Стаття 1254 регламентує право заповідача на скасування та зміну запо­віту.

Заповіт є особливим одностороннім правочином, який починає діяти лише після смерті заповідача. Однак до смерті заповідач вправі у будь-який час скасувати заповіт шляхом подання відповідної заяви нотаріусу. При аналізі цієї статті слід враховувати, що частина спадщини може зна­ходитися у банку, зумовлюватися страховою виплатою, тому заповідач може спеціально обумовити питання щодо спадкування окремих частин спадщини.

Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.

Якщо новий заповіт, складений заповідачем, було визнано недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встанов­лених статтями 225 і 231 цього Кодексу. Положення ч. 4 ст. 1254 ЦК вста­новлює неможливість відновлення попередньо складеного заповіту в разі визнання останнього заповіту недійсним, крім двох випадків, коли:

•   заповіт складено дієздатною особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла ними керувати (ст. 225 ЦК);

•   заповіт складено під впливом насильства (ст. 231 ЦК).

Наведений перелік є вичерпним, а тому у разі визнання заповіту недійс­ним, крім випадків, коли існував раніше складений заповіт і недійсність заповіту встановлюється на підставі статей 225 і 231 ЦК, спадкування має здійснюватися за заповітом.

Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто і у порядку, встановленому ЦК для посвідчення заповіту.

У статті 1257 ЦК не наведено характерних рис скасування частини за­повіту та внесення до нього змін, тому, апріорі, вважається:

•   внесення змін відрізняється від скасування тим, що передбачає поси­лання на попередній заповіт як на основу, до якої вносяться зміни;

•   внесення змін кардинально не повинно змінювати основу, до якої вони вносяться.

Процесуальний зміст внесення змін до заповіту та його скасування є подібним до умов, встановлених для його посвідчення, зокрема:

•   особисте звернення до нотаріуса або уповноважених на посвідчення за­повіту осіб;

•   загальні вимоги до форми нового заповіту або заяви про скасування за­повіту встановлено у ст. 1247 ЦК, а конкретні - у ст. 1248 ЦК та у За­коні України «Про нотаріат».

Завідувач Другою державною нотаріальною

конторою Харківського району

Харківської області 

Н.В.Омельницька

ОГОЛОШЕННЯ

            Друга державна нотаріальна контора Харківського району Харківської області доводить до відома громадян, що кожної п’ятниці з 14 до 16 години державними нотаріусами Омельницькою Н.В. та Радаоновою Т.І.  здійснюється прийом громадян з питання доступу до публічної інформації.

Завідувач Другою державною нотаріальною

конторою Харківського району

Харківської області 

Н.В.Омельницька