Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 СК України мати й батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Саме тому питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Якщо батьки проживають окремо, питання про те, з ким із них проживатиме дитина, визначається угодою між ними. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. У разі недосягнення згоди питання вирішується судом.
Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Незважаючи на те, що в законі розроблено механізм забезпечення прав того з батьків, хто проживає окремо від дитини, проте природа сімейних відносин така, що змусити одного з його учасників здійснити ті або інші дії всупереч його волі практично неможливо.
З огляду на це в законі закріплено правило, згідно з яким батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим із них, хто проживає окремо від дитини. На даний час законом не встановлено форми цієї угоди, однак уявляється, що такий договір через його важливість укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню, оскільки в ньому, щоб уникнути подальших непорозумінь, слід визначити, скільки часу і в які дні тижня дитина має проводити з тим із батьків, хто проживає від неї окремо, з ким вона залишатиметься у святкові дні, хто забиратиме її під час канікул, в якому порядку розглядатимуться питання, що стосуються дитини. У разі ухилення одного з батьків від виконання договору він зобов'язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків (ст. 157 СК).

Начальник Люботинського міського

управління юстиції Харківської області

Л.В.Гаєвська