагати – девіз всіх тих, хто не може залишатися осторонь людей, які потребують підтримки та участі. А також – турботи, самовідданості та доброти. Саме ці почуття, які неможливо виховати ніякими інструкціями та законами, притаманні волонтерам.
Бути волонтером – це:
-Відповідальність за своє рішення;
-Оптимістичний погляд на життя;
-Любов та співчуття до скривджених;
-Охорона прав дитини;
-Надія на перемогу;
-Талант бути потрібним людям;
-Енергійний спосіб життя;
-Радість спілкування.
Волонтерська діяльність є основою побудови та розвитку громадянського суспільства. Вона втілює в себе найшляхетніші прагнення людства – прагнення миру, свободи, безпеки та справедливості для всіх людей. Система соціального захисту в Україні в сучасних умовах постійно потребує до себе уваги з боку держави та суспільства.
Поріг XXI століття людство переступило з рядом жахливих хвороб. ВІЛ і його кінцева стадія СНІД – одні з них. Зусилля вчених спрямовані на винайдення ефективних методів подолання СНІДу, однак поки що передчасно говорити про успіх та перемогу над вірусом ВІЛ.
ВІЛ – це вірус імунодефіциту людини. Потрапляючи в організм людини, він викликає смертельне інфекційне захворювання, назване прийнятим у міжнародній практиці терміном “ВІЛ-інфекція”. Хвороба протікає довго, має кілька стадій, останню з яких називають терміном “синдром набутого імунодефіциту” (СНІД).
За даними епідеміологів переважна більшість випадків захворювання на ВІЛ відбувається від безладних статевих зв’язків. Також небезпечними групами ризику щодо ВІЛ-інфікування є ін’єкційні наркомани. Передача ВІЛ від матері до дитини за останні кілька років також зросла зі швидкістю, що лякає.
Існує можливість як проігнорувати проблему ВІЛ/СНІДу та розвиток епідемії, так і можливість замислитись над цією проблемою. Розвиток епідемії у більшій своїй частині відбувається через те, що багато хто з нас вважає, що ВІЛ не може їх торкнутися. Як наслідок, люди стають ВІЛ-позитивними тільки тому, що не знали, як уникнути передачі вірусу, або знали, але вирішили за непотрібне дотримуватись цієї тактики.
ВІЛ передається:
Через кров - при потрапляння крові чи інших біологічних рідин, що містять кров від ВІЛ-інфікованої особи до здорової людини. Найчастіше цей шлях реалізується при ін’єкційному введенні наркотичних речовин брудними шприцами та голками, що вже використовувались іншими особами.
Статевим шляхом - підчас незахищених статевих стосунків.
Внаслідок передачі вірусу від інфікованої ВІЛ матері до її дитини підчас вагітності, пологів та годуванні груддю. Ризик інфікування зростає під час годування дитини груддю, при важкому перебігу хвороби у матері та складних пологах.
ВІЛ не передається:
При спільному користуванні побутовими речами, посудом, роботі в одному приміщенні
У лазні та сауні
Підчас поцілунків
Обіймах та рукостисканні
При чханні та кашлі
Через поручні, дверні ручки, столи, стільці
При укусах комарів чи інших комах.
Міри профілактики. 1. Основна умова – Ваша поведінка.
2. Статеві контакти – найбільш розповсюджений шлях передачі вірусу. Тому надійний спосіб запобігти зараження – уникати випадкових статевих контактів, використання презерватива.
3. Внутрішньовенне вживання наркотиків не тільки шкодить здоров’ю, але і значно підвищує можливість зараження вірусом, адже, як правило, використовуються загальні голки і шприци без їхньої стерилізації.
4. Використання стерилізованого інструментарію (шприци, системи для переливання крові) як у медичних установах, так і в побуті під час різних маніпуляцій (манікюру, педикюру, татуювання, гоління тощо).
5. Перевірка донорської крові обов’язкова.
Тільки від нас самих залежить – змінити свою поведінку і залишитись здоровою людиною або не думати про свій власний ризик передачі ВІЛ та імовірність стати ВІЛ-позитивним.
Кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім’ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.
Держава здійснює захист дитини від:
- усіх форм фізичного і психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження з нею, експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють;
- втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин;
- залучення до екстремістських релігійних психокультових угруповань та течій, використання її для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо.
Стаття 10 Закону України «Про охорону дитинства»
Жорстоке поводження з дитиною – будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною в сім’ї або поза нею.
Наказ Мінсоцполітики, МВС, МОН, МОЗ від 19.08.14 №564/836/945/577
Психологічне насильство:
- Постійні або періодичні словесні образи дитини;
- Погроза з боку батька, осіб які їх замінюють, вчителів;
- Статеві зносини та розпусні дії з дитиною з використанням: примусу, сили, погрози, довіри, авторитету чи впливу на дитину;
- Втягнення дитини в заняття проституцією або примушування її до зайняття проституцією;
- Примушування дітей до участі у створенні творів, зображень, комп’ютерних програм або інших предметів порнографічного характеру;
- Доторкання або ласки інтимних частин дитячого тіла;
- Демонстрація тіла в роздягненому вигляді або в сексуальних діях в фільмах чи наживо;
- Підглядування за дитиною в туалеті, ванній, спальні чи в іншому приміщенні;
- Непристойні коментарі про дитяче тіло.
Економічне насильство:
- Умисне позбавлення житла, їжі, одягу, коштів чи документів, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідного лікування чи реабілітації, примушення до праці або заборона навчатися;
- Повна відмова дитині у грошах, коли це необхідно (на обіди у школі, для навчання).
Формами насильства також є:
- Зневага, нехтування, відсутність цікавості та поваги до життя дитини та небажання з нею спілкуватись;
- Будь-які незаконні угоди щодо дитини і втягування у злочинну діяльність;
- Нав’язування думки батьків;
- Гіперопіка: надмірна турбота, захист навіть при відсутності реальної небезпеки, постійне утримання біля себе, зобов’язування діяти певним, зручним для батьків способом.
У випадках насилля діє Національна дитяча «гаряча» лінія створена ГО «Ла Страда - Україна» – 116 111, з мобільних телефонів дзвінки безкоштовні.
За детальною інформацією Ви можете звернутись до Люботинського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Зазвичай існує широко розповсюджений міф, що насильство в родинах - це проблема тільки неблагополучних родин, і майже завжди сімейне насильство пов’язане з пияцтвом і бідністю. Однак це зовсім не так. Насильство властиве для всіх соціальних груп і не залежить від економічного становища родини в цілому.
Насильство в сім’ї є однією з найбільш розповсюджених форм порушення прав людини. У більшості випадків протиправні дії проти когось із членів родини супроводжуються актами агресії, приниження та жорстокої поведінки. Подібні дії з боку насильника приводять до негативного фізичного, психічного та соціального стану здоров’я постраждалої особи чи кількох осіб, членів цієї родини. Як правило, найбільше страждають від сімейного насильства жінки та діти.
Насильством в сім’ї, відповідно до статті 1 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї», визнаються «будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю».
Реальна загроза вчинення насильства в сім'ї – погроза вчинення одним членом сім'ї стосовно іншого члена сім'ї насилля, якщо є реальні підстави його очікувати.
Попередження насильствав сім'ї – система соціальних і спеціальних заходів, спрямованих на усунення причин і умов, які сприяють вчиненню насильства в сім'ї, припинення насильства в сім'ї, яке готується або вже почалося, притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні насильства в сім'ї, а також медико-соціальна реабілітація жертв насильства в сім'ї.
Насильство визначається як примусовий вплив на кого-небудь. Найпоширеніша класифікація видів насильства, заснована на характері насильницьких дій. Вона включає:
Фізичне насильство – це поштовхи, ляпаси, удари ногою, використання важких предметів, зброї й інші зовнішні впливи, які приводять до болючих відчуттів і травм. Такі діяння, згідно з законом України, кваліфікуються як злочин.
Психологічне (емоційне) насильство – це погрози, брутальність, знущання, образа словом і будь-яка інша поведінка, що викликає негативну емоційну реакцію й душевний біль.
Сексуальне насильство – вид домагання, що виражається у формі як нав'язаних сексуальних доторкань, сексуального приниження, так і примусу до сексу й здійснення сексуальних дій проти волі жертви.
Крім насильства, що виходить від сторонніх осіб, як особливий вид виділяється сімейне насильство, що містить у собі фізичні, психічні, емоційні й сексуальні образи. Воно поширюється не тільки на замужні пари, але й на співмешканців, коханців, що були подружжя, батьків і дітей.
Економічне насильство в родині, такий як одноособовий розподіл засобів сімейного бюджету домінуючим членом родини й строгий контроль над витратою грошей з його боку, є однієї з форм вираження емоційного тиску й образи.
З 24 листопада 2017 року функціонує оновлена Національна «гаряча лінія» створена ГО «Ла Страда -Україна» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації за загальноєвропейським номером - 116123, який є безкоштовним з мобільних телефонів.
За детальною інформацією Ви можете звернутись до Люботинського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
КОЖНА ЛЮДИНА В НАШІЙ КРАЇНІ МАЄ ПРАВО НА ЖИТТЯ, ВІЛЬНЕ ВІД СТРАХУ Й НАСИЛЬСТВА!
Діти-майбутнє нації, тому їх здоров’я повинно стати чи не найголовнішим об’єктом піклування як суспільства, так і держави. Разом з тим все більшої масштабності набирає одна з головних проблем сьогодення - споживання дітьми, підлітками та молоддю спиртних напоїв. Адже алкоголь особливо активно впливає на організм, що не сформувався, поступово руйнуючи його.
Після першого дискомфортного знайомства з алкоголем більшість дітей у подальшому уникає його вживання, але пізніше вживання алкоголю, як атрибуту урочистості може відновлюватися.
Проведення вільного часу переважно з друзями характерно для підлітків. Але якщо підліткова група не об’єднана якоюсь корисною діяльністю, у ній переважає «порожнє» проведення часу нудьгуючих неповнолітніх, то вона стає сприятливим ґрунтом для розпиття спиртних напоїв. Цей процес має вже певний психологічний зміст, символізує (в розумінні підлітків) самостійність і дорослий стан, іноді перше знайомство підлітки оцінюють дуже високо - як «новий стиль життя» або щасливу знахідку. З часом коло можливих приводів, що виправдовують вживання алкоголю, розширюється. Сучасні дослідження дозволяють підтверджувати, що в тілі людини немає таких органів і тканин, які не уражалися б алкоголем. Потрапивши в організм, він достатньо повільно розщеплюється в печінці і тільки 10 процентів від загальної кількості прийнятого алкоголю виводиться з організму в незмінному виді. Алкоголь, що залишився, циркулює разом із кров’ю по всьому організму, поки не розщепиться весь.
Кількаразове або часте вживання алкоголю буквально спустошує психіку підлітка. Вживання алкогольних напоїв особливо небезпечно в дитячому та підлітковому віці, коли не завершилося формування організму. У цей період у печінці відсутній спеціальний фермент, який розщеплює етиловий спирт, тому в підлітковому віці руйнівний вплив алкоголю на печінку відбувається в значно коротший термін, ніж у дорослих.
Порушення роботи нервової системи та внутрішніх органів спостерігається при будь-якому вживанні спиртного: одноразовими, епізодичними чи систематичними. Токсична дія алкоголю на організм підлітка у кілька разів сильніша, ніж на організм дорослого.
Алкоголь –це легкий наркотик з важкими наслідками. Як і всі наркотичні речовини, він викликає залежність. Систематичне вживання спиртного веде до підвищення стійкості до спирту. Щоб викликати сп’яніння, потрібно збільшувати дозу. Поступово функціональні розлади переходять в органічні.
Здоров’я – це в першу чергу, спосіб життя людини. Давно доведено - все, що робить людина, відбивається на стані її здоров’я. Добре здоров’я містить у собі всі цілі в житті людини, її інтереси і корисні звички. Це почуття сповнене любові до самого себе.
ШАНОВНІ БАТЬКИ, ЯКЩО ВИ ПОМІТИЛИ ЩО ВАША ДИТИНА ЗНАХОДИТЬСЯ У СТАНІ АЛКОГОЛЬНОГО СП’ЯНІННЯ ТО НЕВІДКЛАДНО ЗВЕРТАЙТЕСЯ ЗА МЕДИЧНОЮ ДОПОМОГОЮ. ЗВОЛІКАННЯ НА СТАН ДИТИНИ МОЖЕ МАТИ НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ.
Стати наставником означає стати турботливим, дорослим другом, готовим підтримати дітей-сиріт і дітей позбавлених батьківськогопіклування (ПБП), свій час, знання і досвід. Наставник повинен мати повних 18 років, бажання допомагати іншим, слухати, бути терплячим і, звісно, любити дітей.
На практиці це виглядає так: за людиною, яка бажає стати наставником, закріплюється одна дитина-сирота чи дитина ПБП, до якої, щонайменше чотири рази в місяць, слід приїздити в інтернатний заклад, проводити з нею час, гратися, спілкуватися, вчити елементарним навичкам життя. Наприклад, приготувати разом їжу, розповісти про економію коштів, поговорити про майбутню професію, допомогти в особистих проблемах чи конфліктах. Словом, підготувати дитину до дорослого самостійного життя та соціальної адаптації.
Щодо віку – це можуть бути діти від 0 до 18 років. Як правило, для наставництва обирають дітей з 8 до 18 років, у цьому віці діти вже здатні багато чого зрозуміти й усвідомлювати.
Для успішної взаємодії Наставнику потрібно:
-Щире бажання для спілкування з дитиною чи підлітком;
-Поважати дитину;
-Активно слухати;
-Проявляти емпатію;
-Шукати рішення та можливості;
-Бути гнучким і відкритим.
Під час вашого спілкування з дитиною, спільного обговорення цінностей, інтересів та цілей, ви неодмінно побачите ваш позитивний вплив на життя дитини. Ви також дізнаєтесь багато нового про себе. Наставництво є взаємною наукою та зростом.
Наставництво приносить особливі плоди.
В якості Наставника ви будете:
-Позитивно впливати на життя дитини;
-Дізнаватись багато нового про себе;
-Віддавати і в той же час вкладати в майбутнє;
-Насичено проводити час.
Чому це так важливо?
Найчастіше таким дітям допомагають волонтери чи спонсори. Як правило, привозять одяг, цукерки, іграшки, організовують цілі шоу та свята. Ясна річ, це необхідно. Однак, для дітей в даних умовах вкрай важливішою є психологічна підтримка та звичайні дружні відносини, те чого за гроші не купиш – спілкування, увага та спільні ігри, можливість отримати пораду, вирішити проблему, бути захищеним.
Але найбільша проблема полягає в тому, що ці діти залишаються надзвичайно самотніми, поряд з ними немає нікого, до кого б вони могли звернутися за допомогою.
Якщо Вас зацікавило, то за детальною інформацією Ви можете звернутись до Люботинського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
До Європейського дня боротьби з торгівлею людьми, координатор проекту «Протидія торгівлі людьми» БФ «Карітас Харків» спільно з Люботинським міським центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, підготували та провели ряд заходів, направлених на інформування щодо проблеми сучасного рабства.
Перший етап відбувся 06 жовтня 2017 року в читальній залі Люботинської центральної бібліотеки. Де, для працівників загальноосвітніх закладів міста, служби у справах дітей та міської центральної бібліотеки було проведено тренінг, який був спрямований на організацію роботи з питань протидії торгівлі людьми серед дітей та учнівської молоді. Другим етапом, було проведення 18 жовтня 2017 року профілактичних бесід з питання торгівлі дітьми, в школах міста Люботин для учнів 9-х, 10-х та 11-х класів.
Проведення заходів, дало змогу, донести інформацію стосовно торгівлі дітьми, щодо засобів вербування та шляхів експлуатації дітей, проінформувати про ризики в інтернеті та соціальних мережах для українців та розповісти про можливості убезпечити власне життя.
12 вересня 2017 року в приміщенні Люботинської міської ради юристи «Карітас Харків» провели зустріч з внутрішньо переміщеними особами та презентували проект DRC «Захист прав, зниження ризиків та посилення гуманітарного реагування на ВПО та постраждалого від конфлікту населення України», в якій прийняли участь працівники Люботинського міського ЦСССДМ, управління соціального захисту населення, Харківського обласного центру матері та дитини, представники громадських організацій міста.
Під час проведення заходу обговорювались такі актульні проблемні питання з внутрішньо переміщеними особами: 1. Плата за ЖКГ на окупованих територіях. 2. Медична допомога. 3. Порядок формування сум боргів за банківськими кредитами. Варіанти вирішення питань по кредитах. 4. Працевлаштування за кордоном – корисні поради. 5. Встановлення в судовому порядку фактів, що мають юридичне значення – смерть та народження, що відбулися на непідконтрольній території . Порядок отримання відповідних свідоцтв. 6. Стипендії студентам ВПО. 7. Проблемні питання щодо призначенні (припинення, поновлення) адресної допомоги.
В плідній співпраці юристи «Карітас Харків» та працівники установ міста надали відповіді на всі питання, які виникли в учасників заходу.
Зараз в Україні активно впроваджується нова форма влаштування дітей – патронат над дитиною. Сімейний патронат допомагає дітям, які втратили батьків або чиї батьки чи особи, що їх замінюють, не здійснюють своїх батьківських обов`язків внаслідок різних причин чи складних життєвих обставин. Держава влаштовує таких дітей на тимчасове проживання та виховання у професійні патронатні сім`ї, до вирішення їхньої подальшої долі. Патронат над дитиною – комплексна послуга, що передбачає тимчасовий догляд, виховання та реабілітацію дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, батьками складних життєвих обставин та/або на період прийняття рішення про набуття дитиною статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, та визначення форми її влаштування. Патронатним вихователем може бути повнолітня особа, яка є громадянином України, має вищу освіту, досвід виховання дітей, спільно з добровільним помічником пройшов/ла курси професійної підготовки за спеціальною програмою підготовки патронатних вихователів та зі згоди всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають у помешканні, уклала договір про надання послуг патронату з відповідним органом опіки та піклування.Термін перебування в сім`ї патронатного вихователя визначається потребами дитини та залежить від складності життєвих обставин, які спричинили влаштування дитини, але не має перевищувати 3 місяці. В особливих випадках за прийняттям рішення термін перебування під патронатом може бути продовжений, однак загалом не повинен бути більшим за 6 місяців. За детальною інформацією Ви можете звернутись до Люботинського міського центру соціальних служб для сім»ї, дітей та молоді.
06 червня з нагоди святкування Міжнародного дня захисту дітей, для учнів, які відвідують літній табір в Люботинській ЗОШ №3 за допомогою Громадської організації «Припинення сирітства Харківщини» організовано святкову програму. Де для дітей провели цікаві конкурсно-розважальні заходи та колектив громадської організації показав виставу лялькового театру. Найбільшою подякою для організаторів заходу були щасливі посмішки дітей та активні оплески глядачів.
Люботинський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді разом з Благодійним Фондом «Карітас Харків» традиційно привітав мешканок Харківського обласного центру матері та дитини з прекрасними та теплими святами – Днем матері та Днем сім’ї.
Сім’ї, що перебувають в таких закладах, потребують особливого захисту та допомоги. Тому, користуючись нагодою, для мам та колективу Центру, координатор проекту «Протидії торгівлі людьми» Ігор Тридуб провів цікаве заняття, як захистити себе та свою сім’ю від небажаних проблем при влаштуванні на роботу та як вберегти себе, своїх дітей, близьких, родичів від торгівців людьми.
05 травня 2017 року кординатором проекту «Протидії торгівлі людьми» Благодійного Фонду «Карітас Харків» Тридуб І.Є. спільно з Люботинським міським ЦСССДМ організовано та проведено робочу зустріч для представників установ міста Люботин. Метою заходу було обговорення питання протидії торгівлі людьми на Сході України, налагодження співпраці та порядок роботи с постраждалами від торлівлі людьми.
27 квітня 2017 року на базі Люботинської ЗОШ №3 тренером проекту «Вчимося жити разом» Толстопятовою Л.В. спільно з Люботинським міським ЦСССДМ організовано та проведено тренінг на тему: «Ефективне спілкування» для учнів 8,9,10 класів шкіл міста. Дітей в ігровій формі було ознайомлено з різними видами спілкування, навчено різноманітним прийомам вербального та невербального спілкування. Такий підхід розвитку учнівської молоді дає можливість підвищення рівня соціально-комунікативної активності, набуття навичок ефективного спілкування, що є завжди актуальним та корисним в підготовці до самостійного життя.
Торгівля людьми – сучасний вид рабства. Цей бізнес сьогодні займає третє місце у світі за прибутковістю після торгівлі зброєю та наркотиками.
Боротися з цим явищем украй складно. Однак якщо кожен із нас знатиме "ворога" в обличчя і розумітиме, як себе убезпечити, жахливу статистику можна буде значно знизити. Будьте пильні, знайте свої права, бережіть себе та своїх близьких.
Якщо вас, ваших близьких, знайомих спіткала така проблема, ви можете отримати кваліфіковану допомогу в БФ «Карітас». Організація знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Ярослава Мудрого, буд. 15 (ст. метро Університет). Контактні телефони: 050 3000449 та 067 5677367.
Також, за додатковою інформацією, ви можете звернутись до Люботинського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, за адресою: м.Люботин, вул.Слобожанська, буд.12. Контактний телефон: 7410963.
Для розвитку дитини надзвичайно важливою є турбота про неї дорослих. Батьки дають дітям життя, відповідають за догляд і виховання, беруть на себе фінансову відповідальність, приймають важливі рішення від імені своїх дітей. Батьки допомагають відчути взаємне тепло і любов, передають дітям досвід поколінь, життеві цінності та духовність, виховують дітей, задовільняють щоденні потреби, надають зразки для наслідування. Усі ці потреби життєво важливі для кожної дитини, якого б віку вона не була.
Діти мають зростати в сім”ях рідних батьків, але коли це неможливо, коли за певних життевих обставин дитина залишається без батьківського піклування, альтернативою біологічній родині можуть стати сімейні форми виховання дітей.
Мабуть, ви вже знаєте, що в Україні існують різноманітні форми сімейного виховання дітей, наприклад: усиновлення, опіка, прийомна сім”я та дитячий будинок сімейного типу.
Усиновлення – форма виховання, за якою дитина в правовому відношенні повністю прирівнюється до рідних дітей, набуває в особі усиновителів батьків, рідну сім”ю. Усиновителями можуть бути повнолітні дієздатні особи.
Встановлення опіки та піклування – це влаштування дітей–сиріт, чи дітей, позбавлених батьківського піклування в сім”ї , які перебувають переважно в родинних відносинах із цими дітьми, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів. Дитина, над якою встановлена опіку (піклування), не втрачає статусу дитини-сироти або дитини позбавленої батьківського піклування, що передбачає пільги, передбачені для такої категорії.
Прийомна сім”я – це сім”я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт, чи дітей позбавлених батьківського піклування. Прийомні діти влаштовуються в сім”ю до досягнення ними повноліття або до закінчення навчання у професійно-технічних чи вищих навчальних закладах. За вихованцями зберігається статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, що передбачає збереження раніше призначених аліментів, пенсій, інших виплат державної допомоги.
Дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ) - цеокрема сім”я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання не менше як 5 дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування. Особи, які беруть на себе зобов”язання щодо дітей, набувають статусу батьків-вихователів, діти, які влаштовані до ДБСТ, є вихованцями і не втрачають статус дитини-сироти, позбавленої батьківського піклування. Держава надає сім”ї, яка бере на виховання дітей, матеріальну та соціальну підтримку.
У вас виникли питання, хочете отримати детальнішу інформацію, приходьте - ми проконсультуємо, допоможем, підтримаємо!
Робота Мобільно консультаційного пункту в м. Люботин
22 лютого 2017 року Харківським обласним центром соціальних служб для сімֹ’ї дітей та молоді здійснено виїзд Мобільно консультацйного пункту до м.Люботин, в рамках якого, разом з Люботинським міським центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді відвідано прийомні сім’ї та дитячий будинок сімейного типу, які мешкають на території міста. Метою виїзду було надання консультацій щодо функціонування ПС та ДБСТ, а також важливим питанням стало попередження суїцидальної поведінки серед дітей та підлітків та інформування щодо проявів небезпечної поведінки.
Автор: 
Додано: 
Переглядів:685 
Категорія - [
Коментарі (0)
